Рішення

від 03.04.2019 по справі 920/782/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.04.2019 Справа № 920/782/18 Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючого судді Спиридонової Н.О., судді Заєць С.В. та судді Соп'яненко О.Ю. розглянувши матеріали справи № 920/782/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» (вул. Береста, буд. 21, м. Суми, 40000, ідентифікаційний код 39586236),

до відповідача: Державного навчального закладу «Глухівське вище професійне училище» (вул. Есманський шлях, буд. 17-А, м. Глухів, Сумська область, 41400, ідентифікаційний код 02547317),

про стягнення 6041,07 грн. на підставі Закону України «Про ринок природного газу» та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 за № 2496,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (вул. Береста, буд. 21, м. Суми, 40000, ідентифікаційний код 03352432),

Представники учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2, директор ОСОБА_3,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні позивача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 6041,07 грн. за спожитий природний газ відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 за № 2496, а також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.10.2018 відкрито провадження у справі № 920/782/18.

30.10.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки виходячи із твердження позивача з посиланням на зміст частини першої статті 692 Цивільного кодексу України в якій зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, сторона відповідача не порушила жодної норми даної статті.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.11.2018 у справі № 920/782/18, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_4 акціонерне товариства по газопостачанню та газифікації Сумигаз , вирішено розгляд справи № 920/782/18 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.11.2018.

28.11.2018 від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення № Sm007-сл-7214-1522 від 26.11.2018, де представник третьої особи зазначає, що фактичне споживання відповідачем природного газу в січні 2018 року відбувалося за наявності підтверджених обсягів природного газу (лімітів) на відповідний розрахунковий період. Про зазначене свідчить зведений реєстр місячних обсягів газу, що подані в точку виходу до газорозподільної системи за січень 2018 року газорозподільної компанії ПАТ Сумигаз , у яких містяться данні щодо підтверджених та фактичних обсягах природного газу, поставленого позивачем відповідачеві загальним обсягом 8,523 тис. куб. м.

26.12.2018 відповідач надав суду відповідь на пояснення третьої особи, в якій просить суд пояснення по суті справи, яке надійшло до суду від ПАТ Сумигаз взяти до уваги, проте пояснення не відносяться до позовних вимог позивача.

18.03.2019 від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення б/н, б/д (вх. № 2051 від 18.03.2019), в яких представник позивача зазначає, що вмотивованої відмови або будь-яких заперечень щодо акту приймання-передачі природного газу з боку відповідача на адресу позивача не надходило, а тому позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 6041,07 грн. заборгованості за спожитий у січні 2018 року природний газ.

Ухвалою суду від 29.11.2018 продовжено строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів з 07.12.2018 до 08.01.2019 та відкладено підготовче засідання на 26.12.2018.

Ухвалою суду від 26.12.2018 призначено розгляд справи № 920/782/18 колегіально у складі трьох суддів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 26.12.2018 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Спиридонова Н.О., суддя Соп'яненко О.Ю., суддя Костенко Л.А.

Ухвалою суду від 27.12.2018 призначено підготовче засідання у справі на 30.01.2019.

30.01.2019 розгляд зазначеної справи не відбувся у зв'язку з відрядженням судді Спиридонової Н.О., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

У зв'язку з тимчасовою неможливістю виконання обов'язків суддею (відпустка судді Костенко Л.А. понад чотирнадцять календарних днів), що може перешкодити розгляду справи у строки встановленні Господарським процесуальним кодексом України, згідно розпорядження керівника апарату від 01.02.2019 справа № 920/782/18 призначена на повторний автоматичний розподіл для визначення відсутнього члена колегії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 920/782/18 від 01.02.2019, вищезазначену справу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Спиридонової Н.О., судді Заєць С.В. та Соп'яненко О.Ю.

Ухвалою суду від 07.02.2019 призначено підготовче засідання у справі на 28.02.2019.

Ухвалою суду від 28.02.2019 відкладено підготовче засідання на 19.03.2019.

19.03.2019 розгляд зазначеної справи не відбувся у зв'язку з лікарняним судді Спиридонової Н.О., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу даної справи.

У зв'язку з усуненням обставин, які унеможливлювали розгляд справи, судом ухвалою суду від 25.03.2019 продовжено строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів з 02.04.2019 до 02.05.2019 та призначено підготовче засідання на 03.04.2019.

Відповідно до вимог частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно зі статті 194 Господарського процесуального кодексу України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 03.04.2019 зазначили, що всі докази зібрані та вважають за можливе закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.

Суд, отримавши згоду всіх учасників справи, керуючись ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, постановив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 03.04.2019 представник відповідача надав суду акт звіряння взаємних розрахунків за період 4 квартал 2017 року від 31.12.2017.

Суд залишив акт наданий представником відповідача без розгляду на підставі ч.2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, оскільки представником відповідача не наведено поважних причин, які перешкоджали йому надати вищевказаний акт на стадії підготовчого провадження.

Представник позивача просив суд задовольнити позовні вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 03.04.2019 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.

Між товариством з обмеженою відповідальністю Сумигаз збут (позивач - постачальник) та Державним навчальним закладом Глухівське вище професійне училище (відповідач - споживач) 22.03.2017 укладено договір поставки природного газу для потреб не побутових споживачів №41 FPSmz 752-17.

Статтею 12 глави 2 розділу ІІІ Закону України Про ринок природного газу визначено правила постачання природного газу.

Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Правила постачання природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України Про ринок природного газу та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил постачання природного газу підставою для постачання природного газу споживачу є, зокрема:

наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;

наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;

наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;

наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період для потреб споживача;

відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Правил постачання природного газу постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Усі умови поставки природного газу за договором мають бути справедливими та добре відомими заздалегідь. У будь-якому випадку вся відповідна інформація має бути надана споживачеві до укладення договору (абзац 2 пункту 5 розділу ІІ Правил постачання природного газу).

Пунктом 9 розділу ІІ Правил постачання природного газу передбачено, що постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу.

Відповідно до пункту 19 розділу ІІ Правил постачання природного газу постачальник зобов'язаний: забезпечувати постачання природного газу на умовах та в обсягах, визначених договором на постачання природного газу, за умови дотримання споживачем дисципліни відбору природного газу та розрахунків за нього.

Згідно з пунктом 21 розділу 2 Правил постачання природного газу, споживач має право: на отримання природного газу в обсягах, визначених договором постачання природного газу, за умови дотримання його умов.

Згідно п.1.1, п. 1.2. договору постачальник зобов'язується поставити споживачу у 2017 році природний газ в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Річний плановий обсяг постачання газу до 44,190 тис. куб. м.

Договірні обсяги постачання газу споживачеві сторонами погоджено у розділі ІІ договору.

Відповідно до п. 2.9. договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку:

2.9.1. за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (про транспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

2.9.2. на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

2.9.3. споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

2.9.4. у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

2.9.5. у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора.

Ціну постачання природного газу сторони погодили у розділі ІІІ договору, яким, зокрема, передбачено, що розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Ціна газу становить - 8643,10 грн. за 1000 куб. м, крім того ПДВ - 1725,62 грн., всього з ПДВ - 10371,72 грн. Ціна, зазначена в п. 3.2. договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3. цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього договору. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором і складає 458326,31 грн.

Згідно п. 4.2. договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 50% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується на умовах попередньої оплати до 10 числа поточного звітного місяця постачання. Оплата залишку вартості спожитого газу здійснюється споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок (зазначений в рахунку-фактурі) постачальника суми, визначеної двостороннім актом приймання-передачі газу, виходячи з розрахунку вартості обсягу постачання газу у звітному періоді. Оплата за природний газ, який постачається в грудні місяці, здійснюється споживачем: до 31 числа звітного місяця, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок (зазначений в рахунку-фактурі) постачальника суми, визначеної двостороннім актом прийому-передачі газу, який складають уповноважені представники сторін з 23 по 25числа звітного місяця; до 10 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок (зазначений в рахунку-фактурі) постачальника залишку суми, визначеної двостороннім актом прийому-передачі газу, який складають уповноважені представники сторін з 01 по 03 числа наступного за звітним місяця, виходячи з кількості газу, поставленого у звітному місяці.

Відповідно п. 4.6. договору у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

Відповідно до п. 5.4.2. договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.03.2017 до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

03.12.2017 укладено додаткову угоду № 07 до договору на постачання природного газу №41 FPSmz 752-17, в якій сторони внесли зміни в пункт 3.2. договору. З урахуванням внесених змін, ціна газу становить 8707,10 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 1741,42 грн., всього з ПДВ 10448,52 грн.

12.12.2017 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору на постачання природного газу №41 FPSmz 752-17, відповідно до умов якої внесено зміни в пункт 3.6., а саме змінилась загальна сума договору і складає 438326,31 грн. (у тому числі ПДВ 73054,39 грн.).

Позивач обґрунтовує свої вимоги посилаючись на те, що на підставі отриманих даних від ПАТ Сумигаз , як оператора ГРМ, що підтверджується актом приймання-передачі за січень 2018 року загальним обсягом 8,523 тис. куб. м, ТОВ Сумигаз збут надав відповідачу належним чином оформлений, підписаний, скріплений печаткою акт № СМ300001798 приймання-передачі обсягів природного газу від 31.01.2018 на суму 95981,94 грн. Однак, відповідач в порушення умов договору та положень законодавства не здійснив повну оплату послуг і станом на 25.09.2018 заборгованість становить 6041,07 грн.

01.01.2016 між третьою особою та відповідачем було укладено публічний договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 094202F78TFB016.

Фактичне споживання відповідачем природного газу в січні 2018 року відбувалось за наявності підтверджених обсягів природного газу (лімітів) на відповідний розрахунковий період, про що свідчить зведений реєстр місячних обсягів газу, що подані в точку виходу до газорозподільної системи за січень 2018 року газорозподільної компанії ПАТ Сумигаз , в яких містяться дані щодо підтверджених та фактичних обсягах природного газу, здійсненого ТОВ Сумигаз збут відповідачу загальним обсягом 8,523 тис. куб.м.

31.01.2018 позивачем складений акт приймання-передачі природного газу до договору від 22.03.2017 №41 FPSmz 752-17, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв у січні 2018 року природний газ обсягом 8,523 тис. куб м на суму 95981,94 грн., включаючи ПДВ. При цьому ціна за 1000 куб. м без урахування ПДВ становить 9384,6000 грн., загальна вартість без урахування ПДВ 79984,95 грн., ПДВ 15996,9900 грн. Даний акт не був підписаний відповідачем.

31.01.2018 між третьою особою та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі природного газу № СУМ0022000, у якому зазначено, що об'єм розподіленого природного газу та виробнично-технологічні втрати по договору від 01.01.2016, укладеному шляхом підписання заяви-приєднання № 094202F78TFB016 за січень 2018 року складають 8,523 м.куб.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на п. 12 Правил постачання природного газу, відповідно до якого за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (про транспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Згідно ст.. 509 Цивільного кодексу України, ст.. 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст.. 174 Господарського кодексу України. Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ст.. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з нормою статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому, статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідач зазначив, що було своєчасно та у повному обсязі здійснено оплату природного газу у грудні місяці 2017 року відповідно умов договору по ціні згідно додаткової угоди № 1 від 12.12.2017, що діяла на січень місяць 2018 року. Крім того, відповідач зазначив, що позивач на момент договірних відносин не повідомив і не надав документів, що підтверджують про зміну ціни на природний газ на січень місяць 2018 року.

В той же час, у письмових поясненнях по суті справи позивач зазначив, що договір №41 FPSmz 752-17 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 22.03.2017 не був пролонгований на 2018 рік, а також не був укладений новий договір на 2018 рік. Крім того, позивач вказує на те, що лише акт приймання-передачі природного газу є єдиним первинним документом, що підтверджує факт поставки та документальне оформлення юридичного факту, проте акт-приймання передачі природного газу за січень 2018 року відповідачем не був підписаний, мотивованої відмови або будь-яких заперечень щодо вищевказаного акту з боку відповідача не надходило.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлені відповідачу рахунки-фактури № 00016133 від 21.12.2017 на суму 157960,73 грн. за поставлений природний газ у кількості 15,118 тис. куб.м, № 00016129 від 21.12.2017 на суму 153394,73 грн. за поставлений природний газ у кількості 14,681 тис. куб.м.

Відповідачем до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень № 66 від 14.04.2017 про сплату 123305,50 грн. за природний газ у березні 2017 року, № 275 від 22.12.2017 про сплату 14360,96 грн. за природний газ за грудень з 16.12.2017 по 31.12.2017, № 369 від 26.12.2017 про сплату 143599,77 грн. за природний газ за грудень з 16.12.2017 по 31.12.2017, № 372 від 26.12.2017 про сплату 153394,73 грн. за природний газ за грудень з 01.12.2017 по 15.12.2017.

Судом встановлено, що в акті приймання-передачі природного газу № СУМ 0019231 від 31.12.2017, укладеного між оператором ГРМ та відповідачем, визначений обсяг спожитого газу за грудень 2017 року 21,191 тис. куб.м, в той час як позивачем на підставі рахунків-фактури визначений обсяг природного газу за грудень 2017 року у кількості 29,799 тис. куб.м. на загальну суму 311355,46 грн.

Оплата відповідачем за природний газ за грудень 2017 року у сумі 311355,46 грн. підтверджується платіжними дорученнями № 275 від 22.12.2017, № 369 від 26.12.2017, № 372 від 26.12.2017, хоча фактично позивачем поставлено було природний газ у кількості 21,191 тис. куб.м на суму 221414,59 грн.

В результаті чого за договором №41 FPSmz 752-17 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 22.03.2017 була здійснена переплата.

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що позивачем здійснено перерахунок обсягу спожитого відповідачем у грудні 2017 року природного газу та знято зайво нарахований обсяг газу.

Позивач в опалювальний сезон в січні 2018 року продовжував постачати газ, на підтвердження чого надав акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2018 до договору на постачання природного газу від 22.03.2017 №41 FPSmz 752-17, в якому ціна газу не відповідає умовам договору.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач оплатив послуги позивача у повному обсязі відповідно до виставлених рахунків позивача, про що свідчать наявні у справі платіжні доручення.

За приписами п. 4.6 договору у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

Так, із змісту позову та розрахунку позовних вимог вбачається, що позивач, керуючись п.4.6 договору, зарахував переплату відповідача у сумі 89940,87 грн. за газ, спожитий ним у січні 2018 року. Даний факт сторонами визнається та не оспорюється.

Отже відповідач сплатив за поставлений позивачем природний газ у січні 2018 року обсягом 8,523 тис. куб.м за ціною визначеною додатковою угодою № 1 від 12.12.2017 до договору №41 FPSmz 752-17 від 22.03.2017, оскільки позивачем не було повідомлено відповідача про зміну ціни на природний газ у січні 2018 року.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що вартість поставленого позивачем у січні 2018 року природного газу, відповідачем оплачена, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості в сумі 6041,07 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 15.04.2019.

Головуючий суддя ОСОБА_5

Суддя С.В. Заєць

Суддя О.Ю. Соп'яненко