Ухвала

від 09.04.2019 по справі 902/986/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

"09" квітня 2019 р. Cправа № 902/986/17

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції № 15626/15.24-25 від 08.04.2019 у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТКОМ", м.Львів

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНО ЗАХІД", м.Вінниця

про стягнення 98057,67 грн заборгованості згідно договору поставки

представник ВДВС в судове засідання не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/986/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТКОМ" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНО ЗАХІД" 98057,67 грн заборгованості, нараховано з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №19/01 від 19.10.2015, з яких: 50000,00 грн - основний борг; 32312,33 грн - пеня; 2971,00 грн - 3% річних та 12774,34 грн - сума, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.

06.03.2018 по вказаній справі прийнято рішення, відповідно до якого позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Зерно Захід" на користь ТОВ "Рентком" 50000,00 грн основного боргу; 263,01 грн - 3% річних; 1560,39 грн інфляційних втрат та 1600,00 грн витрат зі сплати судового збору.

11.04.2018 на виконання вказаного рішення суду видано наказ, який надіслано на адресу стягувача.

09.04.2019 до Господарського суду Вінницької області від державного виконавця Кушнірова О.І. Замостянського ВДВС Вінницького міського управління юстиції надійшло подання №15626/15.24-25 від 08.04.2019 про тимчасове обмеження керівника (ОСОБА_1) товариства - боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта до повного виконання ним зобов'язань.

Обґрунтовуючи подання, державний виконавець зазначає, що на примусовому виконанні в Замостянському відділі державної виконавчої служби знаходиться зведене провадження №56575150 по виконанню наказу №900/986/17 від 11.04.2018. Боржником в добровільний строк вимоги виконавчого документа не виконано.

Відповідно до ч.4.ст 337 ГПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Враховуючи вказані приписи Кодексу, суд телефонограмою від 09.04.2019 повідомив державного виконавця Кушнірова О.І., що судове засідання по розгляду подання відбудеться 09.04.2019.

На визначену судом дату (09.04.2019) державний виконавець не з'явився.

Розглянувши матеріали подання, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

На примусовому виконанні у державного виконавця Замостянського ВДВС м.Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_2 перебуває виконавче провадження №56247439 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області у справі № 902/986/17, відкрите постановою від 23.04.2018, а також виконавче провадження № 51645662 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області у справі № 902/301/16, відкрите постановою від 14.07.2016.

Відповідно до постанови державного виконавця від 08.06.2018 вказані виконавчі провадження об'єднано в зведене виконавче провадження № 56575150.

Як слідує з матеріалів подання, ТОВ "Зерно Захід" в добровільний строк вимоги виконавчого документа не виконано, борг не погашено, що стало підставою для звернення державного виконавця до суду із даним поданням. При цьому, відповідно до витягу з ЄДРЮОФОП керівником ТОВ "Зернозахід" є ОСОБА_1, у зв'язку із чим, державним виконавцем визначено останнього, як особу відносно якої слід вжити захід забезпечення виконання судового рішення.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.1 З.У. "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ч.1 ст.5 З.У. "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частинами 1, 2 ст.18 З.У. "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, при цьому державний виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст.13 З.У. "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, поміж іншого: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п.п. 1, 2, 3 ч. 3 ст.18 З.У. "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст.48 З.У. "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно із ч.2 ст.36 З.У. "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Таким чином, вчинення заходів направлених на примусове виконання рішення суду, включаючи заходи передбачені ст.18 З.У. "Про виконавче провадження" є обов'язком державного виконавця.

Пунктом 19 ч.3 ст.18 З.У. "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;.

Відповідно до п.1 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд, за місцем виконання відповідного рішення, за поданням державного або приватного виконавця.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 З.У. "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно із ст.337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Отже правовий аналіз змісту ст.337 ГПК України свідчить, що зазначений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов'язком суду.

Тобто за своєю суттю обмеження у праві виїзду за межі України є тим заходом, який застосовується судом по відношенню до боржника у випадку вжиття виконавцем всіх можливих від нього заходів спрямованих на виконання рішення суду, які як наслідок залишились безрезультатними, в зв'язку з чим виникає необхідність вжиття даного заходу як виключного.

Також, слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

З огляду на вказане, при розгляді подання необхідним є з'ясування свідомого невиконання особою належного зобов'язання в повному обсязі або частково.

У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" зазначено, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Теоретично невиконання зобов'язання може бути зумовлено об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин .

Разом з тим, всупереч наведеному вище державним виконавцем у поданні не наведено обставин саме для застосування виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, а відсутність документів на підтвердження вчинення виконавчих дій позбавляє суд можливості оцінити обсяг вжитих заходів, зокрема щодо дотримання періодичності перевірки майнового стану боржника відповідно до ч.ч. 1, 8 ст.48 ЗУ "Про виконавче провадження".

Враховуючи викладене, наявність лише самого зобов'язання не є безумовною підставою звернення до суду з відповідним поданням.

З огляду на вказане подання державного виконавця задоволенню не підлягає.

Принагідно суд зауважує, що відмова у задоволенні подання не обмежує право виконавця звернутися повторно до суду із таким клопотанням.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні подання державного виконавця Кушнірова О.І. Замостянського ВДВС Вінницького міського управління юстиції №15626/15.24-25 від 08.04.2019 про тимчасове обмеження керівника (ОСОБА_1) товариства - боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта до повного виконання ним зобов'язань відмовити.

2. Ухвала суду від 09.04.2019 підписана суддею та набрала законної сили 15.04.2019.

3. За приписами п.29 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Рівненського апеляційного господарського суду.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Ухвалу надіслати учасникам справи та державному виконавцю Яременюк І.О. рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу - ТОВ "Рентком" (вул.Гайдучка, буд.1, м.Львів, 79056; вул.Чорновола, буд.63, 5 поверх, м.Львів, 79020);

4 - відповідачу - ТОВ "Зерно Захід" (АДРЕСА_1, 21000);

5 - Замостянський ВДВС Вінницького міського управління юстиції (вул. Соборна, 15А, м.Вінниця, 21050).