Ухвала

від 15.04.2019 по справі 490/923/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника «ТОВ «ДАКСС» адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого суддіЦентрального районного суду м. Миколаєва від 14 березня 2019 року, якою накладено арешт на грошові кошти, розміщені на банківському рахунку ТОВ «ДАКСС» (кодЄДРПОУ 37609167)за №35211017001124,відкритому вДержавній Казначейськійслужбі України(МФО820172).

Учасники судового провадження:

прокурори ОСОБА_6 , ОСОБА_7

представник «ТОВ «ДАКСС» - адвокат ОСОБА_5

власник майна ОСОБА_8

встановив:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі представник «ТОВ «ДАКСС» - адвокат ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати.

Короткий зміст ухвали слідчого судді.

Ухвалою слідчогосудді клопотанняслідчого СУГУНП Українив Миколаївськійобласті ОСОБА_9 про накладенняарешту нагрошові кошти задоволено.Накладено арештна грошовікошти,розміщені набанківському рахункуТОВ «ДАКСС»(кодЄДРПОУ 37609167)за № НОМЕР_1 ,відкритому вДержавній Казначейськійслужбі України(МФО820172),іззабороною здійснювати всі видаткові операції за даним рахунком до скасування арешту у порядку, встановленому чинним Кримінальним процесуальним кодексом України.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

На обґрунтування апеляційної скарги адвокат ОСОБА_5 стверджує, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та невмотивованим, під час його ухвалення допущено неповноту судового розгляду та істотно порушенні вимоги кримінального процесуального закону.

Зазначає, що оскаржувану ухвалу постановлено без участі представників ТОВ «ДАКСС», про розгляд справи їх не повідомляли, копію ухвали на адресу ТОВ «ДАКСС» не направляли. 26 березня 2019 року стало відомо від представників Держказначейства про арешт рахунку, та цього ж дня представником ТОВ «ДАКСС» було подано письмове клопотання про ознайомлення з матеріалами справи і надання копії ухвали. Копію ухвали і матеріали справи для ознайомлення було надано 04.04.2019 року, що підтверджується підписом в матеріалах справи.

Вказує, що надані слідчим в якості доказу вчинення кримінального правопорушення витяг з ЄРДР, пояснення спеціаліста, огляд місця події від 24.01.2019 року та рапорт працівника поліції від 24.01.2019 року не можуть визнаватись доказом вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.191 КК України відповідно до ст.84 КПК України. Так, підставою для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення є рапорт працівника поліції від 24.01.2019 року в якому зазначено, що посадові особи мають намір привласнити бюджетні кошти шляхом внесення неправдивих відомостей в акт виконаних робіт. Тобто повідомлення не про вчинення злочину, а припущення про умисел на вчинення злочину. Вказаний факт є припущенням слідчого, прокурора, а слідчий суддя прийняв як встановлений факт, без зазначення належних доказів, що вплинуло на прийняття незаконного рішення.

Крім того, не надано будь яких доказів того що посадові особи ТОВ « ДАКСС» заволоділи бюджетними коштами. Відповідно до ст.242 КПК України передбачено, що доказом визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням є тільки висновок експертизи. Як вбачається з матеріалів провадження такої експертизи не має, а тому твердження слідчого і слідчого судді що є заволодіння бюджетними коштами є безпідставним та не гуртуються на вимогах закону.

Також слідчим суддею не взято до уваги, що дане підприємство здійснює свою діяльність в установленому законом порядку. Так, між ТОВ «ДАКСС» і Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням укладено договір про виконання робіт, даний договір діє до 31.12.2019 року, тобто між сторонами є цивільно правові відносини, які повинні виконуватись відповідно до вимог договору. Відповідно до п.15.2 умов договору замовник перерахував аванс 30% вартості від суми договору, що становить 5 680 214,00 грн. Таку суму необхідно використати на протязі трьох місяців, а по закінченні зазначеного терміну залишок повернути.

Як вбачається з клопотання слідчого остання сума авансу перерахована 27.12.2018 року, отже строк освоєння грошових коштів три місяці спливає 27.03.2019 року, а при таких обставинах справи твердження суду про те що такі кошти отримані в результаті вчинення злочину є помилковим.

Крім того, як на доказ вчинення злочину суд послався на пояснення свідка спеціаліста ОСОБА_10 і акт огляду місця події від 24.01.2019року.

При ознайомленні зі свідченнями спеціаліста вбачається, що роботи виконані на 50% відсотків, точну суму вартості робіт станом на 24.01.2019 року не може вказати, так як для цього необхідно провести експертизу. Отже це спростовує висновок суду про те, що роботи не виконуються. А питання щодо того чи виконані в повному обсязі дані роботи, не є компетенцією правоохоронних органів, оскільки в такому випадку виникають цивільно правові правовідносини і не міститься в таких діях склад кримінального правопорушення.

За такого, в діях посадових осіб ТОВ «ДАКСС» відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.191 КК України, тому є помилковими висновок слідчого судді про те, що грошові кошти отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, і є доказом вчинення злочину.

Стверджує, що при прийняті рішення слідчим суддею не враховано, що по справі відсутня обґрунтована підозра конкретним посадовим особам ТОВ «ДАКСС» і жодним чином не досліджено розумність та співрозмірність обмеження права власності товариства у зв`язку з відсутністю встановлення конкретної суми збитків заподіяних саме діями посадових осіб ТОВ « ДАКСС», наявності суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, звертає увагу що роботи ТОВ «ДАКСС» виконувалися, а після накладення арештів на рахунки підприємства призупинились, що унеможливлює виконання вимог договору в установлений строк та завдає збитки підприємству.

Зазначає, що слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не вказано строк дії даної ухали, що є порушенням прав ТОВ «ДАКСС».

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

Слідчим управліннямГУНП уМиколаївській областіздійснюється досудоверозслідування обставинкримінального правопорушення,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42019150410000005від 24.01.2019за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.191КК України, за фактом заволодіння державними коштами посадовими особами Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління та посадовими особами підприємств-генпідрядників під час виконання будівельних робіт з будівництва будівель казарм та ремонту будівлі їдальні та гуртожитку.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.07.2018 року між Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням в особі т.в.о. начальника управління ОСОБА_11 (Замовник) та ТОВ «ДАКСС» (Генпідрядник) в особі директора ОСОБА_8 укладено договір генерального підряду №167/18 (далі - Договір), предметом якого є «капітальний ремонт гуртожитку по вул. Чайковського, №40/1, в м. Миколаєві». Відповідно до п. 3.1 Договору - договірна ціна становить 11 707 446,00 гривень.

Відповідно до умов Договору, а саме п.п. 1.1,1.2 Генпідрядник зобов`язується виконати роботи з будівництва об`єкту та передати їх замовнику, а замовник прийняти і оплатити виконані роботи (Об`єкт). Згідно з п. 15.2 Замовник має право перерахувати на рахунок Генпідрядника аванс в розмірі не більше 30 % від суми договору. Генпідрядник зобов`язується використати одержану попередню оплату протягом 3-х місяців після одержання попередньої оплати. По закінченню зазначеного терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику.

Згідно інформації з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів встановлено, що станом на 17.10.2018 року та 27.12.2018 року загальна сума отриманих ТОВ «ДАКСС» грошових коштів за вказаними договорами складає 5 680 214,00 гривень.

Однак в ході проведення огляду місця події від 24.01.2019 року встановлено, що на об`єкті капітального ремонту за адресою: м. Миколаїв вул. Чайковського, №40/1 виконаний незначний обсяг робити, а саме: демонтаж внутрішніх міжквартирних стін та міжкімнатних перегородок; демонтаж вікон, демонтаж усіх дверей, встановлені металопластикові вікна; на 5-му поверсі розпочато мурування міжквартирних стін із газобетоних блоків.

Крім того, з показів свідка ОСОБА_10 , який був учасником огляду в якості спеціаліста, встановлено, що загалом на момент огляду капітальний ремонт за адресою: м. Миколаїв вул. Чайковського, №40/1 не завершено. На вказаному об`єкті ще необхідно виконати наступні роботи для завершення: мурування внутрішніх міжквартирних стін та перегородок; система опалення, електромережі, влаштування конструкції підлоги; внутрішні оздоблювальні роботи; утеплення фасаду та його оздоблення.

Вказані обставини свідчать про те, що роботи по капітальному ремонту гуртожитку за адресою: м. Миколаїв вул. Чайковського, №40/1 виконані не в повному обсязі, у зв`язку з чим є підстави вважати, що вказані посадові особи могли заволодіти бюджетними коштами.

Слідчий звернувся до слідчого судді клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, розміщені на банківському рахунку ТОВ «ДАКСС» (кодЄДРПОУ 37609167)за № НОМЕР_1 ,відкритому вДержавній Казначейськійслужбі України(МФО820172), іззабороною здійснювати всі видаткові операції за даним рахунком до скасування арешту у порядку, встановленому чинним Кримінальним процесуальним кодексом України. Вказав, що згідно інформаціїз Єдиноговеб-порталувикористання публічнихкоштів встановлено,що керівництвомТОВ «ДАКСС» (код ЄДРПОУ 37609167) в Державній казначейській службі України (МФО 820172) відкрито розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 . Накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на вказаному рахунку, слідчий обґрунтовував тим, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а саме були набуті кримінально протиправним шляхом, тому підлягають арешту з метою забезпечення їх збереження як речових доказів, недопущення подальшої розтрати та привласнення бюджетних коштів керівництвом ТОВ «ДАКСС», які надійшли, або надійдуть, в подальшому, на банківські рахунки підприємства.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя зазначив, що є розумніпідозри вважати,що набанківських рахункахТОВ «ДАКСС» (код ЄДРПОУ 37609167) знаходяться безготівкові грошові кошти, отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, а тому відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, а необхідність накладення арешту пов`язана з наявністю ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, а саме недопущення переведення (розпорядження) або обготівкування грошових коштів з банківських рахунків ТОВ «ДАКСС» (код ЄДРПОУ 37609167).

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_5 та власника майна ОСОБА_8 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, дослідивши матеріали судового та кримінального проваджень, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно з вимогами п.3 ч. 2 ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Частиною третьою цієї статті визначено, що у разі постановлення ухвали слідчим суддею без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження та зі змісту оскаржуваної ухвали, представник ТОВ «ДАКСС» не був присутній у судовому засіданні при розгляді клопотання слідчого про арешт майна, копія ухвали йому не направлялась.

В апеляційній скарзі представник власника майна вказує, що йому стало відомо про прийняте рішення 04.04.2019 року, під час ознайомлення було з матеріалами провадження.

Враховуючи, що ухвалу слідчого судді від 14.03.2019 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження апелянтом не був пропущений.

Що стосується суті прийнятого слідчим суддею рішення, апеляційний суд приходить до наступного.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Однак, наведених норм закону слідчим та слідчим суддею дотримано не було.

З матеріалівсудового такримінального провадженьвбачається,що слідчимуправлінням ГУНПу Миколаївськійобласті здійснюєтьсядосудове розслідуванняобставин кримінальногоправопорушення,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42019150410000005від 24.01.2019за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.191КК України, за фактом заволодіння державними коштами посадовими особами Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління та посадовими особами підприємств-генпідрядників під час виконання будівельних робіт з будівництва будівель казарм та ремонту будівлі їдальні та гуртожитку.

Підставою для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення є рапорт працівника о/у УЗЕ в Миколаївській області ДЗЕ НП України капітана поліції ОСОБА_12 від 24.01.2019 року в якому зазначено, що посадові особи мають намір привласнити бюджетні кошти шляхом внесення неправдивих відомостей в акт виконаних робіт.

Як вбачається з клопотання слідчого про арешт майна, досудовим розслідуванням встановлено, що 25.07.2018 року між Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням в особі т.в.о. начальника управління ОСОБА_11 (Замовник) та ТОВ «ДАКСС» (Генпідрядник) в особі директора ОСОБА_8 укладено договір генерального підряду №167/18 (далі - Договір), предметом якого є «капітальний ремонт гуртожитку по вул. Чайковського, №40/1, в м. Миколаєві». Відповідно до п. 3.1 Договору - договірна ціна становить 11 707 446,00 гривень.

Відповідно до умов Договору, а саме п.п. 1.1,1.2 Генпідрядник зобов`язується виконати роботи з будівництва об`єкту та передати їх замовнику, а замовник прийняти і оплатити виконані роботи (Об`єкт). Згідно з п. 15.2 Замовник має право перерахувати на рахунок Генпідрядника аванс в розмірі не більше 30 % від суми договору. Генпідрядник зобов`язується використати одержану попередню оплату протягом 3-х місяців після одержання попередньої оплати. По закінченню зазначеного терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику.

Згідно інформації з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів встановлено, що станом на 17.10.2018 року та 27.12.2018 року загальна сума отриманих ТОВ «ДАКСС» грошових коштів за вказаними договорами складає 5 680 214,00 гривень.

В ході проведення огляду місця події від 24.01.2019 року встановлено, що на об`єкті капітального ремонту за адресою: м. Миколаїв вул. Чайковського, №40/1 виконаний незначний обсяг робити. Крім того, з показів свідка ОСОБА_10 , який був учасником огляду в якості спеціаліста, встановлено, що загалом на момент огляду капітальний ремонт за адресою: м. Миколаїв вул. Чайковського, №40/1 не завершено.

Вказані обставини, на думку органу досудового розслідування, свідчать про те, що роботи по капітальному ремонту гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 виконані не в повному обсязі, у зв`язку з чим є підстави вважати, що вказані посадові особи могли заволодіти бюджетними коштами.

Проте такий висновок слідчого не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки відповідно до матеріалів кримінального провадження укладений 25.07.2018 року між Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням в особі т.в.о. начальника управління ОСОБА_11 та ТОВ «ДАКСС» в особі директора ОСОБА_8 договір генерального підряду №167/18, предметом якого є «капітальний ремонт гуртожитку по вул. Чайковського, №40/1, в м. Миколаєві» діє до 31.12.2019 року, тобто між сторонами є цивільно правові відносини, які повинні виконуватись відповідно до вимог вказаного договору.

Відповідно до п.15.2 умов вказаного договору замовник перерахував аванс 30% вартості від суми договору, що становить 5 680 214,00 грн. Таку суму необхідно використати на протязі трьох місяців, а по закінченні зазначеного терміну залишок повернути.

Як вбачається з матеріалів провадження остання сума авансу перерахована 27.12.2018 року, отже строк освоєння грошових коштів три місяці спливає 27.03.2019 року.

Таким чином, матеріали кримінальногопровадження таклопотання слідчогомістить припущеннящодо вчиненнякримінального правопорушення.Оскільки,ні рапортособи яказвернулась доправоохоронного органупро вчиненийзлочин,ні клопотанняслідчого таматеріали кримінальногопровадження немістять достатніхдоказів того,що буловчинено кримінальнеправопорушення передбаченеч.3ст.191КК України,а грошовікошти, розміщеніна банківськомурахунку ТОВ«ДАКСС» (кодЄДРПОУ37609167)за№ НОМЕР_1 ,відкритомувДержавній КазначейськійслужбіУкраїни(МФО820172) отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, і є доказом вчинення злочину.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин щодо діяльності ТОВ «ДАКСС», на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Крім того, накладаючи арешт на грошові кошти, розміщені на банківському рахунку ТОВ «ДАКСС» (кодЄДРПОУ 37609167)за № НОМЕР_1 , відкритому в Державній Казначейській службі України слідчий суддя в ухвалі не вказав, яким чином вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1ст.98КПК України, не вказавправову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення певними особами кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову.

Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги в тій частині, що слідчим суддею не були дотримані вимоги ч. 2ст. 173 КПК України, яка зобов`язує слідчого суддю при вирішенні питання про арешт майна враховувати окрім правових підстав для арешту майна, ще й розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, будь-який розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням чи отриманої неправомірної вигоди не встановлено, але слідчий суддя наклав арешт на всі грошові кошти, які належать суб`єкту підприємницької діяльності та знаходяться на його банківських рахунках, чим безумовно не дотримався вимог щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності, що може мати наслідком заподіяння матеріальних та репутаційних збитків.

Крім того, з пояснень наданих в апеляційному суді керівником ТОВ «ДАКСС» слідує, що роботи за вказаним договором ТОВ «ДАКСС» виконувалися, а після накладення арештів на рахунки підприємства призупинились, що унеможливлює виконання вимог договору в установлений строк та завдає збитки підприємству.

Зазначене свідчить, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на грошові кошти постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, колегія суддів вважає, що органом досудового розслідування не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. За такого, апеляційна скарга представника власника майна адвоката ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника «ТОВ «ДАКСС» адвоката ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 березня 2019 року, якою накладено арешт на грошові кошти, розміщені на банківському рахунку ТОВ «ДАКСС» (код ЄДРПОУ 37609167) за № НОМЕР_1 , відкритому в Державній Казначейській службі України (МФО 820172 ) скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_9 про накладення арешту на грошові кошти, розміщені на банківському рахунку ТОВ «ДАКСС» (код ЄДРПОУ 37609167) за №35211017001124, відкритому в Державній Казначейській службі України (МФО 820172 ) - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді