Ухвала

від 17.04.2019 по справі 240/5754/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

17 квітня 2019 року м. Житомир справа № 240/5754/19

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-2" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

15.04.2019 до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось із позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна-2", у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ74/ЖТ0471/84/АВ/П/ТД-ФС від 15.03.2019 про накладення на ТОВ «Фортуна-2» штрафу у розмірі 1502280 грн.

Разом із позовною заявою позивачем подано також заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови заступника начальника управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ74/ЖТ0471/84/АВ/П/ТД-ФС від 15.03.2019 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна- 2» штрафу у розмірі 1502280,00 грн до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом ТОВ «Фортуна-2» до управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування зазначеної постанови.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач вказав на очевидні ознаки протиправності постанови заступника начальника Управління Держпраці у Житомирській області від 15.03.2019 №ЖИ74/ЖТ0471/84/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 1502280,00 грн. Крім того, зазначив, що не має наміру та змоги сплачувати у добровільному порядку накладений на товариство цією постановою штраф, оскільки він є непомірним для підприємства. Вказує, що у разі незупинення дії оскаржуваної постанови існує значна ймовірність того, що відповідач стягуватиме суму штрафу у примусовому порядку через органи виконавчої служби, які проводитимуть стягнення на виконання постанови як за рахунок коштів так і за рахунок майна підприємства. У разі накладення стягнення на кошти ТОВ «Фортуна-2», на майно товариства, зокрема на засоби виробництва, підприємницька діяльність ТОВ "Фортуна-2" буде заблокована. Це може призвести до банкрутства товариства. На думку позивача, це істотно ускладнить ефективний захист прав ТОВ «Фортуна-2» у суді при розгляді цієї справи, адже товариство буде позбавлене можливості оплачувати послуги за юридичну допомогу, сплачувати, у разі необхідності, судовий збір у справі. Отже на думку позивача існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, інтересам та свободам позивача, до ухвалення рішення у справі, а також для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.

У частині 1статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною першою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб

За змістом частин 1, 4, 5, 6 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З урахування вказаного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно певної сторони у спорі, їх застосування здійснюється у рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат та наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Із аналізу наведених норм випливає, що забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Разом з цим, варто зазначити, що розглядати заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність способу забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови заступника начальника Управління держпраці у Житомирській області від 15.03.2019 №ЖИ74/ЖТ0471/84/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 1502280,00грн до набрання законної сили рішенням у справі, позивач вказує на очевидні ознаки його протиправності та посилається, що у разі незабезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної ним постанови, позивачу для відновлення своїх прав необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.

Жодних доказів, у розумінні статей 73, 76 КАС України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду надано не було.

Задоволення вимог даної заяви, на думку суду, призведе до фактичного вирішення справи по суті позовних вимог, що є недопустимим.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи те, що висновки щодо очевидності ознак протиправності оскаржуваної постанови можуть бути зроблені лише на підставі дослідження поданих сторонами доказів під час судового розгляду конкретної справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову.

Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фортуна-2" у задоволенні заяви про забезпеченні позову.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп.15.5 п.15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено: 17 квітня 2019 року.

Суддя                                                             О.В. Єфіменко