Рішення

від 09.04.2019 по справі 904/427/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2019м. ДніпроСправа № 904/427/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС.СІЛЬ-СЕРВІС", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ -Д", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу у розмірі 1 020 500, 00 грн.

Суддя Суховаров А.В.

За участю секретаря судового засідання Сулими Д.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1 договір про надання правової допомоги №02/01 від 25.02.2019,

адвокат

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АС.СІЛЬ-СЕРВІС" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ-Д" (далі - відповідача) про стягнення заборгованості у розмірі 1 020 500, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №28 від 11.09.2017 в частині оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 06.02.2019 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АС.СІЛЬ-СЕРВІС" прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.02.2019 відкладено підготовче засідання на 19.03.2019.

Ухвалою суду від 19.03.2019 підготовчого провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 09.04.2019 на 10-40 год.

Відповідач не направив уповноваженого представника в засідання 09.04.2018, письмовий відзив на позов не надав. В матеріалах справи наявний поштовий конверт з ухвалою суду про виклик у судове засідання, який було направлено на вказану у витягу з ЄДРПОУ адресу відповідача та повернуто до суду за закінченням терміну зберігання.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об'єкті поштового зв'язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою «Судова повістка» , які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення «закінчення встановленого строку зберігання» , суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення «у зв'язку з відсутністю адресата» .

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв'язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.04.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

11.09.2017 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір поставки №28 (далі - Договір), згідно якого постачальник зобов'язується у встановлений строк поставити (передати у власність) покупцю сіль для промислового перероблювання ДСТУ 4242:2003 кам'яна, з протизлеж. доб. до 150г/т, сорт вищий, крупність 3 в кількості 3000 тон та якості відповідно до специфікації, які складають невід'ємну частину даного Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар (п.1.1 Договору).

Товар поставляється партіями згідно видаткової або товарно-транспортної накладних (п.1.2 Договору)

Загальна ціна та об'єм партії договору, який буде поставлятися в рахунок виконання даного Договору вказується в Специфікаціях до даного Договору, яка є не від'ємною його частиною (п.2.2 Договору)

Ціна за одну тону солі для промислового перероблення з доставкою становить 1 300, 00 грн. з ПДВ, загальна вартість поставки складає 3 900 000,00 грн. (п.2.2 Договору)

Загальна сума договору складає 3 900 000,00 грн. з ПДВ (п.2.4 Договору)

Поставка товару здійснюється партіями вказаних у видатковій або товарно-транспортної накладних на Товар (п.3.1 Договору)

Датою фактичної поставки товару вважається дата вказана у накладній або у видатковій накладній. Дата поставки є моментом переходу права власності на товар до покупця. До дати поставки товару покупцю постачальник несе всі ризики знищення або пошкодження Товару. З дати поставки товару всі ризики його знищення чи пошкодження переходять до покупця (п.4.3 Договору)

Оплата за товар, який буде поставлятись по даному договору, проводитись покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в розмірах і строках, що узгоджується сторонами після отримання товару (п.5.1 Договору)

Фактичним терміном оплати вважається день надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п.5.3 Договору)

Всі платежі (розрахунки) по цьому Договору здійснюються в національній грошовій одиниці України - гривні (п.5.4 Договору)

За умовами Специфікації №1 від 11.09.2017 сторонами погоджено поставку товару - сіль для прромисл.перероб. ДСТУ 4242:2003 кам'яна, з протизлеж.доб. до 150 г/т, сорт вищий, крупність 3 з доставкою у кількості 3 000,00 тон вартістю 1 300, 00 грн. з ПДВ на загальну суму 3 900 000, 00 грн.

Відповідно до пункту 3.1 Специфікації №1 від 11.09.2017 товар повинен бути оплачений покупцем після його отримання згідно накладних на поставку.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товару на суму 1 020 500, 40 грн., що підтверджується відповідними накладними, підписаними та скріпленими печатками підприємств обох сторін (а.с.21-23), проте відповідачем порушено зобов'язання за Договором в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 1 020 500, 40 грн., наявність якої підтверджується двостороннім актом звіряння взаємних розрахунків за 1 квартал 2018 (а.с.24).

Позивач звертався до відповідача з вимогами (а.с. 25-28) щодо сплати заборгованості у розмірі 1 020 500, 40 грн., проте вказана заборгованість відповідачем не погашена.

За викладених обставин, позивач звернувся з даним позовом до суду.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.

Суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Положеннями ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України)

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України)

За викладених обставин, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем обумовленого Договором товару, в той час, як докази виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару відсутні, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми 1 020 500,00 грн. в повному обсязі.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наведене є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91,129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АС.СІЛЬ-СЕРВІС" (49044, м.Дніпро, вул. Шевченко, буд. 37, ідентифікаційний код юридичної особи 40951770) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ -Д" (49000, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд.31, прим. 80, ідентифікаційний код юридичної особи 39588920) про стягнення 1 020 500, 00 грн. основного боргу, 15 307, 50 грн. витрат по сплаті судового збору задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ -Д" (49000, м.Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд.31, прим. 80, ідентифікаційний код юридичної особи 39588920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АС.СІЛЬ-СЕРВІС" (49044, м.Дніпро, вул. Шевченко, буд. 37, ідентифікаційний код юридичної особи 40951770) суму 1 020 500, 00 грн. основного боргу, 15 307, 50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України

Повне рішення складено 18.04.2019

Суддя А.В. Суховаров