Рішення

від 11.04.2019 по справі 520/525/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан ОСОБА_1, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2019 р. № 520/525/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 00005651306 від 26.11.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки перевірки, на підставі яких було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними у нього первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій. Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є безпідставними та необґрунтованими та не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву, просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові та наданих суду письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду доводів наданого суду відзиву на позов в контексті того, що надані до перевірки первинні документи, не відображають реальний рух активів між ТОВ ВФ ОСОБА_4 , ТОВ Слобідський хліб та ФО-П ОСОБА_3 при здійсненні спірних господарських операцій, а також що зважаючи на наявність матеріалів податкової інформації щодо контрагентів позивача та з наданих до перевірки документів, було встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФО-П ОСОБА_3 з питань визначення сум податкового кредиту, що містяться в податкових деклараціях за жовтень 2016 року, серпень, вересень, жовтень 2017 року, результати якої викладено в акті №4607/20-40-13-06-07/НОМЕР_1 від 02.11.2018р.( т.2 а.с. 22-50).

В ході перевірки встановлені наступні порушення: п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість всього на суму ПДВ 44590,00грн.; п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість всього на загальну суму ПДВ 46663,30грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки контролюючим органом відносно позивача було винесено податкове повідомлення-рішення №00005651306 від 26.11.2018 року про зменшення суми податкового зобов'язання усього на 46663,00грн. за періоди: жовтень 2016 року - 5210,00грн; серпень 2017 року - 7709,00грн.; вересень 2017 року - 12103,00грн. та жовтень 2017 року - 21641,00грн.; та про зменшення суми податкового кредиту усього на 44590,00грн. за періоди: жовтень 2016 року - 4950,00грн; серпень 2017 року - 7383,00грн.; вересень 2017 року - 11492,00грн. та жовтень 2017 року - 20765,00грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (т.1 а.с. 12).

Позивач, не погодившись з зазначеним рішенням, звернувся до суду за його оскарженням.

По суті виявлених порушень суд зазначає, що підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та як наслідок прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення, стали висновки про відсутність в дійсності операцій із наступними контрагентами-постачальниками ТОВ ВФ ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ 40649744) та ТОВ Слобідський хліб (код ЄДРПОУ 40527671), безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій при складанні первинних документів, у зв'язку з чим по вказаним контрагентам не визнано сум ПДВ, віднесених до податкового кредиту.

Розглядаючи вказану справу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом №1724-VIII від 03.11.2016 року, до внесення змін Законом № 1724-VIII від 03.11.2016 року в наступній редакції - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення).

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону № 996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно із Законом №1724-VIII від 03.11.2016 року, до внесення змін Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 року в наступній редакції - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції).

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку,зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 р. до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 в наступній редакції: до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції до внесення змін згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду; (після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1); при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту ( 201.10).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Перевіряючи спірне податкове повідомлення - рішення на предмет його відповідності положенням ч.2 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з контрагентами-постачальниками ТОВ ВФ ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ 40649744) та ТОВ Слобідський хліб (код ЄДРПОУ 40527671).

04.10.2016 року між ФО-П ОСОБА_3 (Замовник) з та ТОВ ВФ ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ 40649744) (Постачальник) укладено договір № 20 ( т.1 а.с.64-66). Згідно цього договору Постачальник, повинен був поставити, а Замовник прийняти та оплатити металообробний інструмент (далі - товар), в асортименті і кількості, визначених в рахунках-фактурах, складених за заявками Замовника, які додані до вказаного договору і є його невід'ємною частиною (п.1.1 Договору).

Орієнтовна сума Договору складає 100000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20000,00 грн. Продукція оплачується Замовником за цінами вказаними в рахунках-фактурах. Оплата за поставлену продукцію має бути виконана Замовником у вигляді 100% передплати за кожну партію продукції, затвердженої відповідним рахунком-фактурою, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п.2.1, 2.3 Договору).

За згодою сторін, належним чином оформлений товар, вказаний в рахунках-фактурах, може змінюватися або замінюватися в асортименті та кількості - в межах загальної суми Договору (п.3.6 Договору).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи надано: видаткову накладну №РН-3-2110 від 21.10.2016 року на суму 29700,00 грн., в т.ч. ПДВ 4950,00грн.; податкову накладну №47 від 21.10.2016 року; товарно-транспортну накладну №41 від 21.10.2016 року, банківські виписки про оплату та докази подальшої реалізації товару позивачем ТОВ КІЗ ЛЕЗО , ДП Полтавський дослідний механічний завод , ПАТ БМЗ ПРОГРЕС (т.1 а.с.72-96).

Позивачем задекларовано вартість придбаного товару у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2016 року ( т.1 а.с.68-71).

07.08.2017 року між ФО-П ОСОБА_3 (Покупець) з та ТОВ Слобідський хліб (код ЄДРПОУ 40527671) (Постачальник) укладено договір № 25 ( т.1 а.с.97-98). Згідно цього договору Постачальник, повинен був поставити, а Покупець прийняти та оплатити металообробний інструмент (далі - товар). Асортимент і кількість товару визначається в рахунках-фактурах, які складаються за заявками Покупця, додаються до вказаного договору і є його невід'ємною частиною (п.1.1 Договору).

Орієнтовна сума Договору складає 100000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20000,00 грн. Продукція оплачується Покупцем за цінами вказаними в рахунках-фактурах. Оплата за поставлену продукцію має бути виконана Покупцем у вигляді 100% передплати за кожну партію продукції, затвердженої відповідним рахунком-фактурою, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п.2.1, 2.3 Договору).

За згодою сторін, належним чином оформлений товар, вказаний в рахунках-фактурах, може змінюватися або замінюватися в асортименті та кількості - в межах загальної суми Договору (п.3.5 Договору).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем за перервіряємий період до матеріалів справи надано: видаткові накладні: №РН-17 від 08.08.2017 року на суму 44298,00 грн. (в т.ч. ПДВ 7383,00грн.), №РН-15 від 04.09.2017 року на суму 21600,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3600,00 грн.); №РН-19 від 12.09.2017 року на суму 47350,20 грн. (в т.ч. ПДВ 7891,70 грн.); №РН-3 від 02.10.2017 року на суму 35790,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5965,00 грн.); №РН-7 від 03.10.2017 року на суму 29599,98 грн. (в т.ч. ПДВ 4933,33 грн.); №РН-12 від 09.10.2017 року на суму 24999,84 грн. (4166,64 грн.); №РН-17 від 13.10.2017 р. на суму 34200,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5700,00 грн.); договір уступки права вимоги №21 від 07.08.2017 року на суму 44298,00 грн.; податкові накладні: №6 від 08.08.2017 року; №8 від 04.09.2017 року; №15 від 12.09.2017 року; №2 від 02.10.2017 року; №10 від 03.10.2017 року; №14 від 09.10.2017 року; №24 від 13.10.2017 року; товарно-транспортні накладні: №7 від 08.08.2017 року; №9 від 04.09.2017 року; №10 від 12.09.2017 року; №13 від 02.10.2017 року; №26 від 03.10.2017 року; №14 від 09.10.2017 року; № 27 від 09.10.2017 року; №17 від 13.10.2017 року ( т.1 а.с.99, 105-109, 131-135, 139, 149-152, 183-186, 192-196, 214-218, 232-235); банківські виписки про оплату ( т.1 а.с.115-125, 167-177, 240-249) та докази подальшої реалізації товару позивачем ТОВ КІЗ ЛЕЗО , ПАТ Нововолинський ливарний завод , ТОВ ВИСОКОВОЛЬТНИЙ СОЮЗ - РЗВА , ТДВ Первомайськдизельмаш , ПрАТ Лебединський завод поршневих колець , ПАТ Житомирський завод огороджувальних конструкцій , ВП Локомотивне депо РФ ПЗЗ Укрзалізниця ,ПАТ НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ ЗАВОД СІЛЬГОСПМАШИН , ПАТ БМЗ ПРОГРЕС ( т.1 а.с.110-114,136-138,140-148,153-166, 187-191, 197-213, 219-231, 236-239).

Позивачем задекларовано вартість придбаного товару у податкових деклараціях з ПДВ за серпень, вересень і жовтень 2017 року ( т.1 а.с.100-104, 126-130, 179-182).

Перевіркою ФО-П ОСОБА_3 встановлено, що наявні в розпорядженні перевірки документи не мають юридичної сили і доказовості первинного документа через відсутність в них обов'язкових реквізитів, також позивачем не надано відповідних первинних документів, що підтверджують факт відвантаження товару - відсутні копії транспортних та супроводжувальних документів, підтверджуючих переміщення товару від поставника до покупця; відсутні документи, що засвідчують транспортування та зберігання товарів.

Відповідачем зроблено висновок, що господарські операції вчинені позивачем не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання товарно-матеріальних цінностей. Наслідком діяльності позивача є виключно чи переважно формування податкового кредиту за рахунок інших суб'єктів підприємницької діяльності та проведення транзитних операцій для формування податкового кредиту для інших контрагентів-покупців. У позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то операції позивача не є господарською діяльністю, в розумінні ПК України.

Отже, перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх повноту відображення в обліку по взаємовідносинам з постачальниками: ТОВ ВФ ОСОБА_4 та ТОВ Слобідський хліб , а також з покупцями по ланцюгу подальшої реалізації.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що висновки перевірки контролюючого органу є хибними та спростовуються доданими до позовної заяви первинними документами , які підтверджують реальність здійснення господарських операції.

На думку представника позивача, позивач не несе відповідальність за дії вчинені його контрагентами ТОВ ВФ ОСОБА_4 та ТОВ Слобідський хліб , на яких є посилання в Акті перевірки, та не зобов'язаний перевіряти ведення господарської діяльності своїми контрагентами. Отже висновки перевірки щодо нереальність здійснення господарських операцій з постачальниками: ТОВ ВФ ОСОБА_4 та ТОВ Слобідський хліб , а також з покупцями по ланцюгу подальшої реалізації позивач вважає безпідставними та необґрунтованими.

Суд не погоджується з такими твердженнями позивача та зазначає наступне.

Відповідно даних встановлених при проведенні перевірки та відображених в Акті перевірки №4607/20-40-13-06-07/НОМЕР_1 від 02.11.2018р. у позивача відсутнє будь-яке рухоме і нерухоме майно, та наймані працівники, дана інформація позивачем не оскаржувалась. У судовому засіданні на запитання суду представник позивача не надав жодних пояснень стосовно можливої наявності у позивача складських приміщень для зберігання товарів, які ним було придбано, транспортних засобів, для перевезення даного товару, а також працівників, які б здійснювали навантаження/розвантаження товару. В той же час суду не надано первинних документів, в підтвердження користування позивачем послугами транспортних компаній або орендування нерухомості. Таким чином позивачем не надано жодних вмотивованих пояснень стосовно організації процесу та проведення своєї господарської діяльності.

Органами податкової міліції встановлено, що фізична особа, яка згідно облікових даних ТОВ ВФ ОСОБА_4 являється керівником, головним бухгалтером та особою, що має право підпису, жодним чином не відноситься до даного підприємства.

Відносно ТОВ Слобідський хліб порушено кримінальне провадження №32017220000000085 від 13.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України - не встановленими особами створено суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ Слобідський хліб (40527671) з метою прикриття незаконної діяльності.

Згідно даних податкової міліції стосовно контрагентів позивача - ТОВ ВФ ОСОБА_4 та ТОВ Слобідський хліб внесено відомості до облікової картки суб'єкта щодо фіктивного підприємництва.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що основним видом діяльності ТОВ Слобідський хліб є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин.

В той же час позивачем придбано у ТОВ Слобідський хліб наступні товари: пластини, мітчики, машинки ПШМ та свердла, вказані товари не відповідають виду діяльності ТОВ Слобідський хліб , відповідно даних ДФС України ТОВ Слобідський хліб не є імпортером та взагалі не здійснював придбання товару за вказаною номенклатурою.

На запитання суду про наявність сертифікатів або документів, які підтверджують походження придбаного товару, представник позивача не надав жодних конкретних відомостей та повідомив про фактичну відсутність таких документів у позивача.

Таким чином, відсутність первинних документів стосовно зберігання товару, складських приміщень і транспортних засобів, товарно-транспортних накладних, які б підтверджували здійснення господарських операцій, наявність податкової інформації, є свідченням про неспричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно - не свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

Отже, оскільки в ході розгляду справи не встановлено факту реальності правочинів між позивачем та ТОВ Слобідський хліб і ТОВ ВФ ОСОБА_4 , зазначене виключає відповідно, реальність угод по ланцюгу подальшої реалізації, що, відповідно свідчить про неправомірність формування відповідних податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Виходячи з вищевказаного, суд вважає, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення, прийняте на його підставі - законним.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем було належним чином доведено правомірність спірного податкового - повідомлення - рішення.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,61146, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 17 квітня 2019 року.

Суддя Заічко О.В.