Рішення

від 09.04.2019 по справі 917/1416/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2019 Справа № 917/1416/18

За позовом Фермерського господарства "Агроекспо" АДРЕСА_1, 38100

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" вул.Промислова, 20, м.Обухів, Київська область, 08700

2. Селянське (фермерське) господарство "Доля", вул.К.Маркса, 5, с.Бобрівник, Зіньківський район, Полтавська область, 38115

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області, 36014, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Соборності, будинок 45

про визнання права власності та зняття арешту

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Дяченко Д.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача:1. не з'явився

2. ОСОБА_2

від третьої особи: ОСОБА_3

Фермерське господарство "Агроекспо" звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" та ОСОБА_4 (фермерського) господарства "Доля" про визнання права власності та зняття арешту.

Так, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 60 від 03.01.19р.) позивач просить визнати за ним право власності на наступне майно: урожай соняшнику, загальний тоннаж якого складає 3,4 тонни; урожай кукурудзи, загальний тоннаж якої складає 95,6131 тонни. Виключити з опису та зняти арешт, накладений постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 30.10.2018 р., винесеною старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_5 при примусовому виконанні виконавчого провадження ВП №54053846 про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 (фермерського) господарства Доля на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро у розмірі 9390951,80 грн., з наступного майна: урожай соняшнику, загальний тоннаж якого складає 3,4 тонни; урожай кукурудзи, загальний тоннаж якої складає 95,6131 тонни.

Ухвалою суду від 14.11.2018 року (суддя Гетя Н.Г.) суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі, залучити до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Учасниками справи надані суду заяви по суті справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" (відповідач 1) надано відзив на позовну заяву, в якому воно проти позову заперечує посилаючись, зокрема на те, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували право власності на спірне майно; не надано доказів на підтвердження вирощування та зібрання урожаю соняшнику та кукурудзи саме позивачем; відсутність скарг на дії державного виконавця під час примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області у справі №917/158/17 від 22 травня 2017 року щодо опису та арешту майна зі сторони СФГ Доля ; необґрунтованість тверджень позивача щодо прийняття до уваги договорів суборенди від 23.05.18 року з огляду на агрономічний цикл вирощування кукурудзи. Так, як зазначає відповідач 1, у кожному поточному сільськогосподарському році, до сівби приступають, коли грунт на глибині 6-8 см прогріється до 10-12°С. Оптимальні строки сівби припадають, як правило на третю декаду квітня (південні та центральні регіони) -1 декаду травня (північні, східні та західні регіони). При цьому, відповідачем 1 вказується, що позивачем та ОСОБА_4 (фермерським) господарством "Доля" вчиняються неправомірні заходи щодо ухилення від виконання наказу Господарського суду Полтавської області у справі №917/158/17 від 22 травня 2017 року.

Третьою особою в порядку ст. 179 ГПК України надані письмові пояснення, в яких зазначається про правомірність накладення арешту в ході виконавчого провадження №54053846 про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 (фермерського) господарства Доля на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро . Третя особа спростовує твердження позивача про те, що державний виконавець не мав права накладати арешт на спірне майно, оскільки останнє не належить боржнику ОСОБА_4 (фермерському) господарству Доля . Як зазначається третьою особою, Власівською та Великопавлівською сільськими радами були надані відповіді на запити державного виконавця від 09.08.2018 вих. № 388 та від 09.08.2018 вих №. 0227/269. Так, у відповіді Великопавлівської сільської ради (лист № 02-27/269 від 09.08.18 р.) зазначається, що Селянське (фермерське) господарство Доля орендує на території Великопавлівської сільської ради земельну ділянку загальною площею 2 га., а саме земельну ділянку: кадастровий номер 5321381400:00:059:0300, площа 2 га. Зазначена земельна ділянка у 2018 році засіяна соняшником. Згідно відповіді Власівської сільської ради (лист № 38 від 09.08.18 р.) Селянське (фермерське) господарство Доля орендує на території Власівської сільської ради земельну ділянку загальною площею 17, 3842 га. Земельна ділянка у 2018 році засіяна кукурудзою.

Ухвалою суду від 14.11.2018 року суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі №917/1416/18, справу призначити до судового розгляду по суті на 13.02.19р.

Судове засідання по справі № 917/1416/18 не відбулося у зв'язку з припиненням повноважень судді Геті Н.Г.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Полтавської області № 89 від 19.02.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи №917/1416/18, у зв'язку зі звільненням судді з посади.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2019 справу №917/1416/18 передано для розгляду судді Киричуку О.А.

Ухвалою суду від 22.02.2019 року суд ухвалив прийняти до провадження справу № 917/1416/18, розпочати повторно розгляд справи по суті, судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 14.03.19, викликати учасників справи в судове засідання.

Ухвалою суду від 14.03.2019 року за клопотанням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" відкладено розгляд справи. Призначено судове засідання на 09.04.19.

Ухвалою суду від 14.03.2019 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

До суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" про відкладення розгляду справи у зв'язку з занятістю представника в іншому судовому засіданні.

Присутній в судовому засіданні 09.04.19 року представник позивача заперечив проти задоволення клопотання.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" можливості для забезпечення участі його представника при розгляді справи по суті (відкладення розгляду справи за його клопотанням в судовому засіданні 14.03.2019 року), суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника першого відповідача за наявними у справі матеріалами, в зв'язку з чим подане клопотання про відкладення розгляду справи відхилене судом.

Присутній в судовому засіданні 09.04.19 року представник ОСОБА_4 (фермерського) господарства "Доля" ОСОБА_6, якого відповідно до постанови господарського суду Полтавської області від 02.04.19 р. призначено ліквідатором ОСОБА_4 (фермерського) господарства "Доля" просив суд не приймати до уваги поданий раніше відзив на позовну заяву за № 3 від 01.02.19 р. про визнання позову, який підписаний головою ОСОБА_4 (фермерського) господарства "Доля" ОСОБА_7. Ліквідатор ОСОБА_6 зазначив про те, що зазначені у відзиві на позовну заяву відповідачем 2 обставини не відповідають дійсності.

Щодо поданого ОСОБА_4 (фермерським) господарством "Доля" відзиву на позовну заяву за № 3 від 01.02.19 р. суд приймає до уваги наступне.

Так, ухвалою суду від 14.11.2018 р. встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали суду Селянське (фермерське) господарство "Доля" отримало 22.11.2018 р, а отже строк на подання відзиву закінчився 10.12.2018 р.

Разом з тим, відповідно до ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

В даному випадку ОСОБА_4 (фермерським) господарством "Доля" зазначеної вище заяви в порядку ст. 119 ГПК України подано не було. При цьому, відповідач 2 не надав жодного доказу в обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання відзиву.

Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, відзив на позов ОСОБА_4 (фермерського) господарства "Доля" залишається судом без розгляду.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача 2, представника третьої особи, оцінивши надані докази, суд, встановив:

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_5 при примусовому виконанні виконавчого провадження ВП №54053846 про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 (фермерського) господарства Доля на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро у розмірі 9390951,80 грн., було описане та арештоване майно, яке в дійсності належить позивачу за цією позовною заявою, а не боржнику за вказаним виконавчим провадженням.

Як зазначає позивач постановою було описане та накладено арешт на наступне майно:

урожай соняшнику, загальний тоннаж якого складає 3400 кілограмів; урожай кукурудзи, загальний тоннаж якої складає 956131 кілограмів.

Дане майно передане на відповідальне зберігання ФГ АГРОЕКСПО .

Позивач не погоджується з проведеним описом та арештом майна, оскільки описаний та арештований майбутній врожай сільськогосподарських культур, а також зібраний урожай соняшнику та кукурудзи, що є одним і тим самим майном та належить ФГ АГРОЕКСПО .

Так, як зазначає позивач згідно договорів суборенди землі, укладених між СФГ Доля та ФГ АГРОЕКСПО та зареєстрованих 23.05.2018 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, земельні ділянки із зазначеними у постановах державного виконавця кадастровими номерами перебувають у користуванні ФГ АГРОЕКСПО . Позивач отримав вказані земельні ділянки вільними від будь-яких посівів та у непідготовленому для посіву стані. Усі сільськогосподарські роботи на даних земельних ділянках проводилися засобами та за рахунок позивача. Таким чином, як зазначає позивач, вирощений на них врожай соняшнику та кукурудзи є власністю позивача, а не СФГ Доля , як зазначено у постановах про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.08.2018 р.. На підтвердження зазначених обставин позивачем надані витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, а саме, права суборенди земельних ділянок, урожай з яких описаний та арештований; договори суборенди земельних ділянок, укладені між СФГ ДОЛЯ та ФГ АГРОЕКСПО ; квитанції до прибуткових касових ордерів про оплату за суборенду земельних ділянок.

При вирішенні спору по суті суд приймає до уваги наступне.

В силу ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 56 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до ст. 59 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати при зверненні сторони виконавчого провадження із відповідною скаргою в порядку ст. 339 ГПК України.

Судом встановлено, що постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 30.10.2018 р., винесеною старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_5 при примусовому виконанні виконавчого провадження ВП №54053846 з виконання наказу № 917/158/17 від 22.05.17 р. господарського суду Полтавської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 (фермерського) господарства Доля на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро у розмірі 9390951,80 грн., описано та накладено арешт з наступного майна: урожай соняшнику, загальний тоннаж якого складає 3,4 тонни; урожай кукурудзи, загальний тоннаж якої складає 95,6131 тонни.

Відповідальним зберігачем призначено Фермерське господарство "Агроекспо".

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Главою 24 Цивільного кодексу України встановлені способи набуття права власності. Частиною 1 статті 386 Цивільного кодексу України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. В силу ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви та насадження сільськогосподарських та інших культур на вироблену продукцію.

Частиною 1 статті 210 Цивільного кодексу України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Як вбачається з доданих до позову договорів суборенди земельних ділянок від 22.05.18р. та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, останні були зареєстровані тільки 25.05.18р.

Дії з набуття права власності мають бути правомірними та добросовісними. Позивач не надає жодного доказу, не наводить жодних підстав щодо способів набуття права власності на спірне майно з зазначенням будь-яких процедур набуття права власності. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на здійснення позивачем посівів кукурудзи та соняшника та зібрання урожаю з вказаних вище земельних ділянок, які знаходяться у суборенді у позивача. Натомість представник позивача у судовому засіданні 09.04.2019 р. зазначив, що збір урожаю спірного майна позивачем не здійснювався.

Самі по собі витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, договори суборенди земельних ділянок, укладені між СФГ ДОЛЯ та ФГ АГРОЕКСПО та квитанції до прибуткових касових ордерів про оплату за суборенду земельних ділянок.не можуть вказувати на те, що позивач набув право власності на майно, опис та арешт якого проведено державним виконавцем (соняшник 3,4 тонни та кукурудза 95,6131 тонни).

При цьому, суд приймає до уваги, що спірне майно (соняшник та кукурудза) відноситься до речей, що визначені родовими ознаками.

Так, відповідно до ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Будь-яких доказів, які б свідчили про індивідуалізацію спірного зерна, суду не надано.

За даних обставин, суд приходить до висновку про недоведеність обставин щодо визнання права власності на спірне майно за позивачем.

Оскільки вимоги про зняття арешту з майна, яке включене до актів опису та арешту майна складених державним виконавцем є похідними від вимог про визнання права власності, вони також задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Сплата судового збору за подання позову покладається на позивача у відповідності до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 130, 231, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.04.19 р.

Суддя Киричук О.А.