УХВАЛА
16 квітня 2019 року
м. Харків
Справа № 632/1855/18
Провадження № 22-ц/818/1642/19
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Бровченка І.О.,
суддів: Бурлака І.В., Колтунової А.І.,
за участю секретаря - Прокопчук І.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Єфремівська сільська рада Первомайського району Харківської області, ОСОБА_2,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи та про витребування доказів у справі № 632/1855/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 18 грудня 2018 року в складі судді Росоха А.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Єфремівської сільської ради Первомайського району Харківської області, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, -
встановив:
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Єфремівської сільської ради Первомайського району Харківської області, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що 15 вересня 2015 року помер батько позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, селище Троїцьке (Більшовик), вулиця Садова, 14.
За життя батько залишив заповіт, посвідчений 10 січня 2008 року секретарем виконавчого комітету Єфремівської сільської ради Первомайського району Харківської області ОСОБА_4 за реєстровим № 60, згідно з яким все своє майно залишив доньці ОСОБА_2
Ознайомившись з заповітом, долученим до спадкової справи № 379/2015, яка зберігається в Первомайській державній нотаріальній конторі Харківської області за місцем відкриття спадщини позивач вважає, що підпис на заповіті, посвідченому ОСОБА_3, виповнений іншою особою.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 01 лютого 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського районного суду Харківської області від 18 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Єфремівської сільської ради Первомайського району Харківської області, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року закінчено підготовку апеляційного розгляду цивільної справи та справу призначено до розгляду.
16 квітня 2019 року до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.
В обґрунтування заявленого клопотання ОСОБА_1 зазначив, що до районного суду ним було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, клопотання не було подано у підготовчому судовому засіданні, оскільки ОСОБА_1 було подано заяву про відкладення судового засідання за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю догляду за дитиною, однак, суд залишив заяву без задоволення та закрив підготовче судове засідання без його участі, що є порушенням закону.
В обґрунтування заявленого клопотання ОСОБА_1 вказує на те, що без проведення почеркознавчої експертизи він не зможе довести обгрунтованість позовних вимог.
16 квітня 2019 року до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав клопотання про витребування доказів, в якому відповідно до ст. 84 ЦПК України, просив витребувати від Лозівського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Харківській області оригінал пенсійної справи ОСОБА_3, оригінал розписки в отриманні пенсійного посвідчення та інші документи, що містять його особистий підпис в оригіналі; витребувати з архівного відділу Первомайської райдержадміністрації Харківської області оригінали платіжних відомостей на отримання заробітної плати та оригінал заяви про звільнення з роботи; витребувати від Первомайського районного сектору ДМС України в Харківській області оригінали заяви про видачу ОСОБА_3 паспорту.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 2 ст. 116 ЦПК України визначено, що способами забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Частинами 1 - 4 ст. 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Частиною першою ст. 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно вимог статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Стаття 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно вимог ч. ч. 1, 2, 3, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
За таких обставин, враховуючи положення ст. ст. 367, 368 ЦПК України, враховуючи предмет доказування у справі, характер спірних правовідносин, конкретні обставини справи та предмет позову, виходячи з достатності наявних у справі доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи та стосуються предмета доказування, апеляційний суд доходить висновку, що клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи та витребування доказів задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 84,103, 258 , 260 ,367ЦПК України , суд -
у х в а л и в:
Клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи та витребування доказів - залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя І.О. Бровченко
Судді: І.В. Бурлака
ОСОБА_5
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2019 |
Оприлюднено | 19.04.2019 |
Номер документу | 81261802 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Бровченко І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні