Постанова

від 03.04.2019 по справі 280/4817/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 280/4817/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Малиш Н.І., секретар судового засідання - Лащенко Р.В., за участю представника позивача - Вишнякова Д.О., представника відповідача - Уфімцевої К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі

апеляційну скаргу

Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.12.2018 року в адміністративній справі №280/4817/18 (головуючий суддя у 1 інстанції Сацький Р.В., повний текст рішення складено 02.01.2019 року)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Лімекс"

до Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради

про визнання протиправними та скасування припису №0019 від 01.11.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Лімекс" звернулося з позовом до Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради №0019 від 01.11.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржуваний припис, який прийнятий за наслідками перевірки стану благоустрою території за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 104, є протиправним та таким, що прийнятий з порушенням норм діючого законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.12.2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради №0019 від 01.11.2018 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин та недоведеність обставин, які мають значення по справі, порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача у судовому засіданні просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи 01.11.2018 року заступником начальника Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради ОСОБА_3, головним спеціалістом-інспектором відділу координації діяльності та оперативного контролю в сфері благоустрою Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради ОСОБА_4, із залученням головного спеціаліста районного архітектора Олександрівського району відділу планування та забудови міста департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради ОСОБА_5 було проведено обстеження території/перевірку стану благоустрою території м. Запоріжжя, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 104.

За результатами перевірки було складено акт №0019 від 01.11.2018 року, яким встановлено наступне: мала архітектурна форма - металевий паркан Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Лімекс" встановлено в порушення Закону України Про благоустрій населених пунктів , п.4.3.33, п.4.3.36, п.4.3.37, п.11.2, п.11.3 Правил благоустрою території м. Запоріжжя , затверджених рішенням Запорізької міської ради від 22.06.2011 року №41.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем було винесено припис №0019 від 01.11.2018 року з вимогою до позивача провести демонтаж (транспортування) паркану та приведення земельної ділянки до первісного вигляду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що літня площадка кафе загалом та мала архітектурна форма - металевий паркан, зокрема, що розташовані за адресою: м.Запоріжжя, пр. Соборний, 104, є такими, що облаштовані відповідно до діючого законодавства України, оскільки позивачем отримано необхідні дозвільні документи для такого облаштування, а саме: 06.04.2016 року зареєстровано в Департаменті Державної-архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо об'єкту нерухомості, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 104 (категорія складності ІІІ); 20.04.2016 року зареєстровано в ДАБІ декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІ категорії складності щодо об'єкту нерухомості, а саме: офісно-торгівельного центру під кафе, що розташовано за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 104; 15.12.2015 року погоджено з Головою ДАБІ м.Запоріжжя проекту облаштування сезонної літньої площадки кафе, що розташовано за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 104 (на зазначеному документі міститься наступне погодження "погоджено при умові оформлення декларації щодо ведення в експлуатацію об'єкту громадського харчування").

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України Про благоустрій населених пунктів благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

За приписами ч.1 та 4 ст.20 Закону України Про благоустрій населених пунктів організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом; рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Згідно з ст. 40 Закону України Про благоустрій населених пунктів для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.

З аналізу Правил благоустрою м. Запоріжжя, затверджених Рішенням міської ради 22.06.2011 року №41, юридичним особам (їх філіям, представництвам, відділенням), фізичним особам-підприємцям, а також громадянам забороняється самовільно, тобто з порушенням вимог нормативно-правових актів, що встановлюють порядок їх розміщення або порядок відведення місць для розміщення, встановлювати малі архітектурні форми.

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України Про благоустрій населених пунктів мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Колегія суддів погоджується з відповідачем, що металевий паркан щодо якого відповідачем видано припис про необхідність його самостійного демонтажу є малою архітектурною формою.

Так, рішенням Запорізької міської ради № 82 від 25.03.2015 року Про розміщення та облаштування сезонних відкритих майданчиків для харчування біля закладів ресторанного господарства на території м. Запоріжжя регулюється порядок розміщення сезонних відкритих майданчиків.

Відповідно до вказаного рішення дозволяється розміщення та облаштування сезонних відкритих майданчиків для харчування (далі - Сезонний майданчик) біля закладів ресторанного господарства, а саме у ресторанів, барів, кафе, закусочних, буфетів, які розташовані в окремій капітальній будівлі або спеціально обладнаному приміщенні іншої капітальної або некапітальної споруди виробничих підприємств, установ, навчальних, лікувальних, оздоровчих закладів, готелів, магазинів, закладів культури на території м. Запоріжжя, за умови включення Сезонного майданчика до проекту будівництва (реконструкції) об'єкту ресторанного господарства або наявності ескізного проекту чи схеми розміщення Сезонного майданчика, узгодженого з департаментом архітектури та містобудування міської ради та виконання вимог Санітарних правил для підприємств громадського харчування.

Отже, розміщення сезонного майданчика біля кафе відповідно до рішенням Запорізької міської ради №82 від 25.03.2015 року дозволено за наявності однієї з таких умов:

- включення сезонного майданчика до проекту будівництва (реконструкції) об'єкту

ресторанного господарства;

- при наявності ескізного проекту чи схеми розміщення сезонного майданчика, узгодженого з департаментом архітектури та містобудування міської ради.

Відповідно до наданої позивачем декларації про готовність до експлуатації об'єкта, зареєстрованої державною архітектурно-будівельною інспекцією у Запорізькій області від 28.04.2016 року №ЗП 143161111247, об'єктом реконструкції був офісно-торгівельний центр під кафе, тобто в експлуатацію введено кафе. В розділі інформація про об'єкт не зазначено про здійснення реконструкції об'єкту ресторанного господарства (кафе) разом із сезонним майданчиком. Крім того, в п. 13 декларації інформація про документ, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою зазначено, що не потребується згідно з п.4 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

З публічної кадастрової карти України слідує, що право власності чи користування зазначеною земельною ділянкою для розташування літнього майданчика позивачем не зареєстровано, земельна ділянка не сформована, у зв'язку з чим мала архітектурна форма - паркану металевого не була включена в проект реконструкції об'єкту ресторанного господарства (кафе).

Також, з інформації від управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради (лист від 18.05.2017 року № 963/02-03) інформації в базі даних управління за адресою пр. Соборний 104, діючих договорів оренди землі не значиться.

Відповідно до листа Департаменту правового забезпечення від 12.03.2018 року №01/01/01-18/0091 земельна ділянка для розміщення літнього майданчика та огорожі ТОВ НВФ Лімекс не виділялась, ескізний проект на влаштування літнього майданчика погоджений не був.

За інформацією від Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради (лист від 24.09.2017 року вих. № 2379) до Департаменту будь-яких звернень щодо отримання дозвільних документів для розміщення літнього майданчику за адресою пр. Соборний, 104 не надходило, з даного питання особи не зверталися, проектна документація не узгоджувалась.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що мала архітектурна форма - паркан не розташований відповідно до норм рішення №82, оскільки сезонний майданчик, копія проект якого надано позивачем до матеріалів справи, не включено до проекту будівництва (реконструкції) та відсутнє обов'язкове узгодження даного проекту з Департаментом архітектури та містобудування міської ради.

Висновки суду першої інстанції про те, що позивачем погоджено проект облаштування майданчика головою Державно архітектурно-будівельного контролю м. Запоріжжя є хибними, оскільки рішенням Запорізької міської ради № 82 від 25.03.2015 року чітко визначено, що розміщення сезонних майданчиків повинно бути узгоджено саме з департаментом архітектури та містобудування міської радив, в даному випадку з Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради, що позивачем зроблено не було.

Відповідно до п. 4.3 Правил благоустрою території міста Запоріжжя визначено, що на об'єктах благоустрою юридичним особам (їх філіям, представництвам, відділенням), фізичним особам-підприємцям, а також громадянам забороняється: самовільно встановлювати малі архітектурні форми, об'єкти зовнішньої реклами; самовільно встановлювати збірно-розбірні конструкції; самовільно встановлювати металеві, дерев'яні або з інших матеріалів паркани та огорожі.

Згідно з ст. 14 Закону України Про благоустрій населених пунктів , об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Так, п. 11.2 Правил благоустрою зазначено, що самовільно розміщеними об'єктами (скорочено - СРО) є - механізми, стаціонарні та пересувні тимчасові споруди, малі архітектурні форми, кіоски, павільйони, лотки, палатки, конструкції іншого типу і виду, засоби пересувної дрібно роздрібної торговельної мережі та пересувні об'єкти з надання послуг, інше майно торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - тобто розміщені з порушенням вимог нормативно-правових актів, що встановлюють порядок їх розміщення або порядок відведення місць для розміщення засобів пересувної дрібно роздрібної торговельної мережі та пересувних об'єктів з надання послуг.

Згідно п. 11.3 Правил зазначено, що звільнення території міста Запоріжжя від СРО відбувається у випадку самовільного розміщення цих об'єктів з порушенням вимог нормативно-правових актів, що встановлюють порядок їх розміщення або порядок відведення місць для розміщення засобів пересувної дрібно роздрібної торговельної мережі та пересувних об'єктів з надання послуг та/або без оформлення у встановленому законом порядку права власності чи права користування на земельну ділянку, на якій розміщено цей об'єкт.

З огляду на означене, колегія суддів приходить до висновку що позивачем порушено вимоги Закону України Про благоустрій населених пунктів та не дотримано порядку щодо розміщення малих архітектурних форм, у зв'язку з чим припис Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради №0019 від 01.11.2018 року є правомірним.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.12.2018 року в адміністративній справі №280/4817/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Лімекс" до Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування припису №0019 від 01.11.2018 року - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.12.2018 року в адміністративній справі №280/4817/18 - скасувати.

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Лімекс" - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 03 квітня 2019 року, в повному обсязі постанова виготовлена 15 квітня 2019 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва

суддя Н.І. Малиш