Рішення

від 16.04.2019 по справі 214/3858/18

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/3858/18

2/214/885/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 квітня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченка А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу № 214/3858/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про припинення права спільної часткової власності виділення майна в натурі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить суд виділити та визнати за нею, із спільної часткової власності в приватну власність 1/1 квартири № 2 за адресою - Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Волосевича, будинок під номером 68, загальною площею 66,7 кв.м., житловою площею 38,0 кв.м., до складу якої входить: приміщення 2-1 коридор, площею 1,9 кв.м., приміщення 2-2 гардеробна площею 7,4 кв.м., приміщення 2-3 комора, площею 1,5 кв.м., приміщення 2-4 коридор, площею 1,1 кв.м., приміщення 2-5, комора, площею 0,6 кв.м., приміщення 2-6 кухня, площею 12,0 кв.м., приміщення 2-7 житлова, площею 12,5 кв.м., приміщення 2-8 житлова, площею 16,6 кв.м., приміщення 2-9 житлова, площею 8,9 кв.м., приміщення 2-10 коридор, площею 4,2 кв.м., господарські побудови : Ж - гараж, З - сарай, И-сарай, К-баня, І - водо колонка, № 2 ворота, розташовані на земельній ділянці площею 0,0635 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору ( присадибна ділянка) , кадастровий номер якої НОМЕР_1: 06:228:0042.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до договору дарування від 22.03.2016 року їй було подаровано Ѕ частку житлового будинку з господарськими побудовами, що складає квартиру № 2 та цілу частку земельної ділянки. Житловий будинок з господарськими побудовами знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Волосевича, буд. під номером 68/2. Предмет договору, який дарується складається з Ѕ частки житлового будинку з господарськими побудовами та цілої частки земельної ділянки. Згідно свідоцтва про право власності на житло № 871 від 11.08.1994 року квартиру № 1 по вул. Волосевича у буд. № 68 належить на праві приватної, спільної сумісної або часткової власності 0 ОСОБА_3. ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 Квартира приватизована. Один із власників ОСОБА_7 померла 18.09.2006 року. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.06.2018 року - на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Тому відповідно до вказаної норми, вона не може розпоряджатися своєю квартирою, так як вона є часткою в будинку та складає Ѕ його частини. У відповідності до вказаної норми, вона без згоди співвласників не має фактично права продати свою частку - квартиру. Отримати згоду усіх співвласників та т теперішній час вона не може, так як один із співаників квартири № 1 - ОСОБА_7 померла ще 18 вересня 2006 року, а співмешканці не бажають отримувати у нотаріус отримувати свідоцтво на спадщину. Поділ будинку, прибудинкових споруд та земельної ділянки вже відбувся, однак без припинення спільної часткової власності позивач не може в повній мірі розпоряджатися своїм майном, тому вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Від відповідачів на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, я кого вбачається, що позовні вимоги останні не визнають, за таких підстав.

Копії документів н право власності та свідоцтва про смерть надані до суду неправомірним шляхом. Їх будинок збудований як одне ціле, та квартири мають спільний фундамент, спільну стіну (перестінок) і спільну покрівлю. Квартира № 2 отримує подачу газу з середини фасаду їх квартири № 1. В даний час ніхто не контролює стан газової труби, чим створюють їм загрозу, тому просить суд господарку квартири № 2 громадянку ОСОБА_8 від'єднати від їх газової труби. З моменту смерті попереднього господаря квартири № 2 ОСОБА_9 квартира № 2 майже не опалюється, в двох кімнатах, які межують з квартирою № 2 неможливо було знаходитись - навіть квіти з вікон прибрали. В 2017 році над квартирою № 2 змінювали шифер на покрівлі, та не доробили до середини покрівлі з обох боків. Господарка квартири № 2 на своє подвір'я не з'являється, ніхто не займається утриманням двору, городу та прибудинкової території. Бур'яни та сміття на прибудинковій території перед подвір'ям квартири № 2 доводилось прибирати їм, на подвір'ї бур'яни зовсім не прибираються. Відповідачі стверджують, що для того, щоб відокремити квартиру № 2 від квартири № 1 в натурі необхідно: потовщити пере стінок між їхніми квартирами; перебудувати покрівлю, виконати відмощення в бік двору квартири № 2; перенести забори з обох боків між дворами їх квартир; будівництво на земельній ділянці квартири № 2 повинно буде розташовуватись на відстані не менше 10 метрів від житлових та господарських будівель усіх сусідів, згідно ЗУ Про пожежну безпеку . Також зазначає, що якщо громадянка ОСОБА_10 дуже хоче продати свою квартиру № 2, то вони готові її в неї викупити, щоб вона не ходила по судах, згідно ринкової оцінки вартості об'єкту від 05 лютого 2018 року, так як мають переважне право першочергового покупця.

16 квітня 2019 року в судовому засіданні за клопотанням представника позивача, до матеріалів справи був долучений висновок експерта № 52/18 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 214/3858/18.

Щодо клопотання відповідачів про відмову в долучені висновку експерта в зв'язку із пропуском строків встановлених ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. ст.. 177 ЦПК України суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 10 ст. 83 ЦПК України докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

28.11.2018 року в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 ознайомився з відзивом на позивну заяву. З вищезазначеного відзиву вбачається, що відповідачі ставлять під сумнів технічну можливість виділити в натурі належну на праві спільної часткової власності квартиру позивачу. В зв'язку з цим, з метою доведення обставин на які посилається позивач, як на підставу зволення позивних вимог представником позивача 12.12.2018 року до суду було надано клопотання про долучення до матеріалів справи висновку будівельно-технічної експертизи.

Згідно ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Таким чином, суд вважає за можливим долучити до матеріалів справи висновок експерта № 52/18.

Позивач ОСОБА_8 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кожен окремо заперечували проти задоволення позовних вимог, просили суд відмовити в задоволені позову. Крім того, зазначили, що не згодні з висновками експерта долученими до матеріалів справи.

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до зали судового засідання не з'явилась, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, заперечували проти задоволення позовних вимог.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи приходить до такого висновку.

Відповідно до свідоцтва на право власності на житло № 871 квартира яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_3, та членам її сім'ї ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4, удовенко Д.М. ( а.с.8).

Згідно свідоцтва про смерть серії І-КИ № 107246 ОСОБА_7 померла 18 вересня 2006 року ( а.с.12).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 1211000000:06:228:0042 становить 703961,00 грн.(а.с.13).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:06:228:0042, розташована за адресою вул. Волосевича, 68/2 м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область ( а.с. 14).

Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно житловий будинок з господарськими побудовами, об'єкт житлової нерухомості, розташований за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Волосевича, буд. 68, на праві приватної спільної часткової власності ( розмір частки Ѕ) належить ОСОБА_1 ( а.с. 17-18).

Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:06:228:0042за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Волосевича, земельна ділянка 68/2 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 ( а.с.21).

Відповідно до договору дарування від 22.03.2016 року ОСОБА_9 подарував ОСОБА_1 Ѕ частку житлового будинку з господарськими побудовами та цілої частки земельної ділянки. В склад цілого житлового будинку з господарськими побудовами входять: А1 - житловий будинок, всього загальною площею 149,2 кв.м., всього житловою площею 79,0 кв.м.; Б - літня кухня; В,Ж - гараж; Г.К - баня; ДЗИ - сарай; Л - вбиральня; І - водо колонка; №1 - огорожа, № 2 - ворота. В склад Ѕ житлового будинку з господарськими побудовами, що дарується входять: Ѕ житлового будинку А -1, що складається з квартири № 2, загальною площею 66,7 кв.м., житловою площею 38,0 кв.м.; господарські побудови: Ж - гараж, З- сарай, И - сарай, К - баня, І - водо колонка, № 2 ворота , розташовані на земельній ділянці площею 0,0635 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка) , кадастровий номер якої НОМЕР_1: 06:228: 0042 ( а.с.22-23).

Згідно відомостей з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на будинок, часту житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_3 накладено арешт на підставі постанови про накладення арешту на майно, карна справа № 52051369, 25.05.2005 року , Жовтневий РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області ( а.с. 24) .

З висновку експерта № 52/18 від 17.12.2018 року вбачається, що враховуючи фактичне користування власниками Ѕ та Ѕ частинами житлового будинку літ А-1 ( квартира № 1 та квартира № 2) по вул. Волосевича, 68 м. Кривий Ріг, відсутність спірних будівель та споруд, ізольоване використання земельних ділянок ( окремі господарські будівлі, окремі входи/ в'їзди та розмежовані парканом ділянки тощо) встановлено, що технічна можливість виділу в натурі Ѕ частки житлового будинку літ А-1 квартири № 2, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування без втрати цільового призначення та порушення основних вимог ДБН існує ( а.с. 105-110).

Відповідно до положень Конституції України та статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Згідно частин першої, другої статті 319 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно приписів ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) житлового будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Вищезазначене твердження узгоджується з правою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 1622/16834/12.

В судому засіданні встановлено та не спростовано сторонами, що ОСОБА_1 відповідно до договору дарування від 22.03.2016 року належить Ѕ частку житлового будинку з господарськими побудовами, що складає квартиру № 2 та цілу частку земельної ділянки. Житловий будинок з господарськими побудовами знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Волосевича, будинку під номером 68/2.

З метою реалізації свого права, як власника, позивач звернулась до суду з даним позовом. На підтвердження технічної можливості виділу в натурі будинку під номером 2 по вул. Волосевича, в будинку 68 позивачем надано до суду висновок експерта № 52/18 від 17.12.2018 року.

Так, як вбачається з матеріалів справи запропонований судовим експертом, який має спеціальні знання у технічній сфері, варіант поділу домоволодіння відповідає часткам співвласників та не порушує їх права.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні стверджувала, що висновок експерта долучений позивачем до матеріалів справи не відповідає дійсності та винесений з порушенням норм діючого законодавства. Крім того, відповідач стверджувала, що позивач ОСОБА_1 обмежила її право як співвласника на переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності.

Тому, судом зберігаючи об'єктивність і неупередженість, з метою сприяння реалізації учасниками судового процесу їх прав передбачених цивільно-процесуальним кодексом України, та з метою врегулювання спору шляхом досягнення угоди між сторонами, було роз'яснено положення ст. ст. 15,43, 49, 103, 106, 113 ЦПК України.

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що позивач та її представник не заперечують проти укладення з відповідачем договору купівля продажу належної їм частини домоволодіння. В зв'язку з цим, в судовому засіданні було оголошено перерву, та надано час сторонам для узгодження правової позиції.

Після відновлення судового розгляду, від відповідачів клопотань про відкладення розгляду справи для реалізації їх права - права переважної купівлі частки у праві спільної часткової власності, не надходило, клопотань про проведення додаткової чи повторної експертизи суду сторонами не заявлено.

Згідно положень ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду.

Твердження відповідача ОСОБА_3, що вона хоче викупити спірну частину домоволодіння у позивача, спростовується обставинами встановленими в судовому засіданні.

Посилання відповідачів на неналежне утримання позивачем належного їй на праві спільної часткової власності домоволодіння не знайшло свого підтвердження час судового розгляду.

Доводи відповідачі , що для того, щоб відокремити квартиру № 2 від квартири № 1 в натурі необхідно: потовщити перестінок між їхніми квартирами; перебудувати покрівлю, виконати відмощення в бік двору квартири № 2; перенести забори з обох боків між дворами їх квартир; будівництво на земельній ділянці квартири № 2 повинно буде розташовуватись на відстані не менше 10 метрів від житлових та господарських будівель усіх сусідів, згідно ЗУ Про пожежну безпеку суд оцінює критично, оскільки вони не володіють спеціальними знаннями та не можуть надати об'єкту технічну характеристику спірному домоволодінню .

Отже, враховуючи висновок експерта № 52/12, беручи до уваги право позивача на виділ часток в натурі із майна, що є у спільній частковій власності суд вважає за можливе позовні вимогиОСОБА_1 про припинення права спільної часткової власності виділення майна в натурі задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12,13,18,76,81,263-265 ЦПК України, ч.ч.1,2,3 ст. 358,ч.ч.1,2 ст.364 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про припинення права спільної часткової власності виділення майна в натурі задовольнити.

Припинити право спільної сумісної часткової власності на об'єкт нерухомого майна розташованого за адресою - Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Волосевича, будинок під номером 68, між квартирою № 1, власниками якої відповідно до свідоцтва про право власності на житло № 871 від 11.08.1994 року є ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та квартирою № 2 в будинку 68 по вулиці Волосевича в м. Кривому Розі, власниками якої відповідно до договору Дарування від 22.03.2016 року , посвідченого приватним нотаріусом криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_11М, зареєстрованого в реєстрі за № 416.

Виділити та визнати за ОСОБА_1, із спільної часткової власності в приватну власність 1/1 квартири № 2 за адресою - Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Волосевича, будинок під номером 68, загальною площею 66,7 кв.м., житловою площею 38,0 кв.м., до складу якої входить: приміщення 2-1 коридор, площею 1,9 кв.м., приміщення 2-2 гардеробна площею 7,4 кв.м., приміщення 2-3 комора, площею 1,5 кв.м., приміщення 2-4 коридор, площею 1,1 кв.м., приміщення 2-5, комора, площею 0,6 кв.м., приміщення 2-6 кухня, площею 12,0 кв.м., приміщення 2-7 житлова, площею 12,5 кв.м., приміщення 2-8 житлова, площею 16,6 кв.м., приміщення 2-9 житлова, площею 8,9 кв.м., приміщення 2-10 коридор, площею 4,2 кв.м., господарські побудови : Ж - гараж, З - сарай, И-сарай, К- баня, І - водо колонка, № 2 ворота, розташовані на земельній ділянці площею 0,0635 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору ( присадибна ділянка), кадастровий номер якої НОМЕР_1: 06:228:0042.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення .

Повний текст судового рішення складено 18.04.2019 року.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2;

Відповідачі:

ОСОБА_3, проживає та зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_3;

ОСОБА_4, проживає та зареєстрований: Волосевича,18/1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область;

ОСОБА_6 проживає та зареєстрований: Волосевича,18/1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область;

ОСОБА_5, проживає та зареєстрований: Волосевича,18/1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область;

Суддя А.В. Ткаченко