Постанова
від 18.04.2019 по справі 1540/3431/18
П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1540/3431/18 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Боріскол на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Боріскол до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, про зобов'язання зареєструвати податкову накладну за датою її подання, виключити з бази даних інформацію щодо зупинення реєстрації такої податкової накладної, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Боріскол звернулось з позовом до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Київському районі міста ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області та Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, в якому просив визнати протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.12.2017 року №495387/23216458; зобов'язати зареєструвати податкову накладну від 22.11.2017 року №37, за датою її подання; зобов'язати виключити з баз даних інформацію щодо зупинення реєстрації такої податкової накладної.

В обґрунтування позову, послався на те, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації, як і не містить у собі посилань на суть порушень при складанні первинних документів, їх переліку та суті недостатності відповідних документів. Крім того, зазначив також про відсутність обґрунтування невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТЗЕД: 52.29.20., та яким чином це було визначено, не зазначено податковим органом в даній квитанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року у задоволенні позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі, Товариство з обмеженою відповідальністю Боріскол , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду від 05 листопада 2018 року - скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, вказав на те, що п. 6 Наказу №657 містить у собі два чітко визначених критерії, за умови відповідності до яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена, однак, такий критерій як невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД: 52.29.20 вказаним Наказом не передбачений взагалі. Незважаючи на надання позивачем первинних документів, які свідчать про проведення позивачем господарської операції між позивачем та його контрагентом та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній, на думку позивача, не мав правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної.

Відповідачі у відзиві на апеляційну скаргу посилились на обґрунтованість оскаржуваного рішення від 28.12.2017 р. № 495387/23216458 про відмову в реєстрації податкової накладної та на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просять апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Боріскол - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Боріскол як юридична особа зареєстровано 04.04.1996 року, та з 17.10.2006 року включено відомості про юридичну особу до ЄДР за номером 1 556 120 0000 022738 (а.с. 48).

02.10.2017 року між ТОВ Боріскол та ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області укладено договір про визнання електронних документів №021020171 від 02.10.2017 року, відповідно до п. 1 якого предметом Договору є визнання податкових документів поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях як оригіналу (а.с. 25-27).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності позивача є: 46.73 оптова торгівля деревинною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 71.11 діяльність у сфер архітектури; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг консультування і цих сферах; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с. 46-52).

Матеріалами справи підтверджено, що 18 липня 2016 року між ТОВ Боріскол (Виконавець) та ТОВ НВП Зелена Хвиля (Замовник) укладено договір №221Т, відповідно до п.1.2 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок Замовника забезпечити організацію та здійснення перевезень вантажу замовника автомобільним транспортом в межах території України (а.с. 157-161).

На підтвердження виконання послуг за цим договором, позивачем надано: рахунок-фактуру № 496 від 22.11.207 року (а.с. 23) та акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № 496 від 22.11.2017 року (а.с. 24).

На виконання зазначеного договору позивачем оформлено податкову накладну №37 від 22.11.2017 року (а.с.15).

Суд встановив, що зазначена податкова накладна була подана позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та згідно квитанції від 12 грудня 2017 року № НОМЕР_1, реєстрація вказаної податкової накладної зупинена, відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, а саме: ПН/РК не відповідають п. 6 Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД: 52.29.20., позивачу запропоновано надати пояснення та /або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію (а.с. 16).

На виконання вказаних у квитанції пропозицій, позивачем були надані на адресу податкового органу такі документи: рахунок №496 від 22.11.2017 року; акт №496 від 22.11.2017 року (а.с. 19-23).

Однак, рішенням Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 28.12.2017 року №495387/23216458 відмовлено у реєстрації податкової накладної №37 від 22.11.2017 року (а.с. 17-18).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв відповідно до податкового законодавства, яке регулює порядок реєстрації податкових накладних,

Колегія суддів з таким висновком суду не погоджується з наступних підстав.

Процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації на час виникнення спірних правовідносин регламентована:

- Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями);

- Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - Постанова № 190);

- Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 року №1246 (зі змінами та доповненнями (далі - Постанова №1246);

- Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2016 року №752/30620 (далі - Наказ № 567);

- Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фінансової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року №753/30620 (далі - Наказ №566);

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).

Пунктом шостим Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації (далі - Постанова № 190).

Згідно пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складання податкової накладної/рахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику.

Відповідно пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. "в" п. 201.16.1, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/рахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно п.1 наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 566 від 13.06.2017 року, цей порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмови в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів.

Згідно п. 2 Порядку №566, комісія є постійним діючим колегіальним органом ДФС, що діє в межах повноважень, визначених п. 201.16 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації .

Зазначена комісія приймає рішення про:

Реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України №190 від 29.03.2017 року підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосовано процедура зупинення реєстрації згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пп. 201.16.2.

Абзацом сьомим пункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України платнику податків надано можливість оскаржити Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному або судовому порядку.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведеного вище, наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення, законність якого має бути перевірена судом.

Однак, судом апеляційної інстанції встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанції від 12 грудня 2017 року № НОМЕР_1, відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Всупереч визначеній у рішенні підставі його прийняття, як встановлено судом апеляційної інстанції, податковим органом у рішенні не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, призводить до його протиправності.

Колегія суддів також погоджується з позицією апелянта щодо задоволення вимоги позивача про зобов'язання зареєструвати податкову накладну ТОВ Боріскол від 22.11.2017 року № 37 в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки відповідно до п.19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій: - прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН/РК; - набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); - неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.

Крім того, відповідно до п.20 Порядку №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. З урахуванням викладеного, а також встановлених обставин, колегія суддів вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов'язання зареєструвати податкову накладну датою її надходження-12.12.2017 р.

Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованими позовні вимоги щодо зобов'язання ДПІ у Київському районі міста ОСОБА_3 ГУДФС в Одеській області виключити з баз даних інформацію щодо зупинення реєстрації податкової накладної №37 від 22.11.2017 року, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо відмови цього відповідача вчинити зазначені дії. Судовий захист не може розповсюджуватися на майбутнє можливе порушення прав, оскільки спрямований на захист конкретних уже порушених прав особи, яка звертається до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду належні і достатні докази, які спростовують твердження позивача, та навів мотиви прийняття спірного рішення та врахував надані позивачем документи, а відтак, довів правомірність свого рішення.

Апелянтом, у свою чергу, наведено переконливі доводи, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти, встановлені судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.ст. 315, 317 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення на підставі неправильного застосування норм матеріального права.

Згідно до ст. ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Боріскол - задовольнити частково.

Рішення від 05 листопада 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Боріскол до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Боріскол - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №495387/23216458 від 28.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 37 від 22.11.2017року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №37 від 22.11.201 7року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання для реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю Боріскол -12.12.2017 року.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Боріскол (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23216458) місцезнаходження: 65121, м. Одеса, вулиця Левітана, б. 118, кв. 80) понесені судові витрати в сумі 8810 грн. (вісім тисяч вісімсот десять гривень) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа,8).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.04.2019 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

СудП'ятий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення18.04.2019
Оприлюднено21.04.2019
Номер документу81283440
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —1540/3431/18

Ухвала від 01.07.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Постанова від 18.04.2019

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Стас Л.В.

Постанова від 18.04.2019

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Стас Л.В.

Ухвала від 12.12.2018

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Стас Л.В.

Ухвала від 21.01.2019

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Стас Л.В.

Рішення від 12.11.2018

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Марин П. П.

Рішення від 05.11.2018

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Марин П. П.

Ухвала від 25.09.2018

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Марин П. П.

Ухвала від 30.07.2018

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Марин П. П.

Ухвала від 26.07.2018

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Марин П. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні