Постанова

від 10.04.2019 по справі 908/2239/15-г

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/2239/15-г

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржника - адвокат Чебанов О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі відділення в м. Маріуполі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Запоріжжі

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 12.12.2018

у складі колегії суддів: Березкіної О.В. (головуючого), Кузнецова В.О., Паруснікова Ю.Б.

та на ухвалу Господарського суду Запорізької області

від 11.06.2018

у складі судді: Ніколаєнка Р.А.

у справі № 908/2239/15-г

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ СТАЛЬ"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ СТАЛЬ"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.04.2015 у справі № 908/2239/15-г порушено провадження у справі про банкрутство боржника - товариство з обмеженою відповідальністю "АГ Сталь".

2. Постановою суду від 14.07.2015 припинено процедуру розпорядження майном боржника, визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

3. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.06.2018 затверджено звіт ліквідатора арбітражного керуючого Лютого Тараса Миколайовича про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі. Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута. Ліквідовано банкрута та закрито провадження у справі.

4. Не погодившись з ухвалою суду, кредитори - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Маріуполі та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Маріупольського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області звернулися з апеляційними скаргами.

5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у даній справі апеляційну скаргу ПАТ Державний експортно-імпортний банк України залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Маріупольського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області - задоволено. Змінено мотивувальну частину оскаржуваної ухвали в частині віднесення грошових вимог Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в розмірі 667 967,44 грн. до реєстру вимог кредиторів.

6. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

6.1 Виконуючи свої обов'язки, ліквідатором здійснювались заходи та дії у ліквідаційній процедурі (прийняття документації боржника, звільнення працівників боржника, заходи, спрямовані на пошук та виявлення майна боржника, забезпечення охорони та збереження майна на договірних умовах, виявлення кредиторів банкрута, заходи до отримання дебіторської заборгованості та врегулювання питань щодо цієї заборгованості, формування та ведення реєстру вимог кредиторів, закриття банківських рахунків, формування ліквідаційної маси, забезпечення проведення оцінки майна, підготовка та організація продажу майна, реалізація майна, розподіл коштів та погашення вимог кредиторів, упорядкування документації та передача документів до архіву.

6.2 Так, ліквідатором за наслідками проведення дій у справі про банкрутство складено ліквідаційний баланс на 29.05.2018, з якого судом встановлено, що він відповідає Національному положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, містить відповідні відомості на початок звітного періоду - введення ліквідаційної процедури та на кінець звітного періоду відображує відсутність активів, які б можна було спрямувати на задоволення вимог кредиторів.

6.3 Крім звітів, ліквідатором на ухвалу суду надано розшифровки рядків ліквідаційного балансу на початок звітного періоду по даних бухгалтерського обліку, які підтверджують відомості балансу та детально відображують майновий стан боржника.

6.4 Згідно із звітом ліквідатора у ліквідаційній процедурі використовувався один рахунок в АТ "Укрексімбанк", а інші діючі розрахункові рахунки ТОВ "АГ Сталь" в АТ "Укрексімбанк", ПАТ "ПУМБ", ПАТ КБ "Приватбанк", виявлені при проведенні ліквідаційної процедури шляхом отримання відповідної інформації від Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, за заявою ліквідатора закриті, що підтверджується наданими у справу довідками вказаних банківських установ.

6.5 Однак за даними податкового органу - Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, в тому числі й витребуваними судом, у ТОВ "АГ Сталь" наявні й інші відкриті рахунки. З цього приводу в письмових поясненнях (вих..№ 08/327 від 03.03.2018) ліквідатором приведені обставини щодо відкритих рахунків АГ "АГ Сталь" та повідомлено наступне:

- рахунок 41040020330053 в МАРІУП. Ф. ПАТ КБ "Приватбанк" - зазначений рахунок ТОВ "АГ Сталь" в ПАТ КБ "Приватбанк" не відкривався, що підтверджується довідкою ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 11.11.2016р. №20.1.0.0.077-201611.10/2904;

- рахунок 26006188144001 в МАРІУП. Ф. ПАТ КБ "Приватбанк" - зазначений рахунок закрито, що підтверджується довідкою ПАТ КБ "Приватбанк" від 11.11.2016 №20.1.0.0.0./7-201611.10/2904;

- рахунок 26008000000485 (в українській гривні, доларі США, російському рублі та євро) в АТ "Укрексімбанк" - зазначений рахунок є єдиним банківським рахунком, який використовується в ліквідаційній процедурі ТОВ "АГ Сталь". Наразі зазначений рахунок не закрито. АТ "Укрексімбанк" надало ліквідатору на його звернення про закриття рахунку лист 214-01/125 від 04.11.2016, згідно з яким повідомлено, що відповідно до п.20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття у національній та іноземних валютах затвердженої постановою Правління НБУ №492 від 12.11.2000 Банк закриває поточний рахунок юридичної особи на підставі документа, виданого державним реєстратором в порядку, установленому законодавством України, який підтверджує державну реєстрацію припинення юридичної особи або на підставі інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів про державну реєстрацію припинення юридичної особи. З урахуванням наведеного, беручи до уваги відсутність, на дату подання заяви про закриття рахунку, факту виключення боржника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, банк вважає закриття ліквідаційного рахунку ТОВ "АГ Сталь" передчасним.

- рахунок 26038000000046 (в доларі США, російському рублі та євро) в АТ "Укрексімбанк" - зазначений рахунок ліквідатором не відкривався. Більш того, АТ "Укрексімбанк" надало ліквідатору довідку від 12.02.2018р. №214-05/144, згідно з якою у ТОВ "АГ Сталь" відкрито в АТ "Укрексімбанк" тільки один рахунок: 26008000000485 (в українській гривні, доларі США, російському рублі та євро). Про наявність відкритого рахунку 26038000000046 ліквідатору не повідомлялось.

6.6 Підтверджувальні документи, на які послався ліквідатор, наявні у справі.

6.7 У ході ліквідаційної процедури ліквідатором було виявлено майно, яке було реалізовано в повному обсязі, частково задоволені кредиторські вимоги.

6.8 Наданими ліквідатором у справу довідками НКЦПФР, Державіаслужби, Укрморрічінспекції, Держсільгоспінспекції, Митниці підтверджується відсутність у боржника цінних паперів, повітряних суден, плавзасобів, сільськогосподарської техніки, механізмів, товарів під митним контролем.

6.9 У відповідності до отриманої ліквідатором з інтернет-ресурсів інформацією з Реєстру виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення, Державного реєстру України назв місць походження та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів, Державного реєстру патентів України на корисні моделі, Державного реєстру патентів України на промислові зразки, Державного реєстру патентів України на винаходи, Державного реєстру України топографій інтегральних мікросхем, Державного реєстру України на знаки для товарів і послуг, Реєстру уповноважених відповідно до статті 42 Закону України "Про авторське право та суміжні права" організацій колективного управління відповідні відомості стосовно ТОВ "АГ Сталь" в реєстрах відсутні.

6.10 Згідно з отриманою судом інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо суб'єкта - боржника (інформаційна довідка та витяг на 12.02.2018) права власності на нерухоме майно, що належало боржнику, припинені, записи про обтяження майна вилучені, також відсутні записи про обтяження рухомого майна.

6.11 Залишок кредиторських вимог залишився непогашеним в зв'язку з недостатністю майна боржника, за рахунок якого було б можливе задоволення вимог.

6.12 Документи, які підлягають довгостроковому зберіганню, передано ліквідатором до архівної установи "Трудовий архів м.Маріуполя", що підтверджується довідкою цієї архівної установи від 01.12.2016 № 145/04-04.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

7. 20.02.2019 Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі відділення в м. Маріуполі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Запоріжжі звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 20.02.2019 № 0752140/3875-19 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.06.2018 у справі № 908/2239/15-г, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 908/2239/15-г визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 26.02.2019.

9. Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 908/2239/15-г за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі відділення в м. Маріуполі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Запоріжжі від 20.02.2019 № 0752140/3875-19 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.06.2018; призначено розгляд касаційної скарги на 10.04.2019 о 14 год. 45 хв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

10. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ПАТ Державний експортно-імпортний банк України подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та надіслати справу для продовження розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

11. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

11.1 Суд першої інстанції не перевірив чи здійснив ліквідатор при реалізації своїх прав та обов'язків всіх належних дій, передбачених законом щодо розшуку, виявленню та поверненню майнових активів банкрута з метою включення їх до ліквідаційної маси.

11.2 Ліквідатор має право отримувати грошову винагороду лише на протязі 12 місяців після відкриття ліквідаційної процедури з 15.07.2015 по 14.07.2016.

11.3 Дії ліквідатора на етапі продажу майна (майнових прав) боржника призвели до того, що коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника було недостатньо для задоволення вимог першої черги.

12. Представник скаржника в судовому засіданні підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

13. Боржником та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Маріупольського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області подано відзиви на касаційну скаргу в якому останні просять залишити касаційну скаргу без задоволення а оскаржувані судові рішення без змін.

Позиція Верховного Суду

14. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

15. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

17. За приписами частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

18. У частині 1 статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, передбачено, що господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

19. Згідно частини 2 статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

20. Відповідно пункту 6 частини 1 статті 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом.

21. Статтею 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачені повноваження ліквідатора боржника, зокрема, згідно із частиною 2 даної статті ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.

22. Згідно частини 1 статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

23. Виходячи з вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

24. Саме після завершення всіх, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дій по здійсненню ліквідаційної процедури, та після розгляду усіх скарг, суд переходить до розгляду звіту та ліквідаційного балансу.

25. В судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі у відповідності до вимог Закону, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, повноту реалізації ліквідатором активів боржника а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.

26. Відповідно до статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

27. Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, дослідивши встановлені обставини справи та надані докази, дійшов вірного висновку, що виконана ліквідатором робота та заходи, які вживались для виявлення та розшуку майна боржника, дали можливість належним чином сформувати актив та пасив боржника, встановити недостатність ліквідаційної маси для погашення вимог кредиторів.

28. З огляду на вищезазначене, оцінивши звіт, що відповідає вимогам статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ліквідаційний баланс, матеріали, що стосуються здійснення ліквідаційної процедури, а також врахувавши баланс інтересів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про здійснення ліквідатором усіх дій, пов'язаних з процедурою банкрутства боржника, що стало підставою для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

29. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункт 11.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

30. Доводи скаржника (пункт 11.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

30.1 Оскільки ліквідатор виконував обов'язки протягом усього часу проведення ліквідаційної процедури, суд також обґрунтовано затвердив звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі за період з 14.07.2015 по 29.05.2018 ліквідатору.

30.2 Частиною 1 статті 115 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

30.3 Відповідно до частини 3 статті 115 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень ліквідатора.

30.4 Витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в поряду, передбаченому цим Законом, крім витрат на відшкодування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням повноважень у справі про банкрутство (частина 4 статті 115 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

30.5 Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника (частина 5 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

30.6 Судами попередніх інстанцій встановлено, що як вбачається з матеріалів справи, рішенням комітету кредиторів (протокол засідання комітету кредиторів № 2 від 20.08.2015), ухвалою суду від 22.09.2015 було встановлено ліквідатору ТОВ "АГ Сталь" арбітражному керуючому Лютому Т.М. основну грошову винагороду в розмірі десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "АГ Сталь", сплату якої у відповідності до частини 5 статті 115 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено здійснювати за рахунок коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

30.7 24.01.2017 на розгляд суду було подано звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Лютого Т.М. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 14.07.2015 по 18.01.2017.

30.8 Судами попередніх інстанцій встановлено, що на засідання 11.06.2018 - 30.05.2018 отримано звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Лютого Т.М. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 14.07.2015 по 29.05.2018, що пояснюється продовженням здійснення діяльності у ліквідаційній процедурі. Тобто фактично ліквідатором додано періоди нарахувань до дати подання оновленого звіту за підсумками ліквідаційної процедури.

30.9 Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із звітом та розрахунком розмір грошової винагороди за період з 14.07.2015 по 29.05.2018 склав 803 034,52 грн., що узгоджується з вище згаданою ухвалою суду від 22.09.2015 та розмірами мінімальних заробітних плат, встановлених Законами України "Про Державний бюджет…" на відповідні роки та періоди, тому нарахування визнано обґрунтованим та правомірним.

30.10 За правилами частини 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор щомісяця звітує перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур банкрутства подається арбітражним керуючим до господарського суду, розглядається судом та затверджується ухвалою.

30.11 Судами попередніх інстанцій встановлено, що до подання підсумкових звітів по справі станом на 18.01.2017, щомісячні звіти про розмір винагороди та витрати кожного місяця надавалися ліквідатором на розгляд комітету кредиторів, до складу якого увійшли фірма "Таmins Commercial Limited", Лімассол, Кіпр, фірма Allmarks Trading Limited, Лімассол, Кіпр та АТ "Укрексімбанк" (протокол зборів кредиторів № 1 від 26.06.2015), що слідує з протоколів засідань комітету кредиторів № 2 від 20.08.2015, № 3 від 14.09.2015, № 4 від 15.10.2015, № 5 від 16.11.2015, № 6 від 14.12.2015, № 7 від 14.01.2016, № 8 від 15.02.2016, № 9 від 14.03.2016, № 10 від 14.04.2016, № 11 від 16.05.2016, № 12 від 14.06.2016, № 13 від 30.06.2016, № 14 від 12.07.2016, № 15 від 15.08.2016, № 16 від 14.09.2016, № 17 від 25.10.2016, № 18 від 30.11.2016, № 19 від 30.12.2016, № 20 від 20.01.2017. Зі змісту протоколів слідує, що щомісячні звіти ліквідатора за період з 14.07.2015 по 14.07.2016 (протоколи №№ 1-14) схвалювалися членами комітету кредиторів одноголосно.

30.12 Також судами попередніх інстанцій встановлено, що на засідання комітету кредиторів, що відбулося 20.01.2017 (протокол № 20 від 20.01.2017), ліквідатором поряд з поточним також надавався зведений звіт щодо грошової винагороди та витрат, згідно з яким протягом здійснення ліквідаційної процедури за період з 14.07.2015 по 18.01.2017 нараховано грошову винагороду ліквідатору в розмірі 252 100,00 грн., з яких сплачено 91 090,11 грн., розмір витрат за той же період склав 9 536,41 грн., з яких відшкодовано 9 299,54 грн. На засідання 29.05.2018 (протокол № 22 від 29.05.2018) ліквідатор подав звіт щодо грошової винагороди та витрат за період виконання повноважень у ліквідаційній процедурі з 14.07.2015 по 29.05.2018, згідно з яким розмір грошової винагороди склав 803 034,52 грн., з яких сплачено 91 090,11 грн., розмір витрат - 11 634,57 грн., з яких відшкодовано 9 299,54 грн.

30.13 Згідно частини 3 статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

30.14 За вимогами частини 7 статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор виконує свої повноваження до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення юридичної особи - банкрута.

30.15 При цьому, виконання арбітражним керуючим повноважень передбачено на умовах оплатності його праці.

30.16 З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про відсутність підстав для нарахування ліквідатору грошової винагороди.

31. Доводи скаржника (пункт 11.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

31.1 Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, процедура продажу майна боржника була предметом судового дослідження.

31.2 Зокрема, при розгляді скарги АТ "Укрексімбанк" на дії ліквідатора щодо організації останнім реалізації майна ТОВ "АГ Сталь" були спростовані твердження Банку про неможливість розподілити кошти від реалізації майна у вигляді цілісного майнового комплексу, враховуючи, що задоволення вимог забезпеченого кредитора має відбуватися за рахунок від продажу майна, що є предметом забезпечення. Натомість, матеріалами оцінки майна та майнових активів ТОВ "АГ Сталь", проведеної суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Ніка-Експерт", висновками про вартість майна від 01.10.2015 та від 31.12.2015 було встановлено можливість відокремлення вартості заставного майна та відповідний розподіл коштів від реалізації (ухвала суду від 21.09.2016, залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі № 908/2239/15-г).

31.3 Банком також були оскаржені результати аукціону з продажу майна боржника, який відбувся 27.09.2016.

31.4 Ухвалою від 26.10.2016, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2016, заяву Банку про визнання недійсними результатів аукціону від 27.09.2016 з продажу майна боржника та правочинів, укладених по результатах його проведення, визнання недійсним договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 27.09.2016, укладеного ТОВ "АГ Сталь" в особі ліквідатора з переможцем аукціону ТОВ "ТД "Азовмашекспорт", застосування наслідків недійсності правочинів (вих.№ 077-03/999 від 28.09.2016) залишено без задоволення.

31.5 В свою чергу, постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2017 у справі № 908/2239/15-г залишено без змін ухвалу суду першої інстанції від 26.10.2016 та постанову апеляційної інстанції від 21.12.2016 у цій справі.

32. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

33. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

34. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

35. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

36. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

37. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

38. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції в оскаржуваних частинах таким вимогам закону відповідають.

39. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

40. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних постанови та ухвали в оскаржуваних частинах були дотримані.

41. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції в оскаржуваних частинах немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі відділення в м. Маріуполі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Запоріжжі на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.06.2018 у справі № 908/2239/15-г залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.06.2018 у справі № 908/2239/15-г в оскаржуваних частинах залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

Н. Г. Ткаченко