Рішення

від 15.04.2019 по справі 420/276/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/276/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Дубіневича М.Г., представника позивача - адвоката Мандрик Г.М. (за ордером), представника відповідача - Юренко А.В. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАРКА ПЛЮС" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАРКА ПЛЮС" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.09.2018 року №№ 0439971307, 0439981307, 0439901307 та від 12.09.2018 року №№ 0039111403, 0039121403, 0039131403.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.10.2018 року ТОВ "СВАРКА ПЛЮС" поштою отримало податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0439981307 від 11.09.2018 року, №0439971307 від 11.09.2018 року, №0439901307 від 11.09.2018 року, №0039111403 від 12.09.2018 року, №0039131403 від 12.09.2018 року, №0039121403 від 12.09.2018 року. 21.08.2018 року поштою отримано Акт ГУ ДФС в Одеській області №1736/15-32-14-03/36851211 від 16.08.2018 року Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Сварка Плюс , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року . Позивач вказав, що 27.08.2018 року ТОВ СВАРКА ПЛЮС надіслано поштою до ГУ ДФС в Одеській області заперечення на Акт перевірки №1736/15-32-14-03/36851211 від 16.08.2018 року.

Позивач вважав, що під час складення Акту перевірки були допущені порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки, викладені в Акті перевірки про порушення ТОВ СВАРКА ПЛЮС норм діючого законодавства є необґрунтованими та безпідставними.

Позивач зазначив, що до податкового повідомлення-рішення №0439971307 від 11.09.2018 року додано Додаток 1 до акту перевірки від 16.08.2018 року № 1736/15-32-14-03/36851211, з урахуванням відповіді на заперечення від 07.09.2018 року № 12834/10/15-32-14-03/36851211 Розрахунок фінансових санкцій до акту перевірки ТОВ СВАРКА ПЛЮС , код за ЄДРПОУ 36851211 без зазначення дати його складення. Однак, такої відповіді на заперечення за №12834/10/15-32-14-03/36851211 від 07.09.2018 року не існує, так само як і не існує в Акті перевірки №1736/15-32-14-03/36851211 від 16.08.2018 року саме такого Додатку 1 до акту перевірки від 16.08.2018 року № 1736/15-32-14-03/36851211 Розрахунок фінансових санкцій до ату перевірки ТОВ СВАРКА ПЛЮС , код за ЄДРПОУ 36851211 . Натомість в Акті перевірки є Додаток 1, тільки зовсім іншого змісту і назвою Реєстр суб'єктів господарювання, з якими платник податків ТОВ СВАРКА ПЛЮС , код 36851211, перебував у господарських відносинах (в розрізі договорів) у періоді з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року. Крім того, зазначений Розрахунок фінансових санкцій до ату перевірки ТОВ СВАРКА ПЛЮС , код за ЄДРПОУ 36851211 містить математичні помилки у розрахунках, що є неприпустимим.

Також позивач зазначив, що 22.06.2016 року ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) було укладено з ТОВ КЕЛАД (Виконавець) Договір про надання послуг №201. 30.06.2016 року ТОВ КЕЛАД було виставлено рахунок №25 на суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33 грн., який був оплачений ТОВ СВАРКА ПЛЮС . ТОВ КЕЛАД на виконання договору про надання послуг №201 від 22.06.2016 року були надані ТОВ СВАРКА ПЛЮС маркетингові послуги. 30.06.2016 року між ТОВ СВАРКА ПЛЮС та ТОВ КЕЛАД підписано акт здачі-прийняття наданих послуг № 25. 30.06.2016 року було зареєстровано податкову накладну.

17.06.2016 року ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) було укладено з ТОВ КЕЛАД (Виконавець) Договір №196 на надання інформаційно-консультаційних послуг. 30.06.2016 року ТОВ КЕЛАД було виставлено рахунок № 26 на суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн., який був оплачений ТОВ СВАРКА ПЛЮС . 30.06.2016 року було зареєстровано податкову накладну. ТОВ КЕЛАД на виконання договору №196 на надання інформаційно-консультаційних послуг від 17.06.2016 року були надані ТОВ СВАРКА ПЛЮС інформаційно-консультаційні послуги у вигляді семінарів по темам: Митне оформлення товарів. Застосування нових кодів УКТ ЗЕД ; Ревізія зовнішньоекономічної діяльності підприємства у 2016 році; Міжнародні контракти та угоди. Правові та податкові аспекти ; ЗЕД компанії: правові та податкові питання. Бухгалтерський та податковий облік операцій ЗЕД . 30.06.2016 року між ТОВ СВАРКА ПЛЮС та ТОВ КЕЛАД підписано акт прийняття-передачі наданих послуг № 26.

Позивач вказав, що жодного слова в зазначених платіжних дорученнях про оплату додаткового блага, так само як і про оплату за навчання директора ОСОБА_3 150000,00 грн. - немає і не було.

Враховуючи, що директором ТОВ СВАРКА ПЛЮС була ОСОБА_3, то і діючи від імені ТОВ СВАРКА ПЛЮС як директор на підставі Статуту, вона прийняла надані ТОВ КЕЛАД інформаційно-консультаційні послуги по договору №196 від 17.06.2016 року та послуги з консультування з питань комерційної діяльності й керування, дослідження кон'юнктури ринку по договору про надання послуг № 201 від 22.06.2016 року.

Послуга з проведення семінарів та консультування з питань комерційної діяльності й керування, дослідження кон'юнктури ринку, надані ТОВ КЕЛАД для ТОВ СВАРКА ПЛЮС , не є навчанням працівника ТОВ СВАРКА ПЛЮС . Крім того, семінари та тренінги не є навчанням. Це отримання інформаційно-консультаційних послуг. Це означає те, що у представника ТОВ СВАРКА ПЛЮС , який їх отримав від імені ТОВ СВАРКА ПЛЮС , не виникає оподатковуваний дохід.

Щодо ПДФО та військового збору позивач зазначив, що за умовами укладених договорів виступає запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг роботодавець ТОВ СВАРКА ПЛЮС , від імені якого діє директор на підставі Статуту - ОСОБА_3 Тому і витрати на участь у тренінгах (семінарах) не можна вважати доходом ОСОБА_3, яка відвідала їх як директор ТОВ СВАРКА ПЛЮС , а тому такі витрати не об'єктом обкладення ПДФО та військовим збором.

ТОВ СВАРКА ПЛЮС зазначені витрати на відрядження правомірно не включило до оподатковуваного доходу директора ОСОБА_3, оскільки вся інформація, яка була нею отримана під час відвідування тренінгу Джона Кехо Підсвідомість може все використовувалася у господарській діяльності ТОВ СВАРКА ПЛЮС з метою підвищення кількості продаж для одержання прибутку ТОВ СВАРКА ПЛЮС , підвищення якості надання послуг ТОВ СВАРКА ПЛЮС , директором якого була ОСОБА_3 Такий авансовий звіт був належним чином затверджений ТОВ СВАРКА ПЛЮС та до авансового звіту надані відповідні підтверджуючі документи.

Позивач вказав, що оскільки ТОВ СВАРКА ПЛЮС не фінансується за рахунок бюджетних коштів, то суми відшкодованих витрат не є об'єктом оподаткування ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат.

Позивач зазначив, що ТОВ СВАРКА ПЛЮС , від імені якого діяв ОСОБА_5 приймало участь у виставці, яка проходила у м. Дюссельдорф протягом 13 днів. Відповідно до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №5 від 09.10.2017 року на суму 62451,86 грн., він затверджений директором ТОВ СВАРКА ПЛЮС та до авансового звіту надані відповідні підтверджуючі документи.

Позивач зазначив, що аналізуючи зміст Акту перевірки в частині фінансово-господарських відносин вбачається, що ТОВ СВАРКА ПЛЮС мало взаємовідносини з наступними постачальниками, а саме: ПП ІДЕЛЬ , ТОВ КЕЛАД , ТОВ ХОРАС ГРУП , ТОВ ПЕРШИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР , ТОВ "ПРАЙД ТРЕЙД ГРУП", ТОВ "САНМАРТ", ТОВ "ЛІДГЕР", ТОВ "АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ", ТОВ "МОНРАЛІЗ КОМПАШ", ТОВ "РЕКВЕНТ КОНСАЛТ", ТОВ "ФЕБІ КОНСТРАКПІН", ТОВ "ТРАНЗІТ СТАЛЬ", ТОВ "УKP ЛИК ТРЕЙД", ТОВ "РЕГАЙС", ТОВ СТАНДАРТ ЮА , ТОВ ФІЛІПЕНКО ГРУП, ТОВ Л-БІЗНЕС ГРУП , ТОВ ЮК КОНСАЛТИНГ ГРУП СЕРВІС , TOB ТРІ A3 , ТОВ ДЕЛІВЕРІ ОПТТОРГ , ТОВ ОМЕГА СТАЙЛ , ТОВ ВЕГА СЕРВАЙС .

Позивач вказав, що ТОВ СВАРКА ПЛЮС вело і веде облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. ТОВ СВАРКА ПЛЮС формувало і формує показники податкової звітності.

Щодо надання послуг позивач зазначив, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних/наданих послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконання господарських операції.

Позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані, як юридичні особи та відповідно являлись платниками ПДВ, знаходились на податковому обліку.

Позивач вказав, що жодним законодавчим актом України не передбачено обов'язок сторони по договору (також не надано цій стороні і такого права) перевіряти достовірність даних, які вказуються іншою стороною по договору в первинних документах.

Допущення контрагентами ТОВ СВАРКА ПЛЮС певних порушень законодавства тягнуть негативні наслідки саме для цих підприємств-контрагентів та не впливають на право ТОВ СВАРКА ПЛЮС на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товарів та на формування витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Позивач зазначив, що господарські операції, які були обумовлені з боку ТОВ СВАРКА ПЛЮС діловою метою, мали реальний характер і фактично виконані його контрагентами.

Позивач вважав, що ТОВ СВАРКА ПЛЮС правомірно сформовано податковий кредит на підставі виписаних податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Позивач зазначив, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів, тощо. ТОВ СВАРКА ПЛЮС не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій ТОВ СВАРКА ПЛЮС та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Ухвалою від 22.01.2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 21 лютого 2019 року о 10:00 год.

Ухвалою від 21.02.2019 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 14 березня 2019 року об 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні 14.03.2019 року оголошено перерву до 01.04.2019 року до 15:30 год.

Судове засідання 01.04.2019 року відкладено на 02.04.2019 року на 11:30 год. у зв'язку з неможливістю представника позивача прибути у судове засідання.

У судовому засіданні 02.04.2019 року оголошено перерву до 04.04.2019 року до 15:30 год.

У судове засідання, призначене на 04 квітня 2019 року на 15:30 годину, з'явилися представник позивача та представник відповідача.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та вважав його необґрунтованим. 08.02.2019 року представник відповідача надав письмовий відзив (а.с. 4-11, т. 4), в якому з посиланням на акт перевірки зазначив, що у перевіряємий період ТОВ СВАРКА ПЛЮС мало взаємовідносини з наступними контрагентами, а саме: ПП ІДЕЛЬ , ТОВ КЕЛАД , ТОВ ХОРАС ГРУП , ТОВ ПЕРШИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР , ТОВ "ПРАЙД ТРЕЙД ГРУП", ТОВ "САНМАРТ", ТОВ "ЛІДГЕР", ТОВ "АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ", ТОВ "МОНРАЛІЗ КОМПАШ", ТОВ "РЕКВЕНТ КОНСАЛТ", ТОВ "ФЕБІ КОНСТРАКПІН", ТОВ "ТРАНЗІТ СТАЛЬ", ТОВ "УKP ЛИК ТРЕЙД", ТОВ "РЕГАЙС", ТОВ СТАНДАРТ ЮА , ТОВ ФІЛІПЕНКО ГРУП, ТОВ Л-БІЗНЕС ГРУП , ТОВ ЮК КОНСАЛТИНГ ГРУП СЕРВІС , TOB ТРІ A3 , ТОВ ДЕЛІВЕРІ ОПТТОРГ , ТОВ ОМЕГА СТАЙЛ , ТОВ ВЕГА СЕРВАЙС . Представник відповідача вказав, що за результатами моніторингу встановлено наявна підміна (пересорт) товарних груп, що свідчить про формування податкової вигоди іншим платникам податку без реального здійснення господарських операцій. Згідно аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено придбання одного переліку товарів (робіт, послуг) та реалізації зовсім інших товарів (робіт, послуг).

Крім того, про нереальність здійсненних господарських операцій свідчать наступні факти, а саме: відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця), відсутність інформації про транспортування товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні), відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Аналізом придбаних товарів/послуг TOB Сварка Плюс у вищевказаних постачальників вбачається неможливість фактичного здійснення господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, відсутності транспортних засобів, наявної кількості трудових ресурсів.

Таким чином, платник податків не має права відображати в бухгалтерському обліку витрати щодо товарів, робіт (послуг), поставка яких містить ознаки нереальності, оскільки операції з придбання та використання товарів, робіт (послуг) в діяльності платника податків фактично не здійснювались.

Крім того, операції із вищезазначеними контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення робіт (послуг), місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, наявності технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

За результатами моніторингу встановлена підміна (пересорт) товарних груп, що свідчить про формування податкової вигоди іншим платникам податку без реального здійснення господарських операцій.

Виходячи з вищевикладеного, якщо операції платника податків з придбання товарів, робіт (послуг) визнані контролюючим органом як такі, що містять ознаки нереальності, то відповідно платник податків не має права відображати такі операції як операції з придбання товарів, робіт (послуг). В той же час, такі операції повинні відображатись згідно бухгалтерського обліку відповідно до їх сутності, фактичного змісту.

Таким чином, платник податків не має права відображати в бухгалтерському обліку витрати щодо товарів, робіт (послуг), поставка яких містить ознаки нереальності, оскільки операції з придбання та використання товарів, робіт (послуг), поставка яких містить ознаки нереальності платника податків, фактично не здійснювались.

Тобто, операції, відображені у первинних документах, у вищевказані періоди податкової звітності фактично відбутись не могли.

Представник відповідача зазначив, що вказане свідчить про неможливість постачання товарів, робіт/послуг контрагентами-постачальниками: ПП ІДЕЛЬ TOB КЕЛАД , TOB ХОРАС ГРУП , TOB ПЕРШИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР , TOB "ПРАЙД ТРЕЙД ГРУП", TOB "САНМАРТ", ТОВ "ЛІДГЕР", TOB "АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ", TOB "МОНРАЛІЗ КОМПАНІ", TOB "РЕКВЕНТ КОНСАЛТ", TOB "ФЕБІ КОНСТРАКШН", TOB "ТРАНЗІТ СТАЛЬ", TOB "УКР ЛИК ТРЕЙД", TOB "РЕГАЙС", TOB СТАНДАРТ ЮА , TOB ФІЛІПЕНКО ГРУП, TOB Л-БІЗНЕС ГРУП , TOB ЮК КОНСАЛТИНГ ГРУП СЕРВІС , TOB TPI A3 , TOB ДЕЛІВЕРІ ОПТТОРГ , TOB ОМЕГА СТАЙЛ , TOB ВЕГА СЕРВАЙС на адресу покупця TOB СВАРКА ПЛЮС , в результаті чого TOB СВАРКА ПЛЮС безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму 297202 грн., у тому числі: квітень 2015 року - 11667 грн., жовтень 2015 року - 17618 грн., лютий 2016 року - 835 грн., червень 2016 року - 25000 грн., жовтень 2016 року - 3506 грн., листопад 2016 року - 1500 грн., лютий 2017 року - 30134 грн., березень 2017 року - 2361 грн., квітень 2017 року - 9255 грн., травень 2017 року - 42283 грн., червень 2017 року - 55769 грн., липень 2017 року - 9754 грн., серпень 2017 року - 66053 грн., вересень2017 року - 1835 грн., грудень 2017 року - 19632 грн.

Також представник відповідача зазначив, що перевіркою встановлено, що за рахунок коштів TOB СВАРКА ПЛЮС у вересні 2016 підприємством сплачено грошові кошти TOB КЕЛАД у вигляді додаткового блага за директора ОСОБА_10 у розмірі 150000,00 грн. (платіжне доручення №1782 від 22.08.2016 року).

Згідно авансового звіту від 29.05.2017 року №3 на суму 3190,00 грн. (директор ОСОБА_10), підприємством в повному обсязі відшкодовано грошові кошти згідно авансового звіту від 29.05.2017 року №3 (Тренінг Джона Кехо Підсвідомість може все ), до якого не надано документи, підтверджуючі використання навичок, отриманих ОСОБА_10 у фінансово-господарській діяльності підприємства.

Недоведеність реальності здійснення TOB СВАРКА ПЛЮС господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Представник відповідача вважав, що договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та інші первинні документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Згідно Виписки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, TOB СВАРКА ПЛЮС зареєстроване 04.12.2009 року за №1 556 102 0000 037704 (а.с. 181-182, т. 3).

Основним видом економічної діяльності TOB СВАРКА ПЛЮС є: "Неспеціалізована оптова торгівля" (код КВЕД 46.90).

Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області від 19.07.2018 року №№ 6074/14-03, 6073/14-03, 6072/14-03, 6071/14-03, 6099/14-03, 6034/14-03, 6070/14-03, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 ПК України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за ІІІ квартал 2018 року, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 05.07.2018 року №4810, проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ СВАРКА ПЛЮС , код ЄДРПОУ 36851211, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 16 серпня 2018 року №1736/15-32-14-03/36851211 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "СВАРКА ПЛЮС", код ЄДРПОУ 36851211, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року" (а.с. 102-224, т. 1).

Відповідно до висновку акту, зазначені наступні порушення позивача:

1) п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку па прибуток на суму 267482 грн., в тому числі: 2015 рік - 26357 грн., 2016 рік - 27757 грн., 2017 рік - 213368 грн.;

2) п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, ч а п.198.1 ст.198, п.198.3, п.198.6 ст198 Податковою Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі 277570 грн., у тому числі: квітень 2015року - 11667 грн., жовтень 2015 року - 17618 грн., березень 2016 року - 42 грн., квітень 2016 року - 793 грн., червень 2016 року - 25000 грн., листопад 2016 року - 5006 грн., лютий 2017 року - 30134 грн., березень 2017 року - 2361 грн., травень 2017 року - 51538 грн., червень 2017 року - 55769 грн., липень 2017 року - 5252 грн., серпень 2017 року - 58605 грн., листопад 2017 - 13785 грн., та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на суму 19632 грн., у тому числі: грудень 2017 року - 19632 грн.;

3) п.п.14.1.47, п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.1, п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1, п.п.163.1.2. п.163.1, п.п.163.2.1, п.п.163.2.2 п.163.2 ст.163, п.п.164.1.1, п.п.164.1.2 п.164.1, абз. е п.п.164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1, п.168.3, п.п.168.4.1, п.п.168.4.2, п.п.168.4.3, 168.4.7 п.168.4 ст.168, п.171.1, абз. а п.171.2 ст.171, абз. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого не утримано та не перерахувало податок на доходи фізичних осіб у періоді з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року на загальну суму 47336,01 грн., а саме: 2016 рік - 32926,82 грн.; 2017 рік - 14409,18 грн.;

4) п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення , п.п.162.1.1, п.п.162.1.2, п.п.162.1.3 п.162.1, ст.162. п.п.163.1.1., п.п.163.1.2 п.163.1, п.п.163.2.1, п.п.163.2.2 п.163.2 ст.163, ст.168, п.171.1 ст.171. п.176 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого не сплачено військовий збір за перевіряємий період на загальну суму 3234,63 грн., а саме: 2016 рік - 2250 грн.; 2017 рік - 984,63 грн.;

5) п.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.119.2 ст.119, п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України та порядку заповнення Розділу І та Розділу II Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4, податкова звітність про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків податку та суми утриманого з них податку за перевіряємий період надавалась не в повному обсязі, а саме: не відображення за перевіряємий період сум доходів та сум утриманого податку, отриманих співробітниками ОСОБА_12 та ОСОБА_10 у вигляді додаткового блага з ознакою доходу 126 .

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 16 серпня 2018 року №1736/15-32-14-03/36851211, позивач звернувся до ГУ ДФС в Одеській області з запереченнями на вказаний акт перевірки (а.с. 19-32, т. 1).

Листом від 07.09.2018 року №12834/10/15-32-14-03-08 Про результати розгляду заперечень до акту перевірки , Головне управління ДФС в Одеській області повідомило позивача про те, що висновки акту залишаються без змін, а заперечення - без задоволення (а.с. 36-86, т. 2).

На підставі висновків акту перевірки 16 серпня 2018 року №1736/15-32-14-03/36851211 та з урахуванням відповіді на заперечення №12834/10/15-32-14-03-08 від 07.09.2018 року, Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 11.09.2018 року №0439971307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 66199,55 грн., у тому числі 47336,01 грн. - за податковими зобов'язаннями; 18863,53 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 87, т. 2);

- від 11.09.2018 року №0439981307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені на загальну суму 4523,48 грн., у тому числі 3234,63 грн. - за податковими зобов'язаннями; 1289,01 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 89, т. 2);

- від 11.09.2018 року №0439901307, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510 грн. за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати" (а.с. 91, т. 2);

- від 12.09.2018 року №0039111403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 334353 грн., у тому числі 267482 грн. - за податковими зобов'язаннями; 66871 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 147, т. 2);

- від 12.09.2018 року №0039131403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 332379 грн., у тому числі 265903 грн. - за податковими зобов'язаннями; 66476 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 148, т. 2);

- від 12.09.2018 року №0039121403, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні (робіт, послуг), за звітний період "грудень 2017 року" на 19632 грн. (а.с. 149, т. 2).

Також судом встановлено, що 05.01.2015 року між ПП ІДЕЛЬ (Постачальник) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Покупець) укладено договір на доставку продукції №60, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити згідно з умовами цього договору та законодавства України товар, зазначений у заявці Покупця, згідно виставлених рахунків (а.с. 157-158, т. 2).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано наступні документи: рахунок №Ид-000872 від 09.04.2015 року, видаткову накладну №ИД-00550 від 09.04.2015 року, податкову накладну від 27.04.2015 року №204, рахунок №Ид-001095 від 27.04.2015 року, видаткову накладну №Ид-00680 від 27.04.2015 року, податкову накладну від 09.04.2015 року №66, рахунок №Ид-001061 від 24.04.2015 року, видаткову накладну №Ид-00661 від 24.04.2015 року, податкову накладну від 24.04.2015 року №186 (а.с. 159-169, т. 2).

Судом встановлено, що 01 лютого 2016 року між ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) та ТОВ КЕЛАД (Перевізник) укладено договір про перевезення вантажів територією України №61, відповідно до якого Перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником (Відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і сплачувати за перевезення вантажу плату (а.с. 170-171, т. 2).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано наступні документи: рахунок-фактуру №02298КЛ від 29.02.2016 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №02298, додаток до акту надання послуг №02298 від 29.02.2016 року, податкову накладну від 29.02.2016 року №9 (а.с. 172-175, т. 2).

22.06.2016 року між ТОВ КЕЛАД (Виконавець) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) укладено договір про надання послуг №201, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати останньому послуги з консультування з питань комерційної діяльності й керування, дослідження кон'юктури ринку (а.с. 94-95, т. 2).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано наступні документи: рахунок-фактуру №25 від 30.06.2016 року, акт здачі-прийняття наданих послуг №25 від 30.06.2016 року, податкову накладну від 30.06.2016 року №25 (а.с. 96-98, т. 2).

17 червня 2016 року між ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) та ТОВ КЕЛАД (Виконавець) укладено договір №196 про надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання з надання інформаційно-консультативних послуг у вигляді семінарів по темам:

- Митне оформлення товарів. Застосування нових кодів УКТ ЗЕД ;

- Ревізія зовнішньоекономічної діяльності підприємства у 2016 році;

- Міжнародні контракти та угоди. Правові та податкові аспекти ;

- ЗЕД компанії: правові та податкові питання. Бухгалтерський та податковий облік операцій ЗЕД (а.с. 99-101, т. 2).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано наступні документи: рахунок-фактуру №26 від 30.06.2016 року, акт здачі-прийняття наданих послуг №26 від 30.06.2016 року, податкову накладну від 30.06.2016 року №26 (а.с. 102-104, т. 2).

01 червня 2017 року між ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) та ТОВ ХОРАС ГРУП (Перевізник) укладено договір про перевезення вантажів територією України №50, відповідно до якого Перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником (Відправником) вантаж з пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а Замовник (Відправник) зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу плату (а.с. 187-188, т. 2).

16.06.2017 року між ТОВ ХОРАС ГРУП (Постачальник) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Покупець) укладено договір на поставку продукції №10, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити згідно з умовами цього договору та законодавством України товар, зазначений у заявці Покупця, згідно виставлених рахунків (а.с. 192-193, т. 2).

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем надано наступні документи: рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, рахунки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, відомості про вантаж (а.с. 189-191, 194-203, т. 2).

20 жовтня 2015 року між ТОВ ПЕРШИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР (Постачальник) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Покупець) укладено договір на поставку продукції №2/10, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити згідно з умовами цього договору та законодавством України товар, зазначений у заявці Покупця, згідно виставлених рахунків (а.с. 204-205, т. 2).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано наступні документи: рахунок на оплату, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, відомості про вантаж, податкову накладну (а.с. 206-210, т. 2).

30.10.2015 року між ТОВ ПРАЙД ТРЕЙД ГРУП (Постачальник) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Покупець) укладено договір на поставку продукції №30/10, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити згідно з умовами цього договору та законодавством України товар, зазначений у заявці Покупця, згідно виставлених рахунків (а.с. 211-2012, т. 2).

06.01.2015 року між ТОВ ПРАЙД ТРЕЙД ГРУП (Постачальник) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Покупець) укладено договір на поставку продукції №43, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити згідно з умовами цього договору та законодавством України товар, зазначений у заявці Покупця, згідно виставлених рахунків (а.с. 216-217, т. 2).

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем надано наступні документи: рахунки на оплату, видаткові накладні, товарно-транспортну накладну, відомості про вантаж, податкові накладні (а.с. 213-215, 218-222, т. 2).

30.10.2015 року між ТОВ САНМАРТ (Постачальник) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Покупець) укладено договір на поставку продукції №ІІ-282, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити згідно з умовами цього договору та законодавством України товар, зазначений у заявці Покупця, згідно виставлених рахунків (а.с. 223-224, т. 2).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано наступні документи: рахунок на оплату, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, відомості про вантаж, податкову накладну (а.с. 225-229, т. 2).

11.10.2015 року між ТОВ ЛІДГЕР (Постачальник) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Покупець) укладено договір на поставку продукції №92, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити згідно з умовами цього договору та законодавством України товар, зазначений у заявці Покупця, згідно виставлених рахунків (а.с. 230-231, т. 2).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, відомості про вантаж, податкову накладну (а.с. 232-236, т. 2).

29 червня 2016 року між ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) та ТОВ АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ (Перевізник) укладено договір про перевезення вантажів територією України №72, відповідно до якого Перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником (Відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а Замовник (Відправник) зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу плату (а.с. 1-2, т. 3).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано наступні документи: рахунок-фактуру, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкову накладну (а.с. 3-5, т. 3).

28.07.2017 року між ТОВ МОНРАЛІЗ КОМПАНІ (Постачальник) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Покупець) укладено договір на поставку продукції №28072017, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити згідно з умовами цього договору та законодавством України товар, зазначений у заявці Покупця, згідно виставлених рахунків (а.с. 6-7, т. 3).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано наступні документи: рахунки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, відомості про вантаж, податкові накладні (а.с. 8-17, т. 3).

06.07.2017 року між ТОВ РЕКВЕНТ КОНСАЛТ (Постачальник) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Покупець) укладено договір на поставку продукції №1, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити згідно з умовами цього договору та законодавством України товар, зазначений у заявці Покупця, згідно виставлених рахунків (а.с. 18-19, т. 3).

01 серпня 2017 року між ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Боржник), ТОВ РЕКВЕНТ КОНСАЛТ (Кредитор) та ТОВ ЕРІОС ЛТД (Новий кредитор) укладено договір про переведення боргу №1, відповідно до якого регулюються відносини, пов'язані із зміною зобов'язаної сторони (Боржника) у зобов'язанні, що виникає на підставі договору на поставку продукції №1 від 06.07.2017 року, укладеною між Боржником та Кредитором (а.с. 20-22, т. 3).

На підтвердження реальності виконання договору від 06.07.2017 року №1 позивачем надано наступні документи: рахунок, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, відомості про вантаж, податкову накладну (а.с. 23-27, т. 3).

31.08.2017 року між ТОВ ФЕБІ КОНСТРАКШН (Постачальник) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Покупець) укладено договір на поставку продукції №2, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити згідно з умовами цього договору та законодавством України товар, зазначений у заявці Покупця, згідно виставлених рахунків (а.с. 28-29, т. 3).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано наступні документи: рахунок, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, відомості про вантаж, податкову накладну (а.с. 33-38, т. 3).

01 липня 2017 року між ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) та ТОВ ТРАНЗІТ СТАЛЬ (Перевізник) укладено договір про перевезення вантажів територією України №13/07, відповідно до якого Перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником (Відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а Замовник (Відправник) зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу плату (а.с. 39-40, т. 3).

31.07.2017 року між ТОВ ТРАНЗІТ СТАЛЬ (Постачальник) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Покупець) укладено договір на поставку продукції №110, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити згідно з умовами цього договору та законодавством України товар, зазначений у заявці Покупця, згідно виставлених рахунків (а.с. 45-46, т. 3).

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем надано наступні документи: рахунок-фактуру, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), додаток до акту надання послуг, податкові накладні, рахунок, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, відомості про вантаж (а.с. 41-44, 47-51, т. 3).

01 вересня 2017 року між ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) та ТОВ УКР ЛИК ТРЕЙД (Перевізник) укладено договір про перевезення вантажів територією України №78, відповідно до якого Перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником (Відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а Замовник (Відправник) зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу плату (а.с. 52-53, т. 3).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано наступні документи: рахунок-фактуру, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), додаток до акту надання послуг, податкову накладну (а.с. 54-57, т. 3).

17.03.2017 року між ТОВ РЕГАЙС (Постачальник) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Покупець) укладено договір на поставку продукції №109, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити згідно з умовами цього договору та законодавством України товар, зазначений у заявці Покупця, згідно виставлених рахунків (а.с. 58-59, т. 3).

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем надано наступні документи: рахунок, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, відомості про вантаж, податкову накладну (а.с. 60-65, т. 3).

30 січня 2017 року між ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) та ТОВ СТАНДАРТ ЮА (Перевізник) укладено договір про перевезення вантажів територією України №28, відповідно до якого Перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником (Відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а Замовник (Відправник) зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу плату (а.с. 66-67, т. 3).

01.02.2017 року між ТОВ СТАНДАРТ ЮА (Постачальник) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Покупець) укладено договір на поставку продукції №18, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити згідно з умовами цього договору та законодавством України товар, зазначений у заявці Покупця, згідно виставлених рахунків (а.с. 71-72, т. 3).

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем надано наступні документи: рахунки-фактури, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортну накладну, відомості про вантаж (а.с. 68-70, 73-83, т. 3).

01.02.2017 року між ТОВ ФІЛІПЕНКО ГРУП (Постачальник) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Покупець) укладено договір на поставку продукції №15, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити згідно з умовами цього договору та законодавством України товар, зазначений у заявці Покупця, згідно виставлених рахунків (а.с. 84-85, т. 3).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, відомості про вантаж, податкову накладну (а.с. 86-91, т. 3).

01 березня 2017 року між ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) та ТОВ Л-БІЗНЕС ГРУП (Перевізник) укладено договір про перевезення вантажів територією України №22, відповідно до якого Перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником (Відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а Замовник (Відправник) зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу плату (а.с. 92-93, т. 3).

03.04.2017 року між ТОВ Л-БІЗНЕС ГРУП (Постачальник) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Покупець) укладено договір на поставку продукції №14, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити згідно з умовами цього договору та законодавством України товар, зазначений у заявці Покупця, згідно виставлених рахунків (а.с. 98-99, т. 3).

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем надано наступні документи: рахунки-фактури, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, відомості про вантаж (а.с. 94-97, 100-105, т. 3).

19.05.2017 року між ТОВ ЮК КОНСАЛТІНГ ГРУП СЕРВІС (Постачальник) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Покупець) укладено договір на поставку продукції №5, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити згідно з умовами цього договору та законодавством України товар, зазначений у заявці Покупця, згідно виставлених рахунків (а.с. 114-115, т. 3).

31 травня 2017 року між ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) та ТОВ ЮК КОНСАЛТІНГ ГРУП СЕРВІС (Виконавець) укладено договір про надання послуг з організації та проведення виставки №46, відповідно до якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги з організації та проведення виставки про вироблених Замовником товар і/або послуги, що надаються, а Замовник зобов'язується оплатити ці послуги (а.с. 106-109, т. 3).

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем надано наступні документи: рахунок, рахунки-фактури, акт про прийняття-передачі наданих послуг, податкові накладні, видаткові накладну, товарно-транспортні накладні, відомості про вантаж (а.с. 110-113, 116-127, т. 3).

03 квітня 2017 року між ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) та ТОВ ТРІ АЗ (Перевізник) укладено договір про перевезення вантажів територією України №62, відповідно до якого Перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником (Відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а Замовник (Відправник) зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу плату (а.с. 128-129, т. 3).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано наступні документи: рахунок-фактуру, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкову накладну (а.с. 130-133, т. 3).

01 листопада 2017 року між ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) та ТОВ ДЕЛІВЕРІ ОПТТТОРГ (Перевізник) укладено договір про перевезення вантажів територією України №121, відповідно до якого Перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником (Відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а Замовник (Відправник) зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу плату (а.с. 134-135, т. 3).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано наступні документи: рахунок-фактуру, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), додаток до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкову накладну (а.с. 136-140, т. 3).

27 грудня 2017 року між ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) та ТОВ ОМЕГА-СТАЙЛ (Виконавець) укладено договір про надання бухгалтерських і інформаційно-консультаційних послуг №2712-17, відповідно до якого Виконавець надає Замовнику комплекс бухгалтерських та інформаційно-консультаційних послуг згідно з додатком №1 (а.с. 141-146, т. 3).

28.12.2017 року між ТОВ ОМЕГА-СТАЙЛ (Виконавець) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) укладено договір про надання юридичних послуг №2812-17, відповідно до якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику визначені цим договором юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та господарських судах загальної юрисдикції України, а Замовник зобов'язується оплатити такі послуги (а.с. 153-155, т. 3).

29.12.2017 року між ТОВ ОМЕГА-СТАЙЛ (Виконавець) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) укладено договір про надання послуг №1 відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати останньому послуги з консультування з питань комерційної діяльності й керування, дослідження кон'юктури ринку (а.с. 160-161, т. 3).

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем надано наступні документи: додаток №1 до договору №2712-17, додаток №2 до договору №2712-17, рахунки, акти надання послуг, податкові накладні (а.с. 147-152, 156-159, 162-165, т. 3).

31 липня 2017 року між ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) та ТОВ ВЕГА СЕРВАЙС (Перевізник) укладено договір про перевезення вантажів територією України №32, відповідно до якого Перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником (Відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а Замовник (Відправник) зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу плату (а.с. 166-167, т. 3).

28.08.2017 року між ТОВ ВЕГА СЕРВАЙС (Постачальник) та ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Покупець) укладено договір на поставку продукції №2808-17, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити згідно з умовами цього договору та законодавством України товар, зазначений у заявці Покупця, згідно виставлених рахунків (а.с. 173-174, т. 3).

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем надано наступні документи: рахунок-фактуру, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), додаток до акту надання послуг, рахунок, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, відомості про вантаж, податкову накладну (а.с. 168-172, 175-180, т. 3).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно п.п.14.1.122 п.14.1 ст.14 ПК України, нерезиденти - це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Відповідно до п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно ст.51 ПК України, платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

У визначених цим Кодексом випадках розрахунки подаються в електронному вигляді.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п.162.1 ст.162 ПК України, платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно п.п.163.1.1 та 163.1.2 п.163.1 ст.163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

Відповідно до п.п.163.2.1 та 163.2.2 п.163.2 ст.163 ПК України, об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно п.п.164.1.1 та 164.1.2 п.164.1 ст.164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до абз. е п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Згідно п.164.5 ст.164 ПК України, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку 20 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Встановлені в абзацах першому - сьомому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті.

Відповідно до п.п.168.1.1 та п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно п.168.3 ст.168 ПК України, розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем, органами Пенсійного фонду України).

Відповідно до п.п. 168.4.1, 168.4.2, 168.4.3, 168.4.4, 168.4.7 п.168.4 ст.168 ПК України, податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України;

такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі - відокремлений підрозділ).

У разі прийняття рішення про створення відокремленого підрозділу юридична особа повідомляє про це контролюючі органи за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням таких новостворених підрозділів у встановленому порядку;

суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу;

юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних бюджетів.

Органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних бюджетів;

відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Згідно п.171.1, абз. а п.171.2 ст.171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до абз. а п.176.2 ст.176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно абз. а п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.16 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Прехідних положень ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Суд погоджується з доводами позивача про необґрунтованість донарахування ТОВ СВАРКА ПЛЮС податку на доходи фізичних осіб у періоді з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року, а саме: 2016 рік - 32926,82 грн., з огляду на наступне.

Як встановлено судом вище, 22.06.2016 року ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) було укладено з ТОВ КЕЛАД (Виконавець) Договір про надання послуг №201 (а.с. 94-95, т. 2).

30.06.2016 року ТОВ КЕЛАД було виставлено рахунок №25 на суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33 грн., який був оплачений ТОВ СВАРКА ПЛЮС (а.с. 96, т. 2).

ТОВ КЕЛАД на виконання договору про надання послуг №201 від 22.06.2016 року були надані ТОВ СВАРКА ПЛЮС маркетингові послуги.

30.06.2016 року між ТОВ СВАРКА ПЛЮС та ТОВ КЕЛАД підписано акт здачі-прийняття наданих послуг №25 (а.с. 97, т. 2).

30.06.2016 року ТОВ СВАРКА ПЛЮС було зареєстровано податкову накладну №25 (а.с. 98, т. 2).

17.06.2016 року ТОВ СВАРКА ПЛЮС (Замовник) було укладено з ТОВ КЕЛАД (Виконавець) Договір №196 на надання інформаційно-консультаційних послуг (а.с. 99-100, т. 2).

30.06.2016 року ТОВ КЕЛАД було виставлено рахунок №26 на суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн., який був оплачений ТОВ СВАРКА ПЛЮС (а.с. 102, т. 2).

30.06.2016 року ТОВ СВАРКА ПЛЮС було зареєстровано податкову накладну №26 (а.с. 104, т. 2).

ТОВ КЕЛАД на виконання договору №196 на надання інформаційно-консультаційних послуг від 17.06.2016 року були надані ТОВ СВАРКА ПЛЮС інформаційно-консультаційні послуги у вигляді семінарів по темам:

- Митне оформлення товарів. Застосування нових кодів УКТ ЗЕД ;

- Ревізія зовнішньоекономічної діяльності підприємства у 2016 році;

- Міжнародні контракти та угоди. Правові та податкові аспекти ;

- ЗЕД компанії: правові та податкові питання. Бухгалтерський та податковий облік операцій ЗЕД .

30.06.2016 року між ТОВ СВАРКА ПЛЮС та ТОВ КЕЛАД підписано акт прийняття-передачі наданих послуг №26 (а.с. 103, т. 2).

Суд бере до уваги доводи позивача, отримані позивачем від ТОВ "КЕЛАД" послуги не є додатковим благом (чи іншим доходом) особисто директора ОСОБА_3 Ці послуги замовлялися підприємством та отримувалися останнім під час здійснення господарської діяльності. При цьому, ОСОБА_3 діяла виключно як уповноважений представник позивача.

Послуга з проведення семінарів та консультування з питань комерційної діяльності й керування, дослідження кон'юнктури ринку, надані ТОВ КЕЛАД для ТОВ СВАРКА ПЛЮС , не є навчанням працівника ТОВ СВАРКА ПЛЮС . Крім того, семінари та тренінги не є навчанням, це є отриманням інформаційно-консультаційних послуг.

З огляду на зазначене, у представника ТОВ СВАРКА ПЛЮС , який їх отримав від імені ТОВ СВАРКА ПЛЮС , не виникає оподатковуваний дохід.

Також суд погоджується з позивачем, що ТОВ СВАРКА ПЛЮС витрати на відрядження правомірно не включило до оподатковуваного доходу директора ОСОБА_3, оскільки інформація, яка була нею отримана під час відвідування тренінгу Джона Кехо Підсвідомість може все , використовувалася у господарській діяльності ТОВ СВАРКА ПЛЮС з метою підвищення кількості продаж для одержання прибутку ТОВ СВАРКА ПЛЮС , підвищення якості надання послуг ТОВ СВАРКА ПЛЮС , директором якого була ОСОБА_3 Більш того, такий авансовий звіт був належним чином затверджений ТОВ СВАРКА ПЛЮС та до авансового звіту надані відповідні підтверджуючі документи.

З огляду на викладене, висновки перевіряючих є необґрунтованими, і такі витрати не об'єктом обкладення ПДФО та військовим збором.

Також суд бере до уваги доводи позивача, що ТОВ СВАРКА ПЛЮС , від імені якого діяв ОСОБА_5, приймало участь у виставці, яка проходила у м. Дюссельдорф протягом 13 днів.

Вказане підтверджується звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №5 від 09.10.2017 року на суму 62451,86 грн., затверджений директором ТОВ СВАРКА ПЛЮС та до авансового звіту надані відповідні підтверджуючі документи (а.с. 112, т. 2).

Крім того, оскільки ТОВ СВАРКА ПЛЮС не фінансується за рахунок бюджетних коштів, і суми відшкодованих позивачем витрат не є об'єктом оподаткування ПДФО, оскільки ці кошти не є доходом працівника підприємства ОСОБА_5, який від імені підприємства брав участь у виставці.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 11.09.2018 року №0439971307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 66199,55 грн., у тому числі 47336,01 грн. - за податковими зобов'язаннями; 18863,53 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0439981307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені на загальну суму 4523,48 грн., у тому числі 3234,63 грн. - за податковими зобов'язаннями; 1289,01 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); та №0439901307, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510 грн. за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати" - є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Стосовно висновків Акту перевірки про неможливість постачання товарів, робіт/послуг контрагентами-постачальниками: ПП ІДЕЛЬ , ТОВ КЕЛАД , TOB ХОРАС ГРУП , ТОВ ПЕРШИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР , ТОВ "ПРАЙД ТРЕЙД ГРУП", ТОВ "САНМАРТ", ТОВ "ЛІДГЕР", ТОВ "АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ", ТОВ "МОНРАЛІЗ КОМПАНГ, ТОВ "РЕКВЕНТ КОНСАЛТ", ТОВ "ФЕБІ КОНСТРАКШН", ТОВ "ТРАНЗІТ СТАЛЬ", ТОВ "УКР ЛИК ТРЕЙД", ТОВ "РЕГАЙС", ТОВ СТАНДАРТ ЮА , ТОВ ФІЛІПЕНКО ГРУП, ТОВ Л-БІЗНЕС ГРУП , ТОВ ЮК КОНСАЛТИНГ ГРУП СЕРВІС , TOB ТРІ A3 , ТОВ ДЕЛЕВЕРІ ОПТТОРГ , ТОВ ОМЕГА СТАЙЛ , ТОВ ВЕГА СЕРВАЙС на адресу покупця ТОВ СВАРКА ПЛЮС , в результаті чого ТОВ СВАРКА ПЛЮС безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму 297202 грн., у тому числі: квітень 2015 року - у сумі 11667 грн., жовтень 2015 року - у сумі 17618 грн., лютий 2016 року - у сумі 835 грн., червень 2016 року - у сумі 25000 грн., жовтень 2016 року - у сумі 3506 грн., листопад 2016 року - у сумі 1500 грн., лютий 2017 року - у сумі 30134 грн., березень 2017 року - у сумі 2361 грн., квітень 2017 року - у сумі 9255 грн., травень 2017 року - у сумі 42283 грн., червень 2017 року - у сумі 55769 грн., липень 2017 року - у сумі 9754 грн., серпень 2017 року - у сумі 66053 грн., вересень 2017 року - у сумі 1835 грн., грудень 2017 року - у сумі 19632 грн., - суд зазначає наступне.

Суд бере до уваги доводи позивача, що ТОВ СВАРКА ПЛЮС вів і веде облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. ТОВ СВАРКА ПЛЮС формувало показники податкової звітності за період, що перевірявся на підставі даних, підтверджених документами.

Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних/наданих послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконання господарських операції.

Суд зазначає, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей, оскільки питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Платник податків, за умови його необізнаності, не може нести відповідальність за недобросовісні дії свого контрагента, а тим більше перевіряти чи реальною була воля засновників даного підприємства на здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Документами, які містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення є податкові накладні та акти виконаних робіт, оригінали яких були представленні на вимогу перевіряючих, які містять весь перелік відомостей та реквізити, передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Усі первинні документи по спірних операціях є належним чином оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Судом встановлено, що позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані, як юридичні особи та відповідно є платниками ПДВ, на момент здійснення господарських операцій з позивачем знаходились на податковому обліку.

Таким чином, позивач проводив господарські операції із зареєстрованими згідно із чинним законодавством України суб'єктами підприємницької діяльності, згідно виданих, належним чином оформлених видаткових та прибуткових документів.

Суд погоджується з доводами позивача, що жодним законодавчим актом України не передбачено обов'язок сторони по договору (також не надано цій стороні і такого права) перевіряти достовірність даних, які вказуються іншою стороною по договору в первинних документах.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Частина 5 ст.203 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, в системному аналізі цих норм для визнання правочину нікчемним повинні бути наступні умови: наявність самого правочину; відсутність у сторони (сторін) в момент вчинення правочину спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені; наявність умислу на вчинення такого правочину.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема, правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року у справі №К/9901/745/18.

Крім того, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання як платник податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Зазначена обставина (недобросовісність учасника угоди щодо сплати податків та зборів) не є підставою для позбавлення платника податку права на відображення в складі валових витрат та податкового кредиту понесені витрати на придбання товарів (послуг), якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження понесених витрат та фактичного здійснення господарських операцій .

Суд зазначає, що у разі допущення контрагентами ТОВ СВАРКА ПЛЮС певних порушень законодавства, негативні наслідки мають наставати саме для цих підприємств - контрагентів, і це не повинно впливати на право ТОВ СВАРКА ПЛЮС на віднесення до складу податкового кредиту сплачених податків на додану вартість постачальникам товарів та на формування витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Таким чином, господарські операції, які були обумовлені з боку ТОВ СВАРКА ПЛЮС діловою метою, та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, мали реальний характер і фактично виконані його контрагентами.

З вищевикладеного випливає, що при здійсненні господарських операцій з контрагентами у перевіряємий період ТОВ СВАРКА ПЛЮС діяло у відповідності до норм чинного законодавства.

Таким чином, ТОВ СВАРКА ПЛЮС правомірно сформовано податковий кредит на підставі виписаних податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Крім того, чинне законодавство не ставить виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів, тощо. ТОВ СВАРКА ПЛЮС не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій ТОВ СВАРКА ПЛЮС та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Для цілей оподаткування витрати визначаються такими, що понесені у рамках господарської діяльності платника, якщо вони спрямовані на отримання платником позитивного економічного ефекту, зумовлені виробничою необхідністю, є необхідними для забезпечення економічної діяльності платника з отримання прибутку.

Суд погоджується з позивачем, що окремі недоліки в оформленні первинних документів не спростовують наявності у підприємства відповідних господарських операцій. Відсутність реквізитів первинних документів ще не означає їх дефектність; відсутність деталізації в первинних документах не є підставою для визнання нереальними господарських операцій.

Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту, а власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Щодо недоліків у заповненні первинних документів, слід зазначити, що певні недоліки в заповненні первинних документів (описка, помарка, не заповнення певного реквізиту) носять оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості, а відтак не є і підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних, зокрема, інших первинних документів, випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Неповнота актів виконаних робіт, відсутність звіту також не визнається судом як абсолютна причина для висновку про нереальність господарської операції. Жодним нормативно-правовим актом не затверджено форми бланку акта виконаних робіт (послуг) чи звіту про виконані послуги, крім законодавчо встановленого мінімуму обов'язкових реквізитів, встановлених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суд бере до уваги доводи позивача про те, що не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

Оцінивши у взаємному зв'язку наявні у матеріалах справи докази, зважаючи на наявність належним чином оформлених первинних документів, що не заперечувалось відповідачем, відсутність будь-яких обґрунтованих та підтверджених належними доказами свідчень про відсутність реального характеру господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами: ПП ІДЕЛЬ , ТОВ КЕЛАД , ТОВ ХОРАС ГРУП , ТОВ ПЕРШИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР , ТОВ "ПРАЙД ТРЕЙД ГРУП", ТОВ "САНМАРТ", ТОВ "ЛІДГЕР", ТОВ "АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ", ТОВ "МОНРАЛІЗ КОМПАШ", ТОВ "РЕКВЕНТ КОНСАЛТ", ТОВ "ФЕБІ КОНСТРАКПІН", ТОВ "ТРАНЗІТ СТАЛЬ", ТОВ "УKP ЛИК ТРЕЙД", ТОВ "РЕГАЙС", ТОВ СТАНДАРТ ЮА , ТОВ ФІЛІПЕНКО ГРУП, ТОВ Л-БІЗНЕС ГРУП , ТОВ ЮК КОНСАЛТИНГ ГРУП СЕРВІС , TOB ТРІ A3 , ТОВ ДЕЛІВЕРІ ОПТТОРГ , ТОВ ОМЕГА СТАЙЛ , ТОВ ВЕГА СЕРВАЙС , - суд вважає обґрунтованими доводи позивача про протиправність висновків Головного управління ДФС в Одеській області, викладених в акті перевірки від 16 серпня 2018 року №1736/15-32-14-03/36851211.

Таким чином, суд вважає, що Головним управлінням ДФС в Одеській області протиправно прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.09.2018 року №0039111403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 334353 грн., у тому числі 267482 грн. - за податковими зобов'язаннями; 66871 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0039131403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 332379 грн., у тому числі 265903 грн. - за податковими зобов'язаннями; 66476 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0039121403, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні (робіт, послуг), за звітний період "грудень 2017 року" на 19632 грн., а тому вони підлягають скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАРКА ПЛЮС" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАРКА ПЛЮС" - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 11.09.2018 року № 0439971307.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 11.09.2018 року № 0439981307.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 11.09.2018 року № 0439901307.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 12.09.2018 року № 0039111403.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 12.09.2018 року № 0039121403.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 12.09.2018 року № 0039131403.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАРКА ПЛЮС" (адреса: вул. Фабрична, 2/4, м. Одеса, 65033, код ЄДРПОУ 36851211) судові витрати у розмірі 11363,96 грн. (одинадцять тисяч триста шістдесят три гривні дев'яносто шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 квітня 2019 року.

Суддя В.В. Андрухів

.