Ухвала

від 19.04.2019 по справі 308/8408/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8408/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013070170001792 від 07.11.2013 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за за №12013070170001792 від 07.11.2013 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України.

Згідно якого ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він перебуваючи на посаді директора ТзОВ « КНК Агро » ( ЄДРПОУ 35815387 ), що знаходиться за адресою : с. Часлівці, вул. Геївська, 2 Ужгородського району, умисно, безпідставно не виплатив заробітну плату працівникам даного підприємства більш як за один місяць при наступних обставинах.

Відповідно до положень Статуту ТзОВ « КНК Агро », затвердженого зборами засновників від 07.04.2009, протоколу №2, зареєстрованого Ужгородською райдержадміністрацією 07.04.2009, директор здійснює управління підприємством, несе повну відповідальність за стан і діяльність підприємства, діє без доручення (довіреності) від імені підприємства, представляє його в усіх установах та організаціях, формує штат підприємства, затверджує його структуру та штатний розпис, розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства та цього Статуту, укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків, несе відповідальність за виконання покладених на нього завдань, що визначені статутом, формування та виконання фінансових планів, дотримання трудової і фінансової дисципліни, несе відповідальність за своєчасну виплату заробітної плати, інших встановлених законом виплат працівникам підприємства, несе відповідальність за використання коштів за цільовим призначенням в межах надходжень та інше.

ОСОБА_4 призначений на посаду директора згідно наказу № 23-к від 26.07.2010 року та звільнений наказом № 12-к від 02.03.2012 року.

Будучи директором ТзОВ « КНК Агро » ОСОБА_4 , відповідно до передбачених Статутом повноважень, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно господарські обов`язки та був керівником вказаного підприємства і службовою особою.

Працюючи на вказаній посаді ОСОБА_4 , являючись керівником та розпорядником грошових коштів ТзОВ « КНК Агро » та будучи службовою особою підприємства, взяв на себе зобов`язання дотримуватись трудового законодавства, однак діючи умисно, порушив норми законодавства, що регламентують порядок, систему, форми та строки оплати праці.

ОСОБА_4 в період з вересня 2011 року по лютий 2012 року умисно, безпідставно, не дотримуючись порядку першочергового використання грошових коштів на оплату праці, маючи реальну можливість виплачувати заробітну плату працівникам підприємства при надходженні на рахунок та в касу підприємства грошових коштів на загальну суму 6165500 гривень, витрачаючи грошові кошти на потреби, не пов`язані з виплатою заробітної плати, безпідставно не виплачував заробітну плату більш ніж за один місяць 105 працівникам на загальну суму 582505,18 грн.

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 1 ст. 175 КК України, а саме безпідставна невиплата заробітної плати більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заявили клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення вищевказаних дій, в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Крім того, обвинувачений в судовому засіданні зазначив, що українську мову на даний час розуміє, мав можливість її вивчити в достатньому обсязі, послуг перекладача не потребує.

Прокурор в судовому засіданні вказане клопотання підтримав, просив закрити кримінальне провадження, вирішити питання щодо вжитих під час досудового розслідування заходів забезпечення кримінального провадження.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в судовому засіданні не заперечували проти задоволення даного клопотання.

Потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 в судове засідання не зявились, повідомлялись належним чином. На адресу суду надійшли від останніх клопотання про розгляд справи без їх участі, проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження по строкам давності не заперечують.

Обвинувачений у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що йому зрозуміла суть обвинувачення, підстава звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, проти звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження не заперечував.

Суд ознайомившись з обвинувальним актом, наданими прокурором матеріалами та клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, заслухавши думку всіх учасників процесу, прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст. 314 ч.3 п.2 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо підчас здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторонакримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду України та Аналізу судової практики застосування норм закону прозвільнення від кримінальної відповідальності (покарання) у зв`язку із закінченням строків давності, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим, тобто суд, встановивши наявність всіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності націй підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею (за КПК України 1960 року), підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але важливо, - до набрання вироком суду законної сили (ст.532 КПК).

Так, відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 175 КК України, у відповідності до ст. 12 КК України злочин, за вчинення якого обвинувачується ОСОБА_4 відноситься до категорії невеликої тяжкості.

Згідно ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується за події, які відбулися в період з вересня 2011 року по лютий 2012 року, тобто з дня вчинення пройшло більше 3 років.

Обставини, передбачені ч. ч. 2 та 3 ст. 49 КК України відсутні, перебіг строків давності не зупинявся та не переривався.

Виходячи з фактичних обставин, так як вони викладені в обвинувальному акті, кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 175 КК України, мало місце в період з вересня 2011 року по лютий 2012 року, відтак на даний час сплинув строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, передбачений ч. 1 ст. 49 КК України, переривання перебігу давності не було, від слідства або суду обвинувачений не ухилявся, в розшуку не перебував, нових злочинів не вчиняв, у зв`язку з чим, суд, за наявності згоди ОСОБА_4 на звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, у зв`язку з закінченням строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 126 КПК України (в ред.1960 року),який був чинний на момент прийняття рішення про накладення арешту, забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії.

Згідно з ч. 5 ст. 404 КПК України ( в ред. 1960 року), якщо у виправданого, чи особи, стосовно якої справа припинена, були вилучені документи, цінності чи інші предмети, або накладений арешт на майно, копія відповідного рішення суду направляється відповідним органам для повернення вилучених документів, цінностей чи інших предметів, а також для зняття арешту змайна.

Відповідно до п.9 розділу 11 Перехідних положень КПК України 2012 року, арешт майна, застосований під час досудового слідства до дня набрання чинності КПК 2012 року, продовжує свою дію до моменту його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності КПК України 2012 року.

Постанова про накладення арешту на майно ухвалена органом досудового слідства, до набрання чинності новим КПК України.

Отже, виходячи із п.9 розділу11Перехідних положеньКПК України 2012 року, постанова про арешт майна у кримінальній справі продовжує свою дію до цього часу.

Враховуючи те, що кримінальна справа (кримінальне провадження) щодо ОСОБА_4 підлягає закриттю, а також те, що в кримінальній справі (кримінальному провадженні) відсутні підстави, які б обумовлювали подальший арешт майна, суд вважає, що в застосуванні цього заходу потреба відпала.

Цивільний позов у справі не заявлено. Процесуальних витрат у кримінальному провадженні не має. Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст.49, 358 КК України, ст.ст.314, 284, 288, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_4 та йогозахисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч.1 ст. 175 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності заст. 49 КК Україниу зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013070170001792 від 07.11.2013 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України закрити.

Скасувати арешт накладений постановою прокурора Ужгородської міжрайонної прокуратури ОСОБА_25 від 03.10.2012 року на все майно яке належить на праві власності ОСОБА_4 ..

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суддя ОСОБА_1