ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 квітня 2019 року Чернігів Справа № 620/497/19
Чернігівський окружний адміністративний суд
під головуванням судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Пархомчука Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 ( далі- позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі-ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач), в якому просить зобов'язати Пенсійний фонд України в Чернігівській області провести донарахування пенсії позивача за період з 01.01 по 01.12.2018 в сумі 2074, 40 грн. (згідно вимог Конституційного Суду України).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до ГУ ПФ України в Чернігівській області зі зверненням, в якому просив провести перерахунок пенсії відповідно до положень Закону України № 3668 від 08.07.2011 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", зокрема провести донарахування пенсії за період з 01.01.2018 по 01.12.2018 без обмеження. За результатами розгляду заяви, позивачу відмовлено в перерахунку та сплаті пенсії у зв'язку з тим, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Проте з таким висновком відповідача позивачем не погоджується, оскільки обмеження пенсії не поширюється на пенсіонерів, яким пенсію призначено до набрання чинності цього Закону.
07.03.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.
20.03.2019 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому зазначено, що обмеження максимального розмірі пенсії за вислугу років позивача з 01.01.2018 передбачено статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та становить десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 361/4922/17, яку відповідач просить врахувати у спірних правовідносинах.
26.03.2019 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що відповідач при розрахунку пенсії не врахував положення Закону України № 3668 від 08.07.2011 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", зокрема, що обмеження не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цього Закону.
Позивач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи без його участі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію по II групі інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, відповідно до статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262).
17.12.2018 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області зі зверненням, в якому просив провести перерахунок пенсії відповідно до положень Закону України № 3668 від 08.07.2011 Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи , зокрема провести донарахування пенсії за період з 01.01.2018 по 01.12.2018 без обмеження (а.с.8).
Листом № 30/03/Л-12 від 04.01.2019 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивача про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Також зазначило, що грошове забезпечення позивача, з якого обчислено розмір пенсії (за розрахунком за вислугу років), становить 13746,00 грн. Основний розмір пенсії становить 10996,80 грн. (13746,00грн. х 80%), збільшення основного розміру пенсії 2749,20 грн. (10996,80 х 25%). Розмір пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 складав 7632,28 грн. Загальний розмір пенсії з 01.01.2018, з урахуванням підвищенню інваліду війни II групи (580,80 грн) та цільової грошової допомоги на прожиття (50,00грн) складав 14376,80 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії з 01.01.2018- 13730,00 грн. Підвищення по постанові КМУ № 103 розраховується:13730,00грн. - 7632,28 грн. = 6097,72 грн. Отже, сума пенсії позивача до виплати з 01.01.2018 складає: 7632,28 грн. (попередній розмір пенсії до перерахунку по постанові № 103) + 3048,86 грн. (50% підвищення) = 10681,14 грн. Таким же чином розрахована пенсія до виплати з 01.07.2018, оскільки з цієї дати змінився прожитковий мінімум та максимальний розмір пенсії - 14350 грн. Тому сума до виплати з 01.07.2018 склала 10991,14 грн. Відповідно до пункту 2 постанови КМУ № 103 розмір пенсії з 01.12.2018 до виплати складає 11013,54 грн. З 01.01.2019 розмір пенсії до виплати складає 12704,17 грн. (з урахуванням підвищення 5071,89 грн (75% від 6762,52 грн.) та попереднього розміру до перерахунку 7632,28 грн.
Позивач не погоджуючись з вказаним розрахунком його пенсії звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку наведеним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, відповідно до частини четвертої 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992р. (далі - Закон № 2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На виконання вказаної норми Закону Кабінетом Міністрів було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), пунктом 1 якої передбачено, що перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374).
Згідно з п.2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року (в редакції, на час спірних правовідносин).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були збільшені розміри посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовців та надбавки за вислугу років з 1 березня 2018 року.
Отже, на підставі Постанови № 103 пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року мали бути перераховані з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
При цьому виплата перерахованих відповідно до постанови підвищених пенсій з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством мала проводитись з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Відповідно частини п'ятої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції на 01.01.2016р.), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Частина п'ята статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" була викладена у редакції Закону України від 08.07.2011 N 3668-VI.
Стаття 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", була викладена в редакції Закону України від 24.12.2015 N 911-VIII і говорить про те, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Закон України від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину п'яту, яка згодом стала частиною 7, статті 43 доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною), індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Згідно із Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у частині сьомій статті 43 слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Редакція частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" станом на період з 01.01.2017р. та по теперішній час, викладена наступним чином: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Також стаття 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", була викладена в редакції Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та говорить про те, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
За змістом частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 20.12.2016 року є такими, що втратили чинність.
Однак суд зазначає, що положення статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", яка також встановлює обмеження максимального розміру перерахованої пенсії особам відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 не було визнано неконституційними та були чинними у періоді, що ними регулюються.
Статтею 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Водночас спірні правовідносини регулюються Законом України № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким передбачено, що тимчасово, у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Також спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який також встановлює тимчасове обмеження до 31.12.2017 максимального розміру пенсії становить 10740,00 грн.
З положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" в редакції з 01.01.2017 та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року вбачається, що при перерахунку пенсії протягом 2017 року максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремих категорій осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) збережено на рівні 2016 року 10740 грн.
Як зазначив Верховний Суд у складі Касаційного Адміністративного Суду у постановах від 03 квітня 2018 року у справі №361/4922/17, від 06 березня 2017 року в справі № 490/5309/16-а, від 14 березня 2018 року в справі № 183/342/17, норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії у тому числі і Закон України № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" неконституційними не визнані, а тому підлягають застосуванню всіма юридичними та фізичними особами.
З огляду на зазначене, у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 діяла норма частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону України № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яка не була визнана неконституційною та була чинною, а тому максимальний розмір пенсії було обмежено сумою 10740,00 грн.
Щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача з 01.01.2018 то, суд звертає увагу на те, що таке обмеження встановлене в статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та становить десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" № 2246 від 07.12.2017 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 01.01.2018 - 1373,00 грн., з 01.01.2017 - 1435,00 грн., з 01.12.2018 - 1497,00 грн.
Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі у зв'язку з набранням чинності з 01 січня 2016 року Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 911-VIII), яким установлено максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) в тому числі відповідно закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 9 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262-XII), положення пункту 3 статті 43 Закону № 2262-XII щодо перерахунку пенсії військовослужбовцям та положення підзаконних актів, виданих на його виконання, можуть застосовуватись виключно в межах, визначених статтею 2 Закону № 911-VIII.
Таким чином, позовні вимоги позивача є безпідставними.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового (Airey v. Ireland № 6289/73). Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" (Kjartan Аsundsson v. Iceland № 60669/00). Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Суд Європейського Союзу у справі "Флоруску та інші" про співвідношення права власності й заходів жорсткої економії, прийнятими Румунією з метою реалізації умов, виконання яких вимагалося від Європейського Союзу у рамках надання фінансової допомоги від Європейського Союзу цій державі-члену визнав, що необхідність раціоналізації державних витрат у винятковому контексті світової фінансово-економічної кризи є законною підставою для обмеження здійснення права власності (Eugenia Florescu and Others № C-258/14). Таким чином, Суд Європейського Союзу прямо послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Іонель Панфіл проти Румунії" (Ionel Panfile v. Romania № 13902/11).
При вирішенні спірних правовідносин суд також врахував правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні "Великода проти України" (№ 43331/12), в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Аналогічний висновок зроблений в рішенні Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011).
Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 16.04.2019.
Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України (вул. П'ятницька, 83а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).
Суддя І.І. Соломко
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2019 |
Оприлюднено | 16.04.2019 |
Номер документу | 81176070 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Соломко І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні