Рішення

від 15.04.2019 по справі 420/6055/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6055/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенко О.М.

при секретарі судового засідання - Любімовій О.Є.

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) до Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради (далі - відповідач, ВК Крижанівської сільради, виконавчий комітет), в якій позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області №193 "Про відмову в узгодженні статуту громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України" від 26.07.2018 року в повному обсязі, як таке, що не відповідає вимогам Закону та порушує охоронювані Законом інтереси громадських об'єднань;

- зобов'язати Виконавчий комітет Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області узгодити Статут громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України" для реалізації громадського об'єднання своїх конституційних прав щодо їх створення.

Ухвалою суду від 26.11.2018 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

07 грудня 2018 року за вх. №38011/18 через канцелярію суду від позивача надійшов супровідний лист на виконання вимог ухвали суду від 26.11.2018 року по справі №420/6055/18 разом із:

1) заявою про усунення недоліків позовної заяви від 07.12.2018 року;

2) заявою про уточнення позовних вимог від 07.12.2018 року (т.1 а.с.26-27), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області №193 "Про відмову в узгодженні статуту громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України" від 26.07.2018 року в повному обсязі, як таке, що не відповідає вимогам Закону та порушує охоронювані Законом інтереси громадських об'єднань;

- зобов'язати Виконавчий комітет Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області узгодити Статут громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України" для реалізації громадського об'єднання своїх конституційних прав щодо їх створення.

3) клопотанням про витребування доказів від 07.12.2018 року;

4) примірником документів для відповідача.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване ним рішення є незаконним, необґрунтованим, не відповідає нормам законодавства та підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Посилаючись на фактичні обставини справи, позивач вказує, що протоколом загальних зборів про створення громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України оформлено рішення про: створення громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України , затвердження статуту, обрання ОСОБА_1 головою формування та визначення особою, яка має право представляти формування у правовідносинах із державними органами (особами), підприємствами, установами, організаціями і вчиняти дії від його імені без додаткового повноваження та право представляти формування при здійсненні усіх реєстраційних дій. Згідно своїх повноважень, 14 червня 2018 року ОСОБА_1 як керівник штабу громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України подав заяву до голови Крижанівської сільської ради ОСОБА_2, як керівника виконавчого комітету Крижанівської сільської ради, про погодження Статуту громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України , до якої були долучені: узгоджений з Лиманським ВП ГУНП в Одеській області статут формування, рішення про створення формування, список його членів, інформацію про склад керівного органу формування.

З посиланням на положення ст.6 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , Закон України Про адміністративні послуги , Закон України Про звернення громадян , позивач зазначає, що його заява не була розглянута виконавчим комітетом ані в належний строк - у місячний термін, ані взагалі, у зв'язку із чим, ним 17.07.2018 року було подано позовну заяву по справі №1540/3551/18.

При цьому, як вказує позивач, в подальшому він отримав витяг з рішення № 193 від 26.07.2018 року, в якому виконавчий комітет Крижанівської сільради відмовив в узгодженні статуту громадського формування у зв'язку з його невідповідністю положенню ст.5 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , та у зв'язку з відсутністю потреби у послугах в сфері охорони громадського порядку.

Позивач у позовній заяві зазначає, що у даному рішенні відповідачем не зазначено конкретно розділ в Статуті, який не відповідає положенню ст.5 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону . Також, як стверджує позивач, відповідачем була порушена процедура відмови, а саме, Статут громадського формування та весь пакет документів не були повернені позивачу для доопрацювання, що, на думку позивача, порушує його законні права.

Нормативно обґрунтовуючи свої доводи та посилаючись на статті 5, 9 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , Постанову Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2000 р. N 1872, позивач зазначає, що Статут громадського формування Національна варта України відповідає всім пунктам Типового статуту громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.

З посиланням на положення приписів ст.15 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , ст.1 Закону України Про звернення громадян позивач вказує, що відповідач, відмовляючи у погодженні Статуту громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України , незаконно обмежив конституційні права громадян на об'єднання з метою досягнення спільних цілей із забезпечення безпечного життя громадян, у зв'язку із чим позивач просив суд задовольнити позов.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року судом прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (в редакції уточнень до позовної заяви від 07.12.2018 року), відкрито провадження у справі № 420/6055/18 за даною позовною заявою, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 10.01.2019 року о 14:40 год., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву та витребуваних судом доказів.

У підготовчому судовому засіданні 10.01.2019 року судом встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи та ухвалою суду від 10.01.2019 року, яка прийнята судом на місці та занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 28.01.2019 року о 16:00 год.

17 січня 2019 року за вх. №ЕП/373/19 засобами електронної пошти та 22 січня 2019 року за вх. №2401/19 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками, згідно переліку, наведеному у ньому, в тому числі, з доказами направлення їх копій на адресу позивача (т.1 а.с.57-104), в якому Виконавчий комітет Крижанівської сільської ради зазначає, що не погоджується із позовними вимогами, вважає позов безпідставним, необґрунтованим, надуманим та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як зазначає відповідач, 14.06.2018 року Крижанівською сільською радою отримано заяву ОСОБА_1 щодо узгодження статуту громадського формування із відповідними додатками, яка була винесена на розгляд чергового засідання виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, що відбулося 26.07.2018 року. При цьому, як зазначається у відзиві, враховуючи неможливість вирішення питання, викладеного у заяві ОСОБА_1 у місячний строк з моменту отримання заяви, заявнику надано повідомлення про продовження строку її розгляду, яке направлено заявнику відповідно до інструкції діловодства Крижанівської сільської ради простим поштовим відправленням.

Відповідач зазначає, що за розглядом відповідної заяви та доданого до неї Статуту, виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради встановлено наступне.

З посиланням на положення ст.1, ст.2, ст.3, ст.5 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , відповідач зазначає, що законодавство дійсно передбачає можливість створення на території України громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону. При цьому, на думку відповідача, законодавець не відокремлює діяльність таких формувань на охорону громадського порядку та/або охорону державного кордону, а передбачає їх створення виключно для здійснення охорони громадського порядку і державного кордону разом. Вказаний висновок узгоджується, також, із положеннями Типового статуту громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, описів зразків бланка посвідчення і нарукавної пов'язки члена такого формування, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1872 від 20.12.2000 року. Натомість, як стверджує відповідач, в порушення вказаних приписів законодавства, позивачем надано на затвердження статут громадського формування з охорони громадського порядку, який не відповідає вказаним приписам Закону та Типового статуту, оскільки наданий без погодження відповідним підрозділом Державної прикордонної служби України.

Крім того, з посиланням на положення ч.1 ст.4 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , відповідач вказує, що для того, щоб створення громадського формування було законним, особи, що виявили бажання його створити, мають бути пов'язані спільними місцем роботи, навчання або проживання. При цьому, формування має бути створене виключно на території, на якій розташований об'єкт (навчальний заклад, місце роботи або проживання), що об'єднує засновників.

Проте, як стверджує відповідач, зі змісту наданих позивачем документів та Статуту вбачається, що засновники, в більшості, є мешканцями м. Одеси та жоден з них взагалі не є мешканцем с. Крижанівка або с. Ліски. Будь-яких документів, що підтверджують факт сумісного навчання або роботи засновників, не надано.

Отже, як стверджує відповідач, наданий на затвердження пакет документів не відповідає вимогам чинного законодавства, що унеможливлює його узгодження відповідно до ст. 19 Конституції України.

Також, у відзиві на позовну заяву зазначено, що Закон України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , серед іншого, передбачає обов'язок органів місцевого самоврядування забезпечувати відповідні організації, у разі їх створення, приміщеннями, сприяти таким організаціям у здійсненні їх діяльності та компенсувати збитки, які організація понесла в результаті виконання свої обов'язків. Вказані обов'язки забезпечуються сільськими радами за рахунок місцевого бюджету.

Відповідач звертає увагу суду на те, що в бюджеті Крижанівської сільської ради на 2019 рік не передбачено грошових коштів на реалізацію положень зазначеного вище Закону, що унеможливлює належне виконання обов'язків сільською радою, у разі створення відповідного громадського формування. Таким чином, на думку виконавчого комітету Крижанівської сільської ради, відсутня потреба у створенні на території сільської ради громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області узгодити відповідний Статут, то на думку відповідача, вона не може бути задоволена судом, оскільки, рішення сесії ради є результатом колективного голосування членів виконавчого комітету, а не результатом дій окремих посадових осіб сільської ради, та приймається шляхом вільного, незалежного голосування більшістю від складу виконавчого комітету місцевої ради. Будь-яке спонукання членів виконавчого комітету щодо голосування таким або іншим чином забороняється.

Таким чином, як стверджує відповідач, задоволення вимоги позивача про зобов'язання виконавчого комітету Крижанівської сільської ради прийняти конкретне рішення є порушенням гарантій місцевого самоврядування.

У зв'язку із наведеним відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

25 січня 2019 року за вх. №2898/19 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив разом із доказами направлення її копії на адресу відповідача (т.1 а.с.106-108), в якій позивач зазначає, що відзив на позовну заяву Крижанівської сільської ради є необґрунтованим, безпідставним, не відповідає нормам законодавства, з наступних підстав.

Зокрема, у відповіді на відзив позивач зазначив, що обставини направлення відповідачем повідомлення про неможливість вирішення питання у місячний термін, та про продовження строку розгляду, не відповідають дійсності, оскільки позивачем разом із іншими особами була неодноразово відвідана Крижанівська сільська рада та 17.07.2018 року подано позов щодо бездіяльності голови Крижанівської сільської ради щодо строків скликання засідання виконавчого комітету та зобов'язання ініціювати сесію виконавчого комітету щодо розгляду поданої позивачем заяви від 14.06.2018 року у відповідності до закону.

Також, у відповіді на відзив щодо тверджень відповідача про те, що громадське формування з охорони громадського порядку передбачає його створення ...виключно для здійснення охорони громадського порядку і державного кордону разом... , позивач вказує, що вони не відповідають приписам закону та Типового статуту, оскільки відповідно до ст.6 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону для реєстрації громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону подаються рішення про його створення, підтримане відповідним органом Національної поліції чи підрозділом Державної прикордонної служби України, узгоджене з цими органами положення (статут), інформація про склад керівного органу, а також список членів формування.

Щодо посилань відповідача на те, що формування створюється незаконно, так як засновники ...є мешканцями м. Одеси і жоден з них взагалі не є мешканцем с.Крижанівка... , то позивач зазначає, що в Статуті громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України вказана діюча та дійсна юридична адреса формування: Одеська область, Лиманський район, село Крижанівка, вулиця Генерала Бочарова 7А, поштовий індекс: 67562. Приміщення за даною адресою належить співрозробнику та співзасновнику громадського формування, - ОСОБА_4, згідно з належними їй документами.

Окрім того, у відповіді на відзив щодо посилань відповідача на те, що Закон України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону передбачає обов'язок органів місцевого самоврядування забезпечувати відповідні організації, у разі їх створення, приміщеннями, сприяти таким організаціям у здійсненні їх діяльності та компенсувати збитки, які організація понесла в результаті виконання своїх обов'язків та те, що в бюджеті Крижанівської сільської ради на 2019 рік не передбачено грошових коштів на реалізацію положень зазначеного Закону , позивач звертає увагу на те, що відповідач, посилаючись на дані приписи Закону, не вказує відповідної його статті.

Також, як зазначено у відповіді на відзив, відповідач помилково вважає, що органи місцевого самоврядування, зокрема Виконавчий комітет сільської ради, має компетенцію забороняти чи дозволяти створювати громадські формування на території будь-якої громади, оскільки згідно Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону в компетенцію виконавчого комітету входить узгодження статуту громадського формування, який має відповідати ст.5 Закону України Про участь громадян в охороні громадського Порядку і державного кордону .

Як стверджує позивач, статут громадського формування Національна варта України відповідно до статті 5 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону та згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2000 р. N 1872 відповідає всім пунктам Типового статуту громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.

Зважаючи на вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.01.2019 року, яка прийнята судом на місці та занесена до протоколу судового засідання, залучено до матеріалів справи вищевказані відзив на позов із додатками та відповідь на відзив.

Окрім того, ухвалою суду від 28.01.2019 року, яка прийнята судом на місці та занесена до протоколу судового засідання, частково задоволено клопотання позивача та викликано для допиту у якості свідка - ОСОБА_5, який був присутній під час засідання виконавчого комітету 26.07.2018 року.

Також, у підготовчому засіданні 28.01.2019 року, зважаючи на думку позивача, судом відповідно до ст.80 КАС України витребувано з Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради інформацію щодо ведення протоколу засідання ВК Крижанівської сільської ради Лиманського району 26.07.2018 року із доказами на її підтвердження.

Письмовою ухвалою суду від 28.01.2019 року судом продовжено шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №420/6055/18 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання по даній адміністративній справі на 12.02.2019 року о 10 год.00 хв.

05 лютого 2019 року за вх. №ЕП/945/19 засобами електронної пошти та 11 лютого 2019 року за вх. №4812/19 засобами поштового зв'язку від представника відповідача надійшли заперечення разом із додатками, згідно переліку, наведеному у них (т.1 а.с.126-165).

Так, у запереченнях відповідач, зокрема, вказує, що позивач на власний розсуд трактує статтю 6 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , оскільки рішення про створення громадського формування має бути підтримано одним з органів, передбачених законом, а узгоджено одразу всіма такими органами. При цьому, сам порядок створення таких громадських формувань та вимоги до їх статуту визначаються безпосередньо статтями 4, 5 зазначеного Закону, положення яких і передбачають можливість створення громадських формувань виключно для здійснення охорони громадського порядку і державного кордону разом, про що зазначалося відповідачем у відзиві.

У запереченнях також зазначено, що позивачем не спростовано доводи ВК Крижанівської сільської ради про невідповідність поданого позивачем пакету документів статті 4 Закону. Зокрема, позивачем не доведено факт сумісного проживання, навчання або роботи засновників. Також, відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до довідки Крижанівського ЦНАП №237 від 05.02.2019, навіть, ОСОБА_4 на території Крижанівської сільської ради не зареєстрована. Отже, на думку відповідача, не дотримана імперативна умова, яка передбачена порядком створення громадського формування.

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги те, що предметом позову є оскарження рішення виконавчого комітету, а не дії та/або бездіяльність посадових осіб сільської ради, всі інші доводи, які викладені в позові та у відповіді на відзив, на думку ВК Крижанівської сільської ради, є неспроможними, не мають значення для вирішення справи, а є лише міркуваннями позивача.

З урахуванням наведеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 у повному обсязі.

У підготовчому засіданні 12.02.2019 року судом залучено до матеріалів справи заперечення відповідача разом із доданими документами, про що постановлено відповідну ухвалу суду на місці, яку занесено до протоколу судового засідання.

Окрім того, у підготовчому засіданні 12.02.2019 року судом залучено до матеріалів справи копії, виготовлені судом з надісланих відповідачем до суду оригіналів, а саме: копію статуту громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України", копію протоколу №1 Установчих зборів громадян-мешканців міста Одеси в області щодо створення громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України", копію інформації про склад органу-штабу громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України", копію списків членів громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України".

При цьому, оригінали вказаних документів у відповідній кількості примірників, після підготовчого засідання були повернуті судом позивачу, про що свідчить відповідна розписка позивача про їх отримання від 12.02.2019 року (т.1 а.с.188).

Ухвалою суду від 12.02.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 28.02.2019 року об 11:00 год.

Ухвалою суду від 28.02.2019 року судом закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії та призначено справу №420/6055/18 до судового розгляду по суті на 11.03.2019 року о 09:30 год.

У судовому засіданні 11.03.2019 року судом заслухано вступне слово позивача та допитано у якості свідка ОСОБА_5.

Так, вказана особа пояснила, що він був присутній на засіданні сесії виконавчого комітету Крижанівської сільської ради щодо розгляду питання по узгодженню Статуту, однак не пам'ятає дати її проведення. Свідок пояснив, що протокол сесії не вівся, та особи, які були присутні на ній, - не представлялись. Також, вказаний свідок пояснив, що через тиждень після засідання сесії, він разом із позивачем прибув до відповідача для отримання копії рішення.

Водночас, у судовому засіданні 11.03.2019 року, зважаючи на думку позивача, судом відповідно до ст.80 КАС України витребувано з Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради:

- інформацію (з доказами у разі їх наявності) щодо того чи звертався ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради із заявою щодо не розгляду його заяви від 14.06.2018 року у 30-денний строк та щодо наслідків розгляду вказаної заяви від 14.06.2018 року, до прийняття рішення Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області №193 "Про відмову в узгодженні статуту громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України" від 26.07.2018 року;

- інформацію (з доказами у разі їх наявності) щодо наявності інших громадських організацій з охорони громадського порядку на території Крижанівської сільської ради.

Зважаючи на необхідність в отриманні витребуваної судом інформації та доказів, ухвалою суду від 11.03.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву у судовому засіданні до 04.04.2019 року о 15:20 год.

26 березня 2019 року за вх. №ЕП/22282/19 засобами електронної пошти від позивача надішли копії технічного паспорту серії АЕ №002091 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.12.2018 року №149220158 за ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.

Окрім цього, 28.03.2019 року за вх. №ЕП/2361/19 засобами електронної пошти від представника відповідача до суду на виконання вимог ухвали суду від 11.03.2019 року надійшли пояснення по справі та додаткові докази.

Так, в поясненнях зазначено, що до сільської ради не надходили заяви ОСОБА_1 щодо не розгляду його заяви від 14.06.2018 та/або щодо наслідків розгляду заяви від 14.06.2018, Крім того, у поясненнях вказано, що за наявною інформацією, на території Крижанівської сільської ради діють наступні формування та організації: Комінтернівська районна громадська організація Суспільство ветеранів і інвалідів спецпідрозділу Беркут МВС України (ЄДРПОУ: 34396733), Громадське об'єднання рятувальної служби на воді Барракуда від чорноморського козацького війська українського козацтва (ЄДРПОУ: 33871518), Громадське формування з охорони громадського порядку Громадський контроль за правопорядок (ГФ Громадський контроль за правопорядок ) (ЄДРПОУ: 40677293), Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону Комітет.С (ГФОГПДК Комітет С ) (ЄДРПОУ: 36143606).

Також, у поясненнях відповідач звертає увагу суду на те, що на території Суворовського району м. Одеси зареєстрована та діє громадська організація Національна варта (ЄДРПОУ: 41091230), засновником якої є ОСОБА_1. Зазначений факт, на думку відповідача, підтверджує те, що позивач здійснює свою діяльність та реалізовує свою громадську позицію на території м. Одеси, а не на території Крижанівської територіальної громади, що не відповідає частині 1 статті 4 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону та унеможливлює задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладені факти, як стверджує відповідач, виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради прийнято законне рішення про відмову в узгодженні статуту громадського формування.

До вказаних пояснень відповідачем додано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Комінтернівської районної громадської організації Суспільство ветеранів і інвалідів спецпідрозділу Беркут МВС України (ЄДРПОУ: 34396733), Громадського об'єднання рятувальної служби на воді Барракуда від чорноморського козацького війська українського козацтва (ЄДРПОУ: 33871518), Громадського формування з охорони громадського порядку Громадський контроль за правопорядок (ГФ Громадський контроль за правопорядок ) (ЄДРПОУ: 40677293), Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону Комітет.С (ГФОГПДК Комітет С ) (ЄДРПОУ: 36143606), громадської організації Національна варта (ЄДРПОУ: 41091230).

Вищевказані пояснення відповідача та надані з боку позивача та відповідача документи у судовому засіданні 04.04.2019 року залучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 04.04.2019 року не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином та своєчасно. Відповідач у наданих до суду заявах по суті справи та письмових поясненнях просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. При цьому, у поданих до суду відзиві на позов, запереченнях на відзив та у наданих 28.03.2019 року поясненнях відповідач просив суд розглядати справу за відсутності його представника.

Таким чином, суд відповідно до положень ст.205 КАС України, враховуючи думку позивача, розглядав справу за відсутності відповідача.

У судовому засіданні 04.04.2019 року позивач підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив, у наданих під час вступного слова поясненнях та зважаючи на подані до суду докази.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши вступне слово позивача, показання свідка, промову позивача в судових дебатах, ознайомившись із заявами сторін по суті справі, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 14 червня 2018 року представник - засновник громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України ОСОБА_1 звернувся до голови Крижанівської сільської ради ОСОБА_2 із заявою, в якій відповідно до ст.ст.5,6 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону просив підтримати рішення про створення громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України , яке прийнято установчими зборами громадян-засновників громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України та узгодити статут громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України , інформацію про склад керівного органу, а також список членів формування (т.1 а.с.65, 97).

У вказаній заяві ОСОБА_1 зазначив, що основною метою діяльності громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України є сприяння органам місцевого самоврядування, органам Національної гвардії України та органам виконавчої влади, а також посадовим особам, у запобіганні і припиненні кримінальних та адміністративних правопорушень, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій.

У переліку додатків до вказаної заяви позивачем зазначено наступні документи, які також були надані до суду, а саме:

1) протокол №1 від 03.06.2018 року установчих зборів - громадян засновників громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України щодо створення громадського формування (4 прим. на 4 арк. кожний, всього 16 арк.) (т.1 а.с.80-83, 175-179);

2) статут громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України (4 прим. на 8 арк. кожний, всього 32 арк.) (т.1 а.с.72-79, 166-174).;

3) інформація про склад керівного органу - Штабу громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України (4 прим. на 1 арк., всього 4 арк.) (т.1 а.с.84, 180);

4) список членів громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України (4 прим. на 2 арк. всього 8 арк.) (т.1 а.с.85-86, 181-182).

Судом встановлено, що вказана заява зареєстрована в Крижанівській сільській раді 14.06.2018 року за вх. №02-11/501, про що свідчить відповідний штамп у її правому нижньому куті (т.1 а.с.65).

З боку відповідача до суду надано копію листа від 16.07.2018 року за вих. №02-13/992, який складено Крижанівською сільською радою, що адресований представнику-засновнику громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України ОСОБА_1, в якому зазначено, що Крижанівською сільською радою Лиманського району Одеської області отримано заяву від 14.06.2018 року про узгодження статуту громадського формування, та що враховуючи неможливість вирішення питання, викладеного у вказаній заяві у місячний строк, отримане звернення буде опрацьовано до 28.07.2018 року (т.1 а.с.66, 98).

Як стверджує відповідач, вказаний лист було направлено на адресу позивача поштовим зв'язком (простою кореспонденцією) 16.07.2018 року відповідно до Інструкції з діловодства Крижанівської сільської ради та її виконавчих органів, затвердженої рішенням 36 сесії Крижанівської сільської ради VІІ скликання №772-VІІ.

В свою чергу, на підтвердження направлення копії вказаного листа за вих. №02-13/992 на адресу позивача 16.07.2018 року, відповідачем до суду надано копію витягу з журналу вихідної кореспонденції за період 16-18.07.2018 року (т.1 а.с.67,99).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2018 року позивач подав на ім'я керівника Комінтернівської місцевої прокуратури скаргу на неправомірну бездіяльність посадових осіб Крижанівської сільської ради, в якій ОСОБА_1 просив притягнути до відповідальності винних посадових осіб за неправомірну бездіяльність, у зв'язку із неприйняттям рішення за результатом поданої 14.06.2018 року заяви щодо узгодження відповідних документів ГФ з охорони громадського порядку Національна варта України (т.1 а.с.14, 32).

У відповідь на вказане звернення позивача, Комінтернівською місцевою прокуратурою листом від 27.07.2018 року №16-4649-18вих, адресованим ОСОБА_1, повідомлено позивача, що дії посадових осіб Крижанівської сільської ради, зазначені у зверненні не містять ознаки складу кримінального порушення (т.1 а.с.15, 31).

Судом встановлено, що 26.07.2018 року на засіданні виконкому Крижанівської сільської ради, під час якого вівся протокол №14 Засідання виконкому та рішення до нього (т.1 а.с.129-132, 148-152), за розглядом заяви представника-засновника громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України ОСОБА_1 про узгодження статуту громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України , згідно зі ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні Виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області прийнято рішення №193 "Про відмову в узгодженні статуту громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України", у зв'язку із невідповідністю наданого статуту типовому статуту, а також у зв'язку з відсутністю потреби у послугах в сфері охорони громадського порядку.

Таким чином, як зазначено у рішенні відповідача від 26.07.2018 року №193, відмовлено в узгодженні статуту громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України у зв'язку з його не відповідністю положенню ст.5 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , та у зв'язку з відсутністю потреби у послугах в сфері охорони громадського порядку (т.1 а.с.13, 30, 64, 96).

У протоколі вказане рішення відображено у п.18.

Вважаючи рішення Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області №193 "Про відмову в узгодженні статуту громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України" від 26.07.2018 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню в повному обсязі, оскільки воно не відповідає вимогам Закону та порушує охоронювані Законом інтереси громадських об'єднань, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою (з урахуванням уточнень до неї).

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано, зокрема, але не виключно, Законом України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , Законом України Про громадські об'єднання , Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2000 р. N 1872, якою затверджено Типовий статут громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордон в редакціях, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.1 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , громадяни України відповідно до Конституції України мають право створювати в установленому цим Законом порядку громадські об'єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній службі України та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин (далі - громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону).

Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону можуть бути створені на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння Національній поліції та Державній прикордонній службі України, асоціації громадських формувань тощо.

Згідно зі ст.2 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону правовою основою діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є Конституція України, цей Закон, інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, рішення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань охорони громадського порядку і державного кордону, боротьби із злочинністю і адміністративними правопорушеннями, а також положення (статути) цих формувань.

Положеннями ст. 3 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону визначено, що громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються і діють у взаємодії з правоохоронними органами, Державною прикордонною службою України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності, добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів цих формувань.

Координацію діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюють відповідно місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Повсякденна (оперативна) діяльність таких формувань організовується, спрямовується і контролюється відповідними органами Національної поліції, підрозділами Державної прикордонної служби України.

Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону не мають права займатися підприємницькою або іншою діяльністю з метою одержання прибутку.

Використання громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону України для виконання завдань, не передбачених цим Законом, забороняється.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону визначено, що громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються на добровільних засадах за місцем роботи, навчання або проживання громадян.

Рішення про створення громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону приймається на зборах (конференціях) громадян. На збори можуть бути запрошені представники трудових колективів, навчальних закладів, правоохоронних органів, підрозділів Державної прикордонної служби України та громадськості. Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються у складі не менше ніж 10 осіб (ч.2 ст.4 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону ).

Відповідно до ч.3 вищенаведеної статті місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та правоохоронні органи надають всіляку допомогу та підтримку у створенні громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону.

У своїх відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив відповідачем зазначено, що позивачем не спростовано доводи Крижанівської сільської ради про невідповідність поданого позивачем пакету документів статті 4 Закону, зокрема, позивачем не доведено факт сумісного проживання, навчання або роботи засновників. Також, відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до довідки Крижанівського ЦНАП №237 від 05.02.2019, навіть, ОСОБА_4 на території Крижанівської сільської ради не зареєстрована. Отже, на думку відповідача, громадським формуванням не дотримана імперативна умова, яка передбачена порядком створення громадського формування.

З приводу даних посилань відповідача суд зазначає наступне.

Як вбачається зі статуту громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України, його прийнято Установчими зборами засновників громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України (протокол №1 від 03.06.2018 року).

У п.12 р.IV статуту громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України зазначено, що формування діє в межах території, підпорядкованій Крижанівській сільській раді Лиманського району Одеської області.

З наявних в матеріалах справи копій протоколу №1 Установчих зборів громадян - мешканців міста Одеси і області щодо створення Громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України від 03.06.2018 року, який підтримано начальником Лиманського ВП ГУНП в Одеській області 14.06.2018 року, списків членів громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України , узгодженого начальником Лиманського ВП ГУНП в Одеській області 14.06.2018 року, судом встановлено, що засновниками та членами даного громадського формування з охорони громадського порядку є 10 осіб - мешканців м. Одеси та Одеської області, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_5 (т.1 а.с.175-179,181-183).

Також, згідно списку членів громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України вбачається, що:

- фактичним місцем проживання вказаних осіб є: м.Одеса (9 осіб); с.Світле Комінтернівського району Одеської області (1 особа);

- місцем реєстрації вказаних осіб є: м.Одеса (7 осіб), Подільський район та м. Арциз Одеської області (2 особи) та Первомайський район Миколаївської області (1 особа).

Отже, як вбачається з викладеного, жоден з членів громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України , які зазначені у відповідному списку його членів, не зареєстрований та фактично не проживає на території Крижанівської сільської ради.

Таким чином, с. Крижанівка не є місцем проживання жодного із його 10 членів.

В свою чергу, як встановлено судом з пояснень позивача, місцем роботи 10 членів Громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України також не є територія Крижанівської сільської ради. Також, територія Крижанівської сільської ради, що не спростовувалось позивачем під час розгляду справи, на є місцем навчання його членів.

Позивачем, в свою чергу, засобами електронної пошти до суду були надані копії: технічного паспорту серії АЕ №002091, виготовленого 10.12.2018 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.12.2018 року №149220158, з яких вбачається, що ОСОБА_4, яка є членом громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України , належить на праві власності об'єкт житлової нерухомості - квартира, яка розташована за адресою, що вказана як юридична адреса Громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України .

При цьому, як зазначав під час розгляду справи позивач, приблизно з вересня 2018 року місцем його проживання є адреса, яка зазначена як юридична адреса даного громадського формування згідно усної згоди власника даного приміщення.

Однак, суд не приймає до уваги надані з боку позивача технічний паспорт серії АЕ №002091 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.12.2018 року №149220158, та пояснення позивача як докази виконання вимог ч.1 ст.4 Закону та як докази того, що його мати - ОСОБА_4 зареєстрована за юридичною адресою громадського формування, оскільки:

- по-перше, як вже зазначено судом, жоден з членів громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України , які визначені у відповідному списку його членів, не зареєстрований та фактично не проживає на території Крижанівської сільської ради;

- місцем реєстрації та фактичним місцем проживання ОСОБА_4, що зазначена у наданих до відповідача на узгодження документах, є м.Одеса;

- згідно довідки про реєстрацію і проживання від 05.02.2019 року №237, яка видана центром надання адміністративних послуг Крижанівської сільської ради (т.1 а.с.143,163), ОСОБА_4 не зареєстрована на території Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області;

- станом на дату подачі (14.06.2018 року) представником - засновником громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України ОСОБА_1 до Крижанівської сільської ради заяви, в якій відповідно до ст.ст.5,6 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону позивач просив підтримати рішення про створення громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України , яке прийнято установчими зборами громадян-засновників громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України та узгодити статут громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України , інформацію про склад керівного органу, а також список членів формування, ОСОБА_1 не проживав на території Крижанівської сільської ради.

При цьому, суд зазначає, що доводи відповідача щодо недотримання імперативної умови, яка передбачена порядком створення громадського формування, оскільки встановлена невідповідність поданого позивачем пакету документів статті 4 Закону, зокрема, позивачем не доведено факт сумісного проживання, навчання або роботи засновників, при розгляді даної справи в межах спірних правовідносин судом не беруться до уваги, оскільки дана підстава не була визначена відповідачем як підстава для відмови в оскаржуваному позивачем рішенні №193 від 26.07.2018 року.

Як вже встановлено судом, підставою для відмови у затвердженні статуту громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України , у рішенні відповідача №193 від 26.07.2018 року визначено:

- невідповідність наданого статуту Типовому статуту та положенню ст.5 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону ;

- відсутність потреби у послугах в сфері охорони громадського порядку.

З приводу даних підстав для відмови у затвердженні статуту громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України , суд зазначає наступне.

Стаття 5 Положення (статут) громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону містить 4 (чотири частини).

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону діє на основі положення (статуту) про нього.

Згідно з частиною 2 статті 5 Закону, Положення (статут) громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону повинно містити:

1) назву, мету, завдання громадського формування та його юридичну адресу;

2) відомості про структуру формування і територію, в межах якої воно провадитиме свою діяльність;

3) визначення порядку створення та діяльності керівних і виконавчих органів (штабів, координаційних рад, правлінь), їх повноважень;

4) умови і порядок прийняття громадян до громадського формування і вибуття з нього;

5) статутні права та обов'язки членів громадського формування;

6) джерела надходження, порядок використання коштів та іншого майна громадського формування;

7) порядок відшкодування витрат на використання приватного автомототранспорту або у разі завдання збитків майну члена громадського формування під час виконання ним своїх обов'язків;

8) порядок внесення змін і доповнень до положення (статуту);

9) порядок припинення діяльності громадського формування і вирішення питань, пов'язаних з його ліквідацією.

У положенні (статуті) можуть бути передбачені інші норми, які стосуються особливостей створення і діяльності громадського формування (ч.3 ст.5 Закону).

Положення (статут) узгоджується з керівництвом відповідного територіального органу Національної поліції, підрозділу Державної прикордонної служби України, а також виконавчого органу ради, на території якої діятиме це громадське формування (ч.4 ст.5 Закону).

При цьому, відповідно до Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2000 р. N 1872 затверджено, зокрема, Типовий статут громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.

Як вже встановлено судом, громадське формування з охорони громадського порядку Національна варта України у п.3 р.І Статуту визначило, що діє, в тому числі на основі положення (статуту) про нього.

Також, з наданого до суду статуту громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України , оригінал якого було оглянуто судом під час судового засідання, судом встановлено, що у ньому міститься уся обов'язкова інформація, перелік якої зазначено у ч.2 ст.5 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , а саме:

1) назва, мета, основні завдання громадського формування та його юридичну адресу, права формування (розділи І, ІІ,ІІІ);

2) відомості про структуру формування і територію, в межах якої воно провадитиме свою діяльність (розділ IV);

3) визначення порядку створення та діяльності керівних і виконавчих органів формування, їх повноважень (розділ V);

4) умови і порядок прийняття громадян до складу громадського формування і вибуття з нього (розділ VІ);

5) статутні права та обов'язки членів громадського формування (розділ VІІ);

6) джерела надходження, порядок використання коштів та іншого майна громадського формування (розділ ІХ);

7) порядок відшкодування витрат на використання приватних транспортних засобів та відшкодування збитків, заподіяних майну члена громадського формування під час виконання ним своїх обов'язків (розділ Х);

9) порядок внесення змін і доповнень до положення (статуту) (розділ ХІ);

10) порядок припинення діяльності громадського формування і вирішення питань, пов'язаних з його ліквідацією (розділ ХІІ).

Також, у відповідності із ч.3 ст.5 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону у статуті громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України передбачені інші норми, які стосуються особливостей створення і діяльності громадського формування та визначені у р.VIII Типового статуту, а саме, застосування заходів фізичного впливу і спеціальних засобів (розділ VІІІ).

Судом встановлено, що статут громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України погоджений з Начальником Лиманського ВП ГУНП в Одеській області 14.06.2018 року, про що свідчить відтиск печатки вказаної установи та підпис начальника Лиманського ВП ГУНП в Одеській області.

В свою чергу, щодо посилання відповідача у заявах по суті справи на те, що в порушення вказаних приписів законодавства, позивачем надано на затвердження статут громадського формування з охорони громадського порядку, який не відповідає вказаним приписам Закону та Типового статуту, оскільки наданий без погодження відповідним підрозділом Державної прикордонної служби України, суд зазначає наступне.

Як вже зазначено судом, приписами ч.4 ст.5 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону визначено, що положення статуту повинні бути угоджені з керівництвом відповідного територіального органу Національної поліції, підрозділу Державної прикордонної служби України, а також виконавчого органу ради, на території якої діятиме це громадське формування.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.6 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону для реєстрації громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону подаються рішення про його створення, підтримане відповідним органом Національної поліції чи підрозділом Державної прикордонної служби України, узгоджене з цими органами положення (статут), інформація про склад керівного органу, а також список членів формування.

Згідно з положеннями до п.п.1,2,3 ч.1 ст.9 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону основними завданнями громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є:

1) у сфері охорони громадського порядку : надання допомоги органам Національної поліції у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним проступкам і злочинам; інформування органів Національної поліції про вчинені або ті, що готуються, злочини, місця концентрації злочинних угруповань; сприяння органам Національної поліції у виявленні і розкритті злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від злочинних посягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх;

2) у сфері охорони державного кордону : надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні та затриманні осіб, які порушили або намагаються порушити державний кордон чи провадять іншу протиправну діяльність на кордоні; сприяння військовослужбовцям Державної прикордонної служби України в охороні державного кордону, виключної (морської) економічної зони України, а також здійснення контролю за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, проведення разом з ними пропуску громадян до місць відпочинку і роботи; надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні умов та причин, які можуть призвести до злочинної діяльності на кордоні, і вжиття заходів до їх усунення; участь у спостереженні за місцями роботи і відпочинку поблизу кордону та за прикордонними інженерними спорудами; участь у заходах Державної прикордонної служби України з профілактики порушень або спроб порушення державного кордону і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, незаконного переміщення через державний кордон вантажів, предметів, матеріалів та іншого майна;

3) у разі виникнення надзвичайних ситуацій : надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень; участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку у разі стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.

Таким чином, зі змісту вказаної норми вбачається, що цим актом окремо визначені повноваження громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону:

- у сфері охорони громадського порядку;

- у сфері охорони державного кордону;

- у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

В свою чергу, відповідно до статті 33 Закону України Про державний кордон України , частини другої статті 22 Закону України Про Державну прикордонну службу України , частини третьої статті 3 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону та з метою забезпечення участі громадян України в охороні державного кордону України розроблено Інструкцію про роботу з громадськими формуваннями з охорони державного кордону, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.09.2014 року № 948 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 8 жовтня 2014 року за № 1210/25987 (далі - Інструкція №948).

Відповідно до п.1.1 Розділу І Інструкції №948 громадські формування з охорони державного кордону (далі - громадські формування), що створені відповідно до Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону і здійснюють свою діяльність у межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, є елементом участі громадськості у забезпеченні захисту національних інтересів України у сфері безпеки державного кордону України, демократичного цивільного контролю над правоохоронними органами.

Відповідно до п.п.1.3-1.5 цієї Інструкції, вона регламентує діяльність органів та уповноважених посадових осіб Державної прикордонної служби України щодо організації, спрямування та контролю повсякденної діяльності (далі - діяльність) громадських формувань, порядок підготовки та залучення їх членів до виконання завдань з охорони державного кордону.

Організація діяльності громадських формувань полягає у визначенні форм та способів їх застосування в охороні державного кордону із врахуванням специфіки місцевих умов, плануванні спільно з керівними і виконавчими органами (штабами, координаційними радами, правліннями) громадських формувань (далі - керівні органи) порядку використання їх членів на певний період, узагальненні проведених заходів та підбитті підсумків діяльності.

Спрямування діяльності громадських формувань полягає у проведенні уповноваженими службовими особами органів та підрозділів охорони державного кордону спільно з керівними органами громадських формувань заходів з організації їх діяльності з виконання завдань з охорони державного кордону.

Порядок використання громадських формувань в охороні державного кордону визначено розділом IV Інструкції №948.

Таким чином, зі змісту вказаної Інструкції №948 вбачається, що цим актом окремо визначені, питання роботи громадських формувань з охорони державного кордону, в тому числі, умови роботи органів та уповноважених посадових осіб Державної прикордонної служби України щодо організації, спрямування та контролю повсякденної діяльності громадських формуваньз охорони державного кордону , порядок підготовки та залучення їх членів до виконання завдань з охорони державного кордону.

Як вбачається зі змісту п.8 розділу ІІ Основні завдання формування статуту громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України у ньому визначені основні завдання лише :

1) у сфері охорони громадського порядку : надання допомоги органам внутрішніх справ у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні кримінальним і адміністративним правопорушенням; інформування органів і підрозділів внутрішніх справ про вчинені або ті, що готуються, кримінальні правопорушення, місця зосередження злочинних угрупувань; сприяння органам внутрішніх справ у виявленні кримінальних правопорушень, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від злочинних посягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх;

2) у разі виникнення надзвичайних ситуацій : надання невідкладної допомоги особам, потерпілим від нещасних випадків чи правопорушень; участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку.

Тобто, у статуті громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України не визначено завдання та повноваження цього формування у сфері охорони державного кордону .

В свою чергу, відповідно до статуту громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України , це громадське формування створене як громадське об'єднання на добровільних засадах з метою сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні кримінальних і адміністративних правопорушень, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій (п.2 р.І Статуту).

Таким чином, зважаючи на відсутність у статуті громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України визначених завдань та повноважень цього громадського формування у сфері охорони державного кордону, враховуючи, що питання роботи громадських формувань з охорони державного кордону окремо визначені Інструкцією №948, та враховуючи приписи ч.2 ст.6 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , згідно якої для реєстрації громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону подаються рішення про його створення, підтримане відповідним органом Національної поліції чи підрозділом Державної прикордонної служби України, узгоджене з цими органами положення (статут), суд доходить висновку, що в даному конкретному випадку вбачається доцільність узгодження статуту громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України лише з керівником відповідного територіального органу Національної поліції та відповідним органом місцевого самоврядування, без погодження з підрозділом Державної прикордонної служби України.

Суд вважає, що в кожному конкретному випадку щодо узгодження статуту громадського формування, відповідні органи повинні виходити з тих завдань, які визначені таким громадським формуванням та видів діяльності, які воно має здійснювати згідно статуту (положення) такого громадського формування.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що в оскаржуваному рішенні, відповідач не вказує в чому саме полягає невідповідність наданого позивачем статуту Типовому статуту та положенню ст.5 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , а лише вказує про це у своїх заявах по суті під час розгляду справи у суді.

Тобто, відповідач належним чином не обґрунтував в оскаржуваному рішенні в чому саме полягає невідповідність наданого позивачем статуту Типовому статуту та положенню ст.5 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , а лише обмежився загальним посиланням на ці положення. Більш того, відповідач навіть не визначив у своєму рішенні, якій саме частині чи частинам статті 5 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону не відповідає наданий позивачем статут громадського формування.

При цьому, як вже встановлено судом, наданий позивачем статут відповідає вимогам Типового статуту та приписам ч.1-ч.3 ст.5 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону . Зокрема, як встановлено судом з наданого до суду статуту громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України , оригінал якого було оглянуто судом під час судового засідання, у ньому міститься уся обов'язкова інформація, перелік якої зазначено у ч.2 ст.5 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону та у Типовому статуті.

Таким чином, оскаржуване позивачем рішення Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 26.07.2018 року №193 "Про відмову в узгодженні статуту громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України" від 26.07.2018 року не містить чіткого визначення невідповідності наданого статуту Типовому статуту.

При цьому, під час усього строку розгляду даної адміністративної справи відповідачем також не зазначено в чому полягає така невідповідність.

В частині приписів ч.4 ст.5 цього Закону, суд дійшов висновку, що в даному конкретному випадку вбачається доцільність узгодження статуту громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України лише з керівником відповідного територіального органу Національної поліції та відповідним органом місцевого самоврядування, без погодження з підрозділом Державної прикордонної служби України.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, судом не беруться до уваги посилання відповідача:

- у заявах по суті справи на порушення громадським формуванням приписів ст.ст.1,2,3,5 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", у зв'язку із тим, що позивачем надано на затвердження статут громадського формування з охорони громадського порядку, який не відповідає вказаним приписам Закону та Типового статуту, оскільки наданий без погодження відповідним підрозділом Державної прикордонної служби України;

- посилання у оскаржуваному рішенні на невідповідність наданого статуту Типовому статуту та положенню ст.5 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону .

Стосовно посилання відповідача у оскаржуваному рішенні як на підставу для відмови у погодженні статуту громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України на відсутність потреби у послугах в сфері охорони громадського порядку, суд зазначає наступне.

По-перше, в оскаржуваному рішенні відповідач жодним чином не обґрунтовує як нормативно, так й з посиланням на відповідні обставин, мотивів щодо відсутності потреби у послугах в сфері охорони громадського порядку.

По-друге, ні Закон України Про місцеве самоврядування в Україні , ні Закон України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону не містять жодних посилань щодо наявності у відповідача повноважень визначати доцільність чи недоцільність створення громадського формування з охорони громадського порядку. У Законі України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону міститься лише повноваження даного орану щодо узгодження статуту громадських формувань. Тобто, Закон наділяє відповідача повноваженнями лише щодо узгодження статуту громадського формування.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що відповідачем у спірному рішенні жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для його прийняття в частині відсутності потреби у послугах в сфері охорони громадського порядку.

В той же час, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на відсутність фінансування на забезпечення діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку, оскільки вказана обставина не слугувала підставою для прийняття спірного рішення.

При вирішенні даної справи в частині оскарження позивачем спірного рішення відповідача суд також виходить із наступного.

Відповідно до ч.6 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акта (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), на які він поширюється.

Оскаржуване рішення Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 26.07.2018 року №193 є актом індивідуальної дії.

Обов'язковою ознакою правового акта індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Однак, оскаржуване рішення Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 26.07.2018 року №193не відповідає критеріям чіткості, обґрунтованості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача як представника громадського формування усунути певні недоліки, що слугували підставою для прийняття такого рішення.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року є джерелом права.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Тобто, рішення Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 26.07.2018 року №193 "Про відмову в узгодженні статуту громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України" прийнято відповідачем без достатньої обґрунтованості підстав для його прийняття, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, без належного нормативного обґрунтування підстав для відмови, у зв'язку із чим, та враховуючи вищенаведені висновки суду, воно не може вважатись правомірним.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що рішення Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 26.07.2018 року №193 "Про відмову в узгодженні статуту громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України" є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, щодо тверджень позивача про порушення відповідачем строку розгляду його заяви про узгодження статуту громадського порядку Національна варта України , суд зазначає, що Законом України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" не визначені строки звернення та строки розгляду до органів місцевого самоврядування щодо узгодження статуту громадського формування.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою 14.06.2019 року, одразу після погодження статуту громадського формування відповідним відділом поліції.

Суд зазначає, що стаття 40 Конституції України встановлює, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Разом з тим, частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

З урахуванням того, що подібні правовідносини щодо практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб регулюються Законом України Про звернення громадян , суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин, за аналогією, відповідні приписи Закону України Про звернення громадян від 02.10.1996 № 393/96-ВР.

При цьому, суд зауважує на тому, що відповідач, розглядаючи заяву позивача від 14.06.2018 року також виходив з положень Закону України Про звернення громадян в частині строків її розгляду.

Суд зазначає, що статтею 20 Закону України Про звернення громадян встановлюється, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідачем у відповідності до статті 20 Закону України Про звернення громадян на ім'я позивача складено письмове повідомлення від 16.07.2018 року за вих. №02/13/992 (т.1 а.с.98,99), в якому зазначено, що Крижанівською сільською радою Лиманського району Одеської області отримано заяву від 14.06.2018 року про узгодження статуту громадського формування та, враховуючи неможливість вирішення питання, викладеного у вказаній заяві у місячний строк, зазначено, що отримане звернення буде опрацьовано до 28.07.2018 року, тобто у межах сорока п'яти днів.

Як стверджує відповідач, вказаний лист було направлено на адресу позивача простою кореспонденцією 16.07.2018 року відповідно до Інструкції з діловодства Крижанівської сільської ради та її виконавчих органів, затвердженої рішенням 36 сесії Крижанівської сільської ради VІІ скликання №772-VІІ.

Відповідно до п.160-п.162 вказаної Інструкції вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв'язку, електрозв'язку, а також доставляються кур'єрською, фельд'єгерською службою. Документи, які підлягають відправленню засобами поштового зв'язку, надсилаються простим поштовим відправленням.

У разі необхідності, судові та інші документи можуть надсилатися рекомендованим поштовим відправленням, рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення поштового відправлення та іншим шляхом.

Таким чином, відповідачем здійснювалось направлення на адресу позивача повідомлення, в якому встановлено необхідний термін для розгляду його заяви, у визначеному Інструкцією з діловодства Крижанівської сільської ради та її виконавчих органів, затвердженої рішенням 36 сесії Крижанівської сільської ради VІІ скликання №772-VІІ порядку, а саме шляхом направлення поштового відправлення простою кореспонденцією, що підтверджується копією журналу вихідної кореспонденції (т.1 а.с.67,99).

Тобто, виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради 26.07.2018 року прийнято спірне рішення за результатом розгляду заяви позивача протягом 45 днів.

При вирішенні даної адміністративної справи, суд не приймає до уваги доводи позивача на подання ним 17.07.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду позову по справі № 1540/3551/18 у зв'язку з чим, 26.07.2018 року після отримання Крижанівської сільської ради відповідного позову, була ініційована сесія виконавчого комітету, на якій було прийняте рішення №193 Про відмову в узгодженні статуту громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України, з огляду на наступне.

Як встановлено судом з КП ДСС ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 року по справі №1540/3551/18 позовну заяву ОСОБА_1 до Голови Крижанівської сільської ради ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності щодо строків скликання засідання виконавчого комітету, зобов'язання ініціювати сесію виконавчого комітету щодо розгляду поданої позивачем заяви від 14.06.2018р. відповідно до закону, повернуто позивачеві.

Підставою для повернення позовної заяви, слугувало те, що позивачем - ОСОБА_1 у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунуто.

Як вбачається з КП ДСС разом із позовною заявою по справі №1540/3551/18 ОСОБА_1 було подано її копію для відповідача - Голови Крижанівської сільської ради ОСОБА_2, в той же час, оскільки провадження по справі №1540/3551/18 не було відкрито, копія позовної заяви на адресу відповідача судом не направлялась.

В той же час, відповідачем по даній адміністративній справі, що розглядається, є Виконавчий комітет Крижанівської сільської ради, а не голова Крижанівської сільської ради.

При вирішенні даної адміністративної справи суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 щодо неповернення йому оригіналів статутних документів з боку відповідача, оскільки предметом розгляду у даній справі є правомірність рішення Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області №193 "Про відмову в узгодженні статуту громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України" від 26.07.2018 року, а не дії відповідача щодо неповернення чи несвоєчасного повернення документів позивачу.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача із заявою до Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради про повернення оригіналів документів, які були подані разом із заявою від 14.06.2018 року про узгодження статуту громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України".

Разом з цим, вирішуючи позовну вимогу ОСОБА_1 про зобов'язання Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області узгодити Статут громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України", суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Суд зазначає, що рішення виконавчого комітету є результатом колективного голосування членів виконавчого комітету, а не результатом дій окремих посадових осіб, та приймається шляхом вільного, незалежного голосування більшістю від складу виконавчого комітету цієї ради.

Питання щодо погодження статуту громадського формування з охорони громадського порядку є виключною компетенцією виконавчого органу відповідної сільської, селищної чи міської ради, а відтак адміністративний суд не може втручатись в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції відповідача.

Як вбачається зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи адміністративного органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень. Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.

Тобто, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 р. N 21-87а13.

Також частиною 2 статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування" від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР, визначено, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Таким чином, за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, відповідні повноваження відповідача з узгодження статуту громадського формування є дискреційними повноваженнями останнього та його виключною компетенцією.

Зважаючи на вищевикладене, позовна вимога ОСОБА_1 про зобов'язання Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області узгодити Статут громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України", з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, є такою, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За таких обставин, оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень прийнято рішення від 26.07.2018 року №193 "Про відмову в узгодженні статуту громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України" без належного обґрунтування, оскільки воно не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, з урахуванням наданої у даному рішенні суду правової оцінки підставам для відмови в узгодженні статуту громадського формування, які зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача на підставі ч.2 ст.9 КАС України та захистити порушене право позивача шляхом:

- зобов'язання Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради повторно розглянути заяву представника - засновника громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України ОСОБА_1 про узгодження статуту громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України від 14.06.2018 року, яка зареєстрована в Крижанівській сільській раді 14.06.2018 року за вх.№02-11/501 із прийняттям відповідного рішення, з урахуванням висновків та правової оцінки, наданої у рішенні суду.

Решта доводів позивача та відповідача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради шляхом:

- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради від 26.07.2018 року №193 "Про відмову в узгодженні статуту громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України";

- зобов'язання Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради повторно розглянути заяву представника - засновника громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України ОСОБА_1 про узгодження статуту громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України від 14.06.2018 року, яка зареєстрована в Крижанівській сільській раді 14.06.2018 року за вх.№02-11/501 із прийняттям відповідного рішення, з урахуванням висновків та правової оцінки, наданої у рішенні суду.

04.04.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду та зазначено, що повний текст рішення суду буде виготовлено у строк, визначений ч.3 ст.243 КАС України.

Згідно з приписами ч.3 ст.243 КАС України залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору.

Зважаючи на відсутність доказів понесення інших судових витрат позивачем, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2,9,72,77,90,120,139,193,194,241-246, 255,295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2) до Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області (адреса: вул.Ветеранів, 5, с.Крижанівка, Лиманський район, Одеська область, 67562) про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради від 26.07.2018 року №193 "Про відмову в узгодженні статуту громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України" та зобов'язання Виконавчий комітет Крижанівської сільської ради узгодити Статут громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 26.07.2018 року №193 "Про відмову в узгодженні статуту громадського формування з охорони громадського порядку "Національна варта України".

Зобов'язати Виконавчий комітет Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області (адреса: вул.Ветеранів, 5, с.Крижанівка, Лиманський район, Одеська область, 67562, код ЄДРПОУ 05384560) повторно розглянути заяву представника - засновника громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) про узгодження статуту громадського формування з охорони громадського порядку Національна варта України від 14.06.2018 року, яка зареєстрована в Крижанівській сільській раді за вх.№02-11/501 із прийняттям відповідного рішення, з урахуванням висновків та правової оцінки, наданої у рішенні суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.04.2019 року

Суддя О.М. Соколенко

.