Ухвала

від 18.04.2019 по справі 522/6120/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/6120/19

Провадження № 1-кс/522/6155/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 року слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах компанії «ТАГГАРТ ЛІМІТЕД» про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах компанії «ТАГГАРТ ЛІМІТЕД» звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, у якому просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12.04.2019 р. по справі № 522/6120/19 та постановити ухвалу про скасування арешту з майна, яке належить компанії «ТАГГАРТ ЛІМІТЕД», а саме з об`єкту нерухомого майна за адресою м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 71 (реєстраційний номер 1733670551101).

Заявник в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, у якій вказав, що підтримує клопотання та просить розглянути за його відсутності.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси 12.04.2019 р. по справі № 522/6120/19 була постановлена ухвала про арешт майна.

Відповідно до зазначеної ухвали, накладено арешт, заборонивши відчуження, розпорядження та користування, заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії у Державному реєстру речових прав не нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна за адресою м. Одеса, Фонтакська дорога, 71 (реєстраційний номер 1733670551101).

Заявник вважає, що арешт накладено необгрунтовано та, що він підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 151679920 від 29.12.2018 р. об`єкт нерухомості за адресою: м. Одеса, Фонганська дорога, 71, у фермі приватної власності належить компанії «ТАГГАРТ ЛІМІТЕД».

Компанія «ТАГГАРТ ЛІМІТЕД», наразі є законним та єдиним власником вказаного нерухомою майна, а тому не зрозуміло чому порушено Конституційне право на володіння та розпорядження належним їй майном.

Особливо протиправно та протизаконно слідчий суддя заборонив користуватися нерухомим майном, яке належить власнику на законній підставі.

Так, ч. 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності юридичної особи з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Кримінальним процесуальним кодексом України дається чітке визначення підозрюваного. Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій в порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати, або пошкодження відповідного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

В порушення вимог ч. 3 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна не з`ясував: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Чинний КПК України містить вичерпний перелік заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких, в тому числі, направлено і на процес належного збирання доказів стороною обвинувачення.

Системне тлумачення статей КПК України, які регулюють підстави та порядок їх застосування, дозволяє дійти висновку, що заходи забезпечення кримінальною провадження - це передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановлених законом, з метою запобігання і подоланні негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості. Під останньою слід розуміти вирішення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК. У розумні строки, з дотриманням принципу процесуальної економії.

Так заходами забезпеченнякримінального провадження, які направлені на збирання доказів стороною обвинувачення, закріплені ч. 2 ст. 131 КПК України, тимчасовий доступдо речей і документів,тимчасове вилучення майна, арешт майна.

Згідно із ч. 2 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий степінь втручання, у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Прокурор в судове засідання не з`явився.

Розглянувши клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відноситься змагальність сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 317ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Керуючись ст.ст. 173-174, 318-380 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах компанії «ТАГГАРТ ЛІМІТЕД» про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати арешт в частині заборони користування об`єктом нерухомого майна за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 71 (реєстраційний номер 1733670551101).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:

18.04.2019