Постанова

від 04.12.2019 по справі 1.380.2019.001826

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/12030/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Макарика В.Я.,

при секретарі судового засідання: Герман О.В.

за участю представників: позивача Федейко А.Ю., відповідача Сивоус С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року у справі №1.380.2019.001826 (головуючий суддя Крутько О.В. рішення проголошене о 12:47 год. у м. Львові повний текст складений 30.09.2019р.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімус ВІА до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними і скасування постанов про накладення штрафу,-

В С Т АН О В И В:

ТзОВ Оптімус ВІА звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем порушено порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, у зв`язку з чим винесено 26.03.2019 року оскаржувані постанови про накладення штрафу. Зокрема, зазначає, що підставою для накладення штрафів начальником Головного управління Держпраці у Львівській області стали виявлені порушення в акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЛВ 1089/1402/НД/АВ від 05.03.2019 року щодо не проведення оплати праці за роботу у святкові дні у подвійному розмірі, а також те, що напередодні святкових та неробочих днів позивачем не було зменшено робочий день на 1 годину згідно табелю обліку використання робочого часу за грудень 2019 року.

Позивач вважає, що відповідач не врахував наданих ним письмових доказів щодо допущення механічної помилки в табелях обліку робочого часу, наявність пояснень працівника, і відповідно у відповідача не було підстав для констатації факту наявності порушення ст.ст. 53, 107 КЗпП та винесення оскаржуваних постанов. Крім того, позивач зазначає, що не був обізнаний про дату та час розгляду справи про притягнення до відповідальності чим його було позбавлено можливості взяти участь в розгляді справи про накладення штрафу, довести свою позицію, надати додаткові докази, а тому винесені ним постанови про накладення штрафів не можуть вважатися такими, що винесені з дотриманням вимог закону.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-1 від 26.03.2019 року. Визнати протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-2 від 26.03.2019 року.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що не погоджується із рішенням суду першої інстанції, оскільки таке прийняте без врахування фактичних обставин справи, положень чинного законодавства, з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Апелянт зазначає, що інспекційне відвідування позивача було проведено у відповідності до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, а порушення, за вчинення яких позивача притягнуто до відповідальності встановлені в ході інспекційного відвідування та усунуті позивачем після ознайомлення із змістом порушень законодавства про працю. Крім того зазначає, що позивача було повідомлено про розгляд справи не пізніше ніж за одинадцять днів до дати розгляду рекомендованим листом. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник апелянта апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 22.02.2019 року ТзОВ Оптімус ВІА отримано повідомлення від ГУ Держпраці у Львівській області про те, що головним державним інспектором ГУ Держпраці у Львівській області Мітіним В.С. розпочато інспекційне відвідування, за результатами якого складено акт про неможливість проведення такого відвідування/невиїзного відвідування від 22.02.2019 №ЛВ 1089/1402/НД.

22.02.2019 року головним державним інспектором ГУ Держпраці у Львівській області Мітіним В.С. складено вимогу № ЛВ 1089/1402/НД/ПД про надання позивачем документів згідно з переліком до 05.03.2019 року.

04.03.2019 року ТзОВ Оптімус ВІА надано інспектору праці Держпраці у Львівській області запитувані документи згідно з описом.

05.03.2019 року інспектором праці - головним державним інспектором Головного управління Держпраці у Львівській області Мітіним В.С. було проведено інспекційне відвідування ТзОВ Оптімус ВІА .

За результатами проведення перевірки інспектором, зокрема було встановлено наявність порушення: ч.1 ст.53 КЗпП (тривалість роботи напередодні святкових і неробочих днів не скорочена на годину згідно табелю обліку використання робочого часу за грудень 2019 року); ч.ч.1, 2 ст.107 КЗпП (оплата за роботу у святкові дні не проводиться у подвійному розмірі, а саме; відповідно до табеля обліку робочого часу заповненого 31.12.2018 за період 01.12.2018-31.12.2018 працівники Товариства у кількості 2 осіб: в табелі обліку робочого часу за грудень 2017 року працювали у святковий день 25.12.2018. Однак з розрахункової відомості заробітної плати за грудень 2018 встановлено, що оплата заробітної плати в подвійному розмірі за роботу у святковий день вказаним працівникам не проведена).

В результаті проведеної перевірки був складений акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЛВ 1089/1402/НД/АВ від 05.03.2019 р. та видано припис на усунення порушень закону.

26.03.2019 р. відповідачем було проведено розгляд акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛВ1089/1402/НД/АВ від 05.03.2019 р. та винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-1 від 26.03.2019 р., якою за порушення вимог ч.1 ст.53 КЗпП України на ТзОВ Оптімус ВІА накладено штраф у розмірі 4173,00 грн., та постанову №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-2 від 26.03.2019 р., якою за порушення вимог ч.1 та ч.2 ст.107 КЗпП України накладено штраф у розмірі 83460,00 грн. Позивач про дату засідання, на якому вирішувалось питання про накладення штрафів відповідачем, повідомлений не був.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що оскаржувані постанови прийняті відповідачем передчасно, із порушення встановленого порядку розгляду справи про накладення штрафу.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Згідно з п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Підпунктом 3 пункту 5 Порядку №295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань.

Частиною 2 статті 265 КЗпП України встановлено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, за порушення вимог законодавства про працю, зокрема згідно абзацу 4 вказаної частини юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, зазначені у ч. 2 статті 265 КЗпП України, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 53 КЗпП України напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п`ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

Судом встановлено, що перевірку тривалості робочого часу інспектором проведено шляхом огляду наданих в ході інспекційного відвідування табелів обліку робочого часу за грудень 2018 року, що і лягло в основу висновку про порушення позивачем вимог КЗпП України.

На спростування цих доводів позивачем було надано пояснення діловода ОСОБА_1 від 10.04.2019 року, в якому зазначено, що в табелі обліку використання робочого часу за грудень 2018 року зроблені механічні помилки, а саме: помилково внесено запис про відпрацювання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 робочих годин у святковий день 25.12.2018 року, а 24.12.2018 року вказано про відпрацювання 8 робочих годин, хоча насправді відпрацьовано 7 годин.

З метою виправлення помилки директором ТзОВ Оптімус ВІА винесено наказ від 11.04.2019 №1104-1 про складання уточнюючого табелю обліку використання робочого часу за грудень 2018 року, яким внесено зміни до табелів обліку робочого часу та виправлено допущені описки.

Вказані обставини також підтверджуються показаннями свідків, які були допитані у судовому засіданні, а саме директор ТзОВ Оптімус ВІА ОСОБА_2 та працівник ТзОВ Оптімус ВІА ОСОБА_1 . Вказані особи повідомили, що напередодні святкового та неробочого дня було скорочено на 1 годину тривалість робочого дня, а саме 24.12.2018, а 25.12.2018 року як святковий день був вихідним і на роботу 25.12.2018 вони не виходили.

Будь-яких скарг від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на позивача з приводу невиплати в подвійному розмірі заробітної плати за одну відпрацьовану годину в надурочний час не було.

Таким чином, співставлення відомостей з табелю обліку робочого часу за грудень 2018 року із затвердженими нормами кількості робочих годин не може бути єдиним, належним та беззаперечним доказом на підтвердження порушення позивачем ст. 107 КЗпП України.

При оцінці виявленого порушення необхідно врахувати надані позивачем пояснення, письмові докази та надати оцінку доцільності застосування штрафних санкцій з урахуванням характеру вчиненого порушення.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 із наступними змінами та доповненнями.

Пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що він визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП та частинами 2-7 статті 53 Закону України Про зайнятість населення .

Згідно із пунктом 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (пункт 3 Порядку №509).

Пунктом 6 Порядку №509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше, ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до приписів пункту 7 Порядку №509 справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Пунктом 6 Порядку №509 передбачено п`ять способів письмового повідомлення про розгляд справи суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше, ніж за п`ять днів до дати розгляду: рекомендованим листом; телеграмою; телефаксом; телефонограмою; шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

При цьому, суд звертає увагу на тому, що у пункті 6 Порядку №509 зазначено саме про повідомлення уповноваженими посадовими особами, а не про надіслання повідомлення суб`єктам господарювання та роботодавцям не пізніше, ніж за п`ять днів до дати розгляду їх справи.

Так, використання будь-якого із зазначених вище способів повинно мати наслідком доведення до відома/сповіщення суб`єктів господарювання та роботодавців про те, що розгляд їх справи буде здійснюватися не раніше п`яти днів від дня отримання такої інформації. Передбачення у Порядку №509 вказаного строку, на переконання апеляційного суду, обумовлена необхідністю надання суб`єктам господарювання та роботодавцям можливості належним чином підготуватися до захисту своїх прав та у разі необхідності скористатися правом на отримання професійної правничої допомоги.

Крім того, виходячи із приписів пункту 7 Порядку №509, за загальним правилом справа повинна розглядатися за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Уповноважена посадова особа вправі розпочати розгляд справи про накладення штрафу за умови встановлення факту повідомлення суб`єкта господарювання чи роботодавця про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду у один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку №509. Можливість розгляду справи без їх участі чітко обмежена наявністю інформації про повідомлення вказаних осіб відповідно до пункту 6 Порядку №509 та відсутністю обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи.

Як слідує із матеріалів справи, начальником ГУ Держпраці у Львівській області станом на 26.03.2019 року, тобто на час прийняття постанов про накладення штрафів уповноваженими особами №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-1 від 26.03.2019 року та №ЛВ 1089/1402/НД/АВ/ФС-2 від 26.03.2019 року були відсутні відомості про належне повідомлення позивача ТзОВ Оптімус ВІА у один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку №509, оскільки саме лише скерування відповідного листа 14.03.2019 року (за 11 днів до розгляду) не може свідчити про доведення до відома позивача про розгляд його справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду.

Згідно долученого до матеріалів справи списку №2337 згрупованих поштових відправлень листів (рекомендованих) та витягу відстеження поштового відправлення надісланий відповідачем лист від 14.03.2019 року про виклик на розгляд справи вручений позивачу 05.04.2019 року.

Отже, судом встановлено, що позивач не був своєчасно повідомлений про розгляд справи, а у відповідача відсутні відомості про належне повідомлення позивача.

З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувані позивачем постанови прийняті відповідачем передчасно, із порушення встановленого порядку розгляду справи про накладення штрафу та права особи на участь у процесі прийняття рішення, а отже є протиправними і підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року у справі №1.380.2019.001826 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська В. Я. Макарик Повний текст постанови складено у строк встановлений ч. 3 ст. 243 КАС України, однак підписаний повним складом суду 21.12.2019р. у зв`язку із тим що член колегії-суддя Макарик В.Я. з 09.12.2019р. по 20.12.2019р. відсутній у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.