Постанова

від 16.04.2019 по справі 540/2412/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

16 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/2412/18 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Засновника друкованого засобу масової інформації Газети "Промінь" Скадовського районного комітету Комуністичної партії України про припинення випуску друкованого засобу масової інформації, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2018 року Міністерство юстиції України звернулось до суду з адміністративним позовом про припинення випуску друкованого засобу масової інформації, а саме, припинити випуск газети "Промінь", свідоцтво №61, серія ХС, зареєстрованої Державним комітетом України у справах видавництва, поліграфії та книгорозповсюдження, засновником якої є Скадовський районний комітет Комуністичної партії України.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків адміністративного позову.

Підставою для залишення адміністративного позову без руху були, серед іншого, пропуск звернення до адміністративного суду, ухвалу суду позивач отримав 11 грудня 2018 року.

На виконання ухвали суду від 03 грудня 2018 року представник позивача 17 грудня 2018 року подав до суду заяву про поновлення строків звернення до суду з позовом (отримана судом 20 грудня 2018 року вх.№14649/18).

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року адміністративний позов Міністерства юстиції України до Засновника друкованого засобу масової інформації Газети "Промінь" Скадовського районного комітету Комуністичної партії України про припинення випуску друкованого засобу масової інформації - повернуто позивачу.

Повернуто позивачу судовий збір в розмірі 1762 грн. відповідно до платіжного доручення №1900 від 25 жовтня 2018 року.

Роз'яснено позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Міністерство юстиції України звернулось з апеляційною скаргою, в якій просила її скасувати та постановити нову ухвалу, якою поновити строк звернення до суду та відкрити провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.

Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду без поважних причин.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним з огляду на наступне.

За змістом пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Відповідно пункту 5 статті 7 Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки у разі недотримання вимог цього Закону засновниками друкованих засобів масової інформації після спливу трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом їх випуск підлягає припиненню в установленому законом порядку, крім випадків, коли засновником друкованого засобу масової інформації вжито заходів щодо дотримання вимог цього Закону, а неможливість перереєстрації такого друкованого засобу масової інформації зумовлена об'єктивними причинами.

Так, вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що про порушення відповідачем приписів законодавства відповідач був обізнаний в серпні-вересні 2015 року, а також отримав всі необхідні матеріали для звернення до адміністративного суду з відповідним адміністративним позовом.

Проте суд першої інстанції, визначаючи недотримання позивачем строку звернення до суду, не дослідів, що порушення відповідача, що виразились на думку апелянта у недотриманні вимог Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки за своєю юридичною природою є триваючими.

Так, згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Відповідно частини 3 статті 3 Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки у разі невиконання юридичними особами, політичними партіями, іншими об'єднаннями громадян, друкованими засобами масової інформації вимог цього Закону їх діяльність/випуск підлягає припиненню в судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, або іншого уповноваженого органу державної влади.

Досліджуючи матеріали позовної заяви, апеляційний суд зазначає, що фактично предметом адміністративного позову є припинення випуску друкованого засобу масової інформації.

При цьому суд виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб'єкт протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність).

Триваючі правопорушення характеризуються не різними видами правопорушень правової норми, а є незмінними за об'єктивною стороною і характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність перебуває у стані безперервного продовження цих дій або бездіяльності.

За своєю юридичною природою невиконання юридичними особами, політичними партіями, іншими об'єднаннями громадян, друкованими засобами масової інформації вимог Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки - це правопорушення, які носять триваючий характер.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

У зв'язку з цим, досліджуючи питання недотримання позивачем строку звернення до суду на підставі частини 3 статті 3 Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки слід враховувати таку обставину як триваючий характер правопорушення. Обмеження строку звернення щодо припинення в судовому порядку друкованих засобів масової інформації у разі невиконання ними вимог цього Закону не повинні застосовуватися стосовно заходів відповідальності, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки.

Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 25 березня 2008 року по справі № 21-2343во07, № судового рішення в ЄДРСРУ 73355377.

Крім того у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 826/2810/17, № судового рішення в ЄДРСРУ 74991922 зазначено, що закріплені у законодавстві гарантії прав суб'єктів приватного права (зокрема, процесуальні строки), не повинні використовуватися для легалізації триваючого правопорушення або здійснення незаконної діяльності.

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, закріплений у статті 9 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні.

При цьому суд першої інстанції обставину щодо триваючого порушення відповідача, що виразилось у недотриманні вимог Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки не дослідив, хоча остання має вирішальне значення щодо визначення дотримання позивачем строку звернення до суду.

Крім того апеляційний суд звертає увагу, що позивачем 20.12.2018 до суду першої інстанції була надана заява про поновлення строку звернення до суду (а.с. 54), в якій наведені інші підстави для поновлення строку звернення до суду, ніж в заяві від 26.11.2018 (а.с. 47).

Так, позивачем зазначено що в даному випадку у відповідача наявні ознаки триваючого правопорушення, на підтвердження чого надав судові рішення Верховного Суду України в справі №804/401/17 від 11 квітня 2018 року (номер справи в ЄДРСР 73355377).

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції зазначив, що наведене рішення Верховного Суду не стосується правовідносин щодо припинення випуску друкованого засобу масової інформації за приписами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", а тому його застосування до спірних правовідносин є безпідставним.

Проте доводи позивача щодо наявності ознак триваючого правопорушення не були досліджені судом першої інстанції ані в мотивувальній, ані в резолютивній частинах оскаржуваної ухвали.

За змістом частин 1, 2 статті 123 КАС України разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Водночас, відповідно частини 6 статті 121 КАС України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 294 ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові) можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Звернення до суду з позовом з пропуском процесуального строку на реалізацію такого права є підставою для залишення позовної заяви без руху з встановленням строку для надання клопотання про поновлення такого строку з наведенням підстав поважності його пропуску.

Своєю чергою, наслідком визнання судом наведених на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху підстав пропуску строку неповажними, є постановлення ухвали про повернення позовної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 серпня 2018 року, справа №826/4213/18, № судового рішення в ЄДРСРУ 75832878.

Отже, за наявності відповідного клопотання про поновлення строку суд повинен винести процесуальне рішення щодо визнання підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду вказаних позивачем неповажними.

Між тим, резолютивна частина оскаржуваної ухвали не містить будь-якого правового висновку з приводу вказаного питання.

Отже, висновок суду про повернення адміністративного позову позивачу є передчасним, адже ним, фактично не вирішено питання про визнання підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду вказаних позивачем неповажними та не встановлено обставину щодо триваючого порушення відповідача, яке на думку апелянта є недотриманням вимог Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки .

Із врахуванням викладеного оскаржувана ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Водночас вимоги апеляційної скарги про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, поновлення строку звернення до суду та відкриття провадження за будь-яких умов не підлягають задоволенню, оскільки такі повноваження апеляційного суду відсутні за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду з огляду на положення статей 315, 320 КАС України.

Оскільки при винесенні ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 320 КАС України, приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали судді і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити частково, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року - скасувати.

Направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: В.О. Потапчук

Суддя: Г.В. Семенюк