Постанова

від 09.09.2019 по справі 620/497/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/497/19 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 ( далі- позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі-ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач), в якому просив зобов`язати Пенсійний фонд України в Чернігівській області провести донарахування пенсії позивача за період з 01.01 по 01.12.2018 в сумі 2074, 40 грн. (згідно вимог Конституційного Суду України).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення від 10 квітня 2019 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що обмеження пенсій максимальним розміром не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію по II групі інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, відповідно до статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262).

17.12.2018 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області зі зверненням, в якому просив провести перерахунок пенсії відповідно до положень Закону України № 3668 від 08.07.2011 Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи , зокрема провести донарахування пенсії за період з 01.01.2018 по 01.12.2018 без обмеження (а.с.8).

Листом № 30/03/Л-12 від 04.01.2019 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивача про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Також зазначило, що грошове забезпечення позивача, з якого обчислено розмір пенсії (за розрахунком за вислугу років), становить 13746,00 грн. Основний розмір пенсії становить 10996,80 грн. (13746,00грн. х 80%), збільшення основного розміру пенсії 2749,20 грн. (10996,80 х 25%). Розмір пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 складав 7632,28 грн. Загальний розмір пенсії з 01.01.2018, з урахуванням підвищенню інваліду війни II групи (580,80 грн) та цільової грошової допомоги на прожиття (50,00грн) складав 14376,80 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії з 01.01.2018- 13730,00 грн. Підвищення по постанові КМУ № 103 розраховується:13730,00грн. - 7632,28 грн. = 6097,72 грн. Отже, сума пенсії позивача до виплати з 01.01.2018 складає: 7632,28 грн. (попередній розмір пенсії до перерахунку по постанові № 103) + 3048,86 грн. (50% підвищення) = 10681,14 грн. Таким же чином розрахована пенсія до виплати з 01.07.2018, оскільки з цієї дати змінився прожитковий мінімум та максимальний розмір пенсії - 14350 грн. Тому сума до виплати з 01.07.2018 склала 10991,14 грн. Відповідно до пункту 2 постанови КМУ № 103 розмір пенсії з 01.12.2018 до виплати складає 11013,54 грн. З 01.01.2019 розмір пенсії до виплати складає 12704,17 грн. (з урахуванням підвищення 5071,89 грн (75% від 6762,52 грн.) та попереднього розміру до перерахунку 7632,28 грн.

Позивач не погоджуючись з вказаним розрахунком його пенсії звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992р. (далі - Закон № 2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно частини п`ятої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції на 01.01.2016р.), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Частина п`ята статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" була викладена у редакції Закону України від 08.07.2011 N 3668-VI.

Стаття 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", була викладена в редакції Закону України від 24.12.2015 N 911-VIII і говорить про те, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Як вірно враховано судом першої інстанції, обмеження пенсії з 01.01.2018 встановлене в статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та становить десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

В доводах апеляційної скарги позивач вказує на відсутність підстав для обмеження пенсії позивача.

Так, згідно положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" № 2246 від 07.12.2017 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 01.01.2018 - 1373,00 грн., з 01.07.2018 - 1435,00 грн., з 01.12.2018 - 1497,00 грн.

Отже, максимальний розмір пенсії за законом, не може перевищувати, зокрема з липня 2018 року, 14350 грн.

Разом з тим, колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що сума пенсії позивача до виплати з 01.01.2018 становить 10681,14грн., а з 01 липня - 10991,14 грн.(а.с.32).

Таким чином, наведене свідчить що у спірний період до позивача не застосовувалось обмеження його розміру пенсії максимальним.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: