ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.04.2019 Справа № 917/49/19
м. Полтава
За позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094
до 1. Приватного підприємства приватного виробничо-торгового підприємства "СТЕКЛОСЕРВІС", вул. 60 Років Жовтня, буд. 99, м. Кременчук, Полтавська обл., 39627;
2. ОСОБА_1, вул. 8-го Березня, буд. 7/1, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600
про стягнення грошових коштів.
Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.
Секретар судового засідання Лепій О.В.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - позивач/ АТ КБ "ПРИВАТБАНК") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про солідарне стягнення з Приватного підприємства приватного виробничо-торгового підприємства "СТЕКЛОСЕРВІС" (далі - відповідач-1/ ПП ПВТП "СТЕКЛОСЕРВІС") та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2/ ОСОБА_1В.) 108003,69 грн., в тому числі 27561,73 грн. заборгованості за кредитом, 15985,99 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 64455,97 грн. пені. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 умов кредитного договору № PLRHLON06696 від 10.11.2015, а також на те, що згідно договору поруки № PLRHLON06696/DP1 від 10.11.2015 відповідач-2 є поручителем перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором № PLRHLON06696 від 10.11.2015.
10.04.2019. від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якому позивач просить суд стягнути солідарно з ПП ПВТП "СТЕКЛОСЕРВІС" та ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором № PLRHLON06696 від 10.11.2015 в розмірі 82896,64 грн., в тому числі 27561,73 грн. заборгованості за наданим кредитом, 1442,36 грн. заборгованості за відсотками, 38355,79 грн. штрафу згідно підпункту 3 пункту А.3 Договору, 15536,76 грн. пені.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскільки в зв'язку з неодноразовою неявкою сторін у судове засідання та клопотаннями сторін про відкладення розгляду справи, розгляд справи по суті розпочався лише 11.04.2019, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.
В зв'язку з цим розглядається позов про стягнення солідарно з ПП ПВТП "СТЕКЛОСЕРВІС" та ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором № PLRHLON06696 від 10.11.2015 в розмірі 82896,64 грн., в тому числі 27561,73 грн. заборгованості за наданим кредитом, 1442,36 грн. заборгованості за відсотками, 38355,79 грн. штрафу згідно підпункту 3 пункту А.3 Договору, 15536,76 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, сторін повідомлено, що розгляд справи відбудеться 26.02.2019.
В зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та неподанням відповідачами відзивів на позов ухвалою від 26.02.2019 суд відклав розгляд справи на 20.03.2019.
20.03.2019 суд за клопотанням відповідача-1 відклав розгляд справи на 02.04.2019 для надання можливості відповідачам реалізувати свої процесуальні права (ознайомитися з матеріалами справи та надати відзиви).
Ухвалою від 02.04.2019 суд за клопотаннями позивача та відповідача-1 відклав розгляд справи на 11.04.2019.
В судове засідання 11.04.2019 представники сторін не з'явилися. Копії ухвали суду від 02.04.2019 були направлені за адресами місцезнаходження сторін, вказаними у позовній заяві, про що свідчить вихідний штамп загального відділу суду на звороті ухвали суду від 02.04.2019.
Крім цього, судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 02.04.2019 по справі № 917/49/19 про відкладення розгляду справи на 11.04.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідачі відзивів на позов не надали.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідачі не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення приймається в порядку ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
10.11.2015 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Банк за договором) та ПП ПВТП "CTEKJIOCEPBIC" (позичальник за договором) було укладено кредитний договір № PLRHLON06696 (далі - Договір) за умовами якого Відповідачу-1 було надано кредит у розмірі 51434,00 грн. в обмін на зобов'язання щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, та інших платежів, які передбачені умовами Договору.
Відповідно до п. А.2. Договору ліміт цього кредитного договору складає 51434,00 грн., у тому числі 48000,00 грн. на реструктуризацію заборгованості за Умовами та правилами надання банківських послуг № 25170884 (кредит на гарантований платіж), укладеним між банком та позичальником; у розмірі 34,00 грн. для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна, шляхом перерахування за реквізитами зазначеними в п. 2.1.1. цього договору; у розмірі 3400,00 грн. на сплату судових витрат, передбачених пунктами 2.2.13., 2.3.13., 5.8. цього договору.
10.11.2015 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Відповідач-1 підписали Договір про внесення змін № 1 умов та правил надання банківських послуг № 25170884 (Розділ 3 Умов та правил надання банківських послуг, кредит на гарантований платіж) відповідно до п. 1. якого сторони узгодили, що на дату укладання цього договору заборгованість позичальника за кредитом складає 86355,79 грн. Пунктом 2 договору про внесення змін визначено, що сторони домовились суму заборгованості, що виникла в період з дати надання позичальнику кредиту до дати підписання цього договору про внесення змін зменшити на 38355,79 грн., а саме: пеня у розмірі 23812,15 грн., прострочені відсотки у розмірі 14543,64 грн.
Згідно п. А.6 Договору сторони погодили, що за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 32% річних.
Дата сплати процентів зазначена у Графіку зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до цього Договору) починаючи з дати підписання цього Договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього Договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 2.3.2 цього Договору (п. А.8 Договору).
У разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених в Графіку погашення кредиту понад 30 днів:
- датою погашення заборгованості є 31-ий день;
- вся заборгованість по кредиту, починаючи з наступного дня, який слідує за днем повернення кредиту (32-ий день) рахується простроченою.
- позичальник сплачує банку штраф у розмірі 38355,79 грн. (п. А.3 Договору).
Відповідно до п. А.5 Договору зобов'язання позичальника забезпечуються Договором застави № PLRHLON06696/DZ (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від 10.11.2015, Договором поруки № PLRHLON06696/DP1 від 10.11.2015, Договором поруки PLRHLON06696/DP2 від 10.11.2015.
Згідно п. А.7 Договору у випадку порушення позичальником будь-якого з грошового зобов'язання позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,178% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням. При цьому проценти за користування кредитом та винагороди не нараховуються та не сплачуються.
Позивач стверджує, що в порушення відповідних умов Договору відповідач-1 не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін, а також не сплатив відсотки. В зв'язку з цим за відповідачем-1 утворилася заборгованість по Договору, а саме 27561,73 грн. боргу за наданим кредитом, 1442,36 грн. заборгованості за відсотками, 38355,79 грн. штрафу згідно підпункту 3 пункту А.3 Договору, 15536,76 грн. пені. На підтвердження вказаних сум позивачем надано виписки по рахунку відповідача-1 за період з 01.01.2000 по 10.04.2019.
Крім цього, 10.11.2015 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК" (кредитор за договором поруки) та ОСОБА_1 (поручитель за договором поруки) було укладено договір поруки № PLRHLON06696/DP1 (далі - Договір поруки), предметом якого згідно п. 1.1. є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов'язань ПП ПВТП "Стеклосервіс" за кредитним договором № PLRHLON06696 від 10.11.2015.
Згідно п. 1.2. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути солідарно з ПП ПВТП "СТЕКЛОСЕРВІС" та ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 27561,73 грн. заборгованості за наданим кредитом, 1442,36 грн. заборгованості за відсотками, 38355,79 грн. штрафу згідно підпункту 3 пункту А.3 Договору, 15536,76 грн. пені.
Відповідачі відзивів на позов не надали.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитний договір.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України).
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Матеріалами справи (виписками з рахунку відповідача) підтверджується належне виконання позивачем свого обов'язку за договором щодо надання позичальнику кредитного ліміту на реструктуризацію заборгованості за Умовами та правилами надання банківських послуг № 25170884 (кредит на гарантований платіж).
За даних обставин, у відповідача-1 виник обов'язок повернути кредит та сплатити проценти.
Однак, як встановлено судом, відповідач-1 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість, що складається з 27561,73 грн. заборгованості за наданим кредитом та 1442,36 грн. заборгованості за відсотками.
Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачами.
Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, приймаючи до уваги належне виконання позивачем своїх зобов'язань з надання кредитних коштів, та враховуючи, що відповідачем-1 не спростовано факту порушення взятих на себе обов'язків за кредитним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача-1 27561,73 грн. заборгованості за наданим кредитом та 1442,36 грн. заборгованості за відсотками.
Крім того позивачем заявлено вимогу про стягнення 38355,79 грн. штрафу згідно підпункту 3 пункту А.3 Договору, 15536,76 грн. пені.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання та сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом частин 1 та 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. А.3 Договору у разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених в Графіку погашення кредиту понад 30 днів позичальник сплачує банку штраф у розмірі 38355,79 грн.
Згідно п. А.7 Договору у випадку порушення позичальником будь-якого з грошового зобов'язання позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,178% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи вказані пункти Договору та норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивач правомірно нарахував відповідачу штраф у розмірі 38355,79 грн. за порушення зобов'язань, передбачених в Графіку погашення кредиту понад 30 днів та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За змістом п. 5.4. Договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених пунктами п.п. 5.1, 5.2 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане позичальником.
У пункті 5.7. Договору сторони узгодили, що терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором становлять 15 років.
Судом перевірено надані позивачем розрахунки пені та встановлено їхню правильність.
Як зазначалося вище, 10.11.2015 між кредитором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК" (кредитор за договором поруки) та поручителем ОСОБА_1 було укладено договір поруки № PLRHLON06696/DP1 (далі - Договір поруки), предметом якого згідно п. 1.1. є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов'язань ПП ПВТП "Стеклосервіс" за кредитним договором № PLRHLON06696 від 10.11.2015.
Цивільним законодавством визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).
У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене, суд визнає, що вимоги Банку про стягнення в солідарному порядку з відповідача-1, як боржника за кредитним договором, та відповідача-2, як поручителя за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, заборгованості з повернення кредитних коштів, зі сплати відсотків за користування кредитом, штрафу та пені у зазначених вище сумах - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачі своїми процесуальними правами не скористалися, належними та допустимими доказами не спростували позовні вимоги позивача.
Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів солідарно у повному обсязі.
Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства приватного виробничо-торгового підприємства "СТЕКЛОСЕРВІС" (вул. 60 Років Жовтня, буд. 99, м. Кременчук, Полтавська обл., 39627, код ЄДРПОУ 25170884) та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул. 8-го Березня, буд. 7/1, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600; ІПН НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код 14360570) 27561 грн. 73 коп. заборгованості за кредитом, 1442 грн. 36 коп. заборгованості за відсотками, 38355,79 грн. штрафу, 15536 грн. 76 коп. пені, 1762 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 15.04.2019.
Суддя О.С. Семчук
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2019 |
Оприлюднено | 17.04.2019 |
Номер документу | 81207205 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Семчук О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні