Ухвала

від 16.04.2019 по справі 915/899/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

УХВАЛА

16 квітня 2019 року Справа № 915/899/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури (56500, Миколаївська область , м. Вознесенськ, пров. Костенка, 2)

в інтересах держави в особі: Веселинівської селищної ради (57001, Миколаївська область, Веселинівській район, селище міського типу Веселинове, вул. Мозолевського, 14)

до відповідача: Фермерського господарства Ірен (57001, Миколаївська область, Веселинівський район, смт. Веселинове, вул. Степова, 68)

про: повернення земельної ділянки в розпорядження держави,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: ОСОБА_1

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився,

Суть спору:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває господарська справа № 915/899/18 за позовом заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Миколаївській області до фермерського господарства Ірен про повернення земельної ділянки в розпорядження держави.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що фермерське господарство Ірен після смерті засновника товариства ОСОБА_3, якому була надана в постійне користування земельна ділянка, що виступає предметом спору, не повернуло цю ділянку в розпорядження держави та продовжує користування нею, чим порушує приписи ч. 1 ст. 31, 116, 118, 123 Земельного кодексу України, ст.. 407, 413, 1225 Цивільного кодексу України та права держави, як власника спірної земельної ділянки на користування та розпорядження нею.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2018 (суддя Коваль Ю.М.) відкрито провадження у справі № 915/899/18 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 21.01.2019 № 50 у зв'язку зі звільненням у відставку судді Коваля Ю.М. здійснено повторний автоматизований розподіл справи №915/899/18.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2019 автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю у справі № 915/899/18 - ОСОБА_4

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.01.2019 господарську справу № 915/899/18 прийнято до провадження судді Смородінової О.Г. Підготовче засідання у справі призначено на 19.02.2019 о 10 год. 30 хв.

11.02.2019 до суду від відповідача надійшла письмова заява б/н та б/д (вх. № 2104/19), з поясненнями по суті справи, яку в подальшому керівник фермерського господарства Ірен просив вважати відзивом на позовну заяву.

19.02.2019 до суду від Вознесенської місцевої прокуратури надійшло клопотання № (15-33)1207вих-19 від 18.02.2019 про залучення до участі у справі № 915/899/18 як правонаступника позивача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Миколаївській області - Веселинівську селищну Веселинівського району Миколаївської області.

За результатами судового засідання, проведеного 19.02.2019, підготовче засідання у справі було відкладено на 07.03.2019 об 11 год. 00 хв.

05.03.2019 до суду від заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив № (15-33) 1652 вих.19.

07.03.2019 судом, за результатами проведеного судового засідання постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання Заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури № (15-33)1207вих-19 від 18.02.2019 про залучення до участі у справі № 915/899/18 як правонаступника позивача - ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Миколаївській області - Веселинівську селищну раду Веселинівського району Миколаївської області; здійснено процесуальне правонаступництво у справі № 915/899/18, а саме залучено до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Миколаївській області на Веселинівську селищну раду Веселинівського району Миколаївської області; продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів (до 06.04.2019 включно); відкладено підготовче засідання на 02 квітня 2019 року о 12:00; зобов'язано Заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури надати суду докази сповіщення правонаступника позивача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Миколаївській області - Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області про звернення до суду з даним позовом та докази надсилання позовної заяви даній юридичній особі.

29.03.2019 до суду від заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури надійшла заява № (15-33)1923вих-19 від 14.03.2019 у порядку ст.ст. 42, 46, 52 Господарського процесуального кодекс України, у якій заявник зазначає, що у зв'язку зі здійсненням процесуального правонаступництва у справі та тим, що на даний час розпорядження земельною ділянкою, повернення якої є предметом позову у вказаній справі, здійснюється Веселинівською селищною радою, виникла необхідність у зміні предмету позову. З урахуванням вказаного заявник просив суд: зобов'язати фермерське господарство Ірен повернути у розпорядження територіальної громади сіл, в особі Веселинівської селищної ради земельну ділянку площею 50,00 га ріллі (кадастровий номер 4821780300:01:000:0889), розташовану у межах території Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області для ведення фермерського господарства, яка перебувала у постійному користуванні ОСОБА_3 згідно державного акту МК № 0031 від 29.10.1993; в іншій частині позовні вимоги залишити без змін.

Крім того, до заяви № (15-33)1923вих-19 від 14.03.2019 додано докази сповіщення Веселинівської селищної ради про звернення до суду з даним позовом та докази вручення позовної заяви даній юридичній особі на виконання вимог ухвали суду від 07.03.2019.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

29.03.2019 до суду від відповідача надійшла копія заяви б/н та б/д (вх. № 5148/19) про визнання позовних вимог, у якій заявник вказав, що позовні вимоги в частині повернення земельної ділянки визнає повністю, в частині стягнення судового збору - не визнає. Крім того, заявник просив суд розгляд справи здійснити за відсутності відповідача.

За результатами судового засідання, проведеного 02.04.2019 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 915/899/18 з призначенням її до судового розгляду по суті на 16 квітня 2019 року о 10:45.

10.04.2019 до суду від заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури надійшли докази направлення та вручення відповідачу заяви № (15-33)1923вих-19 від 14.03.2019 про зміну предмета позову.

11.04.2019 до суду від Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області надійшла заява № 05-03/822 від 09.04.2019 про розгляд справи за відсутності учасника справи, у якій заявник просив суд провести призначений на 16.04.2019 о 10 год. 45 хв. розгляд господарської справи № 915/899/18 за відсутності позивача - Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області та її представника. Крім того, позивач повідомив суд про те, що позов підтримує в повному обсязі.

15.04.2019 до суду від Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області надійшла заява № 05-03/824 від 10.04.2019 про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.

16.04.2019 до суду від заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури надійшла заява № (15-33)2706 вих-19 від 10.04.2019, за текстом якої заявник повідомив суд, що вважає клопотання Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору обґрунтованим, у зв'язку з чим, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір просив суд постановити ухвалу про повернення сплаченої суми судового збору на рахунок прокуратури Миколаївської області.

Станом на момент проведення судового засідання інших заяв, як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.

16.04.2019 в судове засідання з'явився лише прокурор, якого суд заслухав. Позивач та відповідач своїх повноважних представників в судове засідання 16.04.2019 не направили, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать відмітки про отримання сторонами копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2019 у справі № 915/899/19 на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення зі штрихкодовими ідентифікаторами 5400136184098, 5400136184080.

При цьому, як вже було зазначено вище позивач просив розгляд справи проводити за відсутності його представника.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників позивача та відповідача.

У судовому засіданні 16.04.2019 під час розгляду справи по суті прокурор підтвердив актуальність заяви про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору та повернення прокуратурі Миколаївської області судового збору.

Відповідно до змісту статей 195, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд 16.04.2019 за результатами розгляду даної справи проголосив вступну та резолютивну частину ухвали.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши учасників процесу, суд -

В С Т А Н О В И В:

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

За приписами ст. 53 (ч. ч. 3, 4) ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Обґрунтовуючи звернення з позовом в інтересах держави, прокурор зазначає, що здійснення представництва прокурором інтересів держави в особі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Миколаївській області, як органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, викликано винятковою необхідністю захисту порушених інтересів держави у порядку, визначеному ст.23 ЗУ Про прокуратуру . Підставою для звернення заступником керівника місцевої прокуратури до суду з позовом, є неналежне виконання ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Миколаївській області своїх повноважень щодо захисту інтересів держави, а саме невжиття ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру в Миколаївської області заходів до повернення земельної ділянки, яка без належних правових підстав протягом тривалого часу використовується ФГ Ірен .

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність інтересів держави порушенням, на його думку, законності у сфері земельних правовідносин, зокрема, використання відповідачем земельної ділянки без належних правових підстав і недоотриманням у зв'язку з цим орендної плати у встановленому законодавством розмірі.

Заступник керівника Вознесенської місцевої прокуратури, звернувшись до суду з позовом в інтересах держави, визначив Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, як суб'єкта уповноваженого розпоряджатися спірною земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення.

Як зазначено прокурором, органом Держгеокадастру до цього часу не вжито заходів щодо усунення порушень земельного законодавства та повернення спірної земельної ділянки, що спричиняє порушення економічних інтересів держави. Тому, як зазначає прокурор, не здійснення відповідними органами повноважень щодо захисту вказаних інтересів держави, є підставою для представництва в суді інтересів держави відповідно до ст.23 Закону України Про прокуратуру .

Рішенням Веселинівської селищної ради від 06.09.2016 року № 1 Про добровільне об'єднання територіальних громад припинено юридичні особи - Токарівської селищної ради (ЄДРПОУ 04376073), розташованої за адресою вул. Незалежності, 33 смт. Токарівка Веселинівського району, Миколаївської області, Порічанської сільської ради (ЄДРПОУ 04376133), розташованої за адресою вул. Молодіжна, 23 с. Поріччя Веселинівського району, Миколаївської області, Лубенської сільської ради (ЄДРПОУ 04376096), розташованої за адресою вул. Шевченко, 24 а с. Луб'янка Веселинівського району, Миколаївської області, Зеленівської сільської ради (ЄДРПОУ 03368775), розташованої за адресою вул. Незалежності, 3 с. Зелене Веселинівського району, Миколаївської області шляхом приєднання до Веселинівської селищної ради (ЄДРПОУ 04376044), розташованої за адресою: вул. Мозолевського, 14 смт. Веселинове, Веселинівського району, Миколаївської області, яка є правонаступником прав та обов'язків Токарівської селищної ради, Порічанської сільської ради, Лубенської сільської ради, Зеленівської сільської ради з дня набуття повноважень Веселинівською селищною радою, обраною Веселинівською селищною об'єднаною територіальною громадою.

У відповідності з вимогами Закону України Про добровільне об'єднання територіальних громад та розпорядження Кабінету Міністрів України Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад №60-р від 31.01.2018, наказом ОСОБА_2 Управління Держгеокадастру у Миколаївській області №6517/0/14- 18-СГ від 26.09.2018 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність передано територіальній громаді сіл, в особі Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності згідно переліку, що додається, про що 27.09.2018 складено відповідний акт приймання-передачі.

У переліку, крім іншого, зазначено земельну ділянку (кадастровий номер 4821780300:01:000:0889) площею 50,00 га ріллі, що знаходиться на території Зеленівської сільської ради для ведення фермерського господарства на праві постійного користування ОСОБА_3 згідно державного акту МК № 0031 від 29.10.1993.

У зв'язку з цим, на земельну ділянку (кадастровий номер 4821780300:01:000:0889) площею 50,00 га ріллі для ведення фермерського господарства зареєстровано 24.10.2018 право комунальної власності за Веселинівською селищною об'єднаною територіальною громадою Веселинівського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04376044, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ідентифікаційний код 04376044 належить Веселинівській селищній раді.

З наведеного вбачається, що на даний час, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Веселинівська селищна рада, яка у зв'язку з передачею у комунальну власність спірної земельної ділянки, є процесуальним правонаступником позивача.

Матеріали справи свідчать, про таке.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії МК № 0031, виданого Веселинівською районною радою народних депутатів 29.10.1993, ОСОБА_3 надано у постійне користування земельну ділянку площею 50 га для ведення селянського (фермерського) господарства в межах території Зеленівської сільської ради (після об'єднання територіальних громад - Веселинівська селищна рада).

Згідно з інформацією ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в області від 12.07.2018 у зв'язку з інвентаризацією земель на терарії Веселинівського району, вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4821780300:01:000:0889.

ОСОБА_3 10.12.2004 створив фермерське господарство Ірен .

02.03.2016 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією актового запису про смерть №20 від 04.03.2016.

Згідно листа відділу у Веселинівському районі ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області від 23.05.2018 № 119/108-18 відомості про повернення вказаної земельної ділянки до земель державної власності у відділі відсутні, земельна ділянка за життя ОСОБА_3 між членами фермерського господарства не розпайовувалась.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців фермерське господарство Ірен здійснює свою діяльність до цього часу. Керівником фермерського господарства з 17.03.2016 є ОСОБА_5.

На час звернення прокурора з позовом до суду, вказана ділянка площею 50 га використовувалась фермерським господарством Ірен , що підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 31.07.2018, податковими деклараціями фермерського господарства Ірен , в яких господарство звітує за вказану землю та сплачує земельний податок, а також протоколом огляду місця події від 25.05.2018, проведеного в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018151190000036, розпочатому 16.05.2018 за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Предметом даного позову виступає немайнова вимога прокурора щодо зобов'язання фермерського господарства Ірен повернути спірну земельну ділянку постійному землекористувачу.

В якості підстав заявлених позовних вимог прокурором висунуто норми статі 31, 92, 116, 118, 123, 125, 131 Земельного кодексу України, статей 407, 413, 1212, 1225 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами частини 1 статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, , визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та , юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі ст. ст. 116, 118, 123 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

Зі змісту ч. 2 ст. 92 ЗК України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена.

Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування.

Згідно із ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України передбачено можливість переходу до спадкоємця лише права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою у разі спадкування права власності на розташований на ній житловий будинок, інші будівлі та споруди.

Також, відповідно до ст. ст. 407, 413, ЦК України у порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Виходячи з наведеного аналізу норм та обставин, суд погоджується з твердженнями прокурора, що спірна земельна ділянка підлягає поверненню у розпорядження територіальної громади.

Водночас, прокурором та позивачем подано суду копію акту приймання-передачі земельної ділянки, який свідчить про те, що 03.04.2019 (після відкриття провадження у справі ) фермерське господарство Ірен (відповідач) передало, а Веселинівська селищна рада (позивач) прийняла земельну ділянку площею 50,00 га за кадастровим номером 4821780300:01:000:0889, яка розташована в межах території Веселинівської селищної ради Миколаївської області (Зеленівська сільська рада), та перебувала у постійному користуванні ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства на підставі акту про право постійного користування землею серії МК № 0031, виданого Веселинівською районною радою Миколаївської області від 29.10.1993, та перебувала в користуванні фермерського господарства Ірен .

Таким чином, враховуючи, що відповідачем повністю виконано заявлені прокурором позовні вимоги, між сторонами не залишилось спірних питань по суті спору.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене, суд вважає, що у даній справі відсутній предмет спору у зв'язку з тим, що відповідачем повернуто у розпорядження територіальної громади сіл в особі Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області земельну ділянку площею 50,00 га ріллі (кадастровий номер 4821780300:01:000:0889), розташовану в межах території Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області для ведення фермерського господарства, яка перебувала у постійному користуванні ОСОБА_3 згідно державного акту МК № 0031 від 29.10.1993.

Таким чином, беручи до уваги наведені норми та обставини, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з приписами ч. ч. 3-5 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України Про судовий збір врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Беручи до уваги: заяву прокурора № (15-33)2706 вих-19 від 10.04.2019, за текстом якої заявник просив суд постановити ухвалу про повернення сплаченої суми судового збору на рахунок прокуратури Миколаївської області, з урахуванням вищенаведених процесуальних норм, суд дійшов висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 1140 від 07.08.2018, в загальній сумі 19801,77 грн.

При цьому, оригінал платіжного доручення № 1140 від 07.08.2018 залишається в матеріалах судової справи № 915/899/18.

Керуючись ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір , ст. ст. 46, 73, 86, 231, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі № 915/899/18 у зв'язку з відсутністю предмета спору.

2. Повернути Прокуратурі Миколаївської області судовий збір у розмірі 19801,77 грн, перерахований згідно з платіжним дорученням № 1140 від 07.08.2018.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у строки та у порядку, встановленому статтями 255, 256 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 18.04.2019.

Суддя О.Г. Смородінова