Ухвала

від 18.04.2019 по справі 910/12059/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/12059/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В.- головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по пров. Делегатському, 3/5 в м. Києві "Медик" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 у справі

за позовом Приватного підприємства "Бонвояж" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по пров. Делегатському, 3/5 в м. Києві "Медик" про стягнення заборгованості у розмірі 110 428, 69 грн,

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по пров. Делегатському, 3/5 в м. Києві "Медик" звернулося 08.04.2019 до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 (у складі колегії суддів: Руденко М.А., Пономаренка Є.Ю., Дідиченко М.А.) та рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 (суддя Чинчин О.В.).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2019 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є.В. - головуючий, Мачульський Г.М., Кушнір І.В.

Колегія суддів ураховує висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до Ухвали від 23.02.2018 у справі №910/1396/16 щодо можливості розгляду касаційної скарги у паперовій формі, яка подана безпосередньо до Верховного Суду, з урахуванням того, що з 05.02.2018 в Суду наявний доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для перевірки представництва сторін та доступ до єдиної системи діловодства спеціалізованого суду, що забезпечує можливість отримання касаційним судом електронної копії судового рішення, а також зважаючи на право суду касаційної інстанції на витребування справ у паперовій формі із судів нижчих інстанцій в силу частини 1 статті 294 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Дослідивши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з наступних підстав.

Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно із частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 110 428, 69 грн, а отже, ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.

Враховуючи, що положення статті 12 ГПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, Суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом частини 5 статті 12 ГПК України справи, на які поширюється дія цієї частини статті 12 ГПК України є малозначними в силу наведених положень пункту 1 частини 5 статті 12 цього Кодексу, виходячи із ціни пред'явленого позову без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначених справ до відповідної категорії.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із частиною 1 статті 18 зазначеного Закону, для цілей посилання на текст Конвенції суди використовують офіційний переклад Конвенції українською мовою, але у разі відсутності перекладу Рішення та ухвали ЄСПЛ чи ухвали Європейської комісії з прав людини, Суд користується оригінальним текстом.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

ЄСПЛ ухвалою від 09.10.2018 "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява №26293/18, використовуючи оригінальний текст) зазначив, що застосування критерію малозначності справи було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

В контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, наведені норми закону надають Верховному Суду право застосовувати критерій малозначності справи, закріплений положеннями статті 12 ГПК України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

Звертаючись до суду касаційної інстанції, заявник просив, попри малозначність справи, прийняти касаційну скаргу до провадження, стверджуючи про винятковість випадку, виходячи з інтересів сторін.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, визначених процесуальним Законом. Проте наявності таких випадків з матеріалів даної касаційної скарги не вбачаються, відсутні будь-які підстави вважати, що розгляд даної скарги касаційним судом у даній справі є винятковим для скаржника.

При цьому, вивчивши доводи скаржника, Суд дійшов висновку, що у даному випадку скаржник ставить на розгляд касаційного суду питання, що потребують дослідження та оцінки доказів у справі № 910/12059/18, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції та має індивідуальний характер.

Оскільки доводи скаржника про те, що дана справа має виняткове значення Суд визнав необґрунтованими, а з власної ініціативи до таких висновків Суд не дійшов, підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по пров. Делегатському, 3/5 в м. Києві "Медик" відсутні.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/12059/18 за касаційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по пров. Делегатському, 3/5 в м. Києві "Медик".

Відповідно до положень частини 6 статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

За таких обставин, керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 234, 287, 293, 314 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду,

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по пров. Делегатському, 3/5 в м. Києві "Медик" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 у справі № 910/12059/18.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку по пров. Делегатському, 3/5 в м. Києві "Медик" (в тому числі оригінал квитанції ПН 215600426655 від 06.04.2019 на суму 3 475, 00 грн).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір