Рішення

від 18.04.2019 по справі 394/295/18

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

2 6100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

18.04.19 394/295/18

2/394/17/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого - судді Краснопольської Л.П.

при секретарі судового засідання Владовій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в в залі суду в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ТОВ "Агрофірма "Кочубій" про визнання додаткових договорів №1 до договорів оренди землі недійсними

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до Новоархангельського районного суду з позовною заявою про визнання додаткових договорів №1 до договорів оренди землі недійсними , посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.11.2012 року, виданого державним нотаріусом Новоархангельської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 5,26 га, кадастровий №3523681200:02:000:0685. Земельна ділянка була успадкована за законом 15.11.2012 року після чоловіка ОСОБА_3, який помер 17.01.2012 року. Як вбачається із договору оренди землі від 07.12.2005 року, ОСОБА_3 уклав договір оренди, зареєстрований у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії центру ДЗК 06.03.2006 року за №83, але даний договір не був підписаний ОСОБА_3 Після оформлення спадщини у 2017 році, ОСОБА_1, перебираючи особисті речі чоловіка знайшла копію вказаного договору та додатковий договір №1 від 10 вересня 2007 року, зареєстрованого у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДЗК при державному Агенстві земельних ресурсів України 14.09.2007 р. за №390 з продовження договору на 15 років. При огляді даного договору, додаткового договору, співставивши підписи свого чоловіка виявила, що ним вказані договір та додатковий договір не підписувались і не передавались права підпису.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.04.2016 року, виданого державним нотаріусом Новоархангельської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить на право власності на Ѕ кожній, земельна ділянка площею 4,9897 га, кадастровий №3523681200:02:000:0688. Дана земельна ділянка була успадкована за законом 20.04.2016 року після смерті їх матері ОСОБА_4, яка померла 10.10.2014 року. Як вбачається із договору оренди землі від 07.12.2005 року відповідач уклав із ОСОБА_4 договір оренди, який зареєстрований у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії центру ДЗК 06.03.2006 року за №398. Даний договір не був підписаний ОСОБА_4 Після оформлення спадщини знайшли копію договору та додаткового договору №1 без дати зареєстрованого у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП ЦДЗК 26.09.2007 р. за №549 з продовження договору на 15 років. При огляді договорів, виявили, що договір та додатковий договір не підписувались і не передавались права підпису іншій особі.

Оскільки вирішити спір в добровільному порядку неможливо позивачка вимушена звертатись до суду з даним позовом.

Просять суд визнати недійсними: додатковий договір № 1 від 10.09.2007 року до договору оренди землі № 390 від 07.12.2005 року, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ Агрофірма Кочубій , зареєстрованого у Новоархангельському відділі Кіровоградської філії ДП Центр ДЗК при Державному Агенстві земельних ресурсів України , про що у Державному реєстру земель вчинено запис від 14.09.2007року за № 390 та додатковий договір № 1, без дати, до договору оренди землі від 07.12.2005 року, укладеного між ОСОБА_4 таТОВ Агрофірма Кочубій , зареєстрованого у Новоархангельському відділі Кіровоградської філії ДП Центр ДЗК при Державному Агенстві земельних ресурсів України , про що у Державному реєстру земель вчинено запис від 26.09.2007року за № 549 та покласти на відповідача всі судові витрати по справі.

В судове засідання позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 та їх представник - ОСОБА_6не з'явились, на електронну адресу суду надійшла заява щодо розгляду справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, але направив на електронну адресу суду письмове клопотання, про перенесення розгляду справи на інші дату зв'язку із перебуванням представника відповідача ОСОБА_7 у відрядженні, в іншому судовому засіданні.

Що стосується вказаного клопотання, суд виходить з наступного:

Згідно ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному,всебічному,повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом,не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідачем не підтверджено належним чином поважність причини його неявки у судове засідання, оскільки не надано жодного офіційного документа, який підтверджує той факт, що він є задіяним в іншому судовому засіданні ( копій судової повістки, договору, доручення на надання безоплатної правової допомоги, ордера тощо), а інформація щодо розгляду справ Маньківським районним судом Черкаської області, яка розміщена на офіційному сайті цього суду, не містить посилання щодо участі такого учасника провадження. На думку суду встановлені обставини свідчать про неналежне виконання процесуальних обов'язків відповідачем та зловживання процесуальними правами. Також суд звертає увагу на те, що відповідач є юридичною особою, та будучи завчасно повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, добросовісно користуючись наданими йому ст.ст. 43, 49 ЦПК України правами, направити іншого представника для розгляду справи в суді або надати належні докази неможливості забезпечення явки представників.

Тому, суд вважає повторне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи безпідставним, необґрунтованим та таким, що свідчить про намаганням відповідача затягнути судовий розгляд цивільної справи з надуманих підстав. Крім того, суд виходить з того, що справа перебуває в провадженні суду з 23.04.2018 року та розгляд справи по суті ще не розпочинався. За наявності належного повідомлення відповідача про судовий розгляд та визнання судом причин неявки представника відповідача в судове засідання неповажними, а також з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд прийшов до висновку, що підстави для відкладання розгляду справи відсутні.

Нормою п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України констатовано, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що дії представників відповідача при розгляді справи свідчать про відсутність у них зацікавленості у розгляді справи в строки, встановленні ЦПК України, суд вважає за правомірне скористатись своїм правом про залишення такого клопотання без розгляду.

При цьому, суд вважає, що справу можливо слухати у відсутності учасників за наявними доказами в сукупності з іншими матеріалами справи.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що предметом спору в даному провадженні є договірні правовідносини, які регулюються нормами ЦК України, ЗК України та Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтями 14, 18, 20 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди укладається у письмовій формі і набуває чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.16 Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Зазначена норма відповідає принципу свободи договору, передбаченому у ст. 6 та ст. 627 ЦК України. Крім того, вказані норми кореспондуються із ч. 3 ст. 203 ЦК України, що визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, а саме волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Відповідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5-6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Ч.3 ст. 203 ЦК України передбачає, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 717/2250/15-ц, що відповідає положенню ч.4 ст.263 ЦПК України.

У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам роз'яснено, що відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що 07.12.2005 року, між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма Кочубій укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії центру ДЗК 06.03.2006 року за №83, цього ж дня, між ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма Кочубій укладено аналогічний договір оренди, який зареєстрований у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії центру ДЗК 06.03.2006 року за №398. Крім того, в матеріалах справи містяться копія додаткового договору №1 до договору, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма Кочубій , без дати, зареєстрованого у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП ЦДЗК 26.09.2007 р. за №549 з продовження договору на 15 років та копія додаткового договору №1 від 10 вересня 2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма Кочубій , зареєстрованого у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДЗК при державному Агенстві земельних ресурсів України 14.09.2007 р. за №390 з продовження договору на 15 років.

Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 мав у приватній власності земельну ділянку площею по 5, 26 га, яка розташована на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 322982.

07.12.2005 року, він уклав з ТОВ Агрофірма Кочубій договір оренди вказаної земельної ділянки, 10.09.2007 року від його імені було укладено додатковий договір №1 зареєстрований у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДЗК при державному Агенстві земельних ресурсів України 14.09.2007 р. за №390.

Згідно умов цього додаткового договору пункти 9 та 41 викладено в новій редакції, зокрема збільшено строк дії договору до 15 років та розмір орендної плати до 2,5% від нормативної грошової оцінки землі.

Власник цієї земельної ділянки ОСОБА_1, як спадкоємиця за законом після смерті ОСОБА_3 оспорює додатковий договір з підстав відсутності його волевиявлення, стверджує, що про існування такого договору не було відомо ні ій, ні її покійному чоловіку, підпис на договорі не належить ОСОБА_3

ОСОБА_4 мала у приватній власності земельну ділянку площею по 4,99 га, яка розташована на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 322985.

07.12.2005 року, вона уклала з ТОВ Агрофірма Кочубій договір оренди вказаної земельної ділянки, 10.09.2007 року від її імені було укладено додатковий договір №1 зареєстрований у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДЗК при державному Агенстві земельних ресурсів України 26.09.2007 р. за №549.

Згідно умов цього додаткового договору пункти 9 та 41 викладено в новій редакції, зокрема збільшено строк дії договору до 15 років та розмір орендної плати до 2,5% від нормативної грошової оцінки землі.

Власники цієї земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як спадкоємці за законом після смерті матері оспорюють даний додатковий договір з підстав відсутності волевиявлення покійної ОСОБА_4, зазначають, що про існування такого договору не було відомо ні їм, ні її покійній матері, підпис на договорі не належить ОСОБА_4

За клопотанням представника позивача ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 15.01.2019 року у справі була призначена судово-почеркознавча експертиза.

Згідно з висновком експерта № 259/260/19-27/894/19-27 від 07.03.2019 року:

п. 2 - підпис від імені ОСОБА_3 у додатковому договорі № 1 від 10.09.2007 до договору оренди землі № 83 від 07.12.2005 року, укладеному між ОСОБА_5 та ТОВ Агрофірма Кочубій , зареєстрованому у Новоархангельському відділі філії ДП Центр ДЗК при Державному Агенстві земельних ресурсів України , запис у Державному реєстрі земель від 14.09.2007 року за № 390, який міститься в колонці ОРЕНДОДАВЕЦЬ: в графі Підпис____ , виконаний не самим ОСОБА_5, а іншою особою без наслідування підписного почерку останнього,

п. 3 - підпис від імені ОСОБА_4 у додатковому договорі № 1 без дати до договору оренди землі № 398 від 07.12.2005 року, укладеному між ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма Кочубій , зареєстрованому у Новоархангельському відділі філії ДП Центр ДЗК при Державному Агенстві земельних ресурсів України , запис у Державному реєстрі земель від 26.09.2007 року за № 549, який міститься в колонці ОРЕНДОДАВЕЦЬ: в графі Підпис____ , виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою без наслідування її підпису.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували висновки експертизи.

Вказаним висновком судово-почеркознавчої експертизи, який є належним доказом у справі, встановлено факт підписання додаткових договорів іншою особою, а тому легітимність цих документів спростована.

Отже, враховуючи те, що оспорювані додаткові договори власники земельних ділянок не підписували, повноваження на це іншій особі не надавали, суд приходить до висновку, що відсутність волевиявлення власника та підписання договору особою, яка немає на йе повноважень, є підставою для визнання договору недійсним (ст.ст.203, 215, 21 ЦК України).

Разом з тим, посилання представника відповідача в наданому до суду запереченні на те, що отримання позивачем орендної плати свідчить про наявність договірних відносин, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки вчинення стороною дії (одержання орендної плати) без отримання нею пропозиції укласти договір не може підтверджувати її згоду на укладення цього договору (ст.ст.641,642 ЦК України).

Крім того, відповідач в межах строку дії основного договору оренди земельної ділянки повинен був сплачувати орендну плату за використання ділянки позивачу.

Правомірність отримання стороною орендної плати у збільшеному розмірі не є предметом спору.

Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності з підстав, що спірний договір було укладено у вересні 2007 року і з того часу пройшло вже більше 10 років, суд виходить з наступного.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 255 ЦК України.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Отже, перебіг строку позовної давності починається не с моменту, коли сторони домовились про тимчасове корисмтування земельною ділянкою. та отримання плати зав її користування, а з часу, коли позивач дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого майнового права.

Початок перебігу позовної давності у даному випадку не можна обраховувати з часу підписання оспорюваних додаткових договорів, оскільки власники земельних ділянок їх не підписували. Позивачі правомірно розраховували на добросовісність та розумність у відносинах з відповідачем та не мали підстав сумніватися у правовому стані земельної ділянки, а отже не знали і не могли знати про порушення своїх прав.

Таким чином, перебіг позовної давності для вимог позивача на день подання позову не сплинув.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, справедливість, добросовісність, розумність (ст. 3 ЦК України).

Враховуючи вищевикладені обставини справи щодо достовірності встановлення факту непідписання орендодавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 додаткових договорів до договорів оренди землі, суд приходить до висновку, що відповідач діяв недобросовісно, тому позовні вимоги щодо визнання цих угод недійсними є закинними і справедливими, направленими на ефективний захист порушених прав позивачів.

Суд, аналізуючи матеріали справи, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги доведені, є таким, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачів, сплачений ними при подачі позову судовий збір, а також витрати за судово-почеркознавчу експертизу .

На підставі вищевикладеног та керуючись ст. ст. 14, 16, 18, 20 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 6, 15, 203, 207, 215, 627, 638, 641, 642 ЦК України, ст. 93 ЗК України, ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ТОВ "Агрофірма "Кочубій" про визнання додаткових договорів №1 до договорів оренди землі недійсними - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним додатковий договір № 1 від 10.09.2007 року до договору оренди землі № 83 від 07.12.2005 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма Кочубій , зареєстрованого у Новоархангельському відділі Кіровоградської філії ДП Центр ДЗК при Державному Агенстві земельних ресурсів України , про що у Державному реєстру земель вчинено запис від 14.09.2007року за № 390.

Визнати недійсним додатковий договір № 1, без дати, до договору оренди землі № 398 від 07.12.2005 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма Кочубій , зареєстрованого у Новоархангельському відділі Кіровоградської філії ДП Центр ДЗК при Державному Агенстві земельних ресурсів України , про що у Державному реєстру земель вчинено запис від 26.09.2007року за № 549.

Стягнути з ТОВ Агрофірма Кочубій на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. та витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 4862 грн. 00 коп.

Стягнути з ТОВ Агрофірма Кочубій на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. та витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 4862 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено через Новоархангельський районний суд до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 ( тридцяти) днів з дня його проголошення.У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Копію даного рішення направити учасникам справи.

Ідентифікаційні дані учасників:

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ЕА №954753 виданий Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ЕВ №178118 виданий Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ТОВ Агрофірма Кочубій , місце знаходження с. Кальниболота вул. Леніна, 82, Новоархангельського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 33708245.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно

Суддя Краснопольська Л.П.