Рішення

від 18.04.2019 по справі 826/16033/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 квітня 2019 року № 826/16033/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Сек'юріті-тайм до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2017 №0008901401 В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Сек'юріті-тайм (далі також - позивач, ТОВ Сек'юріті-тайм ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2017 №0008901401.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю висновків акта позапланової документальної виїзної перевірки від 06.10.2017 №425/26-15-14-01-02/38804514 про заниження ТОВ Сек'юріті-тайм суми податку на додану вартість за звітний період січень 2017 року за результатами господарських операцій з контрагентом ТОВ Медіейшн Компані , що було покладено контролюючим органом в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення від 02.11.2017 №0008901401. Позивач стверджує, що реальність вчинених господарських операцій за укладеними договорами з ТОВ Медіейшн Компані підтверджується наявними у ТОВ Сек'юріті-тайм належним чином оформленими первинними та іншими документами, та що результати таких операцій використані позивачем у власній господарській діяльності. Крім того, позивач вважає висновки акта перевірки необґрунтованими, оскільки такі ґрунтуються на обставині допиту директора ТОВ Медіейшн Компані ОСОБА_1 в якості свідка в рамках кримінального провадження, вироку суду в якому відсутній.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2017 відкрито провадження у справі №826/16033/17 за вказаним позовом ТОВ Сек'юріті-тайм , закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи з проведенням судовим засіданням.

У призначених судових засіданнях представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю, а представник відповідача проти позову заперечував з підстав і мотивів, що наведені у тексті його відзиву на позовну заяву.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що в результаті проведеної позапланової документальної перевірки ТОВ Сек'юріті-тайм контролюючим органом не встановлено здійснення господарських операцій з отримання послуг від ТОВ Медіейшн Компані , що свідчить про формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість з порушенням норм Податкового кодексу України. На переконання представника відповідача висновки акта перевірки є достатньо обгрунтованими та правомірними, що у свою чергу свідчить про законність прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення.

Крім того, у судовому засіданні 19.02.2018 в якості свідка суд допитав ОСОБА_1, який за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був засновником і директором ТОВ Медіейшн Компані у період спірних господарських відносин з ТОВ Сек'юріті-тайм .

19.02.2018 суд на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент вчинення відповідної процесуальної дії) ухвалив про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, заслухавши пояснення представників сторін і свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У період з 25.09.2017 по 29.09.2017 працівником ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Сек'юріті-тайм з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Медіейшн Компані (код ЄДРПОУ 40979114) за січень 2017 року, за результатом якої складено акт від 06.10.2017 №425/26-15-14-01-02/38804514 (далі - акт перевірки).

Згідно висновку цього акта перевірки працівник Головного управління встановив порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, пп. 198.1, 198.3 і 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість за січень 2017 року на загальну суму 89 666 грн.

02.11.2017 ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки прийняло спірне у справі податкове повідомлення-рішення за №0008901401 (форми Р ), яким збільшила позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 112 083 грн., у тому числі за основним платежем - 89 666 грн. та за штрафними санкціями - 22 417 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення від 02.11.2017 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

В тексті акта перевірки зафіксовано, що за звітний період січень 2017 року ТОВ Сек'юріті-тайм задекларувало податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 89 666 грн. за наслідками фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Медіейшн Компані (код ЄДРПОУ 40979114), а саме: результати послуг, отриманих згідно укладених договорів про організацію надання послуг від 03.01.2017 за №5-87ТЗ, №5-88ТЗ і №5-89ТЗ, договору про організацію послуг по підбору персоналу №5-90П від 03.01.2017, договору про організацію надання інформаційно-консультаційних послуг від 03.01.2017 №5-91ІК. Загальний обсяг господарських операцій з контрагентом за перевіряємий період становив 537 996 грн. (в т.ч. ПДВ - 89 666 грн.). Під час перевірки перевіряючими були досліджені відповідні договори, податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), та виявлено, що такі документи від імені ТОВ Медіейшн Компані підписані ОСОБА_1 (як керівником названого товариства). При цьому, перевіркою встановлено, що згідно журналу-ордеру про бухгалтерському рахунку 631 за січень 2017 року по ТОВ Медіейшн Компані обліковується кредиторська заборгованість у сумі 537 996 грн.

За даними бази даних АІС Податковий блок встановлено, що ТОВ Медіейшн Компані не подало до контролюючого органу за місцем обліку наступну звітність: баланс та фінансову звітність за 2016 рік і 1-ий квартал 2017 року; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форми №1ДФ) за 1-ий квартал 2017 року. Згідно даних поданих звіту про прийняття на роботу (№1600116297 від 30.11.2016) та відомостей про трудові ресурси застрахованих осіб (№1600117520 від 07.12.2016) єдиним працівником ТОВ Медіейшн Компані визначено ОСОБА_1 (який за даними останньої поданої податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період лютий 2017 року значився директором цього товариства).

При цьому, контролюючому органу стало відомо, що ОСОБА_1 надав пояснення працівнику ОУ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_2 про свою непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ Медіейшн Компані . Крім того, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень наявна ухвала Печерського районного суду м. Києва від 10.08.2017 №757/46269/14-к про вилучення оригіналів реєстраційних, установчих та інших документів ТОВ Медіейшн Компані , ухвалена за матеріалами кримінального провадження №32016100060000117, відкритого за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

За наведених мотивів контролюючий орган дійшов висновку про відсутність у ТОВ Сек'юріті-тайм правових підстав для включення до складу податкового кредиту за звітний період січень 2017 року сум податку на додану вартість на підставі отриманих від ТОВ Медіейшн Компані податкових накладних.

Надаючи правову оцінки таким наведеним висновкам акта перевірки суд враховує наступне.

За змістом норм п.п. 200.1, 200.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (тут і надалі у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, зокрема, може бути зарахована до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - в разі відсутності податкового боргу.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в т.ч. у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас в силу норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновків, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податку в результаті придбання товарів/послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому, операція з придбання товарів/послуг у постачальника повинна бути реальною, тобто призводити до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.

У податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення.

До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції. Податковий кредит з податку на додану вартість має бути обов'язково також підтверджений податковою накладною, виданою платником податку на додану вартість та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд встановив, що у січні 2017 року між ТОВ Сек'юріті-тайм (як замовником), в особі директора ОСОБА_3, і ТОВ Медіейшн Компані (як виконавцем), в особі директора ОСОБА_1, було укладено ряд договорів щодо надання послуг, а саме:

- однотипні за змістом договори за №№5-87ТЗ, 5-88ТЗ, 5-89ТЗ про організацію надання послуг від 03.01.2017, за умовами яких виконавець зобов'язується за завданням замовника надавати послуги з організації технічного забезпечення діяльності замовника, а замовник зобов'язується здійснити оплату таких послуг. Згідно п. 2.1 ст. 2, ст. 3, ст. 4 цих договорів виконавець зобов'язаний організувати: забезпечення замовника засобами та обладнанням, необхідними дня здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг з охорони власності та громадян; встановлення засобів та обладнання відповідно до вказівок замовника та їх підключення (при необхідності); консультування персоналу замовника під час експлуатації обладнання (проводити необхідні настройки, усувати виявлені поломки, консультувати); евакуацію встановлених засобів та обладнання по закінченню заходу. Для виконання робіт виконавець має право покласти виконання даного договору на іншу особу, в порядку передбаченому чинним законодавством. Замовник, у свою чергу, зобов'язаний: оплатити послуги надані виконавцем на умовах передбачених даним договором; щомісячно надавати заявки виконавцю щодо кількості необхідних засобів та обладнання, час та місце його встановлення за формою, затвердженою додатку №1 та Додатку №2 до даного договору. Вартість послуг, що надаються виконавцем замовнику за цим договором обчислюється виходячи з часу, необхідного для надання послуг, та погодинної ставки, що становить 575 грн. (крім того ПДВ - 115 грн.). Оплата наданих послуг здійснюється на підставі акта, після його підписання, та отримання рахунку;

- договір №5-90П про організацію послуг по підбору персоналу від 03.01.2017, за умовами якого виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника, за плату послуги організувати надання послуг з підбору персоналу в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 2.1 ст. 2, ст. 3, ст. 4 цього договору виконавець зобов'язується надавати замовнику протягом строку цього договору наступні послуги: аналізувати вакансії і визначати основні та додаткові критерії підбору кандидатів; планувати і координувати рекламну компанію; проводити інтерв'ю з претендентами; організовувати професійне та психологічне тестування кандидатів; готувати та надавати розгорнуті резюме претендентів замовнику; здійснювати координацію інтерв'ю з претендентами у відповідністю з корпоративною процедурою замовника; перевірка і надання рекомендацій на претендентів; організація проходження кандидатами медичної комісії; організація проведення семінарів, тренінгів з персоналом замовника з питань, пов'язаних з охоронною діяльністю. Замовник, у свою чергу, зобов'язаний: своєчасно забезпечувати виконавця всім необхідним для виконання її обов'язків за договором; оплачувати послуги виконавця в порядку та на умовах, визначених цим договором. Вартість послуг, що надаються виконавцем замовнику за цим договором обчислюється виходячи з часу, необхідного для надання послуг, та погодинної ставки, що становить 550 грн. (крім того ПДВ - 110 грн.). Оплата наданих послуг здійснюється на підставі акта;

- договір №5-91ІК про організацію надання інформаційно-консультаційних послуг від 03.01.2017, за умовами якого виконавець організовує надання замовнику інформаційних і консультаційних послуг в порядку та відповідно до умов цього договору. Виконавець надає послуги, передбачені цим договором по місцю знаходження замовника та/або виконавця, в інших місцях, які виконавець зобов'язується забезпечити по мірі необхідності. Крім місць, надання послуг, визначених п. 1.2 цього договору, виконавець також зобов'язується постійно здійснювати пошук потенційних клієнтів, від імені замовника проводити переддоговірну роботу з ними, сприяти укладенню договорів про надання послуг охорони з такими клієнтами. Згідно з п. 1.4 даного договору, виконавець надає замовнику певні рекламні, інформаційні та консультаційні послуги за наведеним переліком. Факт надання відповідних послуг з боку виконавця засвідчуватиметься актами їх приймання. Оплата послуг здійснюється на підставі акта. Вартість тих чи інших послуг визначена сторонами у ст. 4 договору.

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договорами позивачем надано суду копії наступних документів: додатку №1 до договору №5-87ТЗ від 03.01.2017 - Перелік засобів та обладнання, які забезпечуються виконавцеві відповідно до умов договору ; додатку №1 до договору №5-89ТЗ від 03.01.2017 - Перелік засобів та обладнання, які забезпечуються виконавцеві відповідно до умов договору ; акта надання послуг №5-87ТЗ/1 від 31.01.2017 на суму 197 340 грн. (в т.ч. ПДВ - 32 890 грн.), відповідно до якого ТОВ Медіейшн Компані надало ТОВ Сек'юріті-тайм послуги з організації послуг по технічному забезпеченню за січень 2017 року; акта надання послуг №5-88ТЗ/1 від 31.01.2017 на суму 70 380 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 730 грн.), відповідно до якого ТОВ Медіейшн Компані надало ТОВ Сек'юріті-тайм послуги з організації послуг по технічному забезпеченню за січень 2017 року; акта надання послуг №5-89ТЗ/1 від 31.01.2017 на суму 194 580 грн. (в т.ч. ПДВ - 32 430 грн.), відповідно до якого ТОВ Медіейшн Компані надало ТОВ Сек'юріті-тайм послуги з організації послуг по технічному забезпеченню за січень 2017 року; заявок ТОВ Сек'юріті-тайм до договорів про надання послуг №№5-87ТЗ, 5-88ТЗ, 5-89ТЗ від 03.01.2017; акта надання послуг №5-90П/1 від 31.01.2017 на суму 10 560 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 760 грн.), відповідно до якого ТОВ Медіейшн Компані надало ТОВ Сек'юріті-тайм послуги з організації послуг по підбору персоналу за січень 2017 року; сторінок газети Пропоную роботу (випуски за № 3 і 4 за січень 2017 року); особових листків обліку кадрів, заповнених фізичними особами у січні 2017 року; акта надання послуг №5-91ІК/1 від 31.01.2017 на загальну суму 65 136 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 856 грн.), відповідно до якого ТОВ Медіейшн Компані надало ТОВ Сек'юріті-тайм послуги з організації інформаційно-консультаційних послуг, згідно п.п. 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 договору; звіту про надані послуги до договору №5-91ІК від 03.01.2017; зразок комерційної пропозиції; податкових накладних, виписаних ТОВ Медіейшн Компані на адресу ТОВ Сек'юріті-тайм , з копіями витягів з Єдиного реєстру податкових накладних.

В якості доказів проведення розрахунків із контрагентом за переліченим договорами про надання послуг позивач надав суду: копії повідомлень ТОВ Медіейшн Компані вих. №№9-02, 10-02, 11-02, 12-02 і 13-02 від 01.02.2017 про відступлення ТОВ Медіейшн Компані (як старим кредитором) права вимоги за договорами №5-87ТЗ від 03.01.2017, №5-88ТЗ від 03.01.2017, №5-89ТЗ від 03.01.2017, №5-90П від 03.01.2017, №5-91ІК від 03.01.2017 до нового кредитора - ТОВ Стадлер ; роздруківок електронних виписок банку по розрахунковому рахунку ТОВ Сек'юріті-тайм №26007458482700 за періоди 01.02.2017 - 02.02.2017 та 15.02.2017 - 16.02.2017, де наявні відомості про перерахування позивачем коштів на користь ТОВ Стадлер в якості оплати послуг за спірними договорами. Копії відповідних договорів про відступлення прави вимоги, які разом з повідомленнями ТОВ Медіейшн Компані були отримані ТОВ Сек'юріті-тайм , позивач до суду не подав.

Інших документів, складених та підписаних сторонами (ТОВ Сек'юріті-тайм і ТОВ Медіейшн Компані ) на підставі та на виконання зазначених вище договорів від 03.01.2017, зокрема: тих, що підтверджують отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей (засобів і обладнання) в рамках договорів від 03.01.2017№№5-87ТЗ, 5-88ТЗ, 5-89ТЗ; руху документації в процесі надання інформаційно-консультаційних послуг позивач до суду не подав.

В тексті позовної заяви, представник позивача пояснив, що результати наданих ТОВ Медіейшн Компані послуг були використані ТОВ Сек'юріті-тайм у власній господарській діяльності, а саме з метою забезпечення виконання ТОВ Сек'юріті-тайм своїх зобов'язань за договорами про надання послуг охорони, укладеними з третіми особами-замовниками (ТОВ АЙКЬЮ СЕРВІС , ТОВ Альфа Констракшн Україна , ТОВ АВТ Баварія Україна , ТОВ СТІЛФ , ТОВ Спецмехбуд 21 , ТОВ 101 Сервіс . Додатково на підтвердження наведених обставин представник позивача подав до суду копії таких договорів та актів про надані послуги охорони від 31.01.2017, складені та підписані сторонами згідно цих договорів.

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем документи суд встановив, що всі договори про надання послуг, первинні та інші документи від імені ТОВ Медіейшн Компані були підписані ОСОБА_1 (в т.ч. цифровим підписом при складанні податкових накладних), як керівником названого товариства.

Разом з тим, відповідач заперечував обставину підписання таких документів ОСОБА_1, на підтвердження чого надав суду копію протоколу допиту свідка - ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 22.02.2008) від 03.02.2017, складеного оперуповноваженим ОУ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження №32016100060000117 від 27.09.2016. Згідно тексту цього протоколу допиту свідка, підписаного ОСОБА_1 без зауважень, останній засвідчив, що він у листопаді 2016 року за грошову винагороду та за пропозицією інших фізичних осіб здійснив реєстрацію на своє ім'я ряду суб'єктів підприємницької діяльності, в т.ч. ТОВ Медіейшн Компані (код ЄДРПОУ 40979114). Змісту та суті документів, які ОСОБА_5 підписував під час процедури реєстрації та відкриття банківських рахунків вказаного товариства, він не розумів. Власних коштів при формуванні статутів зареєстрованих таким чином підприємств ОСОБА_1 не вносив. Крім того, ОСОБА_1 у грудні 2016 року були підписані інші документи, змісту яких він не пам'ятає. В подальшому, відношення до фінансово-господарської діяльності зареєстрованих на його ім'я підприємств ОСОБА_1 не має, відомості про те, де знаходяться такі підприємства та, яку діяльність вони здійснюють йомі не відомі.

З урахуванням наявності протоколу допиту свідку та з метою встановлення обставин щодо підписання ОСОБА_1 від імені ТОВ Медіейшн Компані договорів та первинних документів з ТОВ Сек'юріті-тайм (копії яких наявні у матеріалах справи), суд відповідною повісткою викликав ОСОБА_1 в якості свідка у судове засідання, призначене на 19.02.2018.

19.02.2018 присутній у судовому засіданні ОСОБА_1, як свідок, підтвердив обставини реєстрації на своє ім'я у листопаді 2016 року за грошову винагороду та без наміру здійснення підприємницької діяльності, юридичної особи - ТОВ Медіейшн Компані . Крім того, ОСОБА_1 пояснив суду, що в січні 2017 року він не підписував документи від імені ТОВ Медіейшн Компані .

У контексті з такими усними свідченнями ОСОБА_1, що не суперечать змісту його попередніх свідчень, що зафіксовані у протоколі допиту свідка від 03.02.2017, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, підпис особи, відповідальної за здійснення господарської операції, є обов'язковим реквізитом первинного документа.

За змістом норм ч. 3 ст. 18 Закону №996-ХІV та п. 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, відповідальність за забезпечення фіксації фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе керівник підприємства.

Також, в силу припису п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 №1307, податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Зі змісту наведених норм права можна дійти висновку, що податкові накладні виписані від імені підприємства та від особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів.

Даний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, сформованій під час перегляду у касаційному порядку схожих адміністративних справ за участю податкових органів. А саме, у текстах своїх постанов від 05.03.2012 у справі №21-421а11, від 22.09.2015 у справі №21-887а15, від 01.12.2015 у справі № 21-3788а15 Верховний Суд України висловив наступну правову таку позицію: податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт проведення господарських операцій.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №816/494/17 та від 27.03.2018 у справі №826/1588/13-а.

Таким чином, беручи до увагу наведену правову позицію Касаційного суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та той факт, що у судовому засіданні 19.02.2018 ОСОБА_1 під присягою заперечував факт підписання ним жодних документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності ТОВ Медіейшн Компані та були складені після грудня 2016 року (в даному випадку - догорів від 03.01.2017 №№5-87ТЗ, 5-88ТЗ, 5-89ТЗ, №5-90П і №5-91ІК, первинних документів та інших документів до них), суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість висновку акта перевірки про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період по господарських операціях з ТОВ Медіейшн Компані .

При цьому, суд звертає увагу, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів, які підтверджують фактичне проведення відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що наданими позивачем документами не спростовуються доводи контролюючого органу щодо неправомірності формування ТОВ Сек'юріті-тайм податкового кредиту за звітний період січень 2017 року на підставі податкових накладних, що, як і договори від 03.01.2017 за №№5-87ТЗ, 5-88ТЗ, 5-89ТЗ, №5-90П і №5-91ІК та первинні документи до них - підписані неповноважними особами.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2017 №0008901401.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 139 цього Кодексу).

В даному випадку відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат, оскільки позивачу було відмовлено у задоволенні позову повністю, а документальні докази понесення відповідачами судових витрат у матеріалах справу відсутні.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Сек'юріті-тайм (код ЄДРПОУ 38804514, місцезнаходження: 03143, м. Київ, вул. Заболотного, 33/162) до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2017 №0008901401 відмовити .

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок