Постанова

від 01.04.2019 по справі 927/321/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2019 р. Справа№ 927/321/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Калатай Н.Ф.

секретар судового засідання : Цибульський Р.М.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 01.04.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 30.10.2018 (повний текст рішення підписано 08.11.2018)

у справі №927/321/18 (суддя Фетисова І.А.)

за позовом Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської

обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський центр

консалтингу"

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Діловий центр" Чернігівської обласної ради (надалі - КП "Діловий центр", позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський центр консалтингу" (надалі - ТОВ "Чернігівський центр консалтингу", відповідач) про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №49/11 в будівлі про проспекту Миру, 51 у м. Чернігові, посвідченого 23.11.2011 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Денисенко О.В., зареєстрованого в реєстрі за №3976, а саме в частині визначення вартості майна, розміру орендної плати, розміру та порядку розрахунку орендної плати у відповідності до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (надалі - Методика) в новій редакції, затвердженої рішенням Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 №34-9/VII.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зміна Методики та зміна вартості орендованого майна, переоцінка якого відбулася на підставі чинного рішення органу місцевого самоврядування є підставою для зміни розміру орендної плати, а відтак, і внесення відповідних змін до Договору оренди.

Відповідач проти позову заперечував, вказуючи про те, що істотних порушень умов Договору оренди №49/11 не допускав, підстави для внесення змін в односторонньому порядку в установлених законом випадках відсутні.

Крім того, відповідач зазначив наступне:

- Договором оренди №49/11 передбачена можливість односторонньої зміни умов договору орендодавцем (п. 3.10 Договору) - лише щодо зміни розміру орендної плати. Втім позивач просить внести зміни до п. 1.1.2 Договору щодо визначення вартості майна, що було передане в оренду, посилаючись на переоцінку майна;

- згідно приписів Закону України "про оренду державного та комунального майна" передбачена можливість проведення переоцінки майна лише у разі продовження (поновлення) дії договору. Методикою розрахунку не передбачено проведення переоцінки майна в діючих договорах оренди;

- у позивача відсутні будь-які підстави для штучного збільшення орендної плати шляхом внесення змін у визначену при укладенні договору оренди вартість орендованого майна, оскільки останній убезпечив себе з фінансової точки зору шляхом коригування орендної плати на індекс інфляції.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.10.2018 у справі №927/321/18 в задоволенні позовних вимог КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради відмовлено в повному обсязі. Присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000, 00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що умовами договору оренди сторони передбачили можливість зміни в односторонньому порядку розміру орендної плати у разі зміни методики її розрахунку; факт затвердження нової Методики, якою перебачено зменшення розміру орендної ставки до 7% відповідачем не спростовується; право на ініціювання внесення змін до договору оренди у позивача є наявним і таким, що передбачено як чинним законодавством, так і умовами договору оренди.

Разом з тим, враховуючи, що пропозицію орендарю про внесення відповідних змін до Договору оренди було направлено 08.02.2018, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивач повинен був здійснювати розрахунок орендної плати на підставі п. 5.2 Методики, чинної на момент складання проекту змін до Договору оренди, яка була дійсною до набрання чинності рішенням Чернігівської обласної ради від 28.03.2018, яким вказаний пункт Методики виключений.

На переконання суду першої інстанції, у проекті змін до договору позивачем неправомірно застосовано п. 5.1 Методики; наявний в матеріалах справи звіт про оцінку частини майна у будівлі не може бути визнаний належним доказом, що підтверджує правомірність проведеного позивачем розрахунку орендної плати з грудня 2017 року; позивачем неправомірно визначено вартість орендованого майна за висновком до звіту; запропонований позивачем проект договору про внесення змін до договору оренди не відповідає чинному законодавству.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач (Комунальне підприємство "Діловий центр" Чернігівської обласної ради) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.10.2018 у справі №927/321/18 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення прийняте з неповним з'ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не було враховано, що п. 5.2 Методики не повинен братися для визначення розміру орендної плати нерухомого майна, а передбачений виключно для визначення оцінки вартості орендованого приміщення, якщо орендоване приміщення є частиною будівлі, тоді як у даному випадку метою було визначення саме розміру орендної плати.

Висновок суду щодо необхідності здійснювати оцінку будівлі в цілому, а потім визначати вартість орендованого приміщення, яке є її частиною із застосуванням п. 5.2 Методики є невірним, оскільки у будівлях, наданих у господарське відання позивача не всі приміщення передані в оренду, а тому і здійснювати оцінку всієї будівлі, на думку скаржника, є недоцільним.

Стаття 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зобов'язує здійснювати оцінку безпосередньо об'єкта оренди, тобто орендованого приміщення у будівлі.

Пунктом 5.1. Методики передбачено формулу визначення орендної плати за оренду нерухомого майна, в якій застосовується показник вартості саме орендованого майна, визначеної шляхом проведення незалежної оцінки.

У висновку про вартість майна, рецензії №008-01-2018 на звіт про оцінку майна: частини приміщень першого поверху, загальною площею 56, 0 кв. м., що перебуває у господарському віданні позивача та знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 51 та у звіті №023-01/01/018/М/Ч про оцінку майна: частини приміщень першого поверху, загальною площею 56, 0 кв. м., що перебуває у господарському віданні позивача та знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 51, що знаходиться в матеріалах справи, визначено, що вид вартості є ринковий і ринкова вартість об'єкта оцінки становить саме 1 536 150 грн., що співпадає з відновною вартістю для цілей оренди без ПДВ, а також у п. 7 зазначеного звіту, чітко зазначено, що визначена ринкова вартість об'єкта оцінки приймається за відновну вартість для цілей оренди.

Скаржник вказує, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення надано перевагу доказам на користь заперечень відповідача без належного обґрунтування відхилення інших доказів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2018 апеляційну скаргу КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.10.2018 у справі №927/321/18 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Власов Ю.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №927/321/18 за апеляційною скаргою КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.10.2018 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.01.2019.

Роз'яснено відповідачу право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеному п. 4 вказаної ухвали.

22.12.2018 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, відповідач зазнчає:

- Методика розрізняє два способи розрахунку орендної плати, викладені в п. 5.1 (визначення вартості орендованого майна у вигляді окремої будівлі) та п. 5.2 (визначення вартості орендованих приміщень, які є частиною будівлі (споруди)); враховуючи, що орендовані приміщення є частиною будівлі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про застосування до спірних правовідносин п. 5.2 Методики, яка є нормативно-правовим актом і положення якої мали бути дотримані позивачем навіть при виконанні п. 2.4 рішення Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 №34-9/VII, яке не є нормативно-правовим актом, а є лише засобом реалізації організаційно-господарських повноважень обласної ради щодо утворених суб'єктів господарювання;

- відповідно до наданого позивачем висновку про вартість майна оцінювачем була визначена саме відновна вартість об'єкта оренди, що є порушенням приписів ч. 2 ст. 284 Господарського кодексу України;

- внесення в односторонньому порядку змін про вартість майна, що було передане в оренду, суперечить вимогам законодавства;

- позивачем не обґрунтовано підстави внесення змін саме з визначеного ним періоду;

- в матеріалах справи наявні два звіти про оцінку орендованого майна, які мають абсолютно рівну доказову базу, але містять різні висновки щодо вартості майна, при цьому, позивачем не заявлялось клопотання щодо призначення у справі судової експертизи, хоча на ньому лежить обов'язок доказування даних фактів, позивачем не було враховано факту поліпшень орендованих приміщень.

Також, в прохальній частині відзиву на апеляційну скаргу, відповідачем викладено клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача 4 000, 00 грн. в порядку компенсації здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

23.01.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла копія платіжного доручення від 15.01.2019 №2276, щодо підтвердження понесених судових витрат здійснених на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2019, у зв'язку з перебуванням судді Власова Ю.Л., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 прийнято справу №927/321/18 за апеляційною скаргою КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.10.2018 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Зубець Л.П., судді Мартюк А.І., Калатай Н.Ф. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.03.2019.

У відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.03.2019 оголошено протокольно про перерву в розгляді справи №927/321/18 до 01.04.2019.

В судове засідання 01.04.2019 з'явилися представники сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 01.04.2019 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скаргу задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.04.2019 проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

В судовому засіданні 01.04.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновків, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 23.11.2011 між КП "Діловий центр" (у тексті договору - орендодавець) та ТОВ "Чернігівський центр консалтингу" (у тексті договору - орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №49/11 (надалі - Договір оренди). Договір оренди посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу 23.11.2011 та зареєстровано в реєстрі за №3976.

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення в будівлі, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованій за адресою проспект Миру, 51 у місті Чернігові та перебуває в господарському віданні комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради. Частина приміщень першого поверху (літ. 1-31, літ. 1-32, літ. 1-36), які знаходяться в вищезазначеній будівлі, загальною площею 56 кв. м, що складає 1/40 частину будівлі, що мають окремий вхід (п. 1.1.1 Договору оренди).

Пунктом 1.1.2 Договору оренди вартість майна, визначена згідно зі звітом про оцінку на 24 травня 2011 р. і становить за незалежною оцінкою 213 273, 76 грн (без ПДВ).

Відповідно до п. 1.2 Договору оренди майно передається в оренду з метою розміщення їдальні, дитячого кафе, фаст-фуду, кафе-морозиво (без реалізації горілчаних виробів).

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та Акта приймання - передачі майна, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток 1).

Згідно з п. 3.1 Договору оренди орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю та до обласного бюджету незалежно від наслідків діяльності орендаря і сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акту приймання-передачі в оренду та акту приймання-передачі майна з орендного користування.

До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість (п. 3.2 Договору оренди).

Пунктом 3.3 Договору оренди розмір орендної плати визначається в порядку передбаченому Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 25.03.2011 з урахуванням змін та доповнень, затверджених рішенням обласної ради від 30.09.2011.

Розмір та порядок розрахунку орендної плати наведені у Додатку 2 до цього Договору, що є невід'ємною його частиною, і становить за базовий місяць (серпень 2011 року) розрахунку - 1 414, 72 грн (без ПДВ). Орендна плата за перший (листопад 2011 року) місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень, жовтень та листопад 2011 року. ПДВ розраховується і сплачується у розмірах та порядку згідно з чинним законодавством (п. 3.4 Договору оренди).

Відповідно до п. 3.10 Договору оренди розмір орендної плати змінюється орендодавцем в односторонньому порядку у випадку зміни Методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями обласної ради. Розмір орендної плати може бути також змінено через три роки, в зв'язку з проведенням незалежної оцінки орендованого майна, послуги з проведення якої сплачує орендар.

Строк чинності, умови зміни та припинення договору визначені п. 10 Договору оренди, відповідно до якого цей Договір діє з 23.11.2011 по 27.09.2020 включно (п. 10.1 Договору оренди).

Вказане у договорі оренди майно передано позивачем відповідачеві за Актом прийому-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованого за адресою проспект Миру, 51 у м. Чернігові, №1 від 23.11.2011 (додаток №1 до Договору оренди) (том 1, аркуш справи 40).

В подальшому рішенням Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 № 34-9/VII "Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції" (том 1том 1, аркуші справи 73-74) ухвалено внести зміни до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 25.03.2011, виклавши її в новій редакції (надалі - Методика в редакції від 17.05.2011, том 1, аркуші справи 75-82).

Пунктом 2.2 вказаного рішення встановлено, що продовження договорів оренди, укладених до набрання чинності цим рішенням, можливе за умови проведення нової оцінки майна, крім договорів оренди, укладених з бюджетними організаціями. Орендодавці майна комунальної власності по закінченню кожного третього року дії договорів оренди (крім договорів оренди, укладених з бюджетними організаціями), протягом наступного місяця, зобов'язані проводити нову оцінку майна та перерахунок орендної плати не враховуючи вартість невід'ємних поліпшень майна, здійснених орендарями (п. 2.3.). Комунальному підприємству "Діловий центр" Чернігівської обласної ради протягом трьох місяців провести нову оцінку майна, що передано в оренду за договорами, строк яких перевищує 5 років, та перерахувати орендну плату не враховуючи вартість невід'ємних поліпшень майна, здійснених орендарями (п. 2.4.).

Пунктом 4 вказаного рішення уповноважено Управління комунального майна обласної ради надавати офіційні роз'яснення з питань застосування цього рішення.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.07.2018, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 у справі №825/2150/18, до розгляду якої зупинялось провадження у даній справі, позов ТОВ "Чернігівський центр консалтингу" до Чернігівської обласної ради про визнання протиправними та нечинними п. п. 2.2-2.4 вищевказаного рішення було залишено без розгляду.

Відповідно до п. 2.7 Методики в редакції від 17.05.2017 визначено, що рецензування звітів про незалежну оцінку майна проводиться управлінням комунального майна обласної ради. Результати незалежної оцінки є чинними протягом шести місяців від дати оцінки, якщо інший термін дії оцінки не зазначений в самому звіті про оцінку майна.

В підтвердження правомірності проведеного розрахунку орендної плати та вартості об'єкту оренди позивачем надано висновок про вартість майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-правовий центр "ПРАВЕКС" , затвердженого начальником Управління комунального майна Чернігівської обласної ради 30.01.2018, об'єкт оцінки - частина приміщень першого поверху, загальною площею 56 кв. м, що перебувають у господарському віданні КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради та знаходиться за адресою пр. Миру, 51, м. Чернігів, замовник - КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради, дата оцінки 23.01.2018, дата складання висновку - 26.01.2018, мета оцінки - визначення відновної вартості об'єкта оцінки для цілей оренди. Відновна вартість для цілей оренди, без ПДВ - 1536150 грн. Сума ПДВ - 307230 грн. Відновна вартість для цілей оренди в т.ч. ПДВ - 1843380 грн. (том 1, аркуш справи 42). В матеріалах справи також наявне рецензування Звіту про оцінку майна.

08.02.2018 позивачем було направлено відповідачу лист №096-18 від 08.02.2018 (том 1, аркуш справи 18), до якого було долучено для підписання два примірника договору про внесення змін №1 до Договору № 49/11 від 23.11.2011 оренди нерухомого майна в будівлі, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованої за адресом пр. Миру, 51 в м. Чернігові. Позивач у вказаному листі просив підписати, скріпити печаткою та повернути на адресу підприємства один примірник договору про внесення змін для його подальшого посвідчення у нотаріуса.

Згідно примірника проекту договору про внесення змін №1 зазначено, що керуючись п. 2.4 рішення обласної ради від 17.05.2017 № 34-9/VII "Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції", беручи до уваги рекомендації постійної комісії обласної ради з питань управління та розпорядження об'єктами комунальної власності від 21.08.2017 "Про продовження строку виконання переоцінки майна", в зв'язку з виготовленням нової незалежної оцінки орендованого майна та перерахунком орендної плати відповідно до п. 3.10 розділу 3 "Орендна плата" договору оренди, сторони дійшли згоди внести відповідні зміни до договору оренди від 23.11.2011 № 49/11 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, наступного змісту:

1. Підпункт 1.1.2 пункту 1.1 розділу 1 "Предмет договору" викласти у редакції наступного змісту:

" 1.1.2 Вартість Майна, загальною площею 56,0 кв. м, що визначена згідно зі звітом про оцінку на " 23" січня 2018 року, становить за незалежною оцінкою 1 536 150,00 грн (без ПДВ)".

2. Пункти 3.3, 3.4 розділу 3 "Орендна плата" Договору оренди викласти у редакції наступного змісту:

" 3.3 Розмір орендної плати визначається в порядку передбаченому Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції, затвердженої рішенням обласної ради від 17 травня 2017 року № 34-9/VII зі змінами.

3.4. Розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у Додатку № 1, що є невід'ємною частиною і становить за базовий місяць розрахунку (грудень 2017 року) - 8960,88 грн (без ПДВ).

Орендна плата за перший місяць оренди - лютий 2018 року, після перегляду розміру орендної плати, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за січень та лютий 2018 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством" (том 1, аркуші справи 19-20).

Разом з тим, договір про внесення змін №1 до Договору оренди відповідачем не було підписано, а листом №5 від 16.02.2018 останній просив позивача надати йому копію незалежної оцінки орендованого майна, що передається в оренду, зазначеної у додатку №1 до договору про внесення змін №1 від 05.02.2018 до Договору оренди та інформацію про урахування при здійсненні оцінки нерухомого майна вартості здійснених орендарем поліпшень орендованого майна згідно із аудиторським звітом та довідкою аудиторської фірми "РФС-Аудит" від 13.10.2017 (том 1, аркуш справи 27).

Супровідним листом №141-18 від 21.02.2018 позивачем направлено відповідачеві:

- копія висновку про вартість майна - частини приміщень першого поверху, загальною площею 118,0 кв.м, що перебувають у його господарському віданні КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради та знаходяться за адресою: проспект Миру, 51 у місті Чернігові;

- копія висновку про вартість майна - частини приміщень першого поверху, загальною площею 56,0 кв.м, що перебувають у його господарському віданні КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради та знаходяться за адресою: проспект Миру, 51 у місті Чернігові.

При цьому, позивачем зазначено, що під час проведення оцінки приміщень не була врахована вартість поліпшень орендованого майна, оскільки надані відповідачем аудиторський звіт та довідка аудиторської фірми "РФС-Аудит" від 13.10.2017 є лише частиною відповідної документації, яка необхідна для розгляду питання щодо урахування поліпшень і наявність лише цих документів не є підставою для їх врахування (том 1, аркуш справи 28).

У листі №6 від 12.03.2018 відповідач просив позивача надати копію повноцінного звіту про оцінку орендованого майна для обговорення на загальних зборах товариства питання укладання договору про внесення змін до Договору оренди (том 1, аркуш справи 29-30).

Листом №232-18 від 21.03.2018 позивач направив відповідачеві копію вищевказаного звіту (том 1, аркуш справи 31).

З матеріалів справи вбачається, що з метою визначення дійсної вартості майна та перевірки результатів оцінки наданої позивачем відповідачеві, останній також замовив проведення незалежної оцінки вартості орендованого майна, за результатами суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ ЕК Фірма "Десна-Експерт" надано висновок про вартість майна, згідно з яким ринкова вартість об'єкта оренди становить 1 843 380, 00 грн (том 1, аркуш справи 121).

На адвокатський запит відповідача, направлений на адресу Управління комунального майна Чернігівської обласної ради щодо надання інформації відносно нормативно-правового акту, яким врегульовано питання урахування поліпшень здійснених орендарем при проведенні переоцінки майна для цілей оренди, листом №01-525 від 18.05.2018 надано відповідь, що процедура ідентифікації невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря регулюється Порядком оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, затвердженим наказом Фонду державного майна України №377 від 27.02.2004 (том 2, аркуш справи 16).

З довідки ТОВ "Чернігівський центр консалтингу" від 13.10.2017 про вартість витрат понесених орендарем у зв'язку із здійсненням невід'ємних поліпшень вбачається, що за даними бухгалтерського обліку відповідачем були здійснені витрати на проведення "Реконструкції (невід'ємних поліпшень) орендованих та суборендованих приміщень першого поверху по пр. Миру, 51 і підвального приміщення по пр. Миру, 49-а "Кафе швидкого харчування" в орендованому приміщенні, загальною площею 367, 15 кв.м. на суму 915 021, 00 грн (том 1, аркуш справи 117).

З огляду на те, що в досудовому порядку сторони не дійшли згоди про внесення змін до договору оренди в запропонованій позивачем редакції договору про внесення змін №1, останній був вимушений звернутися з даним позовом до суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами у даній справі, колегія суддів зазначає, що укладений між КП "Діловий центр" та ТОВ "Чернігівський центр консалтингу" правочин за своїм змістом та правовою природою є договором оренди (найму), за яким, відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 761, ч. 1 ст. 762 ЦК України право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, приміщення, що є предметом вказаного Договору оренди належить до комунальної власності.

Відповідно до ст. 287 ГК України орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

З огляду на те, що орендоване майно є комунальною власністю, до правовідносин, що склалися між суб'єктами господарювання за договором оренди, застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ, який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов'язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 4 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Предметом даного спору є внесення змін до Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №49/11 на підставі рішення Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 №34-9/VII "Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції".

Статтею 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.

Водночас, за приписами ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 3.3 договору оренди зі змінами, внесеними договором про внесення змін №1, сторонами встановлено, що розмір орендної плати визначається на підставі діючої Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 25.03.2011 зі змінами та доповненнями .

Пунктом 3.10 Договору оренди, сторони передбачили, що розмір орендної плати змінюється орендодавцем в односторонньому порядку у випадку зміни Методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями обласної ради.

Таким чином, як правильно встановив суд першої інстанції, сторони передбачили можливість зміни в односторонньому порядку розміру орендної плати у разі зміни методики її розрахунку.

При цьому, відповідачем у справі не спростовується факт затвердження нової Методики, якою також передбачено зменшення розміру орендної ставки до 7%.

Враховуючи наведене, орендна плата за оренду майна державної та комунальної власності є регульованою ціною і у разі нормативної зміни її розміру чинним законодавством передбачено можливість внесення відповідних змін до умов договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи з вимог законодавства та умов договору, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про наявність у позивача права на ініціювання внесення змін до договору оренди.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Приписами ст. 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У відповідності до приписів статті 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Відповідно до ст.188 ГК України визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Пунктом 10.3 Договору оренди сторони визначили, що зміни і доповнення до договору допускаються в односторонньому порядку у випадках, передбачених цим договором. Інші зміни та доповнення до Договору допускаються за взаємної згоди сторін та оформляються додатковою угодою до Договору.

Як зазначалось вище, 08.02.2018 КП "Діловий центр" направило ТОВ "Чернігівський центр консалтингу" проект договору про внесення змін №1 до Договору оренди. Вказаний договір отримано відповідачем 14.02.2018, проте, останнім не був підписаний.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 188 ГК України, датою, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, за захистом яких звернувся до суду є 07.03.2018.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Враховуючи дату складання проекту змін до Договору оренди (05.02.2018), зазначення по тексту проекту базового розміру орендної плати за грудень 2017 року, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач мав дотримуватись регламентів Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області" затвердженої рішенням обласної ради від 17.05.2017 № 34-9/VII, чинної на момент складання проекту змін до договору оренди, яка є обов'язковою для застосування.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що розмір орендної плати визначено відповідно до пунктів 5.1, 5.3 Методики у редакції від 17.05.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок №1 розміру орендної плати за оренду майна комунальної власності області, що є додатком №1 до проекту договору про внесення змін №1 від 05.02.2018 до Договору оренди №49/11 від 23.11.2011, позивачем здійснено на підставі п.п. 5.1, 5.3 Методики у редакції від 17.05.2017.

При цьому, як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і в апеляційній скарзі позивач наголошував на тому, що пункт 5.2 Методики виключений на підставі рішення Чернігівської обласної ради від 28.03.2018.

Так, рішенням Чернігівської обласної ради від 28.03.2018 за №65-12/VII "Про внесення змін до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області" внесені зміни до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 25.03.2011 в редакції рішення від 17.05.2017 № 34-9/VII. Згідно із додатком до рішення обласної ради від 28.03.2018 "Зміни до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області" пункт 5.2 виключено (том 1, аркуші справи 83-85).

Разом з тим, станом на дату складення та направлення відповідачеві проекту змін до договору про внесення змін №1 до Договору оренди Методикою в редакції від 17.05.2017 було визначено два різних способи розрахунку орендної плати, викладені в пунктах 5.1 та 5.2 Методики.

Відповідно до п. 5.1 Методики в редакції від 17.05.2017 орендна плата за оренду нерухомого майна іншими юридичними особами, а також фізичними особами визначається у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати на основі розміру річної орендної плати визначається розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку. Опл. = Вп*Сор/100; де Опл - розмір річної орендної плати, грн; Вп - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення незалежної оцінки, грн; Сор - орендна ставка зазначена в додатку до методики.

Згідно з п. 5.2 Методики в редакції від 17.05.2017, якщо орендоване приміщення є частиною будівлі (споруди), то оцінка вартості цього приміщення проводиться безпосередньо або опосередковано з урахуванням вартості будівлі (споруди) вцілому за формулою: Вп = Вб/Пб*Пп, де Вп - вартість орендованого приміщення, яке є частиною будівлі (споруди), грн.; Вб - вартість будівлі (споруди) вцілому (без вартості підвальних приміщень, якщо вони не використовуються орендарем), визначена шляхом проведення незалежної оцінки, грн.; Пб - площа будівлі (споруди) вцілому (без площі підвальних приміщень, якщо вони не використовуються орендарем), кв.м; Пп - площа орендованого приміщення з урахуванням збільшення на коефіцієнт перерахунку корисної площі в загальну, кв. м (розраховується згідно з розділом 10 цієї Методики).

Враховуючи, що об'єктом оренди є частина приміщення першого поверху (літ. 1-31, літ. 1-32, літ. 1-36), загальною площею 56 кв. м, що складає 1/40 частини будівлі які знаходяться в будівлі по проспекту Миру 51 м. Чернігів, позивачем мав бути застосований п.5.2 Методики для визначення розміру орендної плати, а застосування ним п. 5.1 Методики є неправомірним.

При цьому, з огляду на формування орендодавцем (позивачем) проекту договору про внесення змін 08.02.2018, посилання апелянта на наявність рішення Чернігівської обласної ради від 28.03.2018, яким було виключено п. 5.2 Методики, колегія суддів відхиляє, оскільки таке рішення не впливає на здійснену судом оцінку неправомірності дій позивача щодо незастосування п. 5.2 Методики в редакції від 17.05.2017.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач повинен був здійснювати розрахунок орендної плати на підставі п. 5.2 Методики, яка була дійсною до 28.03.2018, враховуючи, що пропозицію орендарю направлено 08.02.2018.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 284 ГК України оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі, якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Методикою оцінки об'єктів оренди, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 встановлено, що оцінка об'єктів оренди проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об'єкта оренди була проведена більш як три роки тому.

Пунктом 19 вказаної Методики визначено, що у разі оренди нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна здійснюється його незалежна оцінка. Оцінка зазначеного майна проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій або спеціальній вартості. При цьому ринкова і спеціальна вартість визначаються відповідно до вимог Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09. 2003 № 1440.

З наявного в матеріалах справи Звіту та висновку про вартість майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-правовий центр "ПРАВЕКС", затвердженого начальником Управління комунального майна Чернігівської обласної ради 30.01.2018, вбачається, що об'єктом оцінки є частина приміщень першого поверху, загальною площею 56 кв. м, що перебувають у господарському віданні КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради та знаходиться за адресою пр. Миру, 51, м. Чернігів, а не всієї будівлі як вимагає п.5.2 Методики в редакції від 17.05.2017.

А отже наданий звіт про вартість частини майна в будівлі не може бути визнаний належним доказом на підтвердження правомірності проведеного позивачем розрахунку орендної плати з грудня 2017 року в додатку до проекту договору про внесення змін №1 до договору оренди №49/11, що свідчить про неправомірність визначення в проекті договору зазначеного розміру орендної плати саме з грудня 2017 року 8960,88 грн. (без ПДВ). В зв'язку з цим заперечення відповідача в цій частині судом апеляційної інстанції вважаються правомірними.

З наявного в матеріалах справи висновку про вартість майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-правовий центр "ПРАВЕКС", затвердженого начальником Управління комунального майна Чернігівської обласної ради 30.01.2018, дата оцінки 23.01.2018, дата складання висновку - 26.01.2018, мета оцінки - визначення відновної вартості об'єкта оцінки для цілей оренди. Відновна вартість для цілей оренди, без ПДВ - 1 536 150, 00 грн. Сума ПДВ - 307 230, 00 грн. Відновна вартість для цілей оренди в т. ч. ПДВ - 1 843 380, 00 грн.

Колегія суддів вважає правомірною позицію суду першої інстанції про часткове погодження з запереченнями відповідача щодо неправомірності визначення вартості орендованого майна за висновком до Звіту, а саме в частині визначення мети оцінки щодо відновної вартості об'єкту оренди та частини будівлі, а не вцілому будівлі, оскільки це суперечить приписам п.19 Методики оцінки об'єктів оренди, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 №629 та Національному стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", якими унормовано визначення ринкової вартості всього об'єкту нерухомості для подальшого визначення орендної плати частини приміщення в будівлі.

Разом з тим, місцевим господарським судом обґрунтовано відхилені заперечення відповідача щодо неврахування вартості поліпшень при проведенні оцінки майна у зв'язку з відсутністю належних та допустимих доказів узгодження та фактичного проведення таких поліпшень орендарем.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, які входять до предмету доказування у справі та які підтверджують факт порушення його права відповідачем.

Проте, всупереч наведених вище правових норм, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, зокрема, того, що запропонований ним проект договору про внесення змін №1 до Договору оренди від 23.11.2011 відповідає чинному законодавству, а також того, що його права, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та вимоги законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову КП "Діловий центр" до ТОВ "Чернігівський центр консалтингу" про внесення змін до договору оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS №005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарським судом Чернігівської області від 30.10.2018 у справі №927/321/18 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга КП "Діловий центр" - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

При цьому, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив стягнути з КП "Діловий центр" на користь ТОВ "Чернігівський центр консалтингу" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції у розмірі 4 000,00 грн, які поніс відповідач у зв'язку з поданою апеляційною скаргою.

Відповідно до статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, але не виключно, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В обґрунтування відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, відповідачем надано копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 14.05.2018, укладеного між адвокатом Лопатка В.М. та ТОВ "Чернігівський центр Консалтингу", свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії НОМЕР_1 від 16.02.2018, рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 16.02.2018 №57, платіжного доручення №2276 від 15.01.2019 про сплату 4 000, 00 грн за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції у господарській справі №927/321/18.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до умов пункту 1.1 договору про надання правової (правничої допомоги) від 14.05.2018 клієнт - ТОВ "Чернігівський центр консалтингу" доручив, а адвокат Лопатка В.М. взяв на себе зобов'язання надавати клієнту правову (правничу) допомогу у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, невизнаних прав та законних інтересів клієнта, у порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 вказаного договору за надання послуг клієнт сплачує адвокату гонорар. Розмір гонорару адвоката за участь у судовому розгляді справи складає від 4 000, 00 грн. за кожну судову справу по кожній судовій інстанції окремо. Для визначення розміру гонорару сторони беруть за основу рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затвердженого рішенням Ради адвокатів Чернігівської області №57 від 16.02.2018.

Дослідивши подані докази та оцінивши обсяг послуг, що були надані адвокатом відповідачеві під час апеляційного провадження у даній справі, враховуючи подання адвокатом відзиву на апеляційну скаргу та його участь у судових засіданнях, зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн. є обґрунтованими та співмірними об'єму наданих і отриманих юридичних послуг, у зв'язку з чим підлягають відшкодуванню відповідачеві у повному обсязі за рахунок апелянта на підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.10.2018 у справі №927/321/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.10.2018 у справі №927/321/18 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Комунальним підприємством "Діловий центр" Чернігівської обласної ради.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради (14005, Чернігівська обл., м. Чернігів, проспект Миру, буд. 49-А, ідентифікаційний код 33469496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський центр консалтингу" (14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, проспект Миру, буд. 51, ідентифікаційний код 30505211) витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

5. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати наказ на виконання даної постанови.

6. Матеріали справи №927/321/18 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено та підписано - 17.04.2019.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

Н.Ф. Калатай