Рішення

від 18.04.2019 по справі 826/10014/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 18 квітня 2019 року                                       № 826/10014/18         Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Технобудснаб» доДержавної фіскальної служби УкраїниГоловного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Технобудснаб», код ЄДРПОУ 36337156 (далі також – ТОВ «Технобудснаб», позивач) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі також – відповідач 1, ДФС України), в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України №705289/36337156 від 17.05.2018 та рішення комісії Державної фіскальної служби України, з питань розгляду скарг №7416/36337156/2 від 29.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити дії з реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №12 від 26.04.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ДФС України вживаючи заходи щодо зупинення податкової накладної ТОВ «Технобудснаб» №12 від 26.04.2018 (виписана на адресу контрагент ТОВ «Інжинірингова мостова компанія» за договором підряду №0027/ПВ-2017 від 02.10.2017), допустив перевищення своїх повноважень при здійсненні функцій податкового контролю. У зв'язку з цим такі дії, а також всі подальші, прийняті після того рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є незаконними та підлягають скасуванню. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2018 відкрито провадження у справі №826/10014/18 за вказаним позовом ТОВ «Технобудснаб» та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Копія цієї ухвали суду від 04.07.2018 разом з матеріалами позовної заяви були отримані уповноваженим представником ДФС України наручно 09.07.2018 в приміщенні суду, про що свідчить розписка такого представника на звороті такої ухвали суду.  Проте у встановлений судом строк відповідач 1 своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався та жодні відзив на позовну заяву і додаткові документи до суду не подав. Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2018 в якості співвідповідача у справі залучено Головне управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач 2, ГУ ДФС у м. Києві). 11.12.2018 від представника відповідача 2 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву з доказами направлення копії такого на поштову адресу позивача. Свої заперечення проти позову відповідач 2 мотивував тим, що за наслідками зупинення реєстрації податкової накладної №12 від 26.04.2018 позивачем разом з поясненнями не було надано достатньо документів на підтвердження реальності господарської операції (а саме – не надано проектно-кошторисної документації, графіку виконання робіт, що передбачені умовами договору підряду №0027/ПВ-2017 від 02.10.2017). Також Комісія ГУ ДФС у м. Києві не змогла ідентифікувати деякі з наданих документів, як таких, що підтверджують факти сплати ТОВ «Технобудснаб» коштів контрагентам-постачальникам товарно-матеріальних цінностей. За наведених обставин представник відповідача 2 вважає, що рішення №705289/36337156 від 17.05.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної було прийнято Комісією правомірно. У свою чергу, позивач надав до суду копію довідки Головного управління ДФС у м. Києві від 03.08.2018 №523/26-15-14-01-05/36337156 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудснаб», код 36337156 з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.11.2016 по 30.06.2018, без доказів направлення копії такої іншим учасникам справи. Відповідно до ч. 9 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість врахування цього доказу при розгляді справи, як такого що наявний у ГУ ДФС у м. Києві та має бути в АІС «Податковий блок». В ході розгляду справи заперечень проти розгляду вказаної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) до суду також не надійшло, з огляду на що, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за наявними у ній матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Розглянувши подані позивачем і відповідачем 2 документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. 02.10.2017 року між ТОВ «Технобудснаб» (як виконавцем) і ТОВ «Інжинірингова мостова компанія» (як підрядником) був укладений договір підряду №0027/ПВ-2017. За умовами п.п. 1.1, 4.2, 5.1, 6.1 – 6.3 цього договору підрядник доручає та оплачує, а виконавець зобов'язується за рахунок власних та/або залучених сил , засобів, будівельних матеріалів, обладнання та будівельної машинної техніки, підіймальних механізмів, у відповідності до умов даного договору, проектної документації та чинних державних будівельних норм і правил виконати роботи з влаштування елементів проїзної частини «Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві» на дільниці від естакади на Трухановому острові до естакади в урочище Горбачиха, на об'єкті замовника (КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва»). При цьому, під роботами у межах цього договору розуміється по влаштуванню елементів проїзної частини «Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві» на дільниці від естакади на Трухановому острові до естакади в урочище Горбачиха на будівництві Подільсько-Воскресенського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві.  За даним  договором роботи виконуються в обсягах визначених проектною документацією. Остаточний обсяг робіт визначається згідно з актами приймання передачі виконаних будівельних робіт. Підрядник забезпечує за потреби виконавця матеріалами (в кількості згідно норм витрат, для виконання робіт відповідно до умов цього договору, також підрядник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і вартості наданих послуг (виконаних робіт) проектно-кошторисній документації, будівельним нормам і правил. Здавання виконаних робіт виконавцем та їх приймання підрядником здійснюється щомісячно, відповідно до діючих норм і правил, із складанням акта огляду прихованих робіт (при необхідності), акту використання машин і механізмів, акту використання товарно-матеріальних цінностей (супутні акти), шляхом підписання сторонами щомісячних актів здавання-приймання виконаних робіт та супутніх актів. Розрахунки за цим договором проводяться у  безготівковій формі. Підрядник здійснює щомісячні розрахунки за виконані виконавцем роботи на підставі документів, вказаних у пп. 6.4.1 п. 6.4 даного договору, з урахуванням отриманого від замовника бюджетного фінансування, впродовж 10 банківських днів від дня належного оформлення сторонами зазначених в п. 5.1 даного договору документів. При цьому, підрядник на свій розсуд має право надати виконавцю аванс на виконання робіт у процентному відношенні вартості відповідного етапу робіт. 26.04.2018 ТОВ «Технобудснаб» виставило ТОВ «Інжинірингова мостова компанія» в рамках договору №0027/ПВ-2017 від 02.10.2017 рахунок-фактуру №51 на оплату продукції металеві конструкції зв'язків в обсязі 18,993 тон на суму 1   329   509,93 грн. (в т.ч. ПДВ – 221   584,99 грн.). Того ж дня ТОВ «Інжинірингова мостова компанія» сплатило частково за вказаним рахунком-фактурою безготівкові кошти у сумі 429   000 грн. (в т.ч. ПДВ – 71   500 грн.), про що свідчить наявні у справі роздруківки електронної виписки банку з розрахункового рахунку ТОВ «Технобудснаб» за період з 26.04.2018 по 27.04.2018, платіжного доручення ТОВ «Інжинірингова мостова компанія» №591 від 26.04.2018. 26.04.2018 ТОВ «Технобудснаб» виписало на адресу покупця (ТОВ «Інжинірингова мостова компанія») податкову накладну за №12 на суму 429 000 грн. (в т.ч. ПДВ 71 500 грн.) з номенклатурою послуг: «металеві конструкції зв'язків сцинковані», код згідно з ДКПП (Державний класифікатор продукції та послуг) – 25.61.11 – 30.00 «Нанесення металевих покривів зануренням у металеві розплави (методом гальванізації цинком або занурення в олово)», в обсязі 6,1285717 тон, значення коду товару згідно з УКТ ЗЕД – не заповнено. За наслідками надіслання зазначеної податкової накладної до ДФС України засобами електронного зв'язку з метою здійснення реєстрації такої накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також – Реєстр), 08.05.2018 ТОВ «Технобудснаб» отримало електронну квитанцію про те, що: документ прийнято, проте реєстрацію такого зупинено. В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №12 від 26.04.2018 відповідачем 1 зазначено наступну: «Відповідно до п.   201.16   ст.   201 Податкового кодексу України,   реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критерії ризиковості платника податку». Одночасно платнику було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. У травні 2018 року ТОВ «Технобудснаб» направило до ДФС України електронне повідомлення за №12 від 14.05.2018 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК реєстрацію якої/го зупинено, разом з поясненнями (пояснювальна записка №2 до ПН №12). Зокрема, позивач навів пояснення наступного змісту: ТОВ «Технобудснаб» виконує різних будівельних та монтажних робіт на будівництві Подільсько-Воскресенського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві за договором підряду №0027/ПВ-2017 від 02.10.2017. Замовником робіт виступає ТОВ «Інжинірингова мостова компанія». Для виконання даних робіт ТОВ «Технобудснаб» має відповідну ліцензію та штат працівників у кількості 26 осіб. Крім того, ТОВ «Технобудснаб» з метою виконання договором підряду закуповує будівельні матеріали у різних підприємств відповідно до рахунків-фактур та/або договорів (зокрема: у ТОВ «САВВАТС», ТОВ «Тім Метал»,  ТОВ «Метекс-2000», ТОВ «ПСК Профіль» та ін.). Після отримання продукції, ТОВ «Технобудснаб» передає її на ПрАТ «Завод «Фрегат» на оцинкування для підготовки встановлення на об'єкт за договором підряду. Після виконання таких робіт ТОВ «Технобудснаб» здійснює монтаж конструкцій на об'єкті відповідно до договору підряду №0027/ПВ-2017 від 02.10.2017, після чого ТОВ «Технобудснаб» і ТОВ «Інжинірингова мостова компанія» підписують акт виконаних робіт. В даному випадку, 26.04.2018 ТОВ «Технобудснаб» отримало від ТОВ «Інжинірингова мостова компанія» часткову оплату рахунку-фактури №51 від 26.04.2018 за договором підряду №0027/ПВ-2017 від 02.10.2017 на  закупівлю будівельних матеріалів. Часткова оплата підтверджується платіжним дорученням та банківською випискою. 27.04.2018 ТОВ «Технобудснаб» оплатило  придбання у третіх осіб (постачальників) товарно-матеріальних цінностей, про що свідчать платіжні доручення та банківські виписки. Наразі товарно-матеріальні цінностей ще не отримані. Податкова накладна №12 від 26.04.2018 була виписана за правилом першої події (надходження коштів на розрахунковий рахунок від ТОВ «Інжинірингова мостова компанія»). Як стверджує позивач разом із цим повідомленням від 14.05.2018 контролюючому органу також були надіслані сканкопії первинних та інших документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, в т.ч.: договору з додатком до нього, рахунків на оплату, платіжних доручень, банківських виписок та ін. 17.05.2018 комісія Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняла рішення №705289/36337156 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 26.04.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступне: «ненадання платником податків копій документів – розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків». Не погоджуючись із законністю такого рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, платник (позивач) подав на адресу комісії ДФС України з питань розгляду скарг скаргу (вих. №12 від 18.05.2018) на рішення від 17.05.2018 №705289/36337156, разом з копіями документів. 29.05.2018 Комісія ДФС України прийняла рішення за №7416/36337156/2, яким відмовила у задоволенні скарги позивача, та відповідно у реєстрації податкової накладної. Позивач зазначив, що про таке рішення відповідача 1 він дізнався у своєму особистому кабінеті платника податку, на підтвердження чого надав відповідний скрін-шот. Під час розгляду справи відповідач 1 не надав суду копію рішення від 29.05.2018 №7416/36337156/2 але, водночас обставину прийняття такого рішення, його чинність не спростував. Вважаючи такі дії та рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного. Податковий кодекс України   регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі -   ПК України). За приписами пп.   14.1.60   п. 14 ст. 14 ПК України   (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Таким органом центральної виконавчої влади, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, є Державна фіскальна служба України. Відповідно до п.   185.1   ст.   185   ПК України,    об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до   статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;   б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до   статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Згідно з п.   187.1   ст.   187   ПК   України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.   188.1   ст.   188 ПК України). Відповідно до п. 201.1 ст.  201   ПК   України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Для платників податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, встановлені особливі терміни складання податкової накладної (п.   201.4. ст.   201 цього Кодексу). Згідно з абз. 1 - 3, 5 п.   201.10   ст.   201   ПК   України   при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого   постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246   (у редакції   постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог   Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Згідно з п.  201.16 ст. 201 ПК реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Положеннями п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений   постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок) передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до п.п. 12, 13 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з   УКТЗЕД   / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Суд звертає увагу на те, що положеннями пп. 3 п. 13 Порядку передбачено зазначення «критерій(ї) ризиковості платника податку» та/або «критерій(ї) ризиковості здійснення операцій». Критерії ризиковості платника податку визначені у п. 1 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, а критерії ризиковості здійснення операцій - у п. 2 зазначеного листа. Згідно з п. 2 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій. Отже, податкові накладні / розрахунки коригування підлягають перевіряються саме на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, перелічені у п. 2 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18. Натомість на відповідність критеріям, передбаченим у п. 1 вказаного листа, перевіряються саме платники податку. Також п. 1 листа ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 передбачено, що у разі виявлення, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. У свою чергу п. 1.6 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 містить 7 критеріїв, за якими комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків. Зазначені норми вказують на те, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є встановлення невідповідності: платника податку - критеріям ризиковості платника податку, а податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. У разі встановлення невідповідності платника податку критеріям, що перелічені у п. 1.6 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної необхідно зазначити, який саме із перелічений у критерії було виявлено. Проаналізувавши зміст наявної у справі квитанції №1 від 08.05.2018 суд встановив, що у ній в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №12 від 26.04.2018 зазначено: «ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку». Посилання на невідповідність податкової накладної критеріям, визначеним для перевірки ризиковості операцій - відсутні. Також відсутні посилання на те, який саме із семи передбачених п. 1.6 критеріїв було встановлено у даному випадку. Таким чином, приймаючи рішення про зупинення реєстрації спірної податкової накладної відповідач 1 не виконав вимоги пп. 3 п. 13 Порядку, оскільки зазначені у квитанції №1 від 08.05.2018 відомості не дають можливості однозначно встановити: критерії ризиковості кого саме було виявлено: платника податків чи податкової накладної (операції); який саме із семи критерії, передбачених п. 1.6 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 був виявлений у даному випадку. Відповідно до п. 14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Судом першої інстанції встановлено, що 14.05.2018 позивачем направлено повідомлення №12 про подання пояснень та копій фінансово-господарських документів (у кількості 49 шт.) щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Відповідно до п. 21 Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. В оскаржуваному рішенні Комісії ГУ ДФС у м. Києві від 17.05.2018 зазначено, що підставою для відмову в реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податків копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. При вирішенні даної справи суд виходить із того, що ненадання документів, передбачених п. 14 Порядку, може бути підставою для відмови у реєстрації податкової накладної виключно за умови, що такі документи повинні були складатися згідно умов договору або вимог закону та перебували або повинні були перебувати у розпорядженні платника податків. В даному випадку відповідачами не було спростовано жодними документальними доказами те, що позивач надав разом з повідомленням та скаргою копії документів - платіжне доручення свого контрагента-покупця та виписку банку зі свого особового рахунку за період отримання коштів від покупця в якості передоплати, а також платіжні доручення на оплату товарів та робіт третіх осіб-постачальників (ТОВ «САВВАТС», ТОВ «Тім Метал»,  ТОВ «Метекс-2000», ПрАТ «Завод «Фрегат»). Тобто, розрахункові документи та банківські виписки, що підтверджують обставину, що стала підставою для виписки зупиненої податкової накладної, були надані відповідачам, але ними безпідставно не враховані. Окремо, в тексті свого відзиву на позов представник відповідача 2 посилався на обставину не надання позивачем таких документів як проектно-кошторисної документації, графіку виконання робіт, що передбачені договором підряду. Дані доводи ГУ ДФС у м. Києві суд відповідно до норми ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не бере до уваги з тієї причини, що вони не були покладені в основу оскаржуваного рішення від 17.05.2018 №705289/36337156 про відмову у реєстрації податкової накладної. Крім того, зазначені документи не являються тими первинними документами, що засвідчують обставини надання послуг (виконання робіт) або оплату товарів (робіт, послуг). Згідно з постановами Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 01.02.2019 у справ №810/3938/18 загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв оцінки, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Відповідно до ч. 5   ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України   при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, посилаючись на відсутність окремих документів, як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, комісія   зобов'язана була чітко вказати перелік таких документів із зазначенням обґрунтування необхідності їх надання. Саме по собі загальне посилання на ненадання певних документів, можливість подання яких передбачена п. 14 Порядку, не є виконанням вимог щодо форми і змісту індивідуального акту. У контексті з вищенаведеним суд також звертає увагу на те, що питання правомірності формування позивачем показника податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період виписки податкової накладної №12 від 26.04.2018 було предметом дослідження в межах окремої документальної планової виїзної перевірки. За результатами проведення такої перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві складено довідку від 03.08.2018 №523/26-15-14-01-05/36337156 «Про результати Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудснаб», код 36337156 з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.11.2016 по 30.06.2018». За даними цієї довідки  предметом перевірки було серед іншого питання. Зокрема, в ході проведеної документальної перевірки встановлено, що на формування відображених у ряд. 1 податкових декларацій «операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» показників за перевіряємий період у загальній сумі ПДВ 13   790   633 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з виконання робіт по влаштуванню елементів проїзної частини «Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві» на дільниці естакади на Трухановому острові до естакади в урочище Горбачиха та продажу будівельних матеріалів. За наслідками проведеної перевірки відображеного показника за період з 01.11.2016 по 30.06.2018 в сумі 13   790   633 грн. на підставі таких документів: регістрів синтетичного обліку (оборотно-сальдових відомостей), договорів, актів здачі-прийняття робіт, видаткових накладних, виписок банку, податкових накладних, реєстрів та ін., - не було встановлено заниження або завищення задекларованих ТОВ «Технобудснаб» показників. Аналогічно перевіркою не встановлено заниження або завищення ТОВ «Технобудснаб» показників задекларованого податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період. Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що оскаржувані рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві від 17.05.2018 №705289/36337156 про відмову в реєстрації податкової накладної та комісії ДФС України з питань розгляду скарг від 29.05.2018 №7416/36337156/2 є необґрунтованими та незаконними, а тому підлягають скасуванню. Щодо правомірності заявлених ТОВ «Технобудснаб» позовних вимог про зобов'язання ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної №12 від 26.04.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. За змістом ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії відповідачами при прийнятті оспорюваних рішень дотримані не були, що тягне за собою необхідність зобов'язання вчинити дії з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача. Положеннями п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, визначено, що   податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246). За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог позивача, шляхом зобов'язання відповідача 1 зареєструвати податкову накладну №12 від 26.04.2018 датою її отримання ДФС України (а саме – 08.05.2018), що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України). Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову. За змістом   ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, одним із питань, які вирішує суд при ухваленні рішення, є те, як розподілити між сторонами судові витрати (п. 5 ч. 1   ст. 244 зазначеного Кодексу). Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 21.06.2018 за №86, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 6 435 грн. При цьому, в межах поданого позову позивачем до відповідача були заявлені три позовні вимоги немайнового характеру, з яких дві основні вимоги, а інша зобов'язального характеру - похідна від перших двох. Таким чином, в даному випадку наявні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат в частині суми 3 524 грн. (тобто, тієї суми коштів, що підлягала сплаті позивачем за подання цього позову до суду). Відтак, суд вказує про присудження судових витрат у вказаній сумі за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача у рівних частинах. Що стосується решти сплаченої позивачем при поданні цього позову суми коштів (2 911 грн.) в оплату судового збору, то вони можуть бути повернуті позивачу в порядку, визначеному ст. 7 Закону України «Про судовий збір», після подання до суду відповідної заяви. Керуючись статтями   2,   5 - 11,   19,   72 - 77, 90, 139, 241   - 246,   250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –           ВИРІШИВ:               Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудснаб» (код ЄДРПОУ 36337156, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, оф. 256) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) та Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії  задовольнити.           Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 17.05.2018 №705289/36337156 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.04.2018 №12 в Єдиному реєстрі податкових накладних.           Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 29.05.2018 №7416/36337156/2.           Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №12 від 26.04.2018, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Технобудснаб» (код ЄДРПОУ 36337156), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме – 08.05.2018. Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «Технобудснаб» (код ЄДРПОУ 36337156, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, оф. 256) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04655, м. Київ, Львівська площа, 8). Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «Технобудснаб» (код ЄДРПОУ 36337156, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, оф. 256) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19). Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими   статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України         Суддя                                                                                                Т.О. Скочок