Постанова

від 11.04.2019 по справі 914/1132/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/1132/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕНТА" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 (головуючий суддя: Кордюк Т.Г., судді: Кравчук Н.М., Хабіб М.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕНТА"

до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

про зобов'язання вчинити певні дії,

За участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. 20.06.2018 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕНТА" до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про зобов'язання Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради змінити розмір орендної плати у договорі оренди нерухомого майна №Ф-10859-17 від 29 грудня 2017 року на 1грн. в рік шляхом внесення змін, а саме п.5.1. договору викласти в новій редакції "5.1. Розмір орендної плати за об'єкт оренди складає 1 грн. за рік без ПДВ".

2. 21.08.2018 представник позивача подав заяву про зміну предмету позову, в якій позовні вимоги викладені у такій редакції: зобов'язати Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради змінити розмір орендної плати у договорі оренди нерухомого майна № Ф-10859-17 від 29 грудня 2017 року шляхом застосування орендної ставки для визначення орендної плати в розмірі 1% від вартості орендованого майна замість зазначених у договорі 12% та внесення змін в п.5.1 договору, який викласти в наступній редакції: "Розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення цього Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м.Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 07.06.2007р. № 897 (із змінами та доповненнями) і складає: (1589960,00 х 0,01) /12 х 1,009 = 1336,89 грн. (одна тисяча триста тридцять шість гривень 89 копійок) без ПДВ за перший місяць оренди".

Дана заява прийнята судом.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.10.2018 у справі № 914/1132/18 (суддя Пазичев В.М.) змінені (уточнені) позовні вимоги задоволено.

Зобов'язано Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради змінити розмір орендної плати у договорі оренди нерухомого майна № Ф-10859-17 від 29 грудня 2017 року шляхом застосування орендної ставки для визначення орендної плати в розмірі 1% від вартості орендованого майна, замість зазначених у договорі 12%, та внести зміни в п. 5.1 Договору оренди нерухомого майна № Ф-10859-17 від 29 грудня 2017 року, який викласти в наступній редакції: "Розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення цього Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 07.06.2007 р. № 897 (із змінами та доповненнями) і складає: 1589960,00 х 0,01 /12 х 1,009 = 1336,89 грн. (одна тисяча триста тридцять шість гривень 89 копійок) без ПДВ за перший місяць оренди".

Також стягнуто з Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕНТА" суму судового збору в розмірі 1762 грн. 00 коп.

4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019, рішення Господарського суду Львівської області від 04.10.2018 у справі №914/1132/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕНТА" відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕНТА" на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської 2 643 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

5. 14.02.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВЕНТА" звернулося з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі № 914/1132/18 безпосередньо до Касаційного господарського суду.

6. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2019 року у справі № 914/1132/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

7. Ухвалою Верховного Суду від 21.02.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 11.04.2019, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, до 13.03.2019.

8. Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 914/1132/18, оскільки вказане клопотання не відповідає вимогам статті 197 Господарського процесуального кодексу України.

9. Відзив на касаційну скаргу відповідач не надав.

10. У судове засідання 11.04.2019 представники сторін не з'явилися, хоча учасники справи про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

11. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВЕНТА" (скаржник, позивач) просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі № 914/1132/18 повністю і залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 04.10.2018 у справі №914/1132/18.

12. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вказує, що судове рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги, що позивач орендує у відповідача ті ж самі приміщення (загальною площею 173,1 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Нечуя-Левицького, 4) за цільовим призначенням для видавництва та розповсюдження української книжки ще з 03.04.2012, зареєстрований як юридична особа за вказаною адресою та проводить там свою діяльність, в орендованих приміщеннях зберігається багато книжок.

При цьому, ТОВ "ЮВЕНТА" вказує, що за попереднім договором оренди №Ф-8210-12 від 03.04.2012 розмір орендної плати за орендовані приміщення становив для позивача 1 грн за рік без ПДВ.

Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідач не надав жодних доказів використання позивачем приміщень не за цільовим призначенням, зазначеним у п.п.2.1. договору оренди нерухомого майна №Ф-10859-17 від 29.12.2017.

На думку позивача, орендна ставка 12% від вартості орендованого майна визначена не у відповідності до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, а саме без урахування цільового призначення орендованого об'єкта.

Також позивач вказує, що апеляційний господарський суд не врахував, що відповідач не пропонував позивачу укласти договір з визначенням іншого цільового призначення, ніж зазначено в договорі.

Крім того, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що при зверненні позивача до відповідача 31.03.2017 щодо укладення договору оренди на новий термін позивачем були надані відповідачу всі необхідні документи, в тому числі витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого одним із видів діяльності позивача є КВЕД 88.99 "Надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н.в.і.у.", що, зокрема, включає в себе послуги соціального характеру, діяльність із надання допомоги жертвам стихійного лиха, біженцям, іммігрантам, благодійну діяльність, така як збір коштів або інша діяльність із надання допомоги, пов'язану із соціальними послугами.

ТОВ "ЮВЕНТА" зазначає, що підтвердженням того, що орендовані приміщення використовуються позивачем за цільовим використанням - для видавництва та розповсюдження української книжки та благодійної волонтерської діяльності є складені відповідачем акт проведення перевірки приміщень №184-нп/18 від 14.03.2018, а також складений за вказівкою відповідача балансоутримувачем - ЛКП "Цитадель-Центр" та затверджений головою районної державної адміністрації акт проведення обстеження №6 від 25.04.2018. На підтвердження зайняття позивачем благодійною волонтерською діяльністю надано лист ЛМГО "Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини" від 22.11.2017 №12, подяки та грамоти, якими нагороджено ТОВ "ЮВЕНТА" за благодійне забезпечення військовослужбовців, а також нагорода керівника. Однак суд апеляційної інстанції не надав оцінки вказаним доказам.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

13. 03.04.2012 між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВЕНТА" (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ф-8210-12 нежитлових приміщень загальною площею 173,1 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Нечуя-Левицького,4 для видавництва та розповсюдження української книги.

Відповідно до п.4.1. Договору термін його дії сторонами погоджено до 03.04.2017 включно.

14. 31 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про продовження договору оренди нежитлових приміщень загальною площею 173,1 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Нечуя-Левицького,4 на новий термін. Дана заява зареєстрована в Центрі надання адміністративних послуг 31.03.2017 за № 2-8303/АП-2302.

15. 18 квітня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про уточнення заяви від 31.03.2017, якою зазначив термін оренди - 2 роки 364 дні, а також мету використання - для видавництва та розповсюдження української книги та благодійної (волонтерської) діяльності. Дана заява зареєстрована в Центрі надання адміністративних послуг 18.04.2017 за № 2-9728-2302.

16. Наказом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 169-0 від 23.05.2015 вирішено продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮВЕНТА" для видавництва та розповсюдження української книги та благодійної волонтерської діяльності договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 173,1 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Нечуя-Левицького,4 на 2 роки 364 дні.

17. Заявою від 14.12.2017 позивач просив відповідача внести зміни до вказаного вище наказу в частині цільового використання орендованих приміщень лише для видавництва та розповсюдження української книги.

Однак, листом №2302-524 від 24.01.2018 Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради відмовило позивачу у внесенні таких змін.

18. 29 грудня 2017 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВЕНТА" (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ф-10859-17 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору орендодавець, на підставі наказу Управління комунальної власності від 23.05.2017 року № 169-О, наказу Управління комунальної власності від 09.06.2017 року № 195-0, наказу Управління комунальної власності від 29.08.2017 року № 340-0 та Договору оренди від 03.04.2012 року № Ф-8210-12 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (приміщення) загальною площею 173,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. І. Нечуя-Левицького, 4, та перебуває на балансі ЛКП "Цитадель-Центр" для видавництва та розповсюдження української книжки та благодійної волонтерської діяльності.

Вартість об'єкта оренди, відповідно до висновку про вартість майна, затвердженого наказом Управління комунальної власності від 14.06.2017 року № 2212/е, станом на 31 жовтня 2017 року, становить 1589960,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п.п. 5.1. та 5.2. Договору розмір орендної плати визначається відповідно до чинної на час укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої Ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 за № 897 (із змінами та доповненнями) і складає: 1589960,00 х 0,12 / 12 х 1,009 = 16042,70 грн. (шістнадцять тисяч сорок дві гривні 70 копійок) без ПДВ за перший місяць оренди і підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць.

Згідно п. 5.5. Договору розмір орендної плати переглядається лише за згодою сторін або за рішенням суду.

За умовами п. п. 13.3, 13.4 Договору зміни та доповнення до цього договору вносяться у письмовій формі у порядку, встановленому чинним законодавством України. Одностороннє внесення змін до цього договору не допускається.

Відповідно до п. 4.1. Договору термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 29 грудня 2017 року до 28 грудня 2020 року включно.

19. 13.02.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна № Ф-10859-17 від 29.12.2017 в частині застосування орендної плати в розмірі 1 грн. за рік.

Листом №2302-2465 від 04.04.2018 Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради повідомило позивача, що дане питання розглянуто на засіданні комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова (протокол № 5, питання № 1715), якою позивачу було відмовлено у внесенні змін до вищевказаного договору в частині розміру орендної плати та рекомендовано у випадку непогодження з даною відповіддю оскаржити її у встановленому законом порядку.

VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

20. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що об'єкт оренди використовується орендарем для видавництва та розповсюдження української книжки та благодійної волонтерської діяльності, а відповідно до п.4.1. Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої Ухвалою міської ради від 07.06.2007 № 897 (із змінами та доповненнями), при використанні орендованого майна для видавництва та розповсюдження української книжки застосовується річна орендна плата за оренду нерухомого майна у розмірі 1 грн. за рік (без ПДВ), а при використанні орендованого майна для благодійної волонтерської діяльності відповідно до Додатку 2 тієї ж Методики розрахунку орендної плати застосовується орендна станка для визначення орендної плати в розмірі 1% від вартості орендованого майна.

Згідно п. 3.4. Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої Ухвалою міської ради від 07.06.2007 р. № 897 (із змінами та доповненнями), у разі суміщення орендарем видів діяльності застосовується величина орендної ставки згідно з цільовим призначенням відповідної частини орендованої площі відповідно до індексів (номерів) поверхового плану за винятком випадків, передбачених цією Методикою, а відповідно до п. 3.5. вищевказаної Методики розрахунку, у разі суміщення орендарем видів діяльності (у межах одного індексу згідно з поверховим планом) застосовується більша орендна ставка згідно з цільовим призначенням.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до висновку, що при визначенні розміру орендної плати відповідачем повинна була застосуватись орендна ставка в розмірі 1% від вартості орендованого майна, а не 12%.

21. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав, що відповідно до п.94-2 Додатку 2 до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої Ухвалою міської ради від 07.06.2007 № 897 (із змінами та доповненнями), орендна ставка у розмірі 1% застосовується у випадку використання орендованого майна благодійними та волонтерськими організаціями, які здійснюють виключно діяльність з надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, громадянам, які постраждали внаслідок проведення антитерористичних операцій, біженцям, внутрішньопереміщеним особам, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 ЗУ "Про благодійну діяльність та благодійні організації" благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЗУ "Про благодійну діяльність та благодійні організації" метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

Благодійна організація може бути створена як благодійне товариство, благодійна установа чи благодійний фонд з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та іншими законами України (ч.1 ст.13 ЗУ "Про благодійну діяльність та благодійні організації").

Відповідно до ст.15 ЗУ "Про благодійну діяльність та благодійні організації" благодійні організації набувають прав та обов'язків юридичної особи з моменту їх державної реєстрації. Державну реєстрацію благодійних організацій проводять державні реєстратори за місцезнаходженням благодійних організацій відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до ч.2 ст.9 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, щодо видів їх діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, організаційно-правова форма позивача - товариство з обмеженою відповідальністю, а серед видів діяльності позивача не вказано зайняття ні благодійною, ні волонтерською діяльністю.

Посилання позивача та суду першої інстанції на те, що позивачем були подані, подяки та грамоти за благодійне забезпечення військовослужбовців української армії всім необхідним у веденні війни проти агресора, не підтверджують, що позивач є благодійною чи волонтерською організацією, яка здійснює виключно діяльність з надання волонтерської допомоги.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позивачем не доведено наявності у нього права на встановлення у договорі оренди орендної плати у розмірі 1% від вартості орендованого майна.

VІІ. Позиція Верховного Суду

22. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

23. Обґрунтовуючи первісні позовні вимоги у позовній заяві позивач вказав наступне.

31 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про продовження договору оренди нежитлових приміщень загальною площею 173,1 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Нечуя-Левицького,4 на новий термін. Дана заява зареєстрована в Центрі надання адміністративних послуг 31.03.2017 за № 2-8303/АП-2302.

18 квітня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про уточнення заяви від 31.03.2017, якою зазначив термін оренди - 2 роки 364 дні, а також мету використання - для видавництва та розповсюдження української книги та благодійної (волонтерської) діяльності . Дана заява зареєстрована в Центрі надання адміністративних послуг 18.04.2017 за № 2-9728-2302.

Отже, позивач заявив про дві мети використання орендованих нежитлових приміщень:

1. для видавництва та розповсюдження української книги;

2. для благодійної (волонтерської) діяльності.

24. Як вказував позивач та встановлено судами, відповідно до п. 4.1. Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м.Львова, затвердженої Ухвалою міської ради від 07.06.2007 № 897 (із змінами та доповненнями), та до Додатку 2 тієї ж Методики:

1. при використанні орендованого майна для видавництва та розповсюдження української книжки застосовується річна орендна плата за оренду нерухомого майна у розмірі 1 грн. за рік (без ПДВ),

2. при використанні орендованого майна для благодійної волонтерської діяльності застосовується орендна ставка для визначення орендної плати в розмірі 1% від вартості орендованого майна.

При цьому, позивач вказував, що згідно з п. 3.5. вищевказаної Методики розрахунку:

"У разі суміщення орендарем видів діяльності (у межах одного індексу згідно з поверховим планом) застосовується більша орендна ставка згідно з цільовим призначенням."

25. Проте, саме, у позовній заяві позивач початково просив зобов'язати Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради змінити розмір орендної плати у договорі оренди нерухомого майна №Ф-10859-17 від 29 грудня 2017 року на 1 грн. в рік шляхом внесення змін, а саме п.5.1. договору викласти в новій редакції "5.1. Розмір орендної плати за об'єкт оренди складає 1 грн. за рік без ПДВ", тобто, відповідно до мети використання орендованого майна саме для видавництва та розповсюдження української книжки .

26. Разом з тим, у заяві про зміну предмету позову позивач посилаючись на ті ж самі обставини та підстави позову, а також вказану Методику розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова та з урахування вимог вищевказаного п.3.5. тієї ж Методики, що у разі суміщення орендарем видів діяльності у межах одного індексу, згідно з поверховим планом) застосовується більша орендна ставка згідно з цільовим призначенням , просив зобов'язати відповідача змінити розмір орендної плати шляхом застосування орендної ставки для визначення орендної плати в розмірі 1% від вартості орендованого майна та відповідного внесення змін в п.5.1 договору, тобто, відповідно до мети використання орендованого майна саме для благодійної (волонтерської) діяльності .

Зазначене свідчить, що позивач відповідно до вимог п.3.5. Методики застосував більшу орендну ставку з двох цільових призначень використання спірного орендованого майна, проте, жодним чином не свідчить, що він відмовився чи виключив іншу мету використання, а саме, для видавництва та розповсюдження української книги, як і доводів відносно ставки орендної плати щодо такої мети використання.

27. Відповідно до ст.14 ГПК:

"1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

2. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності."

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не довів, що є благодійною чи волонтерською організацією, яка здійснює виключно діяльність з надання волонтерської допомоги, а тому, не довів наявності у нього права на встановлення у договорі оренди орендної плати у розмірі 1% від вартості орендованого майна.

Отже, судом апеляційної інстанції фактично надано оцінку спірним правовідносинам з урахуванням цільового призначення об'єкта оренди для благодійної волонтерської діяльності.

Проте, судом апеляційної інстанції взагалі не надано оцінки доводам позивача, що відповідно до умов договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ф-10859-17 є інше, крім вищевказаного, цільове призначення об'єкта оренди: для видавництва та розповсюдження української книжки та благодійної волонтерської діяльності , і згідно з п. 4.1. вказаної Методики до цього цільового призначення застосовується річна орендна плата за оренду нерухомого майна у розмірі 1 грн. за рік (без ПДВ).

28. В свою чергу, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України, позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

VІІІ. Висновки Верховного Суду

29. Згідно з ч.ч.1,2,5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи."

Відповідно до п.48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014 року, остаточне 17.11.2014:

"Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року)."

30. Згідно з п.2 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду."

Відповідно до п.п.1,2 ч.3, ч.4 ст.310 Господарського процесуального кодексу України:

"Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

4. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції."

31. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕНТА", скасування постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі № 914/1132/18 з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

32. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕНТА" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі № 914/1132/18 задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі № 914/1132/18 скасувати повністю, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський