Постанова

від 16.04.2019 по справі 641/8479/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року

м. Харків

Справа № 641/8479/17

Провадження № 22-ц/818/2052/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - судді Бровченка І.О.,

суддів: Бурлака І. В., Колтунової А. І.,

за участю секретаря - Прокопчук І.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

позивач - ОСОБА_2,

позивач - ОСОБА_3,

позивач - ОСОБА_4,

позивач - ОСОБА_5,

позивач - ОСОБА_6,

позивач - ОСОБА_7,

позивач - ОСОБА_8,

позивач - ОСОБА_9,

позивач - ОСОБА_10,

позивач - ОСОБА_11,

позивач - ОСОБА_12,

позивач - ОСОБА_13,

позивач - ОСОБА_14,

позивач - ОСОБА_15,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Форсе ,

відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства Артем-Банк Шевченко Андрій Миколайович,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства Артем-Банк Шевченка Андрія Миколайовича на заочне рішення Комінтернівського районного суду Харківської області від 18 квітня 2018 року в складі судді Боговського Д.Є.,

в с т а н о в и в:

У грудні 2017 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 звернулись до суду з позовом, в якому просять визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Артем-Банк Шевченка А.М. щодо не включення інформації про них до переліку вкладників АТ Артем-Банк ; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Артем-Банк Шевченка А.М. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивачів як вкладників АТ Артем-Банк та розмір грошових коштів на їх рахунках для відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; стягнути солідарно з ТОВ Форсе та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Артем-Банк Шевченка А.М. на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 моральну шкоду в розмірі 1000 грн. кожному, а також з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Артем-Банк Шевченка А.М. на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 500 грн.

Заочним Комінтернівського районного суду Харківської області від 18 квітня 2018року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Артем-Банк Шевченка А.М. щодо невключення інформації про ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до переліку вкладників Акціонерного товариства АРТЕМ-БАНК , які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства АРТЕМ-БАНК Шевченка А.М. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про:

ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 60375,00 грн. за договором банківського рахунку №40.10.000083 від 01.11.2016 року;

ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 38640,00 грн. за договором банківського рахунку №40.77.000756 від 03.11.2016 року;

ОСОБА_3 як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 48300,00 грн. за договором банківського рахунку №40.10.000067 від 29.08.2016 року;

ОСОБА_4 як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 77280,00 грн. за договором банківського рахунку №40.10.000082 від 01.11.2016 року;

ОСОБА_4 як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 79695,00 грн. за договором банківського рахунку №40.77.000757 від 03.11.2016 року;

ОСОБА_6.як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 86940,00 грн. за договором банківського рахунку №40.77.000752 від 03.11.2016 року;

ОСОБА_7як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 84525,00 грн. за договором банківського рахунку №40.10.000018 від 09.06.2016 року;

ОСОБА_8 як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 77280,00 грн. за договором банківського рахунку №40.10.000086 від 03.11.2016 року;

ОСОБА_9 як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 96600,00 грн. за договором банківського рахунку №40.77.000753 від 03.11.2016 року;

ОСОБА_10 як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 67620,00 грн. за договором банківського рахунку №40.77.000751 від 03.11.2016 року;

ОСОБА_11 як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 43470,00 грн. за договором банківського рахунку №40.77.000755 від 03.11.2016 року;

ОСОБА_12 як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 65205,00 грн. за договором банківського рахунку №40.10.000084 від 01.11.2016 року;

ОСОБА_13 як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 60375,00 грн. за договором банківського рахунку №40.10.000067 від 01.11.2016 року;

ОСОБА_14 як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 41296,50 грн. за договором банківського рахунку №40.10.000020 від 09.06.2016 року;

ОСОБА_15 як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 72450,00 грн. за договором банківського рахунку №40.10.000019 від 09.06.2016 року.

Стягнуто солідарно з ТОВ Форсе та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Артем-Банк Шевченка А.М. моральну шкоду на користь ОСОБА_2 у розмірі 1000,00 грн.

Стягнуто солідарно з ТОВ Форсе та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Артем-Банк Шевченка А.М. моральну шкоду на користь ОСОБА_14 у розмірі 1000,00 грн.

Стягнуто солідарно з ТОВ Форсе та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Артем-Банк Шевченка А.М. моральну шкоду на користь ОСОБА_11 у розмірі 1000,00 грн.

Стягнуто солідарно з ТОВ Форсе та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Артем-Банк Шевченка А.М. моральну шкоду на користь ОСОБА_3 кошти у розмірі 1000,00 грн.

Стягнуто солідарно з ТОВ Форсе та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Артем-Банк Шевченка А.М. моральну шкоду на користь ОСОБА_13 кошти у розмірі 1000,00 грн.

Стягнуто солідарно з ТОВ Форсе та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Артем-Банк Шевченка А.М. моральну шкоду на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 1000,00 грн.

Стягнуто солідарно з ТОВ Форсе та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Артем-Банк Шевченка А.М. моральну шкоду на користь ОСОБА_12 кошти у розмірі 1000,00 грн.

Стягнуто солідарно з ТОВ Форсе та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства АРТЕМ-БАНК Шевченка А.М. моральну шкоду на користь ОСОБА_10 кошти у розмірі 1000,00 грн.

Стягнуто солідарно з ТОВ Форсе та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Артем-Банк Шевченка А.М. моральну шкоду на користь ОСОБА_15 кошти у розмірі 1000,00 грн.

Стягнуто солідарно з ТОВ Форсе та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Артем-Банк Шевченка А.М. моральну шкоду на користь ОСОБА_4 кошти у розмірі 1000,00 грн.

Стягнуто солідарно з ТОВ Форсе та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Артем-Банк Шевченка А.М. моральну шкоду на користь ОСОБА_8 кошти у розмірі 1000,00 грн.

Стягнуто солідарно з ТОВ Форсе та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Артем-Банк Шевченка А.М. моральну шкоду на користь ОСОБА_4 кошти у розмірі 1000,00 грн.

Стягнуто солідарно з ТОВ Форсе та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Артем-Банк Шевченка А.М. моральну шкоду на користь ОСОБА_7 кошти у розмірі 1000,00 грн.

Стягнуто солідарно з ТОВ Форсе та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Артем-Банк Шевченка А.М. моральну шкоду на користь ОСОБА_6 кошти у розмірі 1000,00 грн.

Стягнуто з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Артем-Банк Шевченка А.М. моральну шкоду на користь ОСОБА_9 кошти у розмірі 500,00 грн.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Артем-Банк просить рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі, оскільки спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зазначає, що ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції не прийняв до уваги висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15. Інши доводи апеляційна скарга не містить.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачів ОСОБА_18 просить рішення суду першої інстанції залишити без задоволення, а апеляційну скаргу без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що між ПАТ Артем-Банк та позивачами було укладено договори банківського рахунку (далі - договори), а саме: договір банківського рахунку №40.10.000083 від 01.11.2016 з ОСОБА_1; договір банківського рахунку №40.77.000756 від 03.11.2016 з ОСОБА_2; договір банківського рахунку №40.10.000067 від 29.08.2016 з ОСОБА_3; договір банківського рахунку №40.10.000082 від 01.11.2016 з ОСОБА_4; договір банківського рахунку №40.77.000757 від 03.11.2016 з ОСОБА_4; договір банківського рахунку №40.77.000752 від 03.11.2016 з ОСОБА_6; договір банківського рахунку №40.10.000018 від 09.06.2016 з ОСОБА_7; договір банківського рахунку №40.10.000086 від 03.11.2016 з ОСОБА_8; договір банківського рахунку №40.77.000753 від 03.11.2016 з ОСОБА_9; договір банківського рахунку №40.77.000751 від 03.11.2016 року з ОСОБА_10; договір банківського рахунку №40.77.000755 від 03.11.2016 з ОСОБА_11; договір банківського рахунку №40.10.000084 від 01.11.2016 з ОСОБА_12; договір банківського рахунку №40.10.000067 від 01.11.2016 з ОСОБА_13; договір банківського рахунку №40.10.000020 від 09.06.2016 з ОСОБА_14; договір банківського рахунку №40.10.000019 від 09.06.2016 з ОСОБА_8..

Відповідно до п.п.1.1 вказаних договорів банк відкриває клієнту поточний рахунок в національній валюті України гривні, на які зобов'язується приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять клієнту, для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України.

На виконання умов договорів банківського вкладу кожному позивачу було відкрито відповідний банківський поточний рахунок.

На поточні рахунки позивачів було зараховано кошти, а саме: виплачено заробітну плату ТОВ Форсе , код ЄДРПОУ 40378790, на якому всі позивачі працювали, що підтверджується відповідними наказами про прийняття на роботу та копіями трудових книжок позивачів.

Між ПАТ Артем-Банк та ТОВ Форсе було укладено договір банківського рахунку № 40.77.000435 від 26.05.2016 та додаткову угоду № 1 до договору від 26.05.2016.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору банк за заявою ТОВ Форсе та на підставі цього договору й документів, визначених законодавством України, відкриває останньому поточний рахунок для зарахування, зберігання, перерахування, видачі грошових коштів, а також здійснення всіх інших операцій, передбачених чинним законодавством України.

Так, на підставі виписки з особового рахунку ТОВ Форсе за період з 01.11.2016 по 07.11.2016 АТ Артем-Банк на відповідні банківські рахунки позивачів 07.11.2016 було перераховано кошти за призначенням виплата заробітної плати за 04/2016, 05/2016, 06/2016, 07/2016, 08/2016, 09/2016 без ПДВ , а саме: ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) - кошти у розмірі 38640,00 грн.; ОСОБА_14 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) - кошти у розмірі 41296,50 грн.; ОСОБА_11 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) - кошти у розмірі 43470,00 грн.; ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4) - кошти у розмірі 48300,00 грн.; ОСОБА_13 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_15) - кошти у розмірі 60375,00 грн.; ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5) - кошти у розмірі 60375,00 грн.; ОСОБА_12 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6) - кошти у розмірі 65205,00 грн.; ОСОБА_10 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7) - кошти у розмірі 67620,00 грн.; ОСОБА_15 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8) - кошти у розмірі 72450,00 грн.; ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9) - кошти у розмірі 77280,00 грн.; ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10) - кошти у розмірі 77280,00 грн.; ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11) - кошти у розмірі 79695,00 грн.; ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12) - кошти у розмірі 84525,00 грн.; ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13) - кошти у розмірі 86940,00 грн.; ОСОБА_9 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_14) - кошти у розмірі 96600,00 грн.

Розмір заробітної плати за 04/2016, 05/2016, 06/2016, 07/2016, 08/2016, 09/2016 , визначено, зокрема, у відомостях ТОВ Форсе про заробітну плату працівників за квітень 2016 р., травень 2016 р., червень 2016 р., липень 2016 р., серпень 2016 р., вересень 2016 р. відповідно щодо кожного позивача.

Згідно виписок з особових рахунків позивачів вказані кошти було зараховано на банківські рахунки позивачів - призначення: виплата заробітної плати за 04/2016, 05/2016, 06/2016, 07/2016, 08/2016, 09/2016 без ПДВ .

Вказані суми грошових коштів, зараховані ТОВ Форсе на рахунки позивачів,

ТОВ ФОРСЕ заробітну плату за 04/2016, 05/2016, 06/2016, 07/2016, 08/2016, 09/2016 було перераховано на банківські рахунки позивачів у листопаді 2016 року, останнім АТ Артем-Банк не виплачена до теперішнього часу, незважаючи, що заробітна плата фактично є засобом для існування позивачів, несвоєчасна виплата працівникові заробітної плати вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 15 листопада 2016 № 416-рш/БТ Про віднесення Публічного акціонерного товариства Артем-Банк до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.11.2016 прийнято рішення № 2447 про запровадження з 16 листопада 2016 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Артем-Банк .

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ Артем-Банк призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_23.

Тимчасову адміністрацію у АТ Артем-Банк запроваджено строком на один місяць з 16 листопада 2016 року по 15 грудня 2016 року включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 15 грудня 2016 року № 492-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Артем-Банк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16 грудня 2016 року №2857, Про початок процедури ліквідації АТ АРТЕМ-БАНК та делегування повноважень ліквідатора банку .

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства Артем-Банк з 16 грудня 2016 до 15 грудня 2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ Артем-Банк , визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52 1 , 53 Закону Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон), в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_23 строком на два роки з 16 грудня 2016 до 15 грудня 2018 включно.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2229 від 31 травня 2017 про зміну уповноваженої особи Фонду, якій делеговано повноваження ліквідатора АТ Артем-Банк , яким призначено Шевченко Андрія Миколайовича.

Оскільки позивачі є вкладниками ПАТ Артем-Банк , то на них розповсюджується дія Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Однак, після запровадження в банку тимчасової адміністрації кошти позивачам повернуті не були.

Позивачі звертались з заявами до ліквідатора АТ Артем-Банк та директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з проханням виплатити їм гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним у банку.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб листами від 28.02.2017 повідомив кожного позивача, що на виконання вимог Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб продовжується перевірка за рахунками фізичних осіб, які протягом року до запровадження Тимчасової адміністрації уклали договори з АТ Артем-Банк , на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених цим Законом.

Крім того, Уповноваженою особою на ліквідацію АТ Артем-Банк листами від 03.03.2017 та від 14.03.2017 було повідомлено позивачів про те, що операція щодо розміщення Вами вкладу підпадала під критерії обов'язкової перевірки, встановлені підпунктом 1.4. та підпунктом 1.5. пункту 1 розділу ІІ Порядку № 2552, стосовно даної операції було прийнято рішення щодо тимчасового обмеження здійснення виплат за рахунок коштів Фонду до моменту закінчення перевірки відповідно до Порядку №2552 та Порядку №826 .

За результатами проведеної перевірки Уповноваженою особою на ліквідацію АТ Артем-Банк на підставі пункту 9 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визнано нікчемними правочини щодо проведення переказу АТ Артем-Банк грошових коштів із поточного рахунку 26001109543701.980 ТОВ Форсе на поточні рахунки позивачів в АТ Артем-Банк із призначенням платежу виплата заробітної плати за 04/2016, 05/2016, 06/2016, 07/2016, 08/2016, 09/2016 без ПДВ : ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) - у розмірі 38640,00 грн.; ОСОБА_14 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) - у розмірі 41296,50 грн.; ОСОБА_11 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) - у розмірі 43470,00 грн.; ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4) - кошти у розмірі 48300,00 грн.; ОСОБА_13 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_15) - кошти у розмірі 60375,00 грн.; ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5) - кошти у розмірі 60375,00 грн.; ОСОБА_12 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6) - кошти у розмірі 65205,00 грн.; ОСОБА_10 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7) - кошти у розмірі 67620,00 грн.; ОСОБА_15 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8) - кошти у розмірі 72450,00 грн.; ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9) - кошти у розмірі 77280,00 грн.; ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10) - кошти у розмірі 77280,00 грн.; ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11) - кошти у розмірі 79695,00 грн.; ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12) - кошти у розмірі 84525,00 грн.; ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13) - кошти у розмірі 86940,00 грн.; ОСОБА_9 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_14) - кошти у розмірі 96600,00 грн.

Відповідно до Повідомлень про нікчемність уповноважена особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Артем-Банк Шевченко А.М., керуючись п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону прийняв рішення про нікчемність переказу коштів, здійснених ТОВ Форсе на поточні рахунки позивачів, посилаючись на наступну підставу, а саме здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства (п.9).

Однак, позивачі в силу закону не могли бути обізнані про проблемність банку, тому що у відповідності до ст. 75 Закону України Про банки та банківську діяльність , рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею, а тому воно не поширюється та не розголошується для доступу, та підлягає розголошенню обмеженому колу осіб, до якого позивачів не віднесено.

Відповідно до Повідомлення про нікчемність, уповноважена особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Артем-Банк Шевченко А.М. стверджує, що перекази коштів здійснені за ініціативою ТОВ Форсе на користь позивачів є нікчемними, оскільки відповідають підставам нікчемності, визначеним у вказаній нормі Закону.

При цьому, відповідно до змісту ст. 47 Закону України Про банки і банківську діяльність банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. До банківських послуг належать, зокрема: відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки Уповноваженої особи Фонду щодо здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства, відносно вказаного переказу є такими, що не відповідають дійсності. Обставини, викладені в повідомленнях про нікчемність правочинів, визначені пунктом 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відсутні. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Артем-Банк Шевченком А.М. безпідставно не включено позивачів до переліку вкладників АТ Артем-Банк , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Невключення позивачів до переліку вкладників АТ Артем-Банк які мають право на відшкодування коштів, порушує їх право на визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при прийнятті рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

В апеляційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Артем-Банк Шевченко А.М. просить рішення суду скасувати та закрити провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Іншими доводами апеляційна скарга не обґрунтовується.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 цього Кодексу).

З аналізу наведених процесуальних норм убачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень), натомість визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом № 4452-VI. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно із частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, визначеними частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.

На підставі частин першої та другої статті 6 цього Закону в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

Відповідно до частин першої та другої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн. Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

У разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III Про банки і банківську діяльність , Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку (частина шоста статті 26 Закону № 4452-VI).

Нормами статті 27 цього Закону установлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, зокрема: уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку; уповноважена особа Фонду формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду; Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду та оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті Урядовий кур'єр або Голос України .

Відповідно до частини першої статті 28 цього Закону Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

За приписами частини першої статті 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону НБУ, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Гарантії Фонду є гарантіями держави, передбаченими Законом № 4452-VI. Для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися державні кошти. Тому рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодувань сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження щодо виведення з ринку неплатоспроможних банків.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 27.02.2019 у справі № 750/788/18 дійшла висновку про те, що спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів з урахуванням установленого частиною першою статті 26 Закону № 4452-VI граничного розміру відшкодування за вкладами.

Аналогічну правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15, від 4 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, від 3 жовтня 2018 року у справі № 367/2089/15-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 127/25132/17 та інших.

Разом з тим, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_21, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Артем-Банк Шевченка А.М. про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. В позовній заяві позивачі просили суд: визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Артем-Банк щодо не включення позивачів до переліку вкладників АТ Артем-Банк , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб, за договорами банківського вкладу, укладеного між позивачами та АТ Артем-Банк ; зобов'язати уповноважену особу Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Артем-Банк надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивачів як вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвала суду мотивована тим, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Позивачам роз'яснено, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. Роз'яснено позивачам, що для захисту своїх прав та законних інтересів вони мають право звернутись до відповідного місцевого загального суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_12 залишено без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року по справі № 820/4211/17 змінено шляхом викладення абзацу третього резолютивної частини ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року наступним чином: роз'яснити позивачу, що для захисту своїх прав і законних інтересів вони мають право звернутись до відповідних місцевих загальних судів у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.

У цьому пункті закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі Станєв проти Болгарії (Stanev v. Bulgaria) від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (див., наприклад, рішення у справі Кутій проти Хорватії (Kutit v. Croatia), N 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

Згідно зі ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ЄСПЛ неодноразово встановлював порушення Україною Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між національними судами.

Рішення від 17 січня 2013 року у справі Мосендз проти України ( Mosendz v. Ukraine , заява № 52013/08), ЄСПЛ визнав, що заявник був позбавлений ефективного національного засобу юридичного захисту, гарантованого статтею 13 Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між цивільними й адміністративними судами (§ 116, 119, 122-125); рішення від 21 грудня 2017 року у справі Шестопалова проти України ( Shestopalova v. Ukraine , заява № 55339/07), в якому ЄСПЛ дійшов висновку, що заявниця була позбавлена права на доступ до суду всупереч пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки національні суди надавали їй суперечливі роз'яснення щодо юрисдикції, відповідно до якої позов заявниці мав розглядатися у судах України, а Вищий адміністративний суд України не виконав рішення Верховного Суду України щодо розгляду позову заявниці за правилами адміністративного судочинства (§ 13, 18-24)).

У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі Безимянная проти Росії (заява № 21851/03) ЄСПЛ наголосив, що погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту .

З урахуванням мотивів ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, з метою захисту прав і законних інтересів позивачів у грудні 2017 року звернулись до Комінтернівського районного суду м. Харкова, який розглянув справу та ухвалив оскаржуване судове рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів, не відступаючи від правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15, з урахуванням того факту, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, яка набрала законної сили, вже було визначено підвідомчість цієї справи суду цивільної юрисдикції, з метою забезпечити позивачам право на судовий захист та справедливий судовий розгляд вважає за правомірне, що справа за вказаним позовом необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при ухвалені судового рішення судом першої інстанції додержано норми процесуального права, а тому заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2018 року у відповідно до ст. ст. 367, 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства Артем Банк Шевченка Андрія Миколайовича залишити без задоволення.

Заочне рішення Комінтернівського районного суду Харківської області від 18 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 квітня 2019 року.

Головуючий - І.О. Бровченко

Судді: І.В. Бурлака

А.І. Колтунова