Ухвала

від 21.05.2020 по справі 911/2201/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/2201/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду : Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,

розглянувши заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій" про встановлення строку на усунення недоліків

за матеріалами касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2019 у справі

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій" до Броварської районної державної адміністрації Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" про визнання протиправними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Добродій" звернулося 23.03.2020 до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019, повний текст якої підписаний 03.12.2019 (колегія суддів: Коробенко Г. П., Козир Т. П., Кравчук Г. А.) та рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2019 (суддя Щоткін О. В.)

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2020 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Кушнір І. В.

Касаційна скарга не відповідала вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) а саме, скаржник не надав належні докази щодо наведених обставин, що спричинили пропуск строку на касаційне оскарження та докази сплати судового збору з зазначенням обов`язкових реквізитів на відповідні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним судом з підтвердженням його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України, у зв`язку з чим, ухвалою від 09.04.2020 касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.

12.05.2020 до Верховного Суду надійшла заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій" про встановлення строку на усунення недоліків на виконання ухвали Верховного Суду від 09.04.2020 .

Розглянувши заяву, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу. Розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу (частини 2, 3 статті 292 ГПК України).

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 174 ГПК України). Згідно з частиною 4 цієї статті ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною 4 цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними , крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини 2 статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.

Разом з тим, в аспекті зазначеного Суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі " Walchli v. France ", № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України ", № 24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на це, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.

Відповідний правовий висновок наведений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.

Враховуючи вищевикладене, Суд відмовляє в задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій" про встановлення строку на усунення недоліків на виконання ухвали Верховного Суду від 09.04.2020.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 292 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Добродій" в задоволенні заяви про встановлення строку на усунення недоліків на виконання ухвали Верховного Суду від 09.04.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір