Рішення

від 17.04.2019 по справі 927/152/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

17 квітня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/152/19 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Белова С.В., секретаря судового засідання Тарасевич А.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: ОСОБА_1 районної ради Чернігівської області

вул. Б.Майстренка, 6, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код ЄДРПОУ 24838699

до відповідача: ОСОБА_1 міської ради Чернігівської області

вул. Губернська, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код ЄДРПОУ 04061978

третя особа, яка не замовляє самостійних вимог на стороні позивача : ОСОБА_1 територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ОСОБА_1 районної ради Чернігівської області

(вул. Козацька, буд. 27, м. Новгород-Сіверський, 16000, код ЄДРПОУ 33460839)

про стягнення 301 266,88грн.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2, представник ОСОБА_1 районної ради Чернігівської області

відповідача: не з явився

третьої особи, яка не замовляє самостійних вимог на стороні позивача : ОСОБА_3., представник ОСОБА_1 територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ОСОБА_1 районної ради Чернігівської області

В судовому засіданні на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

ОСОБА_1 районною радою подано позов до ОСОБА_1 міської ради про стягнення 301 266,88грн боргу, а саме: 299654,00грн основного боргу та 3% річних у розмірі 1612,88грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором «Про надання іншої субвенції» №12 від 28 грудня 2017 року.

Ухвалою суду від 21.02.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених недоліків, шляхом подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

На виконання вимог ухвали суду від 21.02.2019 від позивача 27.02.2019 надійшла заява про усунення недоліків. Позивачем подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

Тобто, позивачем усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 21.02.2019, у встановлений строк.

Ухвалою суду від 28.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 26 березня 2019 року о 09:00год, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини - протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі, копію відзиву та копії доданих до нього документів надіслати позивачу, а докази надсилання надати суду, позивачу протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов подати до суду відповідь на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу, докази надсилання надати суду, відповідачу протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив надати суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу, докази надсилання надати суду, викликати у підготовче засідання уповноважених представників позивача та відповідача, явка їх представників у судове засідання є обов'язковою.

18.03.2019року відповідачем подано відзив на позовну заяву №09-09/620 від 15.03.2019, відповідно до якого відповідач вважає позов безпідставним та просить відмовити в його задоволенні.

Також 18.03.2019 ОСОБА_1 міською радою подано клопотання №09-09/622 від 15.03.2019 про витребування у ОСОБА_1 територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ОСОБА_1 районної ради Чернігівської області підтверджуючих первинних бухгалтерських документів по нарахуванню податку з доходів фізичних осіб, які працюють в територіальному центрі за період з січня 2018 по грудень 2018: штатний розпис працівників Територіального центру, який був чинний з 01.01.2018 по 31.12.2018; відомості про нарахування заробітної плати працівників територіального центру за січень-грудень 2018; платіжні доручення про перерахування ПДФО до міського бюджету за 2018 рік.

Крім того, відповідачем подана заява №09-09/621 від 15.03.2019 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не замовляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1 територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ОСОБА_1 районної ради Чернігівської області (вул. Козацька, буд. 27, м. Новгород-Сіверський, 16000, код ЄДРПОУ 33460839), з метою повного та всебічного з»ясування обставин справи.

25.03.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив №05-15/119 від 22.03.2019року.

Ухвалою господарського суду від 26.03.2019 відмовлено ОСОБА_1 міській раді Чернігівської області у задоволенні клопотання про витребування у ОСОБА_1 територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ОСОБА_1 районної ради Чернігівської області документів, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не замовляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1 територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ОСОБА_1 районної ради Чернігівської області, відкладено розгляд справи по суті на 09 квітня 2019 р. на 09:00 год. Цією ж ухвалою зобов»язано: позивача надіслати третій особі, яка не замовляє самостійних вимог на стороні позивача в строк до 29.03.2019 року (включно) копію позовної заяви з додатком, докази такого направлення надати суду, відповідачу надіслати третій особі, яка не замовляє самостійних вимог на стороні позивача в строк до 29.03.2019 року (включно) копію відзиву на позовну заяву, докази такого направлення надати суду, встановлено третій особі, яка не замовляє самостійних вимог на стороні позивача строк для подачі пояснень на позов та відзив та всіх доказів, що підтверджують викладені у поясненні обставини до 08.04.2019 (включно). Копію пояснення та копії доданих до нього документів надіслати сторонам у справі, а докази надсилання надати суду, визнано явку їх представників у судове засідання обов'язковою.

01.04.2019 відповідачем подано заперечення №09-09/689 від 28.03.2019.

03.04.2019 на адресу суду позивачем надіслано докази направлення копії позовної заяви з додатком третій особі, яка не замовляє самостійних вимог на стороні позивача.

На адресу суду 08.04.2019 від третьої особи, яка не замовляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1 територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ОСОБА_1 районної ради Чернігівської області надійшли пояснення на позов і відзив та всі докази, що підтверджують викладені у поясненні обставини, у яких третя особа підтримує викладені в позові вимоги та заперечує проти викладених у відзиві відповідача фактів, оскільки вважає, що вони не стосуються позовних вимог заявлених позивачем.

В судовому засіданні 09 квітня 2019 року представник позивача надала суду клопотання про залучення до матеріалів справи документів, а саме довідку від ГУ ДФС у Чернігівській області Державної фіскальної служби України від 26.03.2019 №92/25-01-50-07-10 про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справляння яких покладено на контролюючі органи.

В судовому засіданні заслухано представника позивача, який підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити повністю та заперечив проти всіх викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечень.

Судом заслухано пояснення представника третьої особи, який підтримав позовні вимоги позивача.

В судовому засіданні заслухано представника відповідача, який з позовними вимогами не погодився та просить суд відмовити в їх задоволенні. Крім того представник відповідача не заперечує про наявність заборгованості за листопад, грудень 2018року.

09 квітня 2019 року суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 17 квітня 2019 року на 10:00год.

В судове засідання 17.04.2019 після оголошеної перерви з"явилися представники позивача і третьої особи, яка не замовляє самостійних вимог на стороні позивача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у статті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є обставиною, за наявності якої суб'єкт господарювання не несе відповідальності за порушення господарського зобов'язання.

Рішенням ОСОБА_1 міської ради Чернігівської області від 21 грудня 2017 року №525 Про міський бюджет на 2018 рік було делеговано повноваження міському голові укласти угоду з головою ОСОБА_1 районної ради Чернігівської області про передачу іншої субвенції з міського бюджету до районного бюджету в межах коштів, визначених цим рішенням.

Між ОСОБА_1 районною радою Чернігівської області та ОСОБА_1 міською радою Чернігівської області було укладено від 28 грудня 2017 року Договір №12 про надання іншої субвенції.

Відповідно до договору протягом 2018 року з міського бюджету міста ОСОБА_1 до ОСОБА_1 районного бюджету повинна була перераховуватись інша субвенція загального фонду міського бюджету за надання соціальних послуг особам, які їх потребують (отримують соціальні послуги), що проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1 та обслуговуються ОСОБА_1 територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ОСОБА_1 районної ради Чернігівської області на загальну суму 1796654,00 грн (один мільйон сімсот дев'яносто шість тисяч шістсот п'ятдесят чотири гривни).

Згідно до п.3.2. договору про надання іншої субвенції перерахування субвенції здійснюється відповідно до Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2010 №1132 з урахуванням помісячного розподілу цієї субвенції.

Термін дії договору передбачено п.5.1, а саме з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018року.

На виконання зобов'язань цього Договору, відповідно до Уточненого помісячного розпису (Новгород-Сіверський район) на 2018 рік, ОСОБА_1 міська рада Чернігівської області повинна надавати іншу субвенцію районному бюджету помісячно у встановлених розписом сумах, а саме: в січні 149700,00 грн , лютому 149700,00 грн, березні 149700,00 грн, квітні 149700,00 грн , травні 149700,00 грн , червні 149700,00 грн, липні 149700,00 грн , серпні 149700,00 грн , вересні 149700,00 грн, жовтні 149700,00 грн, листопаді 149700,00 грн, грудні 149954,00грн. (копія у матеріалах справи).

Відповідно до наданої копії витягу розрахунків по перерахуванню коштів іншої субвенції з міста ОСОБА_1, до районного бюджету не надійшла субвенція за листопад 2018 року у сумі 149700,00 гривень та за грудень 2018 року у сумі 149954,00 гривень, що є порушенням пунктів 3.1, 3.2 Договору №12 від 28 грудня 2017 року Про надання іншої субвенції .

Відповідно до наданої копії листа від ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_1 районної ради від 27.12.2018 вих.03-13/2917, ОСОБА_1 міська рада Чернігівської області, у зв'язку із відсутністю прогнозованих надходжень до міського бюджету, не має змоги виконати умови договору та направити іншу субвенцію районному бюджету у сумі 299654,00грн. (листопад - 149700,00грн., грудень - 149954,00грн).

Крім того, позивачем направлялась відповідачу претензія №1 від 11.01.2019 про сплату боргу за договірними зобов язаннями на загальну суму 300330,98грн., а саме: 299654,00грн. боргу та 676,98грн. 3% річних за прострочення платежу, про що свідчить додана до матеріалів справи, копія зазначеної претензії. Відповіді на претензію позивачем не було отримано також.

У наданому суду відзиві на позов відповідач не визнає позов та вважає його безпідставним, оскільки вважає, що позивачем, надані за договором про надання іншої субвенції №12 від 28.12.2017 кошти на надання соціальних послуг особам, які їх потребують (отримують соціальні послуги), що проживають у місті ОСОБА_1 та обслуговуються ОСОБА_1 територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ОСОБА_1 районної ради, використовувались не за цільовим призначенням.

Крім того, як зазначає відповідач, всі працівники Територіального центру на час надання іншої субвенції працювали у місті ОСОБА_1, тому 60% ПДФО, утриманого із заробітної плати працівників, які працюють у місті , згідно із п.2 ст.64 Бюджетного кодексу України, належить до доходів міського бюджету, натомість розмір сплаченого Територіальним центром у 2018році ПДФО до місцевого бюджету із заробітної плати працівників Територіального центру які працюють в м. Новгороді-Сіверському є значно менший, ніж передбачено вищезазначеними нормами бюджетного та податкового законодавства.

Дане твердження відповідача є безпідставним, оскільки жодних доказів того, що кошти використовувались ОСОБА_1 територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ОСОБА_1 районної ради не за цільовим призначенням, а також доказів про заборгованість позивача з податків до бюджету відповідачем суду не надано.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачена можливість пред'явлення вимог про стягнення податків до бюджету органом місцевого самоврядування. Це право надано контролюючим органам. Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі находження до місцевих бюджетів податків і зборів та інших доходів місцевих бюджетів відповідно до законодавства.

Згідно з довідкою, Головного управління ДФС у Чернігівській області Державної фіскальної служби України, станом на 26.03.2019 ОСОБА_1 територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ОСОБА_1 районної ради податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, не має, тобто, як платник податку, у повному обсязі, своєчасно нараховував та сплачував до місцевого бюджету податки і збори, у тому числі податок на доходи фізичних осіб.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт не виконання ОСОБА_1 міською радою умов договору про надання іншої субвенції ОСОБА_1 районній раді, а саме не перерахування до районного бюджету субвенції за листопад 2018 року у сумі 149700,00 гривень та за грудень 2018 року у сумі 149954,00 гривень (всього 299654,00грн.), що є порушенням пунктів 3.1, 3.2 Договору №12 від 28 грудня 2017 року Про надання іншої субвенції .

Відповідачем не спростовано факт невиконання ним належним чином умов договору.

З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості про стягнення 299654,00грн боргу за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором «Про надання іншої субвенції» №12 від 28 грудня 2017 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох відсотків річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

Індекс інфляції та 3% річних від простроченої суми підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

Пунктом 5.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 №14 передбачено, що кредитор вправі вимагати, у тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, як разом з оплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.3018 у справі №910/24266/16, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції і 3% річних є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі: 1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. 2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК).

Статтями 256 - 258 ЦК України передбачено строки, у межах яких особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних станом на 18 лютого 2019 року у сумі 1612 гривень 88 коп , а саме: 149700 (сума боргу) х 3 % * 81 (кількість днів прострочення): 365 (кількісті днів у році) = 996 гривень 63 коп.; 149954(сума боргу) х 3 % * 50 (кількість днів прострочення): 365 (кількість днів у році) = 616 гривень 25 коп.

Вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат позивачем не заявлена.

Як вбачається із наданої копії листа від ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_1 районної ради від 27.12.2018 вих.03-13/2917 про стан перерахування коштів іншої субвенції районному бюджету у 2018 році, ОСОБА_1 міська рада Чернігівської області, у зв'язку із відсутністю прогнозованих надходжень до міського бюджету із -за відсутності достатнього фінансового ресурсу на листопад-грудень 2018року, відповідач сам визнав факт призупинення передачі міжбюджетного трансферту з міського бюджету ОСОБА_1 районному бюджету відповідно до укладеного ОСОБА_1 міською радою з ОСОБА_1 районною радою Договору №12 від 28 грудня 2017 року про надання іншої субвенції у 2018 році на надання соціальних послуг особам, які їх потребують (отримують соціальні послуги), і проживають у місті ОСОБА_1 та обслуговуються ОСОБА_1 територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг); із загальної суми міжбюджетного трансферту за договором - 1796654,00 грн. районний бюджет недофінансовано у сумі 299654,00 грн. (листопад-149700,00 грн., грудень - 149954,00 гривень).

Відповідно до відмітки про отримання вищезазначеного листа, позивач дізнався про припинення виконання зобов язань відповідачем 02.01.2019року. Тобто розрахунок 3% річних слід вираховувати з моменту коли особа довідалася про порушення свого права.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних дійшов висновку про наступне.

Розмір трьох відсотків річних, перерахований судом відповідно до приписів чинного законодавства України станом на 18.02.19 становить 1157,57 грн, а отже є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем, тому позовні вимоги у частині стягнення трьох відсотків річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 1157,57 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд в частині стягнення трьох відсотків річних задовольняє вимоги позивача частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 міської ради Чернігівської області (вул. Губернська, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код ЄДРПОУ 04061978) на користь ОСОБА_1 районної ради Чернігівської області (вул. Б.Майстренка, 6, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код ЄДРПОУ 24838699) суму основного боргу у розмірі 299 654 грн (двісті дев'яносто дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири гривни), 3% річних у розмірі 1157,57 грн (одна тисяча сто п ятдесят сім гривень 57 копійок).

3. Стягнути з ОСОБА_1 міської ради Чернігівської області (вул. Губернська, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код ЄДРПОУ 04061978) на користь ОСОБА_1 районної ради Чернігівської області (вул. Б.Майстренка, 6, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код ЄДРПОУ 24838699) суму судового збору у розмірі 4512,17 грн .

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 17 квітня 2019 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/