Постанова

від 11.04.2019 по справі 2-2223/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2346/19

Номер справи місцевого суду: 2-2223/11

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М.,

За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2017 року про виправлення описки в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 06.10.2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, яка складається з суми позики, процентів від суми позики, щомісячних платежів за кредитним договором, витрат на укладення договору кредиту та отримання коштів, проценти за користування чужими грошами, проценти за прострочення виконання грошового зобов'язання ,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову - задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову накладені ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2009 року (справа № 2-8698/09), а саме скасовано арешт з квартири АДРЕСА_1, реєстраційний номер обтяження 9377127.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2017 року про виправлення описки в ухвалі суду від 06.10.2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, яка складається з суми позики, процентів від суми позики, щомісячних платежів за кредитним договором, витрат на укладення договору кредиту та отримання коштів, проценти за користування чужими грошами, проценти за прострочення виконання грошового зобов'язання вважати другий абзац резолютивної частини вірним у наступній редакції:

Скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2009 року (справа № 2-8698/09), а саме скасувати арешт з квартири АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11.10.2017 року.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26.02.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2017 року, а ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28.02.2018 року призначено розгляд вищевказаної цивільної справи у приміщенні апеляційного суду Одеської області.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_4, посилаючись на її необґрунтованість, просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2017 року - залишити без задоволення, а ухвалу суду від 06.10.2017 року - залишити без змін (ОСОБА_1 8: а.с. 160-163).

Указом Президента України № 452/2017 від 29 грудня 2017 року Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах , ліквідовано Апеляційний суд Одеської області, створено Одеський апеляційний суд, який здійснює правосуддя в апеляційному окрузі, який включає Одеську область, з місцезнаходженням у м.Одесі.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно - територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Частиною 5 ст. 31 ЦПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.

На виконання вимог Закону України Про судоустрій і статус суддів , ЦПК України рішенням зборів Одеського апеляційного суду від 28.12.2018 №1 днем початку роботи суду визначено 03.01.2019, до якого підлягають передачі всі справи, що перебували в провадженні Апеляційного суду Одеської області.

За результатами автоматичного розподілу після створення нового суду визначено склад колегії суддів: Цюра Т.В. - головуючий суддя, судді - Гірняк Л.А., Сегеди С.М., що є підставою для прийняття справи до провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.02.2019 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, яка складається з суми позики, процентів від суми позики, щомісячних платежів за кредитним договором, витрат на укладення договору кредиту та отримання коштів, проценти за користування чужими грошами, проценти за прострочення виконання грошового зобов'язання, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2017 року про скасування заходів забезпечення позову та на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2017 року про виправлення описки в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 06.10.2017 року, яку було призначено до розгляду в приміщенні Одеського апеляційного суду на 11.04.2019 року о 13год.00хв.

До суду апеляційної інстанції з'явився ОСОБА_4 та представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5, ОСОБА_2 до суду не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність ОСОБА_2, який своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Виправляючи описку в ухвалі Приморського районного суду м.Одеси від 06.10.2017 року, суд першої інстанції вважав за необхідне виправити описку шляхом вилучення запису про реєстраційний номер обтяження.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.219 ЦПК України (у редакції, яка діяла під час постановлення оскаржуваної ухвали суду), суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст. 269 ЦПК України, чинній на час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції.

Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Згідно до абзацу першого 1 пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 №14, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.

За таких обставин, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність виправлення описки в ухвалі Приморського районного суду м.Одеси від 06.10.2017 року, шляхом вилучення запису про реєстраційний номер обтяження.

Єдиним доводом апеляційної скарги є посилання апелянта на те, що чинним процесуальним законодавством не передбачено виправлення описки саме в резолютивній частині суду. Однак, апеляційний суд вважає такий довід безпідставним, оскільки в резолютивній частині судового рішення будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм процесуального права, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність описки в ухвалі суду про скасування заходів забезпечення позову та необхідність її виправлення.

Крім того, вказана ухвала про виправлення описки, не порушує будь-чиїх прав.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2017 року про виправлення описки в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 06.10.2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, яка складається з суми позики, процентів від суми позики, щомісячних платежів за кредитним договором, витрат на укладення договору кредиту та отримання коштів, проценти за користування чужими грошами, проценти за прострочення виконання грошового зобов'язання - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 17.04.2019 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Л.А. Гірняк

ОСОБА_6