Постанова

від 26.11.2019 по справі 911/2201/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2019 р. Справа№ 911/2201/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 26.11.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій"

на рішення Господарського суду Київської області

від 08.04.2019 (повне рішення складено 19.04.2019)

у справі №911/2201/18 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій"

до Броварської районної державної адміністрації Київської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К"

про визнання протиправними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Добродій" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Броварської районної державної адміністрації Київської області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Броварської РДА №865 від 26.10.2006 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Трудар ЛПБ і К" на території Мокрецької сільської ради";

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Броварської РДА №1667 від 29.10.2007;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки на території Мокрецької сільської ради від 31.10.2007, укладений між Броварською РДА та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вищезазначені розпорядження, на підставі яких надано в оренду земельну ділянку Товариству з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К", є протиправними та такими, що порушують права позивача як належного користувача земельною ділянкою, правовий статус якого позивач отримав після отримання статусу правонаступника від Колективного сільськогосподарського підприємства "Заплавний" (далі - КСП "Заплавний"). При цьому позивач вказував, що згідно з актом на право постійного користування серії І-КВ №002769 від 27.04.2000, КСП "Заплавний" була надана для товарно-сільськогосподарського виробництва земельна ділянка площею 487,3 га; відповідно до акта на право колективної власності серії КВ від 27.04.2000, КСП "Заплавний" була надана для товарно-сільськогосподарського виробництва земельна ділянка площею 2467,5 га; на вказаних земельних ділянках знаходиться об`єкт цілісного майнового комплексу, що належить позивачу на праві приватної власності.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.11.2018 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

У відзиві на позов відповідач заперечував проти позову, посилався на пропуск позивачем строку позовної давності. Крім того, відповідач вказував, що СТОВ "Добродій" було лише процесуальним правонаступником КСП "Заплавний" у справі про банкрутство в частині сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) по боргах перед ДПІ та ПФУ, які в числі інших є кредиторами у справі про банкрутство.

В поясненнях, наданих суду першої інстанції, третя особа заперечувала проти позову, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності; вказувала на те, що СТОВ "Добродій" є процесуальним правонаступником КСП "Заплавний" у справі про банкрутство в частині сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) по боргах перед ДПІ та ПФУ, які в числі інших є кредиторами у справі про банкрутство; третя особа звертала увагу на те, що КСП "Заплавний" є діючим суб`єктом господарювання та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не зазначено інформації про юридичних осіб-правонаступників КСП "Заплавний", а також перебування останнього в процесі припинення, провадження у справі про банкрутство, санації.

У відповіді на відзив відповідача, позивач стверджував, що СТОВ "Добродій" є повним правонаступником КСП "Заплавний" відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 29.10.2002 у справі №136/1б-99; вказував на те, що 05.03.2003 Броварською РДА зареєстровано зміни до Статуту СТОВ "Добродій", відповідно до яких останній є повним правонаступником КСП "Заплавний".

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.04.2019 у справі №911/2201/18 в задоволені позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження виникнення та існування права користування СТОВ "Добродій" спірною земельною ділянкою; не доведено у встановленому порядку належними доказами наявність передбачених законом підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Добродій" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2019 у справі №911/2201/18 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, аналогічні тим, які викладено в позовній заяві. При цьому скаржник вказував, що судом першої інстанції, розглядаючи питання правонаступництва СТОВ "Добродій", безпідставно застосовано положення Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", оскільки правонаступництво виникло не в результаті реорганізації (шляхом перетворення), а в результаті процедури банкрутства КСП "Заплавний". Скаржник вказує, що факт правонаступництва позивача за КСП "Заплавний" не підлягає доказуванню, оскільки даний факт встановлено в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №361/5591/17. Скаржник зазначає, що судом помилково зазначено, що спірна земельна ділянка перебувала в постійному користуванні позивача, тоді як спірна земельна ділянка належить позивачу на праві колективної власності.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій" на рішення господарського суду Київської області від 08.04.2019 у справі №911/2201/18; призначено розгляд апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

22.10.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій скаржник стверджував про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, посилаючись на відсутність правової оцінки встановленим фактам (порушення вимог чинного законодавства при наданні третій особі земельної ділянки) та невідповідність оскаржуваного рішення фактичним обставинам справи (спірна земельна ділянка належить позивачу на праві колективної власності, а не перебуває в постійному користуванні позивача).

В судове засідання апеляційної інстанції 26.11.2019 представник відповідача не з`явився.

Оскільки явка представників сторін в судові засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2019 у справі №911/2201/18 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представники третьої особи заперечували проти апеляційної скарги, просили суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

Розпорядженням Броварської РДА від 26.10.2006 №865 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Трудар ЛПБ і К" на території Мокрецької сільської ради" надано дозвіл ТОВ "Трудар ЛПБ і К" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 58,7511 га сіножатей для використання без зміни цільового призначення - ведення підсобного сільського господарства, розташованої в адміністративних межах Мокрецької сільської ради за межами населеного пункту.

31.10.2007 між Броварською РДА, як орендодавцем, та ТОВ "Трудар ЛПБ і К", як орендарем, укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир В.Г. та зареєстрований в реєстрі за №7268 (далі за текстом - договір оренди), відповідно до п.1 якого орендодавець згідно з розпорядженням Броварської районної державної адміністрації Київської області №1667 від 29.10.2007 надає, а орендар приймає в оренду на 49 (сорок дев`ять) років земельну ділянку площею 58,7511 га, сіножатей для ведення підсобного сільського господарства за адресою: Київська область, Броварський район в адміністративних межах Мокрецької сільської ради за межами населеного пункту за рахунок земель державної власності (запас); кадастровий номер земельної ділянки 3221285600:05:012:0001.

Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Орендодавець свідчить, що згадана земельна ділянка на момент підписання цього договору до цього часу нікому іншому в оренду не здана, не продана, не подарована, іншим способом не відчужена, не заставлена, під забороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо неї, а також прав у третіх осіб як в межах, так і за межами України немає, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесена. Земельна ділянка знаходиться у стані, повністю придатному для використання її за цільовим призначення, не має обтяжень і обмежень на підставі сервітутів (п. 6 договору оренди).

Виходячи зі змісту пункту 8 договору оренди, договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років.

Договір оренди набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 договору оренди).

Посилаючись на те, що СТОВ "Добродій" є правонаступником всіх майнових і немайнових прав КСП "Заплавний", позивач стверджує, що відповідач, в порушення норм діючого законодавства, прийняв спірні розпорядження та без погодження СТОВ "Добродій" надав в оренду іншій особі земельні ділянки, які, за твердженням позивача, перебувають у його постійному користуванні та належать позивачу на праві колективної власності. При цьому, позивач стверджував про те, що КСП "Заплавний" перетворено у СТОВ "Добродій" в межах провадження у справі №136/1б-99 про банкрутство.

Колегією суддів встановлено, що у відповідності до змісту ухвали Господарського суду Київської області від 29.10.2002 у справі №136/16-99 про банкрутство КСП "Заплавний", СТОВ "Добродій" є правонаступником КСП "Заплавний" на умовах передачі товариству майнових активів та пасивів боржника з подальшими змінами в статуті останнього щодо часткового правонаступництва, а саме по боргах перед ДПІ та ПФУ по сплаті податків і зборів, які в числі інших є кредиторами у справі про банкрутство по сплаті податків та зборів (обов`язкових платежів).

Жодних інших відносин правонаступництва із вказаної вище ухвали суду не вбачається, так само як не вбачається обсяг майна, прав та обов`язків, які мали перейти від КСП Заплавний до СТОВ Добродій .

Водночас, як встановлено Київським апеляційним адміністративним судом у справі №361/10487/13-а за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Добродій до Мокрецької сільської ради Броварського району Київської області, третя особа: Колективне сільськогосподарське підприємство Заплавний про визнання протиправним та скасування рішення 18 сесії ХХІІІ скликання Мокрецької сільської ради Про припинення права постійного користування землями резервного фонду КСП Заплавний №220 від 23 листопада 2001 року, на момент виникнення процесуального правонаступництва СТОВ Добродій , право постійного користування спірною земельною ділянкою КСП Заплавний вже було припинено, а тому ніяк не могло перейти до СТОВ Добродій в порядку правонаступництва на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 29.10.2002 у справі №136/16-99.

Відповідно до вимог ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991 №887-XII (в редакції Закону №3047-ІІІ від 07.02.2002) та ст. 37 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 №1540-VI, при реорганізації підприємства передача майнових прав та обов`язків оформлюється передавальним або розподільчим балансом. Відповідно до ч. 4 цієї статті підприємство вважається реорганізованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (в редакції Закону від 17.05.2001 №2409-III) визначені особливості реорганізації юридичної особи, створеної в організаційно-правовій формі колективного сільськогосподарського підприємства.

За приписами статті 31 вказаного Закону реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду. При перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Відповідно до п. 4 Порядку оформлення правонаступництва за зобов`язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 №63 (далі - Порядок) основними умовами реорганізації є: прийняття вищим органом управління КСП рішення про реорганізацію; інвентаризація та паювання майна, визначення розміру паю кожного з членів КСП; створення юридичних осіб - правонаступників, до яких перейшли права та обов`язки реорганізованого КСП; визначення обсягів майнових прав та обов`язків КСП, що підлягають передачі кожному з правонаступників; виділення майна в рахунок майнових паїв членів КСП, які не стали засновниками новоутворених підприємств; затвердження вищим органом управління КСП переліку індивідуально визначеного майна, що підлягатиме передачі кожному з правонаступників у межах визначених для них обсягів правонаступництва; складання передавального або роздільного балансу; державна реєстрація підприємств-правонаступників; фактична передача майна новим власникам.

Згідно з п. 13 Порядку при реорганізації КСП всі його члени припиняють членство в ньому і відповідно до чинного законодавства мають право на отримання майнового паю.

Відповідно до п. 17 Порядку обсяг правонаступництва визначається за передавальним (роздільним) актом (балансом), складеним на дату реорганізації КСП і затвердженим вищим органом управління КСП, який може бути уточнений на дату врегулювання майнових відносин у частині боргових зобов`язань підприємства і затверджений загальними зборами співвласників або іншим уповноваженим органом. Разом з установчими документами підприємства-правонаступника роздільний (передавальний) баланс є правовою підставою для встановлення наявності та обсягів правонаступництва за майновими правами та обов`язками КСП.

Натомість, позивачем не надано суду передавальних (роздільних) актів (балансів) від КСП "Заплавний" до СТОВ "Добродій", які б підтверджували правонаступництво права користування спірною земельною ділянкою СТОВ "Добродій".

Крім того, станом на момент вирішення спору по суті, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КСП "Заплавний" (код ЄДРПОУ 20576877) не перебуває в процесі припинення, тобто є діючим суб`єктом господарювання у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що КСП "Заплавний" перетворено у СТОВ "Добродій".

Посилання позивача на положення статуту СТОВ "Добродій", де зазначено, що СТОВ "Добродій" є правонаступником КСП "Заплавний" усіх майнових та/або немайнових прав і обов`язків КСП "Заплавний", зокрема, прав на рухоме, нерухоме майно, земельні ділянки, будівлі, споруди, прав користування земельними ділянками, будівлями, спорудами, рухомим майном тощо, не приймаються судом до уваги, оскільки статут є внутрішнім документом підприємства, який визначає основи його діяльності та регулює взаємовідносини між органами управління та контролю, а також між його засновниками (учасниками). При цьому, статут не породжує будь-які правові наслідки, права та обов`язки для третіх осіб, які не є його засновниками (учасниками) або посадовими особами.

Також безпідставними є доводи скаржника про те, що факт правонаступництва позивача за КСП "Заплавний" встановлений постановою Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №361/5591/17, оскільки у даній справі суд касаційної інстанції не встановлював жодних фактів, в тому числі і факту правонаступництва СТОВ "Добродій", а лише зазначав про зміст наданих сторонами судових рішень. Більш того, в мотивувальній частині вищевказаної постанови зазначено, зокрема, про те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.20174, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.01.2015, відмовлено СТОВ "Добродій" у позові до Мокрецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення щодо земельної ділянки. У цій постанові суд висловив свою думку з приводу передчасного висновку суду першої інстанції про те, що СТОВ "Добродій" є повним правонаступником КСП "Заплавний" і таке правонаступництво позивача по відношенню до майна КСП "Заплавний" є частковим, а правонаступництво щодо земельної ділянки в межах названої справи не доведено.

Посилання скаржника на те, що судом помилково зазначено, що спірна земельна ділянка перебувала в постійному користуванні позивача, тоді як спірна земельна ділянка належить позивачу на праві колективної власності також є безпідставними та такими, що спростовуються вищевикладеними обставинами.

Твердження позивача про те, що на земельній ділянці, щодо якої відповідачем винесено оскаржувані розпорядження та укладено договір оренди, знаходиться об`єкт цілісного майнового комплексу, що належить йому на праві приватної власності є необґрунтованим та таким, що не підтверджено належними доказами.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження виникнення та існування права користування/права власності СТОВ "Добродій" спірної земельної ділянки, враховуючи те, що позивачем не доведено у встановленому порядку належними доказами наявність передбачених законом підстав для задоволення позову, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно залишено без розгляду заяви відповідача та третьої особи про застосування позовної давності, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2019 у справі №911/2201/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/2201/18 повернути Господарському суду Київської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 03.12.2019.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук