Постанова

від 10.04.2019 по справі 522/10592/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 522/10592/17

провадження № 61-35286св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Крата В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - комунальна установа Одеська обласна філармонія ,

представник відповідача - адвокат Поляков Олександр Олександрович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу комунальної установи Одеська обласна філармонія на постанову апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Колеснікової Г. Я., Ващенко Л. Г., Погорєлової С. О. від 28 березня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунальної установи Одеська обласна філармонія (далі - КУ Одеська обласна філармонія ) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов'язання внести запис до трудової книжки про недійсність наказу і поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі контракту з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури від 03 листопада 2016 року ОСОБА_1 працював на посаді артиста балету академічного ансамблю української музики, пісні та танцю Чайка .

Наказом відповідача від 07 червня 2017 року № 40-к ОСОБА_1 звільнений з роботи на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України у зв'язку з відмовою виконувати умови контракту.

Посилаючись на незаконність звільнення, позивач просив суд визнати противоправним та скасувати наказ КУ Одеська обласна філармонія від 07 червня 2017 року № 40-к про його звільнення з посади артиста балету академічного ансамблю української музики, пісні та танцю Чайка на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України; поновити його на посаді артиста балету академічного ансамблю української музики, пісні та танцю Чайка з 07 червня 2017 року; зобов'язати відповідача внести запис до його трудової книжки про недійсність наказу від 07 червня 2017 року № 40-к і поновлення на роботі з 07 червня 2017 року; стягнути з КУ Одеська обласна філармонія на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 червня 2017 року по день ухвалення рішення у справі; стягнути з КУ Одеська обласна філармонія на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн; судові витрати стягнути з відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач відмовився виїжджати у відрядження на фестиваль в складі колективуАкадемічного ансамблю української музики, пісні та танцю Чайка , що є порушенням пункту 1 розділу ІІІ контракту, який є особливою формою трудового договору, та є підставою для його звільнення з роботи згідно пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України. Відтак, при звільнені позивача не було порушено норми трудового законодавства.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Одеської області від 28 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1

Визнано протиправним та скасовано наказ КУ Одеська обласна філармонія від 07 червня 2017 року № 40-к про звільнення

ОСОБА_1 з роботи артиста балету академічного ансамблю української музики, пісні та танцю Чайка на підставі пункту 8

частини першої статті 36 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді артиста балету академічного ансамблю української музики, пісні та танцю Чайка в КУ Одеська обласна філармонія з 07 червня 2017 року.

Зобов?язано КУ Одеська обласна філармонія внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про недійсність наказу від 07 червня 2017 року № 40-к і поновлення на роботі з 07 червня 2017 року.

Стягнуто з КУ Одеська обласна філармонія на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 червня 2017 року по

28 березня 2018 року у розмірі 75 359,69 грн з утриманням податків, страхових внесків та інших обов?язкових платежів.

Стягнуто з КУ Одеська обласна філармонія на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що дострокове розірвання з ініціативи відповідача контракту шляхом звільнення позивача з роботи у зв'язку з відмовою виїжджати у відрядження, підстави якого не передбачені статтями 40, 41 КЗпП України, є незаконним, а тому наказ про звільнення підлягає скасуванню з поновленням позивача на роботі та стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також відшкодування на його користь моральної шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2018 року КУ Одеська обласна філармонія подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 522/10592/17 з Приморського районного суду м. Одеси.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не врахував, що контракт є особливою формою трудового договору та не взяв до уваги, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 03 листопада 2016 року між КУ Одеська обласна філармонія та ОСОБА_1 укладений контракт з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури, відповідно до умов якого позивача призначено на посаду артиста балету академічного ансамблю української музики, пісні та танцю Чайка . Строк дії контракту з 01 грудня 2016 року до 30 листопада 2019 року.

Пунктом 1 розділу III контракту передбачено обов'язки працівника, зокрема, за розпорядженням роботодавця від'їжджати в службові відрядження на території України і за її межами.

Пунктом 3 розділу VI (умови зміни, припинення та розірвання контракту) передбачено розірвання контракту з ініціативи роботодавця, що наступає у разі невиконання або неналежного виконання працівником зобов'язань, обумовлених цим контрактом.

01 червня 2017 року було видано наказ КУ Одеська обласна філармонія № 25 про відрядження Академічного ансамблю української музики, пісні та танцю Чайка з 29 липня по 19 серпня 2017 року для участі у фестивалі Півдня Франції та Іспанії.

02 червня 2017 року складено акти, що ОСОБА_1 відмовився їхати у відрядження.

Наказом КУ Одеська обласна філармонія від 07 червня 2017 року № 40-к за невиконання розділу ІІІ умов контракту від 03 листопада 2016 року ОСОБА_1 звільнено з 07 червня 2017 року на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, в зв'язку з відмовою виконувати умови контракту.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 21 КЗпП особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є, зокрема підстави, що передбачені контрактом.

Зміст поняття розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу розкрито законодавцем у пункті 4 частині першій статті 36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених статтями 40, 41 КЗпП України. Це виключає охоплення змістом терміну розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена в статтях 40, 41 КЗпП України або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Виходячи з нормативного тлумачення пунктів 4, 8 частини першої статті 36, статей 40, 41 КЗпП України на припинення трудового договору з працівником з підстав, передбачених контрактом - пункт 8 частина перша статті 36 КЗпП України, а не у зв'язку зі звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, положення статті 40 КЗпП України не поширюються.

Укладаючи контракт, позивач погодився з його умовами, у тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.

Таку позицію підтримав і Конституційний Суд України, який у своєму рішенні у справі щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України зазначив, що незважаючи на ці та інші застереження, що містяться в Кодексі законів про працю та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладання ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови: зокрема, це, як правило, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що оскільки підстава для дострокового розірвання контракту та звільнення позивача (відмова виїжджати у відрядження) не передбачена статтями 40, 41 КЗпП України, то таке звільнення є незаконним. При цьому, судом не враховано, що положення статті 40 КЗпП України не поширюються на правовідносини, що виникли у зв'язку укладанням між сторонами особливої форми трудового договору - контракту, і з якими власник не пов'язував звільнення працівника.

Колегія суду касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, який встановивши, що позивач відмовився виїжджати у відрядження на фестиваль в складі колективу Академічного ансамблю української музики, пісні та танцю Чайка , тим самим порушивши пункт 1 розділу ІІІ контракту, який є особливою формою трудового договору, обґрунтовано вважав, що таке порушення контракту є підставою для його дострокового розірвання на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі, судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, тому рішення суду є законним і обґрунтованим.

Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційну скаргу КУ Одеська обласна філармонія задоволено частково, скасовано постанову апеляційного суду та залишено в силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові, тому відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України наявні підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, то понесені відповідачем судові витрати у зв'язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції компенсуються за рахунок держави.

Керуючись статтями 400, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунальної установи Одеська обласна філармонія задовольнити.

Постанову апеляційного суду Одеської області від 28 березня 2018 року скасувати, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2017 року залишити в силі.

Стягнути з держави України на користь комунальної установи Одеська обласна філармонія 16 000 грн судового збору, сплаченого у зв'язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасована постанова апеляційного суду втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:Н. О. Антоненко В. І. Крат В. М. Коротун В. П. Курило