Постанова

від 17.04.2019 по справі 916/2273/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/2273/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,

представників учасників справи

позивача - Горьова Н.М.,

відповідача - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019

(головуючий суддя- Поліщук Л.В., судді Мишкіна М.А., Таран С.В.)

на рішення Господарського суду Одеської області від 16.10.2018

(головуючий суддя Рога Н.В., судді Невінгловська Ю.М., Погребна К.Ф.)

у справі № 916/2273/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал"

до Приватного підприємства "УПТК"

про стягнення 52 354,36 грн,

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "УПТК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"

про скасування оперативно-господарської санкції,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (далі - Водоканал) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "УПТК" (далі- Підприємство) про стягнення заборгованості у розмірі 52 354,36 грн.

1.2. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що 01.09.2005 між ним та відповідачем було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №734/3, згідно з п.2.1 якого сторони зобов'язались керуватися Правилами прийому виробничих стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської обласної адміністрації від 09.02.1998 №87/А 98, та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому законом порядку.

1.3. 09.09.2014 представники позивача у присутності представника відповідача здійснили відбір стічних вод на об'єкті за адресою: м. Одеса, вул. Краснослободська, 1/12, який належить відповідачу, та склали акт "Аналіз стічної води" від 09.09.2014 з двома відборами (шифр 0185 та шифр 0186), який відповідачем підписаний без будь-яких зауважень.

За результатом лабораторного аналізу стічної води відповідача, проведеного незалежною лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Одеської гідрогеолого-меліоративної експедиції, встановлено невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах, з урахування чого позивачем було складено розрахунок санкції у розмірі 52 354,36 грн.

1.4. 06 жовтня 2016 року ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" зменшило позовні вимоги та просило стягнути з ПП "УПТК" заборгованість за скид ненормативно-очищених стічних вод у розмірі 29 247,78 грн.

1.5. Під час розгляду справи у суді першої інстанції 23 вересня 2016 року ПП "УПТК" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою про визнання неправомірною і скасування застосованої ТОВ "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" оперативно-господарської санкції у вигляді нарахованої плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації м. Одеси у сумі 52 354,36 грн.

1.6. Зустрічний позов обґрунтовано неправомірністю нарахування плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації міста Одеси як оперативно-господарської санкції, оскільки таке нарахування проведено позивачем в порушення Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 року № 37 (далі - Правила № 37), Місцевих правил і державних стандартів, а також неправильно визначено період, за який розраховано обсяг водовідведення.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

2.1. 01 вересня 2005 року між ТОВ "Інфокс" (Водоканал) та ПП "УПТК" (Абонент) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 734/3, за умовами якого Водоканал надає послуги по подачі питної води на об'єкти Абонента, а також по прийманню стічних вод, які скидаються Абонентом у систему комунальної каналізації відповідно до дислокації об'єктів.

Згідно з п. 2.1 Договору сторони зобов'язуються керуватися діючими нормативно-правовими актами, а саме: Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомгоспу України від 01.07.1994 № 65, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затверджених наказом Держжитлокомгоспу України від 05.07.1995 № 30, Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації №87/А-98 від 09.02.1998, та технічними умовами, діючим ДСТУ, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", іншими нормативними актами.

Відповідно до п. 2.4.2 Договору Абонент зобов'язаний здійснювати скидання стоків, якість яких не перевищує гранично допустимі концентрації, встановлені Правилами приймання стічних вод.

У пункті 2.4.13 Договору сторони погодили, що Абонент зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати послуги водопроводу та каналізації, скидання ненормативно-очищених стоків та інші платежі, передбачені Правилами водопостачання та Правилами приймання стічних вод.

Обсяги стоків, що відводяться від Абонента, приймаються рівними обсягами спожитої води або визначаються за показниками прибору обліку стоків відповідно до п. 21.1 Правил водокористування. Обсяг скинутих Абонентом зливових стоків визначається розрахунковим шляхом згідно з п.15.9 Правил водокористування (п. 3.9. Договору).

Згідно з п. 3.10 Договору нарахування платежу за скидання ненормативно-очищених стоків здійснюється відповідно до Правил приймання стоків.

2.2. 09 вересня 2014 року представниками ТОВ "Інфокс" у присутності представника ПП "УПТК" Королюк В.Н. здійснено відбір проб у контрольному колодязі перед скидом до міської каналізації, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Краснослободська, 1/12, про що складено акт "Аналіз стічної води".

За результатами лабораторних аналізів стічної води за пробами, відібраними 09.09.2014 на об'єкті ПП "УПТК", незалежною лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Одеської гідрогеолого-меліоративної експедиції встановлено невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах. З урахуванням цього, відповідно до п. 4.9, 4.10 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007 № 632, ТОВ "Інфокс" була розрахована сума боргу за скид ПП "УПТК" стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, яка первісно склала 52 354,36 грн.

2.3. Розрахунок суми, а також копія акта відбору проб була надіслана ПП "УПТК" 30.09.2014, але не була оплачена у добровільному порядку. В подальшому ТОВ "Інфокс" провело перерахунок розміру плати за скид ПП "УПТК" понаднормативних забруднень у систему каналізації м. Одеси внаслідок застосування місячного періоду нарахування, у зв'язку з чим розмір заборгованості склав 29 247,78 грн. Несплата ПП "УПТК" зазначених грошових коштів і стала підставою для виникнення спору у цій справі.

3 . Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

3.1. Справа слухалась судами неодноразово.

3.2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.10.2018 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" до Приватного підприємства "УПТК" про стягнення плати за скид ненормативно-очищених стічних вод у розмірі 29 247,78 грн відмовлено повністю. Зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "УПТК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про визнання неправомірною і скасування застосованої позивачем оперативно-господарської санкції у вигляді нарахованої плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації м. Одеси у сумі 29 247,78 грн задоволено. Визнано неправомірною і скасовано застосовану Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" до Приватного підприємства "УПТК" оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахованої плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації міста Одеси у сумі 29 247,78 грн. Крім того, стягнуто з ТОВ "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" на користь ПП "УПТК" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн.

3.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

3.4. Судові рішення мотивовані тим, позов ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про стягнення з ПП "УПТК" плати за скид ненормативно-очищених стічних вод у розмірі 29247,78 грн є безпідставним та необґрунтованим. Суди зазначили, що недотримання національних стандартів при відборі проб стічних вод та їх дослідженні дає підстави для висновків про неможливість визнання Акта відбору стічних вод від 09.09.2014 та Лабораторного аналізу, зробленого на підставі неналежно відібраних проб, належними доказами підтвердження скиду стічних вод з перевищенням допустимих показників забруднюючих речовин.

Крім того, за висновками судів, позивач розрахував плату за скид понаднормативних забруднень з урахуванням речовин: хімічне споживання кисню (ХСК), мінеральний склад, сульфіди, фенол, фосфати, яких немає у переліку речовин, встановленому Додатком 2 до місцевих Правил, який діє для відповідача ПП „УПТК".

3.5. Зустрічний позов ПП "УПТК" суди задовольнили, зазначивши, що плата за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням у систему каналізації за своєю правовою природою є саме оперативно-господарською санкцією, тобто заходом оперативного впливу на порушника з метою припинення та попередження повторення порушення зобов'язання, що використовується відповідно до ст. 235 ГК України.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою ТОВ "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулося до Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі та відмовити у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ПП "УПТК".

4.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на неправильне застосування судами ст.ст. 235, 236 Господарського кодексу України, а також порушення ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус судів".

У зазначеному аспекті позивач стверджує, що скид понаднормативних забруднень стічної води не є оперативно-господарською санкцією. Оплата за скид ненормативно-очищенних стоків передбачає повернення TOB "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" витрат пов'язаних з транспортуванням та очищенням стічних вод.

Тобто, зазначена плата є платою за надання послуг водоканалом щодо доочищення понаднормативних забруднень води. Правовідносини сторін є зобов'язальними, згідно з укладеним договором та чинним законодавством.

Аналогічну правову позицію зазначено Верховним Судом у постанові від 16.05.2018 у справі №904/7776/17, яка відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус судів" повинна була враховуватись судами попередніх інстанцій під час ухвалення судових рішень, що оскаржуются.

4.3. Судові рішення, на думку позивача, ухвалено з порушенням ст. 58 Конституції України, з неправомірним застосуванням вимог КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера" та ДСТУ ISO 5667-10:2005.

Скаржник наполягає на тому, що КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера" та ДСТУ ISO 5667-10:2005 не розповсюджується до правовідносин між сторонами у цій справі.

Незаконним є посилання апеляційного господарського суду на Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 01 грудня 2017 року №316, оскільки ці правила не були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

4.4. Судові рішення, що оскаржуються, ухвалені з порушенням ст.ст. 86, 238, 282, 316 Господарського процесуального кодексу України, оскільки містять висновки, які ґрунтуються на припущеннях.

Крім того, на думку скаржника, рішення судів ухвалені з порушенням ст.277 Господарського процесуального кодексу України, а саме при неповному з'ясуванні всіх обставин справи.

4.5. У відзиві на касаційну скаргу ПП "УПТК" заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги позивача за первісним позовом та просить залишити її без задоволення, а судові рішення, що оскаржуються, залишити без змін.

Позиція та доводи відповідача в цілому грунтуються на висновках, здійснених судами у рішеннях, що переглядаються.

Водночас, вважаючи правильним та обґрунтованим висновок судів про задоволення зустрічного позову, ПП "УПТК" також посилається на постанову Верховного Суду України від 29.11.2010 у справі №2-15/1783-2009.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.1.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст. 300 ГПК України).

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір у справі стосується питання стягнення з ПП "УПТК" плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації міста Одеси.

5.2.2. Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, які затверджені наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37 (далі - Правила приймання стічних вод, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), спрямовані на запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи цих споруд і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод Підприємств.

Згідно з пунктами 1.5 - 1.7 Правил приймання стічних вод на підставі цих Правил та Інструкції Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.

Правила приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації міста Одеси (місцеві Правила приймання) затверджені рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007 № 632 .

Відповідно до цих Правил водоканалу надано право, зокрема, здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають підприємства, проводити обстеження водопровідних і каналізаційних систем та складати акти за результатами цих обстежень, здійснювати раптовий (в будь-який час доби), не погоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб, проводити хімічний аналіз проб стічних вод підприємств, робити офіційні висновки про відповідність фактичних концентрацій забруднювальних речовин стічних вод до допустимих. Одночасно на підприємство (абонента) покладено відповідні обов'язки, а також захищено його права.

5.2.3. Суди встановили, що відповідно до розділу 9 місцевих Правил приймання підприємства, які скидають стічні води до міської каналізації, повинні забезпечити можливість проведення Водоканалом у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та експлуатаційного персоналу.

Водоканал здійснює раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з Підприємством заздалегідь відбір проб для контролю за якістю та кількістю стічних вод, що скидаються.

Абонент забезпечує доступ до місця відбору проб і безпечне виконання роботи по відбору.

На відібрану пробу складається відповідний акт, який іменується "Аналіз стічної води". Об'єм разової проби повинен бути не менше ніж 1000 мл.

Суди правильно вказали, що зазначеними місцевими Правилами приймання не встановлено обов'язкових вимог до форми акта "Аналіз стічної води".

Водночас, докладний опис відбирання проб побутових і промислових стічних вод описано у ДСТУ ISO 5667-10:2005 "Якість води. Відбирання проб" Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод.

Керівний нормативний документ (КНД) 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод" встановлює загальні вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та фізичних властивостей показників складу і властивостей вод. Керівний нормативний документ містить загальні вимоги до організації відбору, видів проб, місць, часу та частоти відбору, пристроїв, засобів та посуду для відбору та зберігання проб, реєстрації та транспортування проб, техніки безпеки.

Суд відхиляє доводи скаржника про те, що дія цих актів не розповсюджується на правовідносини, що склалися між сторонами спору, зважаючи на таке.

Порядок технічної експлуатації систем і споруд водопостачання та водовідведення міст та інших населених пунктів України визначено у Правилах технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу від 05.07.1995 №30.

Ці Правила є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання, у тому числі юридичних осіб, що здійснюють технічну експлуатацію систем водопостачання та водовідведення, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - виробники).

Технічна експлуатація систем водопостачання та водовідведення здійснюється виробниками згідно із Водним кодексом України, Кодексом України про надра, законами України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону праці", "Про житлово-комунальні послуги", іншими нормативно-правовими актами, а також державними будівельними нормами і правилами, державними санітарними нормами і правилами.

Позивач є підприємством, яке забезпечує водопостачання та водовідведення, зокрема у місті Одеса. Підприємство належить до категорії місцевих водоканалів, які приймають неочищені стічні води абонентів і скидають очищену стічну воду до водних об'єктів навколишнього природного середовища.

Згідно п.2 Рішення Виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007 № 632 "Про затвердження Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси" філію "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" зобов'язано забезпечити контроль за якістю стічних вод підприємств, установ і організацій, які скидаються в систему каналізації м. Одеси.

Положення зазначених вище КНД 211.1.0.009-94 розповсюджуються на відбір проб стічних та технологічних вод, що підлягають державному та відомчому контролю.

Отже, зважаючи на зазначене вище, позивач, приймаючи стічні води абонентів у міську мережу каналізації для очищення та скидаючи очищені стічні води у водний об'єкт, здійснює відомчий контроль. Тому на діяльність філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" щодо відбору проб стічних вод розповсюджується дія нормативного документа КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод".

Протилежні доводи скаржника відхиляються судом касаційної інстанції як помилкові, оскільки не ґрунтуються на нормах права.

5.2.4. Діючи в межах визначеної законом компетенції, суди попередніх інстанцій дослідили наданий позивачем акт, який іменується "Аналіз стічної води", та встановили, що він не містить назви проби, мети відбору, виду проби (разова або об'єднана, спосіб відбору, даних про обробку проби фільтрування, відстоювання, консервування тощо). Тобто акт за формою не відповідає вимогам, встановленим нормами чинного законодавства. Крім того, суди встановили порушення позивачем ДСТУ ISO 5667-10:2005 щодо порядку відбору у необхідну тару.

Таким чином, суди визнали акт позивача неналежним доказом у справі, на підставі якого неможливо встановити факт підтвердження скиду стічних вод з перевищенням допустимих показників забруднюючих речовин. За таких обставин правильним є висновок судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позову ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про стягнення з ПП "УПТК" плати за скид ненормативно-очищених стічних вод у розмірі 29 247,78 грн.

5.2.5. Доводи скаржника, про які йшлось у п.4.3 цієї постанови, щодо необґрунтованого посилання суду апеляційної інстанції на Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 01 грудня 2017 року № 316, є обґрунтованими та правильними. Проте такі доводи не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення первісного позову, про що зазначено вище у п.п. 5.2.3, 5.2.4 цієї постанови.

5.2.6. Аргументи скаржника про неповне встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи (п.4.4 постанови) до уваги не приймаються, оскільки оцінка таких доводів виходить за межі визначеної у ст.300 ГПК України компетенції суду касаційної інстанції.

5.2.7. Водночас, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими доводи скаржника про неправильне застосування судами ст.ст. 235, 236 Господарського кодексу України (п.4.2 постанови) під час розгляду питання щодо наявності правових підстав для задоволення зустрічного позову ПП "УПТК". Суд погоджується з твердженням позивача про те, що скид понаднормативних забруднень стічної води не є оперативно-господарською санкцією та зазначає таке.

Єдиний на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, який поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства), встановлений Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, яка затверджена наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37 (далі - Інструкція, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції Підприємства повинні повністю покрити всі витрати Водоканалу, пов'язані з транспортуванням і очищенням стічних вод та справлянням збору за забруднення навколишнього природного середовища. При недотриманні вимог договору та місцевих Правил приймання сплатити Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень , а також відшкодувати збитки, заподіяні через порушення режиму скиду і допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються Підприємствами.

Контроль за прийманням стічних вод Підприємств у каналізаційну мережу здійснюють Водоканали.

Обсяги стічних вод Підприємств, які підлягають оплаті, визначають згідно з Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.

Згідно з пунктом 3.2 Інструкції при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень , яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп ), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз ) та коефіцієнтом кратності (Кк ), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Отже, як правильно вказує скаржник у касаційній скарзі, додаткова плата за скид стічних вод із понаднормативним забрудненням є зобов'язанням, що виникає з норм правил та умов договору, а не штрафною оперативно-господарською санкцією як заходу оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. Зазначена плата є платою за надання послуг водоканалом щодо доочищення понаднормативних забруднень води. Правовідносини сторін є зобов'язальними, згідно з укладеним договором та нормами чинного законодавства.

Аналогічний висновок щодо правової природи плати за скид понаднормативних забруднень стічних вод викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, відображеного у постанові від 18.01.2019 у справі №920/730/16.

У цій справі колегія суддів не вважає за необхідне відступати від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду.

Посилання ПП "УПТК" на постанову Верховного Суду України (п. 4.5 цієї постанови) є необґрунтованим та не приймається до уваги судом касаційної інстанції, оскільки обставини зазначеної справи зі справою, що розглядається, є різними, що виключає можливість застосування здійснених у ній судом касаційної інстанції у цій ситуації.

5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

5.2. Частинами першою та другою статті 311 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

5.3. За вказаних вище у розділі 4 цієї постанови обставин рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню у частині задоволення зустрічного позову ПП "УПТК" із прийняттям у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову. У частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" рішення та постанова судів попередніх інстанцій залишаються без змін.

6. Судові витрати

6.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

6.2. Враховуючи, що Верховний Суд частково задовольняє касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" в частині скасування рішення та постанови судів про задоволення зустрічного позову з прийняттям у цій частині нового рішення, судовий збір за розгляд касаційної скарги частково покладається на ПП "УПТК".

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 16.10.2018 у справі №916/2273/16 скасувати в частині задоволення зустрічного позову Приватного підприємства "УПТК" про визнання неправомірною і скасування застосованої Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" оперативно-господарської санкції у вигляді нарахованої плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації міста Одеси у сумі 29 247,78 грн. Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити Приватному підприємству "УПТК" у задоволенні зустрічного позову.

3. У решті постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 16.10.2018 у справі № 916/2273/16 залишити без змін.

4. Стягнути з Приватного підприємства "УПТК" (ідентифікаційний код 21016100, адреса місцезнаходження: 65029, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Князівська, будинок 3, офіс №802) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" (ідентифікаційний код 26472133, адреса місцезнаходження: 65039, Одеська обл., місто Одеса, вул. Басейна, 5) 2 756,00 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 коп) судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний судовий наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає .

Головуючий суддя І. Ткач

Судді О. Баранець

Г. Вронська