Постанова

від 11.04.2019 по справі 607/17959/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/17959/18Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М. Провадження № 22-ц/817/389/19 Доповідач - Хома М.В. Категорія - 311000000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Костів О. З., Щавурська Н. Б.,

секретар - Кантицька О.І.

з участю позивачки ОСОБА_1 та її представника - адвоката Боднар О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 8 лютого 2019 року, повний текст якого складено 8 лютого 2019 року, ухвалене суддею Сливкою Л.М. у цивільній справі №607/17959/18 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №7 з поглибленим вивченням іноземних мов Тернопільської міської ради про скасування наказу про винесення догани,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що з 31 серпня 1989 року вона працювала на посаді практичного психолога у ТСШ №7, з якої була звільнена 3 жовтня 2017 року. Під час розгляду у суді справи про поновлення її на роботі 8 червня 2018 року вона дізналась про існування наказу від 31 серпня 2017 року №79 "Про винесення догани ОСОБА_1". Підставою для застосування до неї дисциплінарного стягнення стало невиконання посадових обов'язків, а саме те, що станом на 31 серпня 2017 року вона не задала розділ "Робота практичного психолога" до річного плану роботи школи, що зафіксовано актом №1 від 31 серпня 2017 року. Вважає, що інформація, яка міститься у акті та наказі не відповідає дійсності, оскільки вказаний розділ вона розробила ще у серпні 2017 року та подала на затвердження директору школи. 5 вересня 2017 року даний розділ було погоджено методистом психологічної служби Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій та моніторингу. Також зазначає, що її посадовим обов'язками не передбачено строку подання зазначеного розділу саме до 31 серпня 2017 року. При накладенні дисциплінарного стягнення від неї не було відібрано пояснення, про оголошення догани її не було повідомлено під розписку.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 8 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовлено у зв"язку з пропуском позивачкою встановленого ст. 233 КЗпП України 3-х місячного строку звернення в суд за захистом порушеного трудового права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов в частині скасування наказу про винесення догани задовольнити. Вказує, що судом дана правильна оцінка обставинам та доказам по справі щодо предмету позову, однак висновки суду щодо початку перебігу строку звернення для вирішення трудового спору не відповідають обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 про порушення свого права дізналась 8 червня 2017 року, так як саме в цей день вона отримала копію оскаржуваного наказу. Акт №5 від 31.08.2017 року та пояснювальні записки працівників відповідача, які засвідчили факт відмови позивачки від підписання спірного наказу, не є достатніми доказами, так як не дають змоги дійти висновку про ознайомлення ОСОБА_1 із змістом наказу №79 від 31.08.2017 року та можливістю зробити ОСОБА_1 висновок, що їй винесено догану саме за те, що станом на 31.08.2017 року вона не здала розділ "Робота практичного психолога" до річного плану роботи школи, у жодному із цих документів не зазначено того, що ОСОБА_1 було доведено зміст наказу та підстави його винесення шляхом оголошення наказу, лише зазначено, що вона нібито відмовилася від підпису у наказі.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позову з підстав пропуску позивачкою встановленого трудовим законодавством строку звернення в суд, тому суд апеляційної інстанції переглядає законність та обгрунтованість рішення суду лише в цій частині.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника - адвоката Боднар О.В., які доводи апеляційної скарги підтримали, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що з 31 серпня 1989 року по 3 жовтня 2017 року ОСОБА_1 працювала на посаді практичного психолога у ТСШ №7.

Відповідно до наказу №79 від 31 серпня 2017 року ОСОБА_1 винесено догану за невиконання посадових обов'язків в повному обсязі, а саме, станом на 31 серпня 2017 року позивач не задала розділ "Робота практичного психолога" до річного плану роботи школи.

ОСОБА_1 відмовилась від підпису у наказі №79, про що складено відповідний акт №5 від 31.08.2017 року за підписом голови профспілки ОСОБА_3 та заступників директора ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Факт відмови ОСОБА_1 від підпису в наказі про оголошення їй догани підтверджується також пояснювальними записками зазначених осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Стаття 234 КЗпП України надає право на поновлення строків, пропущених з поважних причин.

При цьому поважними причинами пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об'єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Із даним позовом ОСОБА_1 звернулась 10 вересня 2018 року, тобто більш ніж через 1 рік після винесення наказу про накладення дисциплінарного стягнення та її відмови від ознайомлення з даним наказом.

Враховуючи, що наявним у справі доказами, які не спростовані позивачкою, доведено той факт, що ОСОБА_1 дізналася про накладення на неї дисциплінарного стягнення в день винесення наказу, тобто 31.07.2017 року, поважних причин пропуску 3-х місячного строку звернення в суд не встановлено, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову з підстав пропуску строку звернення до суду.

При вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 судом також вірно взято до уваги той факт, що позивачка звільнена з роботи за прогул на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України, що є самостійною підставою для розірвання трудового договору з ініціативи власника, наявність у працівника непогашених дисциплінарних стягнень до уваги не береться і не впливає на рішення власника про звільнення за прогул.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 про порушення свого права дізналась 8 червня 2017 року, так як саме в цей день вона отримала копію оскаржуваного наказу, акт №5 від 31.08.2017 року та пояснювальні записки працівників відповідача, які засвідчили факт відмови позивачки від підписання спірного наказу, не є достатніми доказами, так як не дають змоги дійти висновку про ознайомлення ОСОБА_1 із змістом наказу №79 від 31.08.2017 року та можливістю зробити висновок, що їй винесено догану саме за те, що станом на 31.08.2017 року вона не здала розділ "Робота практичного психолога" до річного плану роботи школи, у жодному із цих документів не зазначено того, що ОСОБА_1 було доведено зміст наказу та підстави його винесення шляхом оголошення наказу, лише зазначено, що вона нібито відмовилася від підпису у наказі, колегія суддів оцінює критично, враховуючи наступні мотиви.

Суд першої інстанції вірно зазначив про те, що закон пов"язує початок перебігу строку звернення в суд із днем, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а не з моментом отримання відповідного документу.

Надані відповідачем докази, а саме акт №5 від 31.08.2017 року за підписом голови профспілки ОСОБА_3 та заступників директора ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та пояснювальні записки цих осіб, які не спростовані позивачкою, свідчать про те, що про винесення наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани ОСОБА_1 дізналась 31.08.2017 року і могла ознайомитись із змістом цього наказу та підставами застосування дисциплінарного стягнення.

Твердження про те, що акт №5 від 31.08.2017 року та пояснювальні записки працівників відповідача не є достатніми доказами, колегія суддів вважає безпідставними, так як відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ОСОБА_1 не подала жодних доказів на підтвердження своїх заперечень щодо акту №5 від 31.08.2017 року та пояснювальних записок, а також на підтвердження тієї обставини, що саме 8 червня 2018 року вона дізналась про накладення на неї дисциплінарного стягнення і до цього дня не могла дізнатися про порушення свого права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 8 лютого 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 16 квітня 2019 року.

Головуюча

Судді