Ухвала

від 16.04.2019 по справі 460/673/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 квітня 2019 р. Р і в н е№460/673/19

Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дорошенко Н.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом

Голова комісії з припинення Житлово-комунального підприємства "Перспективне" ОСОБА_1 в інтересах Житлово-комунального підприємства "Перспективне" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування акту, податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, - В С Т А Н О В И В:

Голова комісії з припинення Житлово-комунального підприємства "Перспективне" ОСОБА_1 в інтересах Житлово-комунального підприємства "Перспективне" звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування акту, податкових повідомлень рішень, вимоги про сплату боргу.

Ухвалою суду від 28.03.2019 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення ухвали. Запропоновано позивачу недоліки позовної заяви усунути у спосіб подання до суду належним чином оформленої позовної заяви з додатками, доказів неможливості оплати судового збору станом на час звернення до суду з цим позовом або доказу оплати судового збору з урахуванням позовних вимог та у відповідності до ставок, визначених Законом України "Про судовий збір" або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

11.04.2019 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи з метою усунення недоліків, вказаних в ухвалі від 25.03.2019 у справі №460/673/19, до якого додав: позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог ч. 5 ст. 160 КАС України; клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач вказав, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб. Голова комісії з припинення Житлово-комунального підприємства "Перспективне" ОСОБА_1 вказав, що він, з метою захисту прав та інтересів Житлово-комунального підприємства "Перспективне", тобто в інтересах останнього, подав позовну заяву, що свідчить про наявність самостійної підстави для звільнення від сплати судового збору на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Окрім цього, позивач повідомив, що на рахунки Житлово-комунального підприємства "Перспективне" на підставі постанови державного виконавця №57080683 від 30.08.2018 накладено арешт, який станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору не знятий, виконавче провадження не завершене.

Позивач вважає, що зазначене свідчить про неможливість з його боку скористатись гарантованим Конституцією України правом на судовий захист через неможливість сплати судового збору, а тому просить звільнити його від сплати судового збору.

Оцінюючи обґрунтованість заявленого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд враховує таке.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Частиною 1 статті 53 КАС України визначено, що у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За приписами частин третьої, четвертої Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Таким чином, голова комісії з припинення юридичної особи є представником такої юридичної особи та виступає у суді від її імені.

Відтак, суд вважає помилковим покликання позивача на п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", позаяк він звернувся до адміністративного суду не в порядку статті 53 КАС України, а як представник юридичної особи, що не дає підстав для звільнення від сплати судового збору.

Оцінюючи доводи позивача щодо неможливості сплати судового збору Житлово-комунальним підприємством "Покровське" внаслідок арешту його рахунків державним виконавцем, суд враховує таке.

Відповідно до ст.8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відтак, підставою для звільнення від сплати судового збору, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.

При цьому, клопотання про звільнення від сплати судового збору може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач надав копію постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 30.08.2018 ВП №57080683, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках позивача та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать ЖКП "Перспективне" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 808414,48 грн. Також позивач надав витяг з Єдиного реєстру боржників щодо результату пошуку юридичних осіб станом на 11.04.2019 о 15:54, зі змісту якого можна встановити, що виконавче провадження ВП №57080683 станом на дату формування витягу не закінчене.

Разом з тим, з наданих позивачем документів відсутні підстави для висновку, що станом на дату подання позивачем позовної заяви постанова про арешт коштів боржника від 30.08.2018 ВП №57080683 не була скасована, а складний майновий стан ЖКП "Перспективне" унеможливлював сплату ним судового збору в розмірі, встановленому законом.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору з неналежних підстав або з підстав, що не підтвердженні відповідними доказами, поставить позивача у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу, що, на переконання суду, з урахуванням приписів статті 129 Конституції України, є неприпустимим.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Акт від 22.11.2018 №2553/17-00-14-03/31479193 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Житлово-комунального підприємства "Перспективне" код ЄДРПОУ 31479193, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 06.11.2018" та податкові повідомлення-рішення від 10.12.2018 за №0002871305, №0002881305, №0001051305, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-68 від 10.12.2018, податкові повідомлення-рішення від 13.12.2018 №0011311403, №0011301403, №001191403.

Оскаржені акти індивідуальної дії (податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкції та вимоги про сплату недоїмки) породжують підстави для зміни майнового стану позивача, зокрема, реалізація таких рішень та вимоги може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження рішень та вимоги спрямоване на захист порушеного права позивача у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна, а відтак, скасування оскаржених рішень та вимоги є позовною вимогою майнового характеру.

Таким чином, позивачем заявлено позовні вимоги майнового та немайнового характеру.

Абзацом 1 частини 3 статті 7 Закону №3674-VI визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921,00 грн.

Відтак, за подання вказаної позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 21131,00 грн, що дорівнює сумі: 1921,00 грн - один розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовну вимогу немайнового характеру та 19210,00 грн, що становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовну вимогу майнового характеру.

Частиною другою статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з ч.6 ст.121 КАС України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

За таких обставин, суд вважає, що для забезпечення права позивача на звернення до суду йому слід продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 5 днів з дня отримання даної ухвали.

Недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб подання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на суму 21131,00 грн або ж доказів неналежного майнового стану, який перешкоджає сплаті судового збору у визначеній сумі (фінансової звітності за 2018 рік, перший квартал 2019 року; довідки про відсутність коштів на рахунках в банку).

Керуючись ст.121, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Продовжити Голові комісії з припинення Житлово-комунального підприємства "Перспективне" ОСОБА_1 в інтересах Житлово-комунального підприємства "Перспективне" пропущений процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 5 днів з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дорошенко Н.О.