Постанова

від 09.04.2019 по справі 920/482/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2019 р. Справа№ 920/482/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Бовсунівській Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Марченко І.І.;

від відповідача: Гриценко Б.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) апеляційну скаргу Битицької сільської ради Сумського району Сумської області, с. Битиця

на рішення Господарського суду Сумської області від 17.12.2018 (повний текст складено 27.12.2018)

у справі №920/482/18 (суддя Соп'яненко О.Ю.)

за позовом Битицької сільської ради Сумського району Сумської області, с. Битиця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСК-11", м. Лебедин

про розірвання договору на управління спадщиною від 24.04.2015,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Битицька сільська рада Сумського району Сумської області (далі - Битицька сільська рада, Позивач, Скаржник) звернулась до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСК - 11" (далі - ТОВ "ЛСК-11", Відповідач) про розірвання договору на управління спадщиною від 24.04.2015, укладеного між Битицькою сільською радою та ТОВ "ЛСК-11", за яким останньому передано земельні ділянки (паї), зазначені у Додатку №1 до цього договору, загальною площею 245,29 га, з метою утримання, догляду, вчинення інших фактихних та юридичних дій для підтримання їх у належному стані, з урахуванням норм сівозміни та збереження родючості грунтів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку із змінами у чинному законодавстві, які відбулися на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли" (далі - Закон № 1533-VIII, набрав чинності 19.10.2016), відповідно до абз. 2 ч. 1 ст.1285 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), Відповідач не може мати статусу особи, яка управляє спадковим майном. Згідно вказаної норми такою особою є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням земельної ділянки, яка входить до складу спадщини щодо якої відсутні спадкоємці або виконавці заповіту.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 17.12.2018 у задоволенні позову про розірвання укладеного між сторонами спору договору відмовлено.

Обґрунтовуючи відмову у позові суд першої інстанції дійшов висновку, що укладений 24.04.2015 між Битицькою сільською радою та ТОВ "ЛСК-11" договір на управління спадщиною за своєю правовою природою є договором про управління майном, правовідносини за яким регламентовані главою 70 ЦК України. Оскільки сторонами при укладенні спірного договору не було дотримано вимоги, передбаченої ст.1031 ЦК України щодо його нотаріального посвідчення, суд першої інстанції на підставі ч.1 ст. 220 ЦК України дійшов висновку про нікчемність укладеного між Позивачем і Відповідачем договору на управління спадщиною, зауваживши, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 17.12.2018 скасувати та постановити нове, яким розірвати договір на управління спадщиною від 24.04.2015.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції до спірних правовідносин неправильно застосовані норми ст.ст. 1029, 1031 ЦК України та не враховані положення ст.ст. 598, 607 ЦК України.

Аргументуючи свою позицію Позивач зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору на управління спадщиною, відносяться до спадкових, які врегульовані в Книзі 6 ЦК України "Спадкове право". Укладаючи договір на управління спадщиною у квітні 2015 року Битицька сільська рада керувалася положеннями ст.1285 ЦК України у чинній на той час редакції. Зазначеною нормою не встановлено спеціальної вимоги щодо форми такого договору, договір вчинено у письмові формі. Отже відсутні підстави вважати його недійсним (нікчемним).

Апелянт, стверджує, що судом першої інстанції при вирішенні спору у даній справі помилково не застосовано положення ст. 598 ЦК України, якими передбачено, що зобов'язання можуть припинятися частково або у повному обсязі на підставах встановлених не лише договором, а і законом.

Таким законом, на думку апелянта, є норма абз.2 ч.1 ст.1285 ЦК України, в редакції Закону № 1533-VIII, за якою у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту, особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки, а не ТОВ "ЛСК-11", як зазначено у спірному договорі.

Отже на даний час зобов'язання сторін, які виникли на підставі спірного договору, не можуть бути ними виконані з обставини, за яку жодна із сторін не відповідає (ст.607 ЦК України).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/482/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (доповідач у справі), суддів Козир Т.П. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 апеляційну скаргу Битицької сільської ради у даній справі залишено без руху на підставі ч.2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано апелянту строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Через відділ документального забезпечення суду апеляційної інстанції на виконання вимог ухвали суду від 29.01.2019 заявником усунуто недоліки апеляційної скарги, подано докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів Відповідачу, а саме квитанцію та опис вкладення у цінний лист.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 задоволено клопотання Скаржника, поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 17.12.2018 у даній справі, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Битицької сільської ради, справу призначено до розгляду на 12год. 00хв. 26.03.2019.

У судовому засіданні 26.03.2019 оголошено перерву до 12год.00хв. 09.04.2019, доручено Господарському суду Сумської області забезпечити проведення відеоконференції 09.04.2019 о 12год. 00хв. у приміщенні Господарського суду Сумської області за участю представників Позивача та Відповідача, про що винесено відповідну ухвалу.

Явка представників сторін.

У судовому засіданні 09.04.2019 представник Позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник Відповідача у судовому засіданні 09.04.2019 заперечив проти вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції у даній справі просив змінити з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Позиції учасників справи.

Через відділ документального забезпечення суду 11.03.2019 від Відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а мотивувальну частину рішення Господарського суду Сумської області від 17.12.2018 змінити в частині визнання нікчемним оскаржуваного договору на управління спадщиною від 24.04.2015.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Відповідно до рішення 37 сесії 6 скликання Битицької сільської ради від 26.01.2015 надано дозвіл ТОВ "ЛСК - 11" на управління спадщиною земельних ділянок (паїв), що знаходяться на території Битицької сільської ради Сумського району в кількості 133 паїв, у тому числі ріллі 180,45 га, сіножаті - 233,08 га для утримання та догляду, з метою підтримання її у належному стані, з урахуванням норм сівозміни та збереження родючості ґрунтів (т.1, а.с. 53).

На виконання зазначеного рішення 24.04.2015 між Битицькою сільською радою Сумського району Сумської області (Установник управління) та ТОВ "ЛСК-11" (Управитель) укладено договір на управління спадщиною (далі - Договір).

У відповідності до п.1.1. Договору Установник управління передає, а Управитель приймає в управління майно, яке потребує утримання (догляду) згідно акта приймання-передачі, що додається, та є невід'ємною частиною цього договору, а саме: земельні ділянки, що знаходяться на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області, на які відкрилася спадщина.

Згідно п. 1.2. Договору перелік земельних ділянок, що передаються Управителю, зазначений в додатку до договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до списку земельних ділянок, що є додатком №1 до Договору, ТОВ "ЛСК-11" були передані земельні ділянки, загальною площею 413,53 га, з яких 180,45 га - рілля, 233,08 га - сіножаті (т.1, а.с. 12-15) .

П. 5.1. Договору встановлено, що договір укладено на строк до появи спадкоємця або виконавців заповітів та оформлення права власності на земельні ділянки (паї), переданих в управління по цьому договору.

За змістом п.6.2 Договору сторони визначили підстави припинення цього договору - поява спадкоємців та оформлення права власності на земельну ділянку або виконавців заповіту, перехід земельної ділянки у комунальну або державну власність.

Як вбачається із акта звірки станом на 29.12.2017 кількість не витребуваних та не успадкованих земельних ділянок (паїв) на території Битицької сільської ради, управителем яких є ТОВ "ЛСК-11", становить 245 га, з яких ріллі - 106,92 га; сіножаті - 138,37 га (т.1, а.с. 16).

В додатку до цього акта звірки вказані такі земельні ділянки (паї): №27, №175, №187, №265, №282, №193, №321, №324, №277, №189, №278, №289, №174, №154, №284, №141, №144, №137, №143, №139, №146, №65, №179, №354, №167, №71, №72, №166, №73, №363, №75, №359, №355, №301, №378, №380, №382, №100, №388, №387, №390, №110, №104, №184, №197, №113, №122, №200, №201, №248, №129, №204, №103, №210, №218, №212, №315, №23, №24, №219, №391, №221, №220, №159, №228, №232, №225, №33, №32, №36, №39, №234, №235, №30, №29, №379, №255, №162, №254 (т.1, а.с. 17-19).

На час укладання Договору сторони керувались ст. 1285 ЦК України, відповідно до якої якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою (редакція від 05.04.2015).

20.09.2016 був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли" (далі - Закон № 1533-VIII), який набрав чинності 19.10.2016. Вказаним Законом ч.1 ст.1285 ЦК України доповнено абзацом 2 відповідно до якого у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.

У зв'язку із зазначеними змінами в законодавстві Битицька сільська рада вважає, що з 19.10.2016 ТОВ "ЛСК-11" не може бути управителем спадкового майна відповідно до спірного Договору, особою, яка повинна управляти спадщиною, є виключно Битицька сільська рада, яка діє в інтересах територіальної громади. Отже, на думку Позивача, зобов'язання, які виникли між сторонами на підставі спірного Договору не можуть бути виконані ними, а тому підлягають припиненню шляхом розірвання у відповідності до вимог ст.ст. 598, 607 ЦК України.

Зазначені обставини слугували підставою для звернення Позивача до суду першої інстанції із позовом у даній справі.

Суд першої інстанції відмовляючи у позові Битицькій сільській раді про розірвання Договору дійшов висновку, що вказаний Договір є недійсним (нікчемним), оскільки не був посвідчений нотаріально.

Однак колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно п.7 ч.2 ст.16 ЦК України може бути припинення правовідношення.

Ст. 19 Конституції України, ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України, Законами України, актами Президента України, а також іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За приписами п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень сільської ради належить, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарних засіданнях.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України (далі ЗК України) до повноважень міських, селищних, сільських рад, як органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин на їх території, належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

З огляду на те, що предметом спірного Договору є земельні ділянки, що знаходяться на території Битицької сільської ради, які не витребувані та не успадковані, питання щодо розпорядження ними у відповідності до вимог п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст.1285 ЦК України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) мають вирішуватися Битицькою сільською радою виключно на пленарних засіданнях.

Враховуючи положення ч.ч.1, 2, 3 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська рада, як орган місцевого самоврядування, у межах наданих йому повноважень та у встановленій законодавством формі наділений правом фіксувати волевиявлення ради шляхом прийняття про те відповідного рішення, яке підлягає реалізації радою відповідно до положень законодавства.

Із досліджених колегією суддів апеляційного господарського суду матеріалів справи вбачається, що укладенню спірного Договору передувало прийняття Битицькою сільською радою на пленарному засіданні рішення про надання дозволу ТОВ "ЛСК - 11" на управління спадщиною земельних ділянок (паїв).

В той же час матеріали справи не містять доказів волевиявлення Битицької сільської ради, яке зафіксоване у прийнятому на пленарному засіданні рішенні, про дострокове розірвання спірного Договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем.

Відповідно до положень ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка передбачає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором (ч.1 ст 188 ГК України).

Порядок зміни та розірвання договору за пропозицією однією із сторін, передбачений ст.188 ГК України, а саме:

- сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором;

- сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду;

- у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду;

- якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, він вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч.ч.2-5 ст.188 ГК України).

Ст. 654 ЦК України містить вимогу про вчинення зміни або розірвання договору у такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Позивачем не надано належних і допустимих в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України доказів надіслання Битицькою сільською радою пропозиції ТОВ "ЛСК - 11" про розірвання Договору на управління спадщиною у порядку і строки, передбачені ст.188 ГК України, що свідчить про передчасне звернення до суду з вимогою про розірвання спірного Договору.

Поряд з цим колегія суддів апеляційного господарського суду вважає необґрунтованим та недоведеним твердження Позивача про припинення зобов'язань за спірним Договором на підставі ст.607 ЦК України.

На думку Позивача, доповнення ч. 1 ст.1285 ЦК України новим абзацом згідно Закону № 1533-VIII, відповідно до якого особою, яка є управителем спадщини, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки, є тією обставиною, яка унеможливлює виконання зобов'язань за спірним Договором.

Однак Позивач висловлює лише свої міркування, які не ґрунтуються на будь-яких доказах і не свідчать про неможливість виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Крім того колегія суддів апеляційного господарського суддів звертає увагу, що Закон № 1533-VIII, який відповідно до п. 1 Розділу ІІ "Перехідні положення" набув чинності з дня його опублікування - з 19.10.2016, діє на майбутнє з дати набрання останнім чинності. Він не містить будь-яких вказівок, щодо зміни умов до раніше укладених угод щодо управління спадщиною.

За таких обставин зміна закону щодо визначення сільських, селищних, міських рад за місцезнаходженням такої земельної ділянки управителями спадщини само по собі не може бути підставою для розірвання Договору.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Битицької сільської ради є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Водночас колегія суддів апеляційного господарського суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції стосовно того, що спірний Договір є недійсним (нікчемний) у зв'язку з недодержанням сторонами при його укладенні вимоги ст.1031 ЦК України щодо нотаріального посвідчення і відповідно не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Як встановлено судом спірний Договір укладено сторонами 24.04.2015 у відповідності до чинної на момент його укладення норми ч.1 ст. 1285 ЦК України, якою передбачено якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.

Матеріали справи свідчать, що Договір на підставі якого виникли правовідносини сторін, за своєю правовою природою є договором управління спадщиною, правове регулювання якого здійснюється Книгою шостою ЦК України "Спадкове право", а саме ст. 1285.

Встановлення порядку укладення договору управління спадковим майном поряд із нормою ст. 1285 ЦК України передбачено також п. 195 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за №283/8882 (із змінами і доповненнями).

Отже орган місцевого самоврядування при вчиненні дій, спрямованих на охорону спадкового майна повинен керуватися тими ж положеннями, що й нотаріус.

Відповідно до п. 195 зазначеної Інструкції передбачено, що договір на управління спадщиною не реєструється в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, а заноситься до книги обліку таких договорів, як у випадку укладення його нотаріусом, так і у випадку укладення відповідним органом місцевого самоврядування.

Наведене свідчить, що чинними нормами законодавства не передбачено вимоги про нотаріальне посвідчення договору управління спадщиною.

Крім того колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на наступне.

Договір управління майном та Договір управління спадщиною є різними за метою їх укладення, правовою природою і суб'єктним складом. Договір управління майном є інститутом зобов'язального права і регулюється главою 70 Розділу ІІІ "Окремі види зобов'язань" Книги п'ятої "Зобов'язальне право" Цивільного кодексу України.

В той же час Договір управління спадщиною є інститутом спадкового права і регулюється главою 87 Книги шостої "Спадкове право" Цивільного кодексу України.

За таких обставин місцевий господарський суд неправильно застосував до правовідносин з управління спадщиною норми, які регулюють правовідносини з управління майном. Договір управління спадщиною (ст. 1285 ЦК України) на відміну від Договору управління майном (ст. 1031 ЦК України) не підлягає нотаріальному посвідченню.

З урахуванням викладеного мотивувальна частина рішення Господарського суду Сумської області від 17.12.2018 у даній справі щодо висновку про те, що спірний Договір, укладений між Битицькою сільською радою та ТОВ "ЛСК-11", не був посвідчений нотаріально та в силу приписів ст.ст. 220, 216, 1031 ЦК України є недійсним (нікчемним) належить змінити шляхом викладення цієї частини рішення в редакції даної постанови.

При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що помилковість мотивів, викладених судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, не призвело до ухвалення незаконного рішення, підстави для розірвання Договору про управління спадщиною від 24.04.2015, укладеного між Битицькою сільською радою і ТОВ "ЛСК-11", відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або)резолютивної частини.

Дослідивши матеріали, наявні у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що Скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог не надав, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В той же час, враховуючи повноваження апеляційної інстанції та те, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, та встановлено обставини, що мають значення для справи, однак вказане порушення не призвело до прийняття незаконного рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що рішення місцевого господарського суду у даній справі підлягає зміні в його мотивувальній частині щодо встановлених підстав для відмови у позові.

Судові витрати.

У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати по сплаті судового збору за подання апеляцйіної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються апеляційним господарським судом на Битицьку сільську раду Сумського району Сумської області.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Битицької сільської ради Сумського району Сумської області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 17.12.2018 у справі №920/482/18 змінити, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

3. В решті рішення Господарського суду Сумської області від 17.12.2018 у справі №920/482/18 залишити без змін.

4. Матеріали справи №920/482/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 18.04.2019.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко