Постанова

від 17.04.2019 по справі 826/17227/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2019 року

Київ

справа №826/17227/13-а

адміністративне провадження №К/9901/22495/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,

розглянув у порядку письмового провадження справу № 826/17227/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Богдан-Авто Поділ до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за заявою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Богдан-Авто Поділ звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.10.2013 №0003692203 та №0003682203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2013 позов залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2013 на ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 залишено без змін.

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві звернулася до Верховного Суду України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017 у справі №826/17227/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Богдан-Авто Поділ до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень з підстав, передбачених пунктами 1 та 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Верховного Суду України від 23.10.2017 відкрито провадження за заявою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.11.2016 у справі №826/25563/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Богдан-Авто Поділ до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

У зв'язку з припиненням своєї діяльності Верховним Судом України, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Юрченко В.П. (суддя-доповідач), Васильєва І.А., Пасічник С.С.

Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2018 задоволено заяву судді Юрченко В.П. про самовідвід у розгляді заяви Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017 у справі № 826/17227/13-а.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2019 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Шипуліна Т.М. (суддя-доповідач), Бившева Л.І., Васильєва І.А.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. від 05.04.2019 Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017 у справі № 826/17227/13-а прийнято до провадження.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Суд перевірив матеріалами справи наведені у заяві доводи та дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суди встановили, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Богдан-Авто Поділ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.07.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 24.09.2013 №1241/26-56-22-03-09/37724920.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 14.1.27, 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пункту 22.1 статті 22, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 137.1 статті 137, пункту 138.1 статті 138, підпункту 138.10.5 пункту 138.10, пунктів 138.4, 138.6., 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до:

завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в загальній сумі 2734172 грн.;

заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток в загальній сумі 156930 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.10.2013:

№ 0003682203 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 2734172 грн.;

№ 0003692203 про збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 156930 грн. основного платежу та в сумі 36581 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Фактичною підставою для прийняття вказаних актів індивідуальної дії слугували висновки податкового органу про безпідставне включення позивачем до складу витрат процентів, сплачених (нарахованих) позивальником за укладеним договором позики з компанією з управління активами на користь венчурного інвестиційного фонду, активами якого вона управляє, віднесення таких процентів позивальником до складу інших витрат, а також неправомірне формування даних податкового обліку щодо витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю Сучасні торгівельні рішення , Товариством з обмеженою відповідальністю Субару Україна , Приватним підприємством Агро Ойл , які не мали реального характеру.

У заяві про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції податковий орган посилається на неоднаковість застосування у подібних правовідносинах пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 201.7 статті 201, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2013.

На обґрунтування заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017 Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві подала копії рішень Вищого адміністративного суду України від 09.10.2014 у справі №826/19702/13-а, від 23.02.2017 №805/3424/15-а, посилаючись на те, що у вказаних справах Вищий адміністративний суд України, здійснивши різне тлумачення змісту і сутності правових норм, дійшов різних висновків за аналогічних обставин.

У наданих на підтвердження неоднакового правозастосування судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 09.10.2014 у справі №826/19702/13-а, від 23.02.2017 №805/3424/15-а судом касаційної інстанції зроблено висновки про те, що реальність здійснення господарських операцій не підтверджується належними та допустимими доказами.

Так, в ухвалі від 09.10.2014 у справі №826/19702/13-а судом висловлено позицію про те, що акти приймання-здачі виконаних робіт містять лише відомості про перелік послуг без зазначення їх змісту, обсягу та осіб, які надавали такі послуги; відсутність звіту про надання послуг унеможливлює встановлення їхнього виду та не підтверджує економічної доцільності здійснення фінансово-господарських відносин.

В ухвалі від 23.02.2017 №805/3424/15-а судом зазначено про те, що пред'явлені позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, які б у повній мірі відображали зміст господарської операції та їх вартісні показники, що в сукупності з виявленими податковим органом фактами фіктивності діяльності контрагента позивача свідчить про нереальність господарських операцій. З огляду на встановлені судами обставини суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків, що виключає їх правомірність відображення у податковому обліку.

Крім того, відповідач посилається на те, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 не відповідають правовим позиціям, висловленим у постановах Верховного Суду України від 22.11.2016 у справі №826/11397/14, від 14.03.2017 у справі №826/757/13-а та від 27.06.2017 у справі №2а-6549/11/1470.

У вищезазначених судових рішеннях Верховного Суду України висловлено правову позицію про те, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Натомість, у судовому рішенні від 06.09.2016 у справі №826/9725/15, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що операції між позивачем та його контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю Сучасні торгівельні рішення , Товариством з обмеженою відповідальністю Субару Україна , Приватним підприємством Агро Ойл фактично здійснювались, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами (договори поставки та надання послуг, рахунки-закази, видаткові накладні, довіреності на отримання товару, договори оренди нежитлових приміщень), які відображають зміст та обсяг проведених операцій, а також їх вчинення в межах господарської діяльності. Крім того, суд касаційної інстанції вказав про правомірність віднесення позивачем до складу витрат звітного періоду нарахованих на користь інвестиційного фонду процентів за отриманими борговими зобов'язаннями, оскільки проценти, сплачені (нараховані) позичальником за укладеним договором позики з компанією з управління активами на користь венчурного інвестиційного фонду, активами якого вона управляє, відносяться позичальником до фінансових витрат та включаються до складу інших витрат.

За результатами зіставлення рішення, про перегляд якого подано заяву, з рішеннями, на які посилається податковий орган як на приклад неоднаковості у правозастосуванні та невідповідності у правових висновках, вбачається, що в основі кожного з них лежать конкретні фактичні обставини, які залежно від повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення були оцінені з врахуванням наявності відповідних доказів щодо підтвердження товарності господарських операцій, здійснення яких давало право платнику податку (позивачу) формувати дані податкового обліку.

Вищезазначені обставини не дають підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду відповідних справ.

Аргументи податкового органу у заяві про перегляд судового рішення на неврахування судами апеляційної та касаційної інстанції доводів Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо фіктивності Приватного підприємства Агро Ойл з посиланням на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 10.10.2013 у кримінальній справі №1-кп/760/760/2013 суд вважає безпідставними, оскільки вказаним судовим рішенням не встановлено таких обставин.

Так, вказаним судовим актом затверджено угоду про визнання винуватості від 26.09.2013, що укладена у кримінальному провадженні між старшим прокурором прокуратури Подільського району м. Києва та обвинуваченою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України, ОСОБА_6. Судом під час вирішення справи встановлено факт підробки ОСОБА_6 у період з листопада 2011 року по травень 2012 року певних документів шляхом проставлення печаток Приватного підприємства Агро Ойл .

Суд звертає увагу на те, що зазначеним вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 10.10.2013 у кримінальній справі №1-кп/760/760/2013 не встановлено обставин, які б підтверджували факт підробки первинних документів, складених за наслідками господарських операцій Приватного підприємства Агро Ойл саме з Товариством з обмеженою відповідальністю Богдан-Авто Поділ .

Крім того, керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 № 3262 IV, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, Верховним Судом не встановлено наявності в таких ресурсах відомостей про вирок у кримінальній справі щодо фіктивності Приватного підприємства Агро Ойл .

Враховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом, не підтвердилися, заява Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві не підлягає задоволенню.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) та статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII), суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017 у справі № 826/17227/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Богдан-Авто Поділ до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна Л.І. Бившева І.А. Васильєва