Рішення

від 18.09.2019 по справі 460/673/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2019 року м. Рівне №460/673/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Павлючик А.І.,

відповідача: представник Форет М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Житлово-комунальне підприємство "Перспективне" доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, - В С Т А Н О В И В:

Голова комісії з припинення Житлово-комунального підприємства "Перспективне" Павлючик А.І. звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду в інтересах Житлово-комунального підприємства "Перспективне" з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області, яким просив вважати протиправним та скасувати Акт від 22.11.2018 № 2553/17-00-14-03/31479193 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Житлово-комунального підприємства "Перспективне" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 06.11.2018 та податкові повідомлення-рішення від 10.12.2018 № 0002871305, № 0002881305, № 0001051305, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-68 від 10.12.2018, податкові повідомлення-рішення від 13.12.2018 № 0011311403, № 0011301403, № 0011291404.

Ухвалою від 28.03.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 16.04.2019 позивачу продовжено пропущений процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 06.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

В підготовчому засіданні 26.06.2019 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (а.с.9-12 т.2), якою просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.12.2018 № 0002871305, № 0002881305, № 0001051305, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-68 від 10.12.2018, податкові повідомлення-рішення від 13.12.2018 № 0011311403, № 0011301403, № 0011291404, що прийняті на підставі наказу № 2732 від 06.11.2018 "Про проведення документальної позапланової перевірки Житлово-комунального підприємства "Перспективне" код ЄДРПОУ 31479193.

Протокольною ухвалою від 26.06.2019 замінено первинного позивача Голова комісії з припинення Житлово-комунального підприємства "Перспективне" Павлючик А.І. в інтересах Житлово-комунального підприємства "Перспективне", на належного позивача - Житлово-комунальне підприємство "Перспективне" (далі - ЖКП "Перспективне", позивач").

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Підставою для проведення документальної позапланової перевірки стало повідомлення щодо початку процедури припинення ЖКП "Перспективне", при цьому копії направлення на перевірку голові комісії з припинення не надавалися. Представник позивача зауважив, що 07.11.2018 йому було вручено запит на надання документів, однак не наведено вичерпного переліку документів, які підлягали б наданню на запит. На час проведення перевірки начальник та головний бухгалтер ЖКП "Перспективне" були звільнені з займаної посади, однак новому керівнику підприємства за актом приймання-передачі жодні документи, матеріали, справи, у тому числі бухгалтерського обліку передано не було, про що представник позивача повідомив перевіряючих. У зв`язку з наведеним керівником підприємства було прийнято рішення про виділення для перевіряючих окремої кімнати в адміністративному приміщенні ЖКП "Перспективне" та надано всі документи (теки з документами та іншими даними), відомості в яких могли мати пряме чи опосередковане відношення до бухгалтерського обліку підприємства, включаючи і головні книги, первинні документи, оборотно-сальдові відомості, накази з основної діяльності, відомості по заробітній платі тощо, що підтверджується Додатком № 4 до Акту від 22.11.2018 № 2553/17-00-14-03/31479193.

Окремо представник позивача відзначив, що запити відповідача не містили інформації про вихідний номер документу в порушення вимог Типової інструкції діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 35, а самі запити вручались таким чином, що надати інформацію у строки, зазначені в них, було неможливо через значний обсяг та у зв`язку з тим, що деякі запити були вручені вже після спливу строку на надання запитуваної інформації, що свідчить про упереджене ставлення до перевірки ревізорів-інспекторів.

Представник позивача зазначив, що після ознайомлення з актом перевірки йому стало відомо про внесення до акту завідомо неправдивої інформації про ненадання до перевірки: 1) видаткові накладні (акти виконаних робіт/наданих послуг) на придбання товарів (робіт, послуг); 2) документи щодо форми розрахунків між підприємством та контрагентами, стан таких розрахунків на кінець періоду; 3) платіжні доручення, акти заліку, реєстри продажу (придбання) товарів (робіт, послуг); 4) оборотно-сальдові відомості, в яких відображені господарські операції; 5) акти вводу в експлуатацію основних засобів; 6) документи, в тому числі банківські виписки щодо отримання пільг, субсидій, що беруть участь у формуванні доходів за 2015-2018 роки, та інші документи, про що ніби то було складено акти відмови від надання документів, однак такі акти відмови не надавались і не підписувались керівником підприємства.

Разом з тим, в додатку № 4 до акту перевірки відображено усі запитувані документи.

Також позивач зазначив, що в розділі ІІ "Загальні положення" акту перевірки інформація про складання актів відмови від надання копій документів відсутня. Контролюючим органом не направлялося жодних запитів щодо проведення зустрічних звірок з питань підтвердження отриманих від ЖКП "Перспективне" відомостей щодо відносин з суб`єктами господарювання-контрагентами. Покликання в п.3.1.1.1 акту перевірки про те, що не встановлено заниження або завищення показників у рядку 01 Декларацій "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків)" здійснено "вибірковою перевіркою", що підтверджує факт недослідження перевіряючими усіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку. Висновок акту перевірки про заниження податку на прибуток за перевірений період не базується на перевірці первинних документів підприємства. Також представник позивача вказав на необґрунтованість висновків акту перевірки про заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість перевіреного періоду, оскільки перевіркою повноти визначення задекларованих платником податків не встановлено заниження або завищення доходу ЖКП "Перспективне", а саме підприємство має касовий метод обліку дати виникнення податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що в свою чергу унеможливлює заниження цього податку у взаємозв`язку з підтвердженням доходу підприємства.

Вказане, на думку позивача, свідчить про наявність в діях посадових осіб ГУ ДФС у Рівненській області ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366, ч.3 ст.364 КК України, а саме внесення до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей та завдання юридичній особі майнової шкоди в особливо великих розмірах.

Представник позивача зазначив, що під час розгляду поданих ним заперечень на акт перевірки поведінка посадових осіб відповідача була зухвала та не відповідала правилам етики та моралі посадових осіб органів державної служби та відображала упереджене ставлення до підприємства та його представника.

Вказав, що 11.12.2018 в адміністративному приміщенні ЖКП "Перспективне" представнику позивача було вручено наказ № 3061 від 10.12.2018 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ЖКП "Перспективне", підставою для якої стало подання до ГУ ДФС у Рівненській області заперечення, в якому викладено прохання не приймати рішення за наслідками перевірки ЖКП "Перспективне". Однак, зважаючи на те, що зазначені у направленнях від 11.12.2018 посадові особи ГУ ДФС у Рівненській області не представились перед врученням представнику позивача наказу та направлень, не пред`явили службові посвідчення, а в направленнях були відсутні відповідні записи про номер та серію службових посвідчень, головою комісії з припинення позивача було відмовлено в допуску вказаних осіб до проведення повторної перевірки ЖКП "Перспективне". Крім того, поведінка посадових осіб відповідача під час розгляду заперечень дає підстави вважати, що проведення повторної перевірки підприємства має на меті лише неправомірне та безпідставне нарахування податкових зобов`язань та штрафних санкцій, а не проведення перевірки належним чином.

Представник позивача вважає, що оскільки відповідач наказом № 3061 від 10.12.2018 прийняв рішення про проведення повторної перевірки підприємства, тому податкові повідомлення-рішення за висновками Акту від 22.11.2018 № 2553/17-00-14-03/31479193 прийматися не повинні. Також зауважив, що граничний строк прийняття податкових повідомлень-рішень закінчувався 11.12.2018. Враховуючи дату фактичного отримання податкових повідомлень-рішень, вважає, що їх прийнято з порушенням п.86.8 ст.86 ПК України.

Також представник позивача вказує на порушення ДФС України порядку розгляду скарг, передбачених п.56.2, 56.4 ст.56 ПК України.

Представник позивача заперечує виявлені документальною перевіркою порушення, покликаючись на те, що до перевірки ЖКП "Перспективне" було надано весь необхідний перелік первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, а їх неврахування контролюючим органом вважає неправомірним.

З наведених підстав представник позивача просив спірні рішення визнати протиправними та скасувати.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву (а.с.193-196 т.1). В обґрунтування заперечення проти позову вказав, що за результатами документальної перевірки ЖКП "Перспективне" складено акт від 22.11.2018 № 2553/17-00-14-03/31479193, яким встановлено порушення норм податкового законодавства, а саме:

подання податкового розрахунку за формою 1-ДФ за 1-4 квартали 2015 року, 1-4 квартали 2016 року, 1 квартал 2017 року не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та помилками, що призвели, зокрема, до зміни платника податку;

утриманий з виплачених доходів на користь платників податків, але не перерахований до бюджету станом на 31.08.2018 та на дату перевірки податок на доходи фізичних осіб в сумі 1847981,04 грн;

несплата (неперерахування) до бюджету податковим агентом узгоджених сум належного до сплати податку на доходи фізичних осіб у випадках, коли виплата доходу на користь платників податків передувала сплаті податку;

неподання податковим агентом платіжних доручень для перерахування належного до сплати податку на доходи фізичних осіб за граничними термінами сплати податку до бюджету в сумі 2375707,48 грн;

встановлено заниження платником нарахування єдиного внеску на додаткову базу нарахування єдиного внеску до сум допомоги у зв`язку з вагітністю і пологами на загальну суму 1545,45 грн;

занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 913480 грн, за 2016 рік в сумі 991965 грн, за 2017 рік в сумі 1013898 грн;

занижено податок на додану вартість на суму 2563363 грн.

Зазначив, що було складено акт від 11.12.2018 № 434/17-00-14-03 про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ЖКП "Перспективне".

Також повідомив, що перевіркою достовірності відображених показників у р.02 Декларації "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" поданих декларації з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на підставі наданих до перевірки документів встановлено його заниження за 2015 рік на суму 5250789 грн, за 2016 рік на суму 5487550 грн, за 2017 рік на суму 5503539 грн в результаті завищення витрат. З метою отримання документів щодо наведених фактів вручено запити від 07.11.2018, від 12.11.2018, два запити від 15.11.2018. В терміни, визначені запитами, підприємством не було надано необхідних документів, про складено акти відмови від надання документів.

Представник відповідача зауважив, що відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Виявлене порушення призвело також до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

З наведених у відзиві підстав представник відповідача спірні податкові повідомлення-рішення вважає правомірними, просив у позові відмовити повністю.

Ухвалою від 31.05.2019 підготовче засідання відкладено.

Протокольною ухвалою від 26.06.2019 в підготовчому засіданні оголошено перерву для надання додаткових доказів.

Протокольною ухвалою від 10.07.2019 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні учасники справи підтримали свої доводи та заперечення з підстав, наведених в заявах по суті справи.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Житлово-комунальне підприємство "Перспективне" зареєстроване 24.05.2001, запис номер 1 608 120 0000 004303 від 24.11.2006, засновник - Рівненська міська рада; види діяльності: інші спеціалізовані будівельні роботи; комплексне обслуговування об`єктів (основний); інші види діяльності із прибирання; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; збирання безпечних відходів. З 03.09.2018 - в стані припинення. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області (а.с.1-7 т.2).

Суд встановив, що 06.11.2018 ГУ ДФС у Рівненській області видано наказ № 2732 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ЖКП "Перспективне" код ЄДРПО 31479193 в зв`язку з отриманням повідомлення з Єдиного державного реєстру інформації щодо початку процедури припинення ЖКП "Перспективне", за період з 01.01.2015 по 06.11.2018, з 07.11.2018 тривалістю 5 робочих днів (а.с.140 т.1).

Наказом ГУ ДФС у Рівненській області від 14.11.2018 № 2811 продовжено термін проведення позапланової виїзної документальної перевірки ЖКП "Перспективне" з 14.11.2018 на 2 робочих дні (а.с.141 т.1).

Суд встановив, що відповідно до ст.ст. 75, 78, 82 ПК України, на підставі наказів від 06.11.2018 № 2732, від 14.11.2018 № 2811, направлень від 06.11.2018 № 4167/17-00-14-03, № 4168/17-00-14-03, № 4169/17-00-13-01 уповноваженими особами ГУ ДФС у Рівненській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ЖКП "Перспективне" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 06.11.2018.

Результати перевірки оформлені Актом від 22.11.2018 № 2558/17-00-14-03/31479193 (далі - Акт перевірки від 22.11.2018) (а.с.58-100 т.1).

Перевіркою встановлено порушення:

1) п.51.1 ст.51, пп. "б" п.176.2 ст.176 ПК України, розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за № 111/26556, по яких встановлено подання податкового розрахунку за формою 1 ДФ за 1-4 квартали 2015 року, 1-4 квартали 2016 року, 1 квартал 2017 року не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та помилками, що призвели, зокрема, до зміни платника податку;

2) пп.14.1.180, пп.14.1.156, пп.14.1.175 п.14.1 ст.14, п.31.1 ст.31, п.54.2 ст.54, абз.2 п.57.1 ст.57, п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 та пп. "а" п.176.2 ст.176 ПК України, за якими встановлено:

утриманий з виплачених доходів на користь платників податків, але не перерахований до бюджету станом на 31.08.2018 та на дату перевірки податок на доходи фізичних осіб в сумі 1847981,04 грн;

несплата (неперерахування) до бюджету податковим агентом узгоджених сум належного до сплати податку на доходи фізичних осіб у випадках, коли виплата доходу на користь платників податків передувала сплаті податку;

неподання податковим агентом платіжних доручень для перерахування належного до сплати податку на доходи фізичних осіб за граничними термінами сплати податку до бюджету в сумі 2 375 707,48 грн, передбаченими п.168.1 ст.168 ПК України, а саме:

в сумі 395223,79 грн термін до сплати 31.01.2015, фактично перераховано платіжними дорученнями у періоді з 03.02.2015 по 06.07.2016 на загальну суму 395223,79 грн,

в сумі 37690,39 грн термін сплати до 02.03.2015, фактично перераховано 06.07.2016 в сумі 4369,82 грн та 300,00 грн, 11.07.2016 в сумі 5200,00 грн, 13.07.2016 в сумі 3900,00 грн, 15.07.2016 в сумі 5926,12 грн, 18.07.2016 в сумі 1400,00 грн, 21.07.2016 в сумі 16594,45 грн,

в сумі 38390,39 грн термін сплати до 31.01.2015, фактично перераховано платником платіжними дорученнями у періоді з 21.07.2016 по 02.10.2017 на загальну суму 38390,39 грн,

в сумі 46845,61 грн термін сплати до 30.04.2015, фактично перераховано платіжними дорученнями у періоді з 02.10.2017 по 25.06.2018 на загальну суму 46845,61 грн;

в сумі 40126,35 грн термін сплати до 31.05.2015, фактично частково перераховано 25.06.2018 в сумі 232,22 грн, 02.08.2018 в сумі 129,01 грн, 31.08.2018 в сумі 6516,71 грн;

не перераховано до бюджету до або під час виплати доходу в сумі 30550,09 грн;

не сплачено (не перераховано) до бюджету сум належного до сплати податку до або під час виплати доходу:

в сумі 46942,81 грн термін сплати до 30.06.2015, в сумі 49060,89 грн термін сплати до 31.07.2015, в сумі 51333,56 грн термін сплати до 31.08.2015, в сумі 44582,27 грн термін сплати до 30.09.2015, в сумі 48704,73 грн термін сплати до 31.10.2015, в сумі 43265,37 грн термін сплати до 30.11.2015, в сумі 44746,40 грн термін сплати до 31.12.2015, в сумі 47039,36 грн термін сплати до 31.01.2016, в сумі 41940,97 грн термін сплати до 02.03.2016, в сумі 51014,44 грн термін сплати до 31.03.2016, в сумі 59586,87 грн термін сплати до 30.04.2016, в сумі 48585,49 грн термін сплати до 31.05.2016, в сумі 53282,79 грн термін сплати до 30.06.2016, в сумі 54128,40 грн термін сплати до 31.07.2016, в сумі 56933,32 грн термін сплати до 31.08.2016, в сумі 51073,68 грн термін сплати до 30.09.2016, в сумі 45784,86 грн термін сплати до 30.11.2016, в сумі 51027,71 грн термін сплати до 31.10.2016, в сумі46827,68 грн термін сплати до 31.12.2016, в сумі 48294,47 грн термін сплати до 31.01.2017, в сумі 49572,29 грн термін сплати до 02.03.2017, в сумі 38129,09 грн термін сплати до 31.03.2017, в сумі 49047,85 грн термін сплати до 30.04.2017, в сумі 44250,95 грн термін сплати до 31.05.2017, в сумі 37734,91 грн термін сплати до 30.06.2017, в сумі 38129,44 грн термін сплати до 31.07.2017, в сумі 44672,80 грн термін сплати до 31.08.2017, в сумі 42882,41 грн термін сплати до 30.09.2017, в сумі 41086,20 грн термін сплати до 31.10.2017, в сумі 42511,49 грн термін сплати до 30.11.2017, в сумі 42837,64 грн термін сплати до 31.12.2017, в сумі 47804,84 грн термін сплати до 31.01.2018, в сумі 51089,47 грн термін сплати до 02.03.2018, в сумі 51154,63 грн термін сплати до 31.03.2018, в сумі 56027,40 грн термін сплати до 30.04.2018, в сумі 53463,10 грн термін сплати до 31.05.2018, в сумі 49005,00 термін сплати до 25.06.2018, в сумі 53875,37 грн термін сплати до 25.06.2018;

3) п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7, ч.5, ч.6 ст.8, ч.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: встановлено заниження платником нарахування єдиного внеску на додаткову базу нарахування єдиного внеску до сум допомоги у зв`язку з вагітністю і пологами на загальну суму 1545,45 грн, у тому числі за 2015 рік в сумі 327,78 грн, за 2016-2017 рр за ставкою 22% в сумі 1217,67 грн;

4) п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 913480 грн, за 2016 рік на суму 991965 грн, за 2017 рік на суму 1013898 грн;

5) пп.198.5 "г" п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 2563363 грн, в т.ч. по періодах:

2015 рік: липень 74741 грн, серпень 82438 грн, вересень 74366 грн, жовтень 92007 грн, листопад 96287 грн, грудень 102264,00 грн,

2016 рік: січень 94945 грн, лютий 87628 грн, березень 95183 грн, квітень 100102 грн, травень 87801 грн, червень 87801 грн, липень 39607 грн, серпень 76423 грн, вересень 66785 грн, жовтень 82105 грн, листопад 95459 грн, грудень 95237 грн,

2017 рік: січень 79015 грн, лютий 91938 грн, березень 95061 грн, квітень 99952 грн, травень 88301 грн, червень 87679 грн, липень 72905 грн, серпень 70783 грн, вересень 109709 грн, жовтень 89573 грн, листопад 75647 грн, грудень 73696 грн.

Платник податків подав заперечення до Акту перевірки від 22.11.2018 (а.с.147-148 т.1), в якому вказав, що всі посадові особи, які відповідали за ведення бухгалтерського обліку та формування податкових та фінансових звітів за період перевірки звільнені, що відображено в акті перевірки. Водночас, перевірка була проведена протягом 7 робочих днів, отже фізично перевіряючі не могли перевірити всі первинні документи, відтак просто вказали, що їх немає.

Заперечуючи заниження податку на прибуток, зазначив, що перевірка проведена вибірковим порядком, що засвідчується додатком № 4 до акту перевірки. Водночас, перевіркою знято всі витрати ЖКП "Перспективне", пов`язані з господарською діяльністю, без перевірки всіх підтверджуючих документів. Натомість, на арк. 4, 5 акту перевірки вказано про факт ненадання документів до перевірки, що не відповідає дійсності та спростовується додатком № 4 до акту перевірки та формуванням додатку № 10 до акту перевірки, що засвідчує відсутність відхилення фінансового результату до оподаткування за період перевірки.

Вказав, що при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ перевіркою автоматично донараховано податкові зобов`язання за фактом зняття всіх витрат ЖКП "Перспективне", пов`язаних з господарською діяльністю, що не відповідає дійсності.

Зазначив про порушення порядку оформлення результатів документальних перевірок, оскільки факти викладені в акті документальної перевірки не чітко, не об`єктивно та без посилання на первинні документи.

Покликаючись до абз. 2, 4 п.44.7 ст.44 ПК України, платник податків просив не приймати рішення за наслідками перевірки № 2558/17-00-14-03/31479193 від 22.11.2018; запросити для участі у розгляді заперечення голову комісії з реорганізації ЖКП "Перспективне"; взяти до перевірки надані оригінали первинних документів та призначити позапланову документальну перевірку за період з 01.01.2015 по 06.11.2018 з метою встановлення істини.

До заперечення було додано фототаблицю наявних у позивача документів та пояснення осіб, які приймали участь у проведенні перевірки, за змістом яких документи до перевірки були надані в повному обсязі, однак не враховані посадовими особами контролюючого органу та відображені в акті як відсутні, що не відповідає дійсності (а.с.147-149 т.1).

Відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України ГУ ДФС у Рівненській області завчасно повідомило позивача про розгляд заперечення до акту перевірки (а.с.150 т.1).

За результатами розгляду заперечення на акт перевірки, ГУ ДФС у Рівненській області висновок, викладений в акті перевірки, вирішено залишити без змін в частині: встановленого порушення порядку подання податкового розрахунку форма 1 ДФ; порушення порядку утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб; заниження нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Вирішено призначити документальну позапланову перевірку з питань, що стали предметом заперечення відповідно до пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України (а.с.151-153 т.1).

Суд встановив, що ГУ ДФС у Рівненській області у зв`язку з поданням ЖКП "Перспективне" заперечення без номера та дати, в якому викладено прохання не приймати рішення за наслідками перевірки ЖКП "Перспективне" в частині донарахування податку на прибуток, податку на додану вартість та призначити позапланову документальну перевірку, відповідно до пп.78.1.5 п.78.1 ст.78, п.78.4 ст.78, ст.82, ст.86 ПК України видано наказ №3061 від 10.12.2018 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ЖКП "Перспективне" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 07.12.2018, з 11.12.2018 тривалістю 5 робочих днів (а.с.154 т.1).

11.12.2018 уповноважені особи ГУ ДФС у Рівненській області відповідно до наказу від 10.12.2018 № 3061 та виданих направлень прибули для проведення позапланової виїзної перевірки ЖКП "Перспективне" за юридичною адресою підприємства, виконали передбачені статтею 81 ПК України умови допуску до проведення документальної виїзної перевірки. Головою комісії з припинення ЖКП "Перспективне" Павлючиком А.І. 11.12.2018 о 14:00 було відмовлено у допуску до проведення документальної позапланової перевірки. Вказані обставини підтверджені актом про відмову в допуску до проведення документальної позапланової перевірки ЖКП "Перспективне" від 11.12.2018 № 434/17-00-14-03 (а.с.155 т.1).

В письмовому поясненні від 11.12.2018 до акту про відмову в допуску до проведення документальної позапланової перевірки ЖКП "Перспективне" від 11.12.2018 № 434/17-00-14-03 голова комісії з припинення ЖКП "Перспективне" Павлючик А .І. вказав, що 11.12.2018 о 14:15 в адміністративному приміщенні ЖКП "Перспективне" йому було вручено наказ № 3061 від 10.12.2018 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Вказав, що в прохальній частині заперечення було зазначено про необхідність проведення позапланової перевірки за період з 01.01.2015 по 06.11.2018 в цілому, а не лише в певній частині. Окрім цього, посадові особи ГУ ДФС у Рівненській області не представились перед врученням йому наказу та направлень на перевірку, не пред`явили службові посвідчення, при цьому в направленнях відсутні відповідні записи про номер та серію службових посвідчень. У зв`язку з цим відмовлено в допуску до перевірки. Вказав, що йому не було надано можливості сфотографувати два направлення на проведення перевірки. Зауважив, що під час розгляду заперечень 06.12.2018 від посадової особи прозвучала фраза "Ми зараз підемо і допишемо те, що не внесли", яка дає підстави вважати, що при проведенні повторної позапланової перевірки ГУ ДФС у Рівненській області ЖКП "Перспективне" може бути навмисно, неправомірно та безпідставно нараховані зобов`язання та штрафні санкції, наслідком чого буде завдання майнової шкоди суб`єкту господарювання в особливо великих розмірах, а поведінка посадових осіб була зухвала та не відповідає правилам етики державного службовця, що відображало упереджене ставлення до представника позивача та ЖКП "Перспективне".

З огляду на упереджене ставлення контролюючого органу, наявність погроз відносно нарахування податкового зобов`язання та штрафних санкцій, голова комісії з припинення ЖКП "Перспективне" вважає за необхідне не допустити посадових осіб ГУ ДФС у Рівненській області до перевірки (а.с.156 т.1).

ГУ ДФС у Рівненській області у зв`язку з наведеним вище було запропоновано ЖКП "Перспективне" допустити до перевірки, призначеної в ході розгляду заперечень на акт від 22.11.2018 № 2258/17-00-14-03/31479193 та надати документи. У разі ненадання документів до перевірки контролюючим органом буде розглянуто питання про прийняття податкових повідомлень-рішень за актом перевірки від 22.11.2018 (а.с.157 т.1).

Суд встановив, що ГУ ДФС у Рівненській області на підставі акту перевірки від 22.11.2018 № 2558/17-00-14-03/31479193 прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018 № 0002871305 по податку на доходи фізичних осіб на суму 510,00 грн штрафних (фінансових) санкцій (а.с.124,125 т.1),

податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018 по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 3524872,10 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням на суму 1 533 541,32 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 116 022,96 грн, пеня 875 307,82 грн (а.с.126,127-130 т.1),

рішення № 0001051305 від 10.12.2018 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 762,73 грн (а.с.131, 132 т.1),

вимога про сплату боргу (недоїмки) відповідно до ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 10.12.2018 № Ю-68 на суму 1525,45 грн (а.с.133 т.1);

податкове повідомлення-рішення від 13.12.2018 № 0011311403, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (а.с.134 т.1),

податкове повідомлення-рішення від 13.12.2018 № 0011301403, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 2 801 870,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням на 2 241 886,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 559984,00 грн (а.с.135,136-137 т.1),

податкове повідомлення-рішення від 13.12.2018 № 0011291403, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 3 420 809,00 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 2 919 343,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 501466,00 грн (а.с.138,139 т.1).

Позивач оскаржував вищевказані рішення контролюючого органу в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 21.02.2019 № 8617/6/99-99-11-04-01-25 податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області від 10.12.2018 № 0002871305, № 0002881305, від 13.12.2018 № 0011311403, № 0011301403, № 0011291403 залишені без зміни, а скарга платника податків без задоволення (а.с.158-162 т.1).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 25.01.2019 № 3884/6/99-99-11-05-06025вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.12.2018 № Ю-68, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.12.2018 № 0001051305 ГУ ДФС у Рівненській області залишено без змін, а скаргу ЖКП "Перспективне" від 26.12.2018 б/н - без задоволення (а.с.163-164 т.1).

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу про збільшення грошових зобов`язань за результатами документальної перевірки, позивач звернувся з позовом до суду.

Дослідженням Акту документальної перевірки встановлено та не заперечував позивач, що ЖКП "Перспективне" не подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства та ліквідаційну декларацію з податку на прибуток підприємства за 2018 рік.

ЖКП "Перспективне" за перевірений період з 01.01.2015 по 31.12.2017 було задекларовано в рядку 01 декларацій "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" на загальну суму 29 832 182,00 грн.

Перевіркою задекларованих у рядку 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" показників ЖКП "Перспективне" за 2015 рік в сумі (-) 175 897,00 грн, за 2016 рік в сумі 23 369,00 грн, за 2017 рік в сумі 129 226,00 грн встановлено, що на формування цих показників мало вплив розрахункове значення доходів та витрат, що вираховуються при визначення фінансового результату до оподаткування.

Також, в акті перевірки зазначено, що під час проведення вибіркової перевірки достовірності відображених показників у р.02 Декларації "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" поданих декларацій з податку на прибуток підприємств, на підставі наданих до перевірки документів, встановлено його заниження на суму 5 250 789,00 грн за 2015 рік, на суму 5 487 550,00 грн за 2016 рік, на суму 5 503 539,00 грн за 2017 рік в результаті завищення витрат.

Таким чином, за результатами перевірки зроблено висновок, що ЖКП "Перспективне" неправомірно занижено значення у р.02 "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" на суму 5 074 892,00 грн за 2015 рік та завищено на суму (-) 175 897,00 грн, на суму 5 510 919,00 гри за 2016 рік, на суму 5 632 765.00 грн за 2017 рік.

Контролюючим органом встановлено, що за перевірений період ЖКП "Перспективне" було задекларовано різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України та які зменшено фінансовий результат, за 2016 рік на суму (-)173 503,00 грн, за 2017 рік на суму (-)150 134,00 грн.

Перевіркою повноти визначення різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 встановлено їх завищення на суму 173503,00 грн за 2016 рік та на суму 150134,00 грн за 2017 рік.

Крім того, перевіркою встановлено, що підприємством було задекларовано збитки на суму 175 897,00 грн за 2015 рік та прибуток на суму 23369,00 грн за 2016 рік, на суму 129226,00 грн за 2017 рік.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток встановлено заниження податку на прибуток на суму 913480,00 грн за 2015 рік, на суму 991965,00 грн за 2016 рік, на суму 1 013 898,00 грн за 2017 рік.

Окрім цього, документальною перевіркою встановлено, що ЖКП "Перспективне" задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 6 753 220,00 грн за період з 01.01.2015 по 30.09.2018.

Перевіркою відображених у рядку 1.1 податкових декларацій "Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення на митну територію України" показників за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 на загальну суму 6 763 867,00 грн встановлено, що на формування цих показників мало вплив в основному здійснення операцій з надання послуг.

Отже, проведеною перевіркою відображеного показника на загальну суму 6 763 867,00 грн встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 1.1 податкових декларацій "Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України" на загальну суму 2 565 438,00 грн.

Як встановлено судом, висновку про вищевказані порушення, а саме заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість контролюючий орган дійшов у зв`язку з ненаданням платником податків до перевірки первинних та інших документів, на яких ґрунтуються дані бухгалтерського та податкового обліку. При цьому, незгода позивача з донарахуванням означених грошових зобов`язань зумовлена виключно незгодою з відсутністю документів під час перевірки.

Оцінюючи такі доводи та аргументи сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, зі змінами та доповненнями (далі - Закон №996-XIV) сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми): дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, па підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 ст.44 ПК України встановлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого неподання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з п.п.72.1.6 п.72.1 ст.72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Згідно з п.83.1 ст.83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом (п.п.83.1.1); податкова інформація (пп.83.1.2): експертні висновки (пп.83.1.3); судові рішення (п.п.83.1.4); податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (п.п.83.1.6).

Пунктом 85.2 ст.85 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.85.4 ст.85 ПК України, при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Суд встановив, що головними державними ревізорами-інспекторами ГУ ДФС у Рівненській області під час проведення документальної перевірки були вручені під підпис голові комісії з припинення та члену комісії з припинення ЖКП "Перспективне", з зазначенням дати та часу одержання, запити про надання документів (копій документів), а саме:

від 07.11.2018 - надати первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та документи, що підтверджують здійснення господарських операцій за 2015 - 06.2018 роки (а.а.107 т.3);

від 12.11.2018 - надати документи стосовно: залишків основних засобів, нематеріальних активів, малоцінних необоротних активів та сукупність оборотних активів у складі цілісного майнового комплексу; форми розрахунків між підприємством та контрагентами, стан таких розрахунків; наявність основних фондів - надати ж/о (картки рахунку) по рахунку 10 за відповідні періоди; видаткові накладні (акти виконаних робіт/наданих послуг) на придбання товарів (робіт, послуг); платіжні доручення, акти заліку, реєстри продажу (придбання) товарів робіт, послуг); оборотно-сальдові відомості та журнали-ордери, в яких відображаються господарські операції (по рахунках 30,31,36,37, 63,90,91,92,94,97 та/або інші); журнали-ордери (картка рахунку) 631,281,20,23,31,63 за відповідні періоди та на дату надання відповіді; інші документи щодо здійснених господарських операцій (а.с.109-110 т.3);

від 13.11.2018 - надати документи щодо придбання, відчуження земельних ділянок; ліквідаційну звітність з відміткою контролюючого органу (а.с.108 т.3);

від 15.11.2018 - надати регістри бухгалтерського обліку по рахунках 92,94,97, які беруть участь у формуванні собівартості (рах.903 оборотно-сальдові відомості); дебіторська кредиторська заборгованість в розрізі контрагентів; суми отриманих субсидій, пільг, що беруть участь у формуванні доходів за 2015-2017 рр та станом на 06.11.2018; документальне підтвердження витрат на поліпшення основних засобів та регістри бухгалтерського обліку з зазначенням кореспонденції рахунків; регістри бухгалтерського обліку та первинні документи, що підтверджують формування доходів, витрат та собівартості робіт (послуг) за 2015-2017 рр та станом на 06.11.2018; інші документи щодо здійснених господарських операцій; надати пояснення та документальне підтвердження розбіжностей по рахунку 92 за 2015-2016 роки з фінансовою та податковою звітністю, рахунку 949 за 2015 рік та 977 за 2015 рік; акти введення в експлуатацію основних засобів за 2015-2017 роки, документи на встановлені теплові лічильники на житлові будинки (а.с.111,112 т.3).

Суд встановив, що ЖКП "Перспективне" на запити контролюючого органу під час документальної перевірки не було надано:

регістри бухгалтерського обліку (крім головної книги), що підтверджують здійснення господарських операцій;

ж/о (картка рахунку) по рах. 10 за період, що підлягав перевірці, а також документи, що підтверджують їх використання у виробничому процесі, документи на право власності:

видаткові накладні (акти виконаних робіт наданих послуг) на придбання товарів (робіт, послуг);

документи щодо форми розрахунків між підприємством та контрагентами, стан таких розрахунків на кінець періоду, що перевіряється, та на дату надання інформації:

платіжні доручення, акти заліку, реєстри продажу (придбання) товарів (робіт, послуг);

оборотно-сальдові відомості та ж/о, в яких відображені господарські операції (по рах. 30, 31,36,37,63,90,91,92,94,97 та або інші);

ж/ордер (картка рахунку) 631,281, 20, 23, 31, 63 за період, що підлягав перевірці;

пояснення та документальне підтвердження розбіжностей по рах.92 за 2015-2016рр з фінансовою та податковою звітністю, рах. 949 за 2015 рік, рах. 977 за 2015 рік;

акти вводу в експлуатацію основних засобів за 2015-06.11.2018рр;

первинні документи на встановлення теплових лічильників;

регістри бухгалтерського обліку по рах. 948;

оборотно-сальдові відомості по рах. 903;

регістри бухгалтерського обліку, що підтверджують дебіторську та кредиторську заборгованість в розрізі контрагентів станом па 31.12.2015, 31.12.2016, 31.12.2017, 30.06.2018;

документи, в т.ч. банківські виписки щодо отриманих субсидій, пільг, що беруть участь у формуванні доходів за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, станом на 06.11.2018;

первинні документи підтвердження витрат на поліпшення основних засобів та регістри бухгалтерського обліку з зазначенням кореспонденції рахунків за період, що підлягав перевірці.

Зазначені обставини підтверджуються складеними під час документальної перевірки актами відмови надання документів, а саме: від 08.11.2018 №382/1/17-00-14-03/31479193, від 12.11.2018 №383/17-00-14-03/31479193, від 15.11.2018 №387/17-00-14-03/31479193, від 15.11.2018 № 393/17-00-14-03/31479193 (а.с.227-230 т.1).

Суд оцінює критично та відхиляє як необґрунтовані та не підтверджені належними й допустимими доказами доводи представника позивача щодо повноти наданих ним до перевірки документів, оскільки, як встановлено судом, ні під час адміністративного оскарження, ні в ході судового розгляду справи позивач не надав первинних документів бухгалтерського обліку та облікових регістрів, на ненадання яких було вказано в акті перевірки та актах відмови від надання документів до перевірки.

Більш того, суд зауважує, що платник податків, не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, та вимагаючи в запереченні перегляду її результатів, в подальшому не допустив уповноважених осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової перевірки в порядку, передбаченому пп.78.1.5 п.78.1 ПК України. Зважаючи на наведені платником податків причини недопуску уповноважених осіб контролюючого органу до позапланової перевірки, які не підтверджені жодними об`єктивними доказами, суд вважає таку поведінку платника податків непослідовною та необґрунтованою.

Окрім цього, судом не приймаються доводи позивача про неправомірність спірних податкових повідомлень-рішень з підстави, що контролюючим органом було видано наказ №3061 від 10.12.2018 про проведення документальної позапланової перевірки ЖКП "Перспективне", а тому платник податків вважає, що таким наказом фактично було скасовано наказ № 2732 від 06.11.2018 про проведення попередньої документальної позапланової перевірки, відтак її висновки не могли слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень. Суд зазначає, що означені доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими та свідчать про довільне тлумачення платником податків норм податкового законодавства.

За встановлених обставин, з урахуванням наданих сторонами доказів, суд вважає, що доводи представника позивача в наведеній вище частині судового спору не відповідають обставинам справи та не спростовують висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з пп. г) п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Податковим кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів, послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків.

У разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.5 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що за результатами документальної перевірки, у зв`язку з ненаданням платником податків необхідних первинних документів бухгалтерського обліку та облікових регістрів бухгалтерського обліку перевіреного періоду контролюючим органом правомірно збільшено позивачу податкові зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно до приписів податкового законодавства. Надані позивачем докази та наведені ним аргументи на спростовують правомірності податкових повідомлень-рішень від 13.12.2018 № 0011301403 та № 0011291403 та не дають суду підстав для їх скасування.

Окрім цього, документальною перевіркою встановлено факт отримання у касу ЖКП "Перспективне" готівкових коштів за комунальні послуги від громадянина ОСОБА_2 у сумі 4800,00 грн (прибутковий касовий ордер від 18.12.2017 №3) без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) та видачі відповідного розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями (далі - Закон №265) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки, зокрема, факту непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи за вчинене вперше 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Суд зазначає, що ні під час процедури адміністративного оскарження, ні в судовому засіданні представник позивача виявлене порушення не заперечив, жодних доказів протиправності податкового повідомлення-рішення від 13.12.2018 №0011311403 не надав. За таких обставин, підстави для його скасування відсутні.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 10.12.2018 №0002871305 та №0002881305 суд зазначає таке.

Актом перевірки стверджено, що на підставі первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, банківських документів, оборотно-сальдових відомостей, головної книги встановлено здійснення нарахування і виплату найманим особам доходів (зарплата, інші види доходів).

Перевіркою, з урахуванням вимог п.102.1 ст.102 ПК України, констатовано неперерахування податку на доходи фізичних осіб, утриманого з доходів фізичних осіб, у сумі 1 533 541,32 грн (станом на дату закінчення перевірки).

Крім того, ЖКП "Перспективне" подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (за формою 1 ДФ) за I-IV квартали 2015 року, І-IV квартали 2016 року, за 1 квартал 2017 року, в яких було відображено недостовірні відомості щодо реєстраційного номера облікової картки фізичних осіб.

Доводи позивача в зазначеній частині судового спору фактично зводяться до того, що сплата сум нарахованого ним податку на доходи фізичних осіб в повному обсязі підтверджується розрахунками форми 1ДФ перевіреного періоду. При цьому, платник податків ні під час адміністративного оскарження, ні в ході судового розгляду адміністративної справи не надав жодного платіжного документу, який би спростовував встановлене документальною перевіркою порушення, як і не покликався на наявність таких документів. Застосований контролюючим органом алгоритм нарахування податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій позивач не заперечував.

Разом з тим, в ході судового розгляду справи на вимогу суду контролюючим органом надано інтегровані картки позивача по податку на доходи фізичних осіб у вигляді заробітної плати за перевірений період, в яких відображено всі суми фактично сплаченого ЖКП "Перспективне" податку (а.с.97-106 т.3), які були враховані під час проведення документальної перевірки. Платник податків такі дані не заперечив та жодним чином не спростував.

Окрім цього, в судовому засіданні представник позивача підтвердив відображені в акті перевірки (арк.12-13) порушення щодо помилок в розрахунках 1-ДФ, що призвели, зокрема, до зміни платника податку (а.с.69-70 т.1).

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 ПК України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно з п.171.1 ст.171 ПК України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України, податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України.

Пунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Відповідно до пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

У підпункті 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом, під час перевірки такого податкового агента.

У відповідності до пп.129.3.1 п.129.3 ст.129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129,1 статті 129 ПК України, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб (пункт 129.4 статті 129 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 127.1 статті 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до п.18.1 ст.18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до п.51.1 ст.51 ПК України податковий агент зобов`язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючого органу за місцем свого обліку.

Згідно з п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Відповідно до п.63.6 ст.63 ПК України облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.

Відповідно до пп.70.12.1 п.70.12 ст.70 ПК України реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та помер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) використовуються, у тому числі, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, в усіх документах, які містять інформацію про об`єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема, у разі виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізичні особи зобов`язані подавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи (пп. "а" пп.70.12.1 п.70.12 ст.70 Кодексу).

Пунктом 19.2 статті 119 ПК України передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн.

З урахуванням вищевикладеного та встановлених судом фактичних обставин справи, суд вважає правомірним збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб з застосуванням штрафних (фінансових) санкцій та нарахуванням пені, у зв`язку з неперерахуванням утриманого податку до бюджету, а також застосування штрафної санкції у зв`язку з поданням податкових розрахунків з цього податку з недостовірним відображенням відомостей щодо реєстраційного номера облікової картки фізичних осіб. Таким чином, суд вважає відсутніми підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2018 № 0002871305 та № 0002881305.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464-VI).

Частиною першою статті 4 Закону № 2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у пунктах 9-14 цієї частини.

Згідно з п.1 ч2 ст.6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.1 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч.2 ст.9 Закону № 2464-VI).

Відповідно до ч.11 ст.8 Закону № 2464-VI в редакції, чинній до 01.01.2016, єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється в розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з ч.5 ст.8 Закону № 2464-VI в редакції, чинній до 01.01.2016, єдиний внесок для платників, зазначених у ст.4 цього Закону, встановлюється в розмірі 22 відсотки до визначеної ст.7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Згідно з ч.3 ст.9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (ч.8 ст.9 Закону № 2464-VI).

Відповідно до ч.12 ст.9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового сану платника.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч.3 ст.25 Закону № 2464-VI).

Згідно з ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платнику єдиного внеску, що мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога є виконавчим документом.

Відповідно до п.3 ч.11 ст.25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Актом перевірки встановлено заниження позивачем нарахування єдиного внеску на додаткову базу нарахування єдиного внеску до сум допомоги у зв`язку з вагітністю і пологами на загальну суму 1545,45 грн за 2015-2017 роки (арк.акту 31, а.с.88 т.1). Представник позивача в позові на спростування виявленого порушення жодних аргументів не навів, а в судовому засіданні порушення не заперечив.

За таких обставин, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.12.2018 № 0001051305 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.12.2018 № Ю-68 суд вважає правомірними, підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході судового розгляду справи позивач ні за власною ініціативою, ні на пропозицію суду не надав достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог.

При цьому, суд не бере до уваги доводи позивача щодо порушення порядку нумерації спірних рішень та їх надіслання платнику податків, позаяк зазначені аргументи жодним чином не спростовують правомірності визначених ними грошових зобов`язань в разі обґрунтованого встановлення та підтвердження порушень актом документальної перевірки.

З урахуванням вище викладеного, суд вважає оскаржені рішення контролюючого органу правомірними, а підстави для їх скасування - відсутніми. Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В позові Житлово-комунальному підприємству "Перспективне" (вул. Будівельників, буд. 1, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 31479193) до Головного управління ДФС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 39394217) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 04 жовтня 2019 року.

Суддя Дорошенко Н.О.