Ухвала

від 18.04.2019 по справі 1.380.2019.001826

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001826

У Х В А Л А

про забезпечення позову

18 квітня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Крутько О.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус ВІА» про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптімус ВІА” до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправним та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус ВІА» про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-1 на суму 4173,00 грн. та №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-1 на суму 83460,00 грн.

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем порушено порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, у зв'язку з чим винесено 26.03.2019 року оскаржувані постанови про накладення штрафу.

Ухвалою від 16.04.2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

17.04.2019 року позивачем подано заяву за вх.№13253 про забезпечення адміністративного позову, в якій просить:

-зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-1 на 4173,00 грн та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-2 на 83460,00 грн;

-заборонити Головному управлінню Держпраці у Львівській області подавати на примусове виконання до органів державної виконавчої служби України постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-1 на суму 4173,00 грн. та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-2 на суму 83460,00 грн.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, згідно з оскаржуваних постанов штраф підлягає сплаті протягом одного місяця з дня прийняття постанови, тоді як не сплачені в добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби. Заявник зазначає, що саме по собі подання впродовж місяця позовної заяви і відкриття провадження у справі не буде перешкодою для примусового виконання оскаржуваної постанови. Таким чином, заявник вважає, що вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи і набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Статтею 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно матеріалів справи, 22.02.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптімус ВІА» отримало повідомлення від Головного управління Держпраці у Львівській області про те, що головним державним інспектором Головного управління Держпраці у Львівській області розпочато інспекційне відвідування, за результатами якого складено акт по неможливість проведення такого відвідування у зв'язку з відсутністю керівника та документів необхідних для проведення інспекційного відвідування.

22.02.2019 року інспектором складено вимогу №ЛВ1089/1402/НД/ПД про надання документів згідно з переліком до 05.03.2019 року. 04.03.2019 року позивачем надано інспектору згідно з описом усі запитувані документи під розписку.

26.03.2019 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-1 на суму 4173,00 грн. та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-2 на суму 83460,00 грн.

Відповідно до абз.4 п.11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, (далі – Порядок № 509) не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються: органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-1 та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-2 прийняті на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404-VIII (далі – Закон №1404-VIII) встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.10 Закону №1404-VIII встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Таким чином, оскаржувані постанови є самостійними виконавчими документами і можуть бути пред'явлені до виконання органам державної виконавчої служби в будь-який час в порядку встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Крім того, ані Порядок №509, ані Закон №1404-VIII не передбачають зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження таких у судовому порядку.

Відповідно до ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, суд вважає, що на час судового розгляду справи існує реальна можливість початку примусового виконання постанов відповідача, оскарження яких, згідно з чинним законодавством, не зупиняє таке виконання.

Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу позивача без вжиття заходів забезпечення позову не можливо захистити права, свободи та інтереси позивача, так як примусове виконання оскаржуваних постанов про накладення штрафів може призвести до значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить Товариству на праві власності, у тому числі коштами, або обмеження у користуванні таким майном.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається, шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-1 на суму 4173,00 грн та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-2 на суму 83460,00 грн.

Суд вважає недоцільною вимогу позивача про заборону Головному управлінню Держпраці у Львівській області подавати на примусове виконання до органів державної виконавчої служби України постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26.03.2019 року №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-1 на суму 4173,00 грн. та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26.03.2019 року №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-2 на суму 83460,00 грн, оскільки зупинення дії постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-1 на 4173,00 грн та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-2 на 83460,00 грн одночасно зупиняє можливість стягнення на підставі таких.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позву є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус ВІА» про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптімус ВІА” до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправним та скасування постанов - задоволити частково.

Зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26.03.2019 року №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-1 на суму 4173,00 грн.

Зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26.03.2019 року №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-2 на суму 83460,00 грн.

В решті вимог заяви про забезпечення позову відмовити.

Копії ухвали направити сторонам (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя                                                                                 Крутько О.В.