Постанова

від 07.08.2019 по справі 826/16033/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16033/17 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Ганечко О. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сек`юріті-тайм до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сек`юріті-тайм на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2017 №0008901401.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019 позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав скаргу та просив задовольнити позовні вимоги. До суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу. Представник відповідача в судовому засіданні просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено під час апеляційного розгляду справи з 25.09.2017 по 29.09.2017 працівником ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Сек`юріті-тайм з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Медіейшн Компані за січень 2017 року, за результатом якої складено акт від 06.10.2017 №425/26-15-14-01-02/38804514.

Згідно висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, пп. 198.1, 198.3 і 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість за січень 2017 року на загальну суму 89 666 грн.

02.11.2017 ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки прийняло спірне у справі податкове повідомлення-рішення за №0008901401 (форми Р ), яким збільшила позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 112 083 грн., у тому числі за основним платежем - 89 666 грн. та за штрафними санкціями - 22 417 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 0008901401 від 02.11.2017, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що наданими позивачем документами не спростовуються доводи контролюючого органу щодо неправомірності формування ТОВ Сек`юріті-тайм податкового кредиту за звітний період січень 2017 року на підставі податкових накладних, що, як і договори від 03.01.2017 за №№5-87ТЗ, 5-88ТЗ, 5-89ТЗ, №5-90П і №5-91ІК та первинні документи до них - підписані неповноважними особами.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що прийняття послуг ТОВ АЙКЬЮ СЕРВІС , ТОВ Альфа Констракши Україна , ТОВ АВТ Баварія Україна , ТОВ СТІЛФ , ТОВ Спецмехбуд 21 , ТОВ 101 Сервіс наданих ТОВ Сек`юріті-тайм підтверджується актами надання послуг, відтак, вказане свідчить про надання послуг ТОВ Медіейшн Компані за договорами №5-87ТЗ, №5-88ТЗ, №5-89ТЗ.

Зазначено, що на виконання умов договорів та повідомлень про відступлення права вимоги ТОВ Сек`юріті-тайм на рахунок ТОВ Стадлер було перераховані кошти, що підтверджується випискою з банківського рахунку.

На переконання апелянта, матеріалами справи в повній мірі підтверджується придбання Позивачем у ТОВ Медіейшн Компані послуг згідно договорів №5-91П від 03.01.2017р., №5-90П від 03.01.2017р. , №5-87ТЗ від 03.01.2017р., №5-88ТЗ від 03.01.2017р., №5-89ТЗ від 03.01.2017р. проведення розрахунків за вказаними договорами, необхідність придбання послуг для належного здійснення власної господарської діяльності та виконання умов договорів. Подані Позивачем докази підтверджують реальні зміни у майновому стані сторін та діють підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів, дійсно відбулися та є економічно виправданими.

Відповідач мотивує спірне рішення тим, що в даному випадку за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. В результаті проведеної позапланової документальної перевірки ТОВ Сек`юріті-тайм контролюючим органом не встановлено здійснення господарських операцій з отримання послуг від ТОВ Медіейшн Компані , що свідчить про формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість з порушенням норм Податкового кодексу України. Висновки акта перевірки є достатньо обґрунтованими, на думку відповідача, та свідчать про законність прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення.

При цьому, зазначає, що наявність оплати за спірними операціями, сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій. Стверджує, що операції відбулись виключно на паперах, та не мають матеріального наслідку, як того вимагає ст. 198 ПК України.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V вказаного Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в т.ч. у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Таким чином, формування податкового кредиту у платника податку - покупця товарів/послуг має бути наявна: належним чином оформлена податкова накладна, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту судам належить з`ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено, у січні 2017 року між ТОВ Сек`юріті-тайм (як замовником), в особі директора ОСОБА_1 , і ТОВ Медіейшн Компані (як виконавцем), в особі директора ОСОБА_2 , було укладено ряд договорів щодо надання послуг, а саме:

- однотипні за змістом договори за №№5-87ТЗ, 5-88ТЗ, 5-89ТЗ про організацію надання послуг від 03.01.2017, за умовами яких виконавець зобов`язується за завданням замовника надавати послуги з організації технічного забезпечення діяльності замовника, а замовник зобов`язується здійснити оплату таких послуг. Згідно п. 2.1 ст. 2, ст. 3, ст. 4 цих договорів виконавець зобов`язаний організувати: забезпечення замовника засобами та обладнанням, необхідними дня здійснення діяльності, пов`язаної з наданням послуг з охорони власності та громадян; встановлення засобів та обладнання відповідно до вказівок замовника та їх підключення (при необхідності); консультування персоналу замовника під час експлуатації обладнання (проводити необхідні настройки, усувати виявлені поломки, консультувати); евакуацію встановлених засобів та обладнання по закінченню заходу. Для виконання робіт виконавець має право покласти виконання даного договору на іншу особу, в порядку передбаченому чинним законодавством. Замовник, у свою чергу, зобов`язаний: оплатити послуги надані виконавцем на умовах передбачених даним договором; щомісячно надавати заявки виконавцю щодо кількості необхідних засобів та обладнання, час та місце його встановлення за формою, затвердженою додатку №1 та Додатку №2 до даного договору. Вартість послуг, що надаються виконавцем замовнику за цим договором обчислюється виходячи з часу, необхідного для надання послуг, та погодинної ставки, що становить 575 грн. (крім того ПДВ - 115 грн.). Оплата наданих послуг здійснюється на підставі акта, після його підписання, та отримання рахунку;

- договір №5-90П про організацію послуг по підбору персоналу від 03.01.2017, за умовами якого виконавець зобов`язується відповідно до завдання замовника, за плату послуги організувати надання послуг з підбору персоналу в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 2.1 ст. 2, ст. 3, ст. 4 цього договору виконавець зобов`язується надавати замовнику протягом строку цього договору наступні послуги: аналізувати вакансії і визначати основні та додаткові критерії підбору кандидатів; планувати і координувати рекламну компанію; проводити інтерв`ю з претендентами; організовувати професійне та психологічне тестування кандидатів; готувати та надавати розгорнуті резюме претендентів замовнику; здійснювати координацію інтерв`ю з претендентами у відповідністю з корпоративною процедурою замовника; перевірка і надання рекомендацій на претендентів; організація проходження кандидатами медичної комісії; організація проведення семінарів, тренінгів з персоналом замовника з питань, пов`язаних з охоронною діяльністю. Замовник, у свою чергу, зобов`язаний: своєчасно забезпечувати виконавця всім необхідним для виконання її обов`язків за договором; оплачувати послуги виконавця в порядку та на умовах, визначених цим договором. Вартість послуг, що надаються виконавцем замовнику за цим договором обчислюється виходячи з часу, необхідного для надання послуг, та погодинної ставки, що становить 550 грн. (крім того ПДВ - 110 грн.). Оплата наданих послуг здійснюється на підставі акта;

- договір №5-91ІК про організацію надання інформаційно-консультаційних послуг від 03.01.2017, за умовами якого виконавець організовує надання замовнику інформаційних і консультаційних послуг в порядку та відповідно до умов цього договору. Виконавець надає послуги, передбачені цим договором по місцю знаходження замовника та/або виконавця, в інших місцях, які виконавець зобов`язується забезпечити по мірі необхідності. Крім місць, надання послуг, визначених п. 1.2 цього договору, виконавець також зобов`язується постійно здійснювати пошук потенційних клієнтів, від імені замовника проводити переддоговірну роботу з ними, сприяти укладенню договорів про надання послуг охорони з такими клієнтами. Згідно з п. 1.4 даного договору, виконавець надає замовнику певні рекламні, інформаційні та консультаційні послуги за наведеним переліком. Факт надання відповідних послуг з боку виконавця засвідчуватиметься актами їх приймання. Оплата послуг здійснюється на підставі акта. Вартість тих чи інших послуг визначена сторонами у ст. 4 договору.

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами позивачем надано суду копії документів:

-додатку №1 до договору №5-87ТЗ від 03.01.2017 - Перелік засобів та обладнання, які забезпечуються виконавцеві відповідно до умов договору ;

-додатку №1 до договору №5-89ТЗ від 03.01.2017 - Перелік засобів та обладнання, які забезпечуються виконавцеві відповідно до умов договору ;

-акта надання послуг №5-87ТЗ/1 від 31.01.2017 на суму 197 340 грн. (в т.ч. ПДВ - 32 890 грн.), відповідно до якого ТОВ Медіейшн Компані надало ТОВ Сек`юріті-тайм послуги з організації послуг по технічному забезпеченню за січень 2017 року;

-акта надання послуг №5-88ТЗ/1 від 31.01.2017 на суму 70 380 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 730 грн.), відповідно до якого ТОВ Медіейшн Компані надало ТОВ Сек`юріті-тайм послуги з організації послуг по технічному забезпеченню за січень 2017 року;

-акта надання послуг №5-89ТЗ/1 від 31.01.2017 на суму 194 580 грн. (в т.ч. ПДВ - 32 430 грн.), відповідно до якого ТОВ Медіейшн Компані надало ТОВ Сек`юріті-тайм послуги з організації послуг по технічному забезпеченню за січень 2017 року;

-заявок ТОВ Сек`юріті-тайм до договорів про надання послуг №№5-87ТЗ, 5-88ТЗ, 5-89ТЗ від 03.01.2017;

- акта надання послуг №5-90П/1 від 31.01.2017 на суму 10 560 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 760 грн.), відповідно до якого ТОВ Медіейшн Компані надало ТОВ Сек`юріті-тайм послуги з організації послуг по підбору персоналу за січень 2017 року;

-сторінок газети Пропоную роботу (випуски за № 3 і 4 за січень 2017 року);

-особових листків обліку кадрів, заповнених фізичними особами у січні 2017 року;

-акта надання послуг №5-91ІК/1 від 31.01.2017 на загальну суму 65 136 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 856 грн.), відповідно до якого ТОВ Медіейшн Компані надало ТОВ Сек`юріті-тайм послуги з організації інформаційно-консультаційних послуг, згідно п.п. 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 договору;

-звіту про надані послуги до договору №5-91ІК від 03.01.2017;

-зразок комерційної пропозиції;

-податкових накладних, виписаних ТОВ Медіейшн Компані на адресу ТОВ Сек`юріті-тайм , з копіями витягів з Єдиного реєстру податкових накладних.

На підтвердження проведення розрахунків із контрагентом за переліченим договорами про надання послуг позивач надав суду:

-копії повідомлень ТОВ Медіейшн Компані вих. №№9-02, 10-02, 11-02, 12-02 і 13-02 від 01.02.2017 про відступлення ТОВ Медіейшн Компані права вимоги за договорами №5-87ТЗ від 03.01.2017, №5-88ТЗ від 03.01.2017, №5-89ТЗ від 03.01.2017, №5-90П від 03.01.2017, №5-91ІК від 03.01.2017 до нового кредитора - ТОВ Стадлер ;

-роздруківок електронних виписок банку по розрахунковому рахунку ТОВ Сек`юріті-тайм № НОМЕР_1 за періоди 01.02.2017 - 02.02.2017 та 15.02.2017 - 16.02.2017, де наявні відомості про перерахування позивачем коштів на користь ТОВ Стадлер в якості оплати послуг за спірними договорами.

Проте, копії відповідних договорів про відступлення прави вимоги, які разом з повідомленнями ТОВ Медіейшн Компані були отримані ТОВ Сек`юріті-тайм , позивач до суду не подав.

Також, документи, які підтверджують отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей (засобів і обладнання) в рамках договорів від 03.01.2017№№5-87ТЗ, 5-88ТЗ, 5-89ТЗ; руху документації в процесі надання інформаційно-консультаційних послуг позивач до суду не подав.

Податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), від імені ТОВ Медіейшн Компані підписані ОСОБА_2 (як керівником названого товариства). При цьому, перевіркою встановлено, що згідно журналу-ордеру про бухгалтерському рахунку 631 за січень 2017 року по ТОВ Медіейшн Компані обліковується кредиторська заборгованість у сумі 537 996 грн.

За даними бази даних АІС Податковий блок встановлено, що ТОВ Медіейшн Компані не подало до контролюючого органу за місцем обліку наступну звітність: баланс та фінансову звітність за 2016 рік і 1-ий квартал 2017 року; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форми №1ДФ) за 1-ий квартал 2017 року. Згідно даних поданих звіту про прийняття на роботу (№1600116297 від 30.11.2016) та відомостей про трудові ресурси застрахованих осіб (№1600117520 від 07.12.2016) єдиним працівником ТОВ Медіейшн Компані визначено ОСОБА_2 (який за даними останньої поданої податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період лютий 2017 року значився директором цього товариства).

Відповідно до протоколу допиту свідка - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 22.02.2008) від 03.02.2017, складеного оперуповноваженим ОУ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Ігнатенко В.С. в рамках кримінального провадження №32016100060000117 від 27.09.2016, ОСОБА_2 надав пояснення про свою непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ Медіейшн Компані (а.с.139).

Підпис особи, відповідальної за здійснення господарської операції, є обов`язковим реквізитом первинного документа.

В силу припису п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Колегія суддів зазначає, що податкові накладні виписані від імені підприємства та від особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №816/494/17 та від 27.03.2018 у справі №826/1588/13-а.

Враховуючи що ОСОБА_2 заперечував факт підписання ним документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності ТОВ Медіейшн Компані та були складені після грудня 2016 року (в даному випадку - догорів від 03.01.2017 №№5-87ТЗ, 5-88ТЗ, 5-89ТЗ, №5-90П і №5-91ІК, первинних документів та інших документів до них), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період по господарських операціях з ТОВ Медіейшн Компані .

Крім того, згідно з вироком Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2018 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.27, ч.ч.1,2 ст. 205, ч.ч.1,3 ст. 358 КК України.

За таких обставин, надані позивачем документи на підтвердження господарських правовідносин з таким контрагентом, не є належно оформленими первинними документами, оскільки не відповідають встановленим п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та частини другої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні вимогам щодо їх складення і підписання повноважною особою платника податків, тому не можуть бути належним документальним підтвердженням проведення господарських операцій та підставою для формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів вважає, що позивачем не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, інші доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі вказаного не спростовують, тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сек`юріті-тайм на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сек`юріті-тайм до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 08.08.2019