Рішення

від 08.04.2019 по справі 911/2201/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2019 р. Справа № 911/2201/18

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., при секретарі судового засідання Литовці А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Добродій

до Броварської районної державної адміністрації Київської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Товариства з обмеженою відповідальністю Трудар ЛПБ і К

про визнання протиправними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

за участю представників

позивача : ОСОБА_1 - керівник;

відповідача: не з'явився;

третьої особи: ОСОБА_2 - адвокат, договір про надання правової допомоги від 30.11.2018; ОСОБА_3 - адвокат, ордер серія КС № 422038 від 14.01.2019.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Добродій (далі - позивач, СТОВ Добродій ) з позовом до Броварської районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач, Броварська РДА), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Броварської РДА № 865 від 26.10.2006 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Трудар ЛПБ і К на території Мокрецької сільської ради ;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Броварської РДА № 1667 від 29.10.2007;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки на території Мокрецької сільської ради від 31.10.2007, укладений між Броварською РДА та Товариством з обмеженою відповідальністю Трудар ЛПБ і К .

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що вищезазначені розпорядження, на підставі яких надано в оренду земельну ділянку Товариству з обмеженою відповідальністю Трудар ЛПБ і К , є протиправними та такими, що порушують права позивача як належного користувача, правовий статус якого позивач отримав після отримання статусу правонаступника від Колективного сільськогосподарського підприємства Заплавний (далі - КСП Заплавний ).

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2018 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 03.12.2018. Зазначеною ухвалою залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Трудар ЛПБ і К (далі - третя особа, ТОВ Трудар ЛПБ і К ) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

30.11.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов № 3217/01-11 від 27.11.2018, в якому Броварська РДА просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позовних вимог відповідач посилається на пропуск позивачем строку позовної давності. Крім того, на думку відповідача, СТОВ Добродій було лише процесуальним правонаступником КСП Заплавний у справі про банкрутство в частині сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) по боргах перед ДПІ та ПФУ, які в числі інших є кредиторами у справі про банкрутство.

11.12.2018 через канцелярію суду від третьої особи надійшли пояснення щодо позову, в яких ТОВ Трудар ЛПБ і К просить суд відмовити в задоволенні позову. Позиція третьої особи обґрунтовується обставинами пропуску позивачем строку позовної давності. ТОВ Трудар ЛПБ і К також вважає, що СТОВ Добродій є частковим правонаступником КСП Заплавний . Окремо ТОВ Трудар ЛПБ і К зауважує на тому, що КСП Заплавний на даний час є діючим суб'єктом господарювання та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не зазначено інформації про юридичних осіб-правонаступників КСП Заплавний , а також перебування останнього в процесі припинення, провадження у справі про банкрутство, санації.

14.01.2019 позивачем подано до суду заперечення на відзив відповідача. Позивач вважає, що твердження відповідача і третьої особи, що СТОВ Добродій є лише процесуальним правонаступником КСП Заплавний не відповідають дійсності. На думку позивача СТОВ Добродій є повним правонаступником КСП Заплавний відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 29.10.2002 у справі № 136/1б-99. Крім того позивач зазначає, що 05.03.2003 Броварською РДА зареєстровано зміни до Статуту СТОВ Добродій , відповідно до яких останній є повним правонаступником КСП Заплавний .

14.01.2019 через канцелярію суду позивач подав заяву про виклик свідка, в задоволенні якої судом відмовлено в підготовчому засіданні 14.01.2019.

18.01.2019 на адресу суду від третьої особи надійшли пояснення щодо відповіді на відзив.

24.01.2019 через канцелярію суду від Броварської РДА надійшли заперечення із клопотанням про застосування позовної давності.

28.01.2019 позивач подав до суду заяву про виклик свідків. Позивач вважає, що до обставин, які можуть бути підтверджені свідками відносяться:

- землі, які передані ТОВ Трудар ЛПБ і К , належали КСП Заплавний та в подальшому були обміняні між КСП Заплавний та Броварською РДА, але жодного такого обміну не проводилось;

- жодні збори КСП Заплавний стосовно обміну земель чи дозволу на передачу будь-кому земель КСП не проводились;

- всі протоколи КСП Заплавний та документи при обміні земель - підроблені.

На підставі викладеного позивач просив суд викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_4 - депутата Мокрецької сільської ради та члена КСП Заплавний .

Позивачем також подано клопотання про долучення до матеріалів справи нотаріально засвідченої заяви свідка - ОСОБА_4.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

За приписами ч. 1 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Розглянувши клопотання позивача про виклик свідка, зважаючи на наявність в матеріалах справи письмової заяви свідка ОСОБА_4, з огляду на предмет та підстави даного позову, суд не вважає доцільним та обґрунтованим викликати вказану особу до суду.

З метою вирішення питань, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання неодноразово відкладалось, строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, про що 03.12.2018 судом постановлено ухвалу.

В підготовчому засіданні 11.02.2019 суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження, внаслідок чого постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.03.2019.

11.03.2019 на електронну пошту суду від Броварської РДА надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Ухвалами суду від 11.03.2019 та від 25.03.2019 розгляд справи по суті відкладався.

Заслухавши вступне слово представників учасників справи, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Представники учасників справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

08.04.2019, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Розпорядженням Броварської РДА від 26.10.2006 № 865 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Трудар ЛПБ і К на території Мокрецької сільської ради надано дозвіл ТОВ Трудар ЛПБ і К на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 58,7511 га сіножатей для використання без зміни цільового призначення - ведення підсобного сільського господарства, розташованої в адмінмежах Мокрецької сільської ради за межами населеного пункту.

31.10.2007 між Броварською РДА (орендодавець) та ТОВ Трудар ЛПБ і К (орендар) укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 7268 (далі - договір оренди).

Відповідно до п. 1 договору оренди орендодавець згідно з розпорядженням Броварської районної державної адміністрації Київської області № 1667 від 29.10.2007 надає, а орендар приймає в оренду на 49 (сорок дев'ять) років земельну ділянку площею 58,7511 га, сіножатей для ведення підсобного сільського господарства за адресою: Київська область, Броварський район в адмінмежах Мокрецької сільської ради за межами населеного пункту за рахунок земель державної власності (запас). Кадастровий номер земельної ділянки 3221285600:05:012:0001.

Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Орендодавець свідчить, що згадана земельна ділянка на момент підписання цього договору до цього часу нікому іншому в оренду не здана, не продана, не подарована, іншим способом не відчужена, не заставлена, під забороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо неї, а також прав у третіх осіб як в межах, так і за межами України немає, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесена. Земельна ділянка знаходиться у стані, повністю придатному для використання її за цільовим призначення, не має обтяжень і обмежень на підставі сервітутів (п. 6 договору оренди).

В п. 8 договору оренди зазначено, що договір укладено на 49 (сорок дев'ять) років.

Згідно з п. 43 договору оренди останній набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.2002 по справі № 136/1б-99 за заявою Української зовнішньоекономічної нафтогазової корпорації Укрзарубіжнафтогаз до КСП Заплавний про визнання банкрутом КСП Заплавний було замінено на правонаступника - СТОВ Добродій та зобов'язано СТОВ Добродій і Броварську райдержадміністрацію привести установчі документи СТОВ Добродій у відповідності з чинним законодавством в частині правонаступництва.

Позивач також звертає увагу, що у статуті СТОВ Добродій зазначено, що останній є правонаступником КСП Заплавний згідно протоколу № 5 від 08.02.2000, зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до Закону України від 16.03.2000 року № 1565-ІІІ Про списання заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) платників податків у зв'язку із реформуванням сільськогосподарських підприємств , а також правонаступником усіх майнових та\або немайнових прав і обов'язків КСП Заплавний , зокрема, прав власності на рухоме, нерухоме майно, земельні ділянки, будівлі, споруди, прав користування земельними ділянками, будівлями, спорудами, рухомим майном тощо.

Посилаючись на те, що СТОВ Добродій є правонаступником всіх майнових і немайнових прав КСП Заплавний , зокрема в частині користування спірною земельною ділянкою, позивач вважає, що відповідач, прийняв протиправні розпорядження та, без погодження СТОВ Добродій , надав в оренду іншій особі земельні ділянки, які, за твердженням позивача, перебувають у його постійному користуванні.

Надаючи пояснення по суті спору представник позивача стверджував про те, що КСП Заплавний перетворено у СТОВ Добродій в рамках провадження у справі № 136/1б-99 про банкрутство.

Як вбачається зі змісту мотивувальної частини ухвали господарського суду Київської області від 29.10.2002 у справі № 136/16-99, СТОВ Добродій є правонаступником КСП Заплавний , а саме по боргах перед ДПІ та ПФУ, які в числі інших є кредиторами у справі про банкрутство по сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до вимог ст. 34 Закону України Про підприємства в Україні від 27.03.1991 № 887-XII (в редакції Закону № 3047-ІІІ від 07.02.2002) та ст. 37 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 №1540-VI при реорганізації передача майнових прав та обов'язків оформлюється передавальним або розподільчим балансом. Відповідно до ч. 4 цієї статті підприємство вважається реорганізованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

Законом України Про колективне сільськогосподарське підприємство (в редакції Закону від 17.05.2001 № 2409-III) визначені особливості реорганізації юридичної особи, створеної в організаційно-правовій формі колективного сільськогосподарського підприємства.

За приписами статті 31 вказаного Закону реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду.

У ч. 6 ст. 31 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство зазначено, що при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

Відповідно до п. 4 Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 №63 (далі - Порядок) основними умовами реорганізації є: прийняття вищим органом управління КСП рішення про реорганізацію; інвентаризація та паювання майна, визначення розміру паю кожного з членів КСП; створення юридичних осіб - правонаступників, до яких перейшли права та обов'язки реорганізованого КСП; визначення обсягів майнових прав та обов'язків КСП, що підлягають передачі кожному з правонаступників; виділення майна в рахунок майнових паїв членів КСП, які не стали засновниками новоутворених підприємств; затвердження вищим органом управління КСП переліку індивідуально визначеного майна, що підлягатиме передачі кожному з правонаступників у межах визначених для них обсягів правонаступництва; складання передавального або роздільного балансу; державна реєстрація підприємств-правонаступників; фактична передача майна новим власникам.

Згідно з п. 13 Порядку при реорганізації КСП всі його члени припиняють членство в ньому і відповідно до чинного законодавства мають право на отримання майнового паю.

Відповідно до п. 17 зазначеного Порядку обсяг правонаступництва визначається за передавальним (роздільним) актом (балансом), складеним на дату реорганізації КСП і затвердженим вищим органом управління КСП, який може бути уточнений на дату врегулювання майнових відносин у частині боргових зобов'язань підприємства і затверджений загальними зборами співвласників або іншим уповноваженим органом. Разом з установчими документами підприємства-правонаступника роздільний (передавальний) баланс є правовою підставою для встановлення наявності та обсягів правонаступництва за майновими правами та обов'язками КСП.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).

Підставою своїх позовних вимог СТОВ Добродій зазначає надання відповідачем спірної земельної ділянки третій особі без погодження та попереднього її вилучення з постійного користування позивача, що суперечить нормам земельного законодавства України та порушує інтереси СТОВ Добродій як належного користувача земельною ділянкою, право користування якою позивач набув як правонаступник КСП Заплавний .

Разом із тим позивач не подав суду належних доказів, а саме передавальних (роздільних) актів (балансів) від КСП Заплавний до СТОВ Добродій , які б підтверджували правонаступництво права користування спірною земельною ділянкою СТОВ Добродій .

Водночас слід зазначити, що станом на момент вирішення спору по суті, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КСП Заплавний (код ЄДРПОУ 20576877) не перебуває в процесі припинення, тобто є діючим суб'єктом господарювання.

Щодо посилання позивача на положення статуту СТОВ Добродій , суд вважає за необхідне зазначити, що статут є внутрішнім документом підприємства, який визначає основи його діяльності та регулює взаємовідносини між органами управління та контролю, а також між його засновниками (учасниками). Разом з цим статут не породжує будь-які правові наслідки, права та обов'язки для третіх осіб, які не є його засновниками (учасниками) або посадовими особами.

Інших належних доказів, підтверджуючих виникнення та існування права користування СТОВ Добродій спірною земельною ділянкою позивачем суду не подано.

Беручи до уваги викладене вище, наявність передбачених законом підстав для задоволення позову не була доведена суду у встановленому порядку належними та допустимими доказами, відтак, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову.

Решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Крім того, як вже було зазначено судом, відповідачем і третьою особою були заявлені клопотання про застосування строків позовної давності. Однак, враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, необхідність дослідження питання про застосування позовної давності до спірних правовідносин відсутня. З огляду на зазначене, заяви відповідача і третьої особи про застосування позовної давності судом залишаються без розгляду.

Судові витрати, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В задоволенні позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.04.2019.

Суддя О.В. Щоткін