Рішення

від 10.04.2019 по справі 905/2248/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.04.2019 Справа № 905/2248/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Г.Є. Курило

при секретарі судового засідання Доннік А.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ, м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз, м. Маріуполь

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа", м. Маріуполь

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго", м.Краматорськ

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Колос-Талаківка", м. Маріуполь

за участю третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м. Лиман

за участю третьої особи 5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, м. Маріуполь

про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно, а саме природний газ в обсязі 28159,647тис.куб.метрів; стягнення 344996225,64грн., що є вартістю безпідставно набутого майна природного газу в обсязі 28159,647тис.куб.метрів; стягнення 344996225,64грн. доходів, які були отримані відповідачем або які він міг отримати від майна, що є власністю позивача

Представники сторін:

від позивача: Кухтик В.М. - за довіреністю;

від відповідача: Фісінчук С.О. - за довіреністю; Лєпорська О.В. - за довіреністю;

від третьої особи на стороні позивача: Верхацький І.В. - за довіреністю;

від третьої особи 1 на стороні відповідача: Вінтоняк Д.О. - за довіреністю, Богінська Т.М. - за довіреністю;

від третьої особи 2 на стороні відповідача: не з`явився;

від третьої особи 3 на стороні відповідача: не з`явився;

від третьої особи 4 на стороні відповідача: не з`явився;

від третьої особи 5 на стороні відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 03.04.2019 по 11.04.2019

Суть спору: Позивач, Акціонерне товариство УКРТРАНСГАЗ, м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз, м.Маріуполь про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно, а саме природний газ в обсязі 28159,647тис.куб.метрів; стягнення 344996225,64грн., що є вартістю безпідставно набутого майна природного газу в обсязі 28159,647тис.куб.метрів; стягнення 344996225,64грн. доходів, які були отримані відповідачем або які він міг отримати від майна, що є власністю позивача.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачем було здійснено придбання природного газу у Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України у грудні 2015 року - березні 2017 року, проте відповідач за вказані періоди безпідставно набув природний газ позивача в загальному обсязі 28159,647тис.куб. метрів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.12.2018 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/2248/18, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ; викликано сторін та третю особу у підготовче засідання, призначене на 27.12.2018 об 11:45 год.

21.01.2019 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, через канцелярію суду надав письмові пояснення по суті спору №14/4-130 від 18.01.2019, за змістом яких надано пояснення щодо постачання природного газу для споживачів: Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», ДП «Донецька залізниця», ОСББ «Колос-Талаківка»; вказано, що у січні, травні, жовтні, листопаді 2016р. та лютому 2017р. ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не подавало номінацій позивачу по споживачам: ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», ОКП «Донецьктеплокомуненерго», ДП «Донецька залізниця», позивач не підтверджував такі номінації та, відповідно, не повідомляв про них відповідача; зауважено, що відповідач, за відсутності правових підстав, здійснив розподіл природного газу в спірні періоди споживачам: ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», ОКП «Донецьктеплокомуненерго», ДП «Донецька залізниця», ОСББ «Колос-Талаківка»; природний газ, що був розподілений відповідачем у січні-лютому 2016р., травні 2016р., жовтні-листопаді 2016р. та в лютому 2017р., не був власністю ПАТ «НАК «Нафтогаз України»; у січні-лютому 2016р., травні 2016р., жовтні-листопаді 2016р. та в лютому 2017р. ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», ОКП «Донецьктеплокомуненерго», ДП «Донецька залізниця», ОСББ «Колос-Талаківка» здійснено несанкціонований відбір природного газу; зазначено, що відповідач, як Оператор ГРМ безпідставно відніс на ПАТ «НАК «Нафтогаз України» обсяги природного газу, які в дійсності були несанкціоновано відібрані споживачами з газорозподільної системи відповідача.

21.01.2019 представник відповідача через канцелярію суду надав: заяву про залучення у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору; відзив на позовну заяву б/н від 21.01.2019, в якому останній просить суд відмовити у задоволені позовних вимог; посилається на те що відповідно до ліцензії НКРЕКП серії АЕ №295547 від 15.04.2015 відповідач здійснює лише діяльність з розподілу природного газу, як оператор газорозподільної системи, та не здійснює постачання природного газу; вказано, що за своєю суттю діяльність з розподілу природного газу не передбачає набуття природного газу чи його зберігання, з наступною реалізацією і отриманням прибутку; зазначено, що саме споживач та/або несанкціонований споживач природного газу є особами, які безпосередньо набувають та використовують природний газ, та як наслідок змінюють свій майновий стан, задовольняючи ним власні потреби, зокрема використовуючи природний газ в якості сировини для здійснення своєї господарської діяльності; зауважено, що відповідач не набував природний газ у період з грудня 2015р. по березень 2017р. в обсязі 28159,647тис.куб.м. за рахунок позивача, крім того, не змінювався і майновий стан відповідача у вказаний період на 28159,647 тис.куб.м. природного газу, не отримувався прибуток за рахунок продажу цих об`ємів природного газу, фактично вказаний обсяг природного газу спожито іншими особами; вимоги позивача в порядку ст.ст.1212-1214 ЦК України є безпідставними та некоректними, такими, що заявлені в порушення процедури та положень Кодексу ГТС та Закону України «Про ринок природного газу»; вказано, що Кодексом ГТС прямо визначено порядок врегулювання небалансів у формі послуг балансування Оператора ГРМ АТ «Укртрансгаз», надані позивачем договори про закупівлю природного газу та акти приймання-передачі природного газу до них не доводять факту використання цього природного газу для забезпечення надання послуг балансування ПАТ «Маріупольгаз».

22.01.2019 від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

Підготовче засідання відкладалось, підготовче провадження продовжено на 30 днів ухвалою суду від 22.01.2019.

13.02.2019 відповідачем надано письмові пояснення №б/н від 13.02.2019, за змістом яких звернуто увагу, що вартість природного газу в обсязі 28159,647 тис.куб.м. згідно висновка експерта №110266 від 08.11.2018 позивачем визначена станом на 01.11.2018, а не на момент розгляду справи судом, що суперечить положенням ст.1213 ЦК України; вказано, що за своєю суттю компенсація це відшкодування особі фактично понесених нею витрат, які не є доходом, тобто, в даному випадку позивач помилково ототожнює поняття дохід та компенсація та некоректно застосовує норми Кодексу ГРМ; зазначено, що визначені у позові 28159,647 тис.куб .м. природного газу в більшій своїй частині складаються із об`ємів природного газу, що були відібрані споживачами санкціоновано, а також із об`ємів трат, що виникли внаслідок аварій на газопроводі під час дії антитерористичної операції та втрат, що виникли через невідповідність норм споживання природного газу населення у разі відсутності газових лічильників; повідомлено, що в період грудень 2015р.-березень 2017р., для покриття об`ємів (обсягів) нормованих втрат та виробничо-технологічних потреб, для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат, для здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу ПАТ «Маріупольгаз» купувало природний газ у постачальника природного газу ТОВ «МАРГАЗ»; крім того, та обставина, що позивачем не було застосовано процедуру Кодексу ГТС щодо припинення/обмеження транспортування природного газу, вказує на необґрунтованість доводів позивача та ПАТ «НАК «Нафтогаз України», що відповідачем було здійснено розподіл природного газу за відсутністю правових підстав; зауважено, що видача ПАТ «НАК «Нафтогаз України» номінацій є однією з гарантій безперебійного та безперешкодного постачання виробнику теплової енергії природного газу з метою виробництва теплової енергії в опалювальний сезон; питання щодо механізму перерахунку об`ємів природного газу та покриття вартості спожитих населенням об`ємів природного газу, але які не були оформлені в період дії скасованої згодом постанови Кабінету Міністрів України №237 від 29.04.2015 на законодавчому рівні на сьогодні залишається неврегульованим; у грудні 2015р., листопаді 2016р., лютому 2017р. відповідач здійснював діяльність з розподілу природного газу на території проведення антитерористичної операції, при обстрілах вказаної території влучанням знарядів військової техніки були пошкоджені газопроводи, що призвело до втрат природного газу, на сьогодні положеннями Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ не визначено відповідальність за втрати, що виникли в результаті проведення антитерористичної операції.

13.02.2019 позивачем надано відповідь на відзив №1001ВИХ-19-645 від 11.02.2019, у якому зазначено, що у зв`язку з відбором споживачами природного газу за відсутністю по них підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на спірні періоди, такі відбори природного газу є саме несанкціонованим відбором; твердження відповідача про те, що вказані обсяги були набуті не відповідачем, а іншими особами, не відповідають дійсності, оскільки з газотранспортної системи позивача спірні обсяги природного газу були відібрані саме відповідачем, який є прямим споживачем, тобто споживачем, об`єкти якого приєднанні безпосередньо до газотранспортної системи; вказано, що 28159,647 тис.куб.м. природного газу безпідставно набуті відповідачем саме з ресурсу позивача, яким такі обсяги природного газу набуті у власність на підставі договорів купівлі-продажу природного газу №1504000825-ВТВ від 27.04.2015, №1701001564-ВТВ від 31.01.2016, №1605001357-ВТВ від 30.05.2016, №1701001564-ВТВ від 31.01.2017; підкреслено, що між позивачем та відповідачем не існує будь-якої підстави, передбаченої законом, адміністративним актом, правочином або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України, тощо, у зв`язку з чим набуття відповідачем 28159,647 тис.куб.м. природного газу є саме безпідставно набутим.

Ухвалою суду від 13.02.2019 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа", м.Маріуполь; Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго", м.Краматорськ; Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Колос-Талаківка", м.Маріуполь; Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м. Лиман; Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, м. Маріуполь.

05.03.2019 від третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, отримано письмові пояснення №502/12 від 01.03.2019, у яких зазначено про існування договору на транспортування природного газу та підписаних актів надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами третьою особою 2 та позивачем.

05.03.2019 від третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, отримано письмові пояснення №б/н від 05.03.2019, за змістом яких зазначено, що єдиною умовою для надання номінацій розпорядженням Кабінету Міністрів України №742-р від 05.10.2016 визначено наявність укладеного між сторонами договору постачання природного газу, а видача номінацій теплопостачальній організації для виробництва теплової енергії у опалювальний період є обов`язком ПАТ «НАК «Нафтогаз України», а не правом, тому дії останнього щодо невидачі номінацій у жовтні-листопаді 2016р. є неправомірними, оскільки суперечать приписам розпорядженню КМУ №742-р від 05.10.2016; зауважено, що відповідно до судової практики, що склалася, у разі виникнення будь-яких суперечок, в тому числі і щодо ненадання номінацій, виникнення небалансів газу, останні повинні вирішуватися між відповідним споживачем та ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

11.03.2019 позивачем подано пояснення по справі №б/н від 05.03.2019, у яких зазначено, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не постачав вказаним споживачам будь-яких обсягів природного газу та не замовляв таких обсягів природного газу до транспортування для таких споживачів, про що свідчить неподання ПАТ «НАК «Нафтогаз України» як замовником послуг транспортування номінацій/реномінацій на транспортування природного газу для вказаний споживачів на відповідні періоди; вказано, що у судових рішеннях по справі №910/10225/16 судами встановлено, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не замовляв до транспортування природний газ для ККП ММР «Маріупольтепломережа», ОКП «Донецьктеплокомуненерго», ОСББ «Колос-Талаківка», РФ «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця»; зауважено, що відповідач є саме прямим споживачем, оскільки має об`єкти, які приєднані до газотранспортної системи позивача, у зв`язку з чим виключно відповідач міг відібрати спірні обсяги природного газу, а треті особи такої можливості не мали, адже такі особи отримують природний газ саме з газорозподільної системи відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.03.2019 закрито підготовче провадження у справі № 905/2248/18; призначено розгляд справи по суті на 03.04.2019.

03.04.2019 третьою особою 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, подано пояснення №856/12 від 03.04.2019, у яких вказано, що в матеріалах справи відсутні докази понесення віднесення позивачем закуплених об`ємів природного газу на здійснення фізичного балансування саме для врегулювання небалансу, який виник в лютому 2017р. за обсягами газу, розподіленому відповідачем третій особі ОКП «ДТКЕ»; зазначено, що будь-які спірні моменти щодо обсягів постачання газу, несвоєчасного оформлення актів приймання-передачі газу, небалансів газу, тощо, є наслідком неналежного виконання сторонами договорів з постачання природного газу своїх договірних зобов`язань, а також вимог нормативно-правових актів, у разі виникнення будь-яких небалансів газу, такі обсяги повинні бути врегульовані споживачем із власним постачальником природного газу, а не газорозподільною та газотранспортною організацією, відносини з небалансу природного газу за цей період, якщо такі виникають, повинні врегульовуватися між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (як постачальником природного газу) та позивачем (як споживачем природного газу) в рамках укладених договорів. До пояснень надані додаткові документи.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Оскільки з моменту залучення третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача до участі у справі було достатньо часу для надання відповідних доказів, суд не приймає до розгляду надані до пояснень №856/12 від 03.04.2019 документи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.04.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 11.04.2019.

11.04.2019 відповідачем надано суду дебати №б/н від 11.04.2019.

За даними веб-сайту Міністерства юстиції України «Детальна інформація про юридичну особу», встановлено зміну найменування підприємства третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, яким на теперішній час є "Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, та вказано організаційно-правову форму - "приватне акціонерне товариство".

Разом з цим, у розумінні ст.5 Закону України "Про акціонерні товариства", зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Відтак, зміна найменування юридичної особи не має наслідком процесуальну дію, передбачену ст.52 Господарського процесуального кодексу України, але враховується у подальшому, отже суд змінює найменування Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ на Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ.

В судових засіданнях позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судових засіданнях проти задоволення позову заперечив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, у судових засіданнях підтримав позовні вимоги.

Представник третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у судових засіданнях проти задоволення позову заперечив.

Представник третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у судових засіданнях проти задоволення позову заперечив.

Представник третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у судові засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, пояснень по суті спору не надав.

Представник третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у судові засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, пояснень по суті спору не надав.

Представник третьої особи 5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у судові засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, пояснень по суті спору не надав.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» є оператором газотранспортної системи - суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників), відповідно до п.19 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу».

27.04.2015 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (нині - Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, Продавець) та Публічним акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ» (нині Акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ», Покупець) укладено договір про закупівлю природного газу №1504000825-ВТВ, відповідно до п.1.1 якого за договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві у 2015 році природний газ, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Газ, що продається за договором, використовується Покупцем виключно для забезпечення виробничо-технологічних витрат та власних потреб (п.1.2 договору).

Продавець передає Покупцеві у квітні-грудні 2015р. газ в загальному обсязі 1827749,736 тис.куб.м. газу, у тому числі по місяцях та кварталах (тис.куб.м.): квітень 170000,000, травень 170 000,000, червень 170 000,000, липень 160 000,000, серпень 170000,000, вересень 170 000,000, жовтень 250 000,000, листопад 260 000,000, грудень 307 749,736 (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.6 договору Покупець зобов`язаний використовувати газ, отриманий за договором, виключно з метою, що визначена в пункті 1.2 договору.

За умов п.3.1 договору Продавець передає Покупцю у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, газ ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів) у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України та інших країн або у пунктах приймання-передачі газу (пунктах виміру газу) на підземних сховищах газу (ПСГ), Покупця, або в ПСГ. Газ, що передається Продавцем Покупцю за договором, пройшов митний контроль і випущений у вільне використання на митній території України. Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

Приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.3 договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє у частині поставки газу до 31.12.2015 включно, а у частині розрахунків до їх повного здійснення (п.12.1 договору).

30.05.2016 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (нині - Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, Продавець) та Публічним акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ» (нині Акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ», Покупець) укладено договір про закупівлю природного газу №1605001357-ВТВ, відповідно до п.1.1 якого за договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві у травні-грудні 2016р. природний газ, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Газ, що передається за договором, використовується Покупцем виключно для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та для забезпечення балансування (п.1.2 договору).

Продавець передає Покупцеві у травні-грудні 2016р. газ в загальному обсязі 1 800 000 тис.куб.м. газу, у тому числі по місяцях та кварталах (тис.куб.м.): квітень 0, травень 170000 , червень 170 000, липень 170 000, серпень 190 000, вересень 220 000, жовтень 280 000, листопад 290 000, грудень 310 000 (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.5 договору Покупець зобов`язаний використовувати газ, отриманий за договором, виключно з метою, що визначена в пункті 1.2 договору.

За умов п.3.1 договору Продавець передає Покупцю у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, газ ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів) у віртуальній точці виходу, в якій відбувається передача природного газу або в ПСГ. Газ, що передається Продавцем Покупцю за договором, пройшов митний контроль і випущений у вільне використання на митній території України. Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця у віртуальній точці виходу, в якій відбувається передача природного газу або в ПСГ, після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

Приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.3 договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє у частині поставки газу до 31.12.2016 включно, а у частині розрахунків до їх повного здійснення (п.12.1 договору).

31.01.2017 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (нині - Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, Продавець) та Публічним акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ» (нині Акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ», Покупець) укладено договір про закупівлю природного газу №1701001564-ВТВ, відповідно до п.1.1 якого за договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві у січні-квітні 2017р. газ природний, скраплений або в газоподібному стані (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та для забезпечення балансування), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Продавець передає Покупцеві у січні-квітні 2017р. газ в загальному обсязі 1 600 000 тис.куб.м. газу, у тому числі по місяцях та кварталах (тис.куб.м.): січень 610 000 , лютий 490 000, березень 310 000, квітень 190 000 (п.2.1 договору).

За умов п.3.1 договору Продавець передає Покупцю у загальному потоці газ у віртуальній точці, на якій відбувається передача природного газу, у значені Кодексу. Газ, ввезений на митну територію України (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00), що передається Продавцем Покупцю за договором, пройшов митний контроль і випущений у вільне використання на митній території України (DDP «Поставка зі сплатою мита»). Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця у віртуальній точці, на якій відбувається передача природного газу, у значені Кодексу. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

Приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.2 договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє у частині поставки газу до 30.04.2017 включно, а у частині розрахунків до їх повного здійснення (п.11.1 договору).

За твердженнями позивача, на виконання умов договорів №1504000825-ВТВ від 27.04.2015, №1605001357-ВТВ від 30.05.2016, №1701001564-ВТВ від 31.01.2017 АТ НАК Нафтогаз України передав у власність АТ «УКРТРАНСГАЗ» у грудні 2015р.-березні 2017р. природний газ на підставі актів приймання-передачі природного газу:

- №б/н від 31.12.2015 в обсязі 34300,800 тис.куб.м. та 113368,230 тис.куб.м.;

- №б/н від 31.01.2016 в обсязі 165477,361 тис.куб.м. та 150000,000 тис.куб.м.;

- №б/н від 29.02.2016 в обсязі 145474,561 тис.куб.м., 101191,738 тис.куб.м. та 32462,432 тис.куб.м.;

- №б/н від 31.03.2016 в обсязі 115129,089 тис.куб.м. та 58396,825 тис.куб.м.;

- №б/н від 30.04.2016 в обсязі 21154,528 тис.куб.м. та 13810,676 тис.куб.м.;

- №б/н від 31.05.2016 в обсязі 89674,506 тис.куб.м. та 20155,304 тис.куб.м.;

- №б/н від 30.06.2016 в обсязі 75266,749 тис.куб.м. та 72206,799 тис.куб.м.;

- №б/н від 31.07.2016 в обсязі 196329,638 тис.куб.м. та 40000,00 тис.куб.м.;

- №б/н від 31.08.2016 в обсязі 20035,603 тис.куб.м. та 20732,098 тис.куб.м.;

- №б/н від 30.09.2016 в обсязі 136042,901 тис.куб.м. та 80000,00 тис.куб.м.;

- №б/н від 31.10.2016 в обсязі 140321,167 тис.куб.м. та 191000,000 тис.куб.м.;

- №б/н від 30.11.2016 в обсязі 204781,894 тис.куб.м. та 193818,359 тис.куб.м.;

- №б/н від 31.12.2016 в обсязі 197568,171 тис.куб.м. та 147431,829 тис.куб.м.;

- №б/н від 31.01.2017 в обсязі 731439,744 тис.куб.м.;

- №б/н від 28.02.2017 в обсязі 643105,799 тис.куб.м.;

- №б/н від 31.03.2017 в обсязі 143355,000 тис.куб.м.

Як зазначає позивач, останнім встановлено випадки безпідставного набуття відповідачем природного газу позивача:

- у грудні 2015р. в обсязі 982,153 тис.куб.м., з яких 17,164 тис.куб.м. несанкціонований відбір полком «Азов», 963,634 тис.куб.м. неоформлені обсяги втрат через невідповідність норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, 1,355 тис.куб.м. неоформлені обсяги, що виникли внаслідок аварій на газопроводі під час дії АТО, що підтверджується інформацією про використання природного газу по ПАТ Маріупольгаз за грудень 2015р.;

- у січні 2016р. в обсязі 624,100 тис.куб.м., з яких 21,747 тис.куб.м. несанкціонований відбір полком Азов, 595,143 тис. куб.м. неоформлені обсяги втрат через невідповідність норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, 7,210 тис.куб.м. несанкціонований відбір ДП «Донецька залізниця», що підтверджується звітом ПАТ Маріупольгаз про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за січень 2016р. та реєстром обсягів природного газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» з мереж ПАТ «Маріупольгаз» в січні 2016р. в розрізі кінцевих споживачів;

- у лютому 2016р. в обсязі 23,340 тис.куб.м., з яких 17,675 тис.куб.м. несанкціонований відбір полком Азов, 5,665 тис.куб.м. - несанкціонований відбір ОСББ «Колос-Талаківка», що підтверджується звітом ПАТ Маріупольгаз про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за лютий 2016р. та реєстром обсягів природного газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» з мереж ПАТ «Маріупольгаз» в лютому 2016р. в розрізі кінцевих споживачів;

- у березні 2016р. в обсязі 19,895 тис.куб.м. несанкціонований відбір озброєними формуваннями, що підтверджується звітом ПАТ Маріупольгаз про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за березень 2016р.;

- у квітні 2016р. в обсязі 9,011 тис.куб.м. несанкціонований відбір озброєними формуваннями, що підтверджується звітом ПАТ Маріупольгаз про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за квітень 2016р.;

- у травні 2016р. в обсязі 4,534 тис.куб.м. несанкціонований відбір озброєними формуваннями та 1805,128 тис.куб.м. несанкціонований відбір ККП ММР «Маріупольтепломережа», що підтверджується звітом ПАТ Маріупольгаз про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за травень 2016р. та реєстром обсягів природного газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» з мереж ПАТ «Маріупольгаз» в травні 2016р. в розрізі кінцевих споживачів;

- у червні 2016р. в обсязі 4,975 тис.куб.м. несанкціонований відбір озброєними формуваннями, що підтверджується звітом ПАТ Маріупольгаз про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за червень 2016р.;

- у липні 2016р. в обсязі 0,843 тис.куб.м. несанкціонований відбір озброєними формуваннями, що підтверджується звітом ПАТ Маріупольгаз про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за липень 2016р.;

- у серпні 2016р. в обсязі 1,393 тис.куб.м. несанкціонований відбір озброєними формуваннями, що підтверджується звітом ПАТ Маріупольгаз про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за серпень 2016р.;

- у вересні 2016р. в обсязі 2,179 тис.куб.м. несанкціонований відбір особливим загоном спеціального призначення полком Азов, що підтверджується звітом ПАТ Маріупольгаз про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за вересень 2016р.;

- у жовтні 2016р. в обсязі 7143,625 тис.куб.м., з яких 12,424 тис.куб.м. несанкціонований відбір особливим загоном спеціального призначення полком Азов, 79,271 тис.куб.м. - втрати під час транспортування газу внаслідок аварій на газопроводах та їх пошкоджень під час АТО, 45,091 тис.куб.м. - несанкціонований відбір ОКП "Донецьктеплокомуненерго", 7006,839 тис.куб.м. - несанкціонований відбір ККП ММР «Маріупольтепломережа», що підтверджується звітом ПАТ Маріупольгаз про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за жовтень 2016р. та реєстром обсягів природного газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» з мереж ПАТ «Маріупольгаз» в жовтні 2016р. в розрізі кінцевих споживачів;

- у листопаді 2016р. в обсязі 12354,765 тис.куб.м., з яких 42,270 тис.куб.м. - несанкціонований відбір особливим загоном спеціального призначення полком Азов, 21,625 тис.куб.м. - втрати під час транспортування газу внаслідок аварій на газопроводах та їх пошкоджень під час АТО, 93,258 тис.куб.м. - несанкціонований відбір ОКП "Донецьктеплокомуненерго", 12197,612 тис.куб.м. - несанкціонований відбір ККП ММР «Маріупольтепломережа», що підтверджується звітом ПАТ Маріупольгаз про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за листопад 2016р. та реєстром обсягів природного газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» з мереж ПАТ «Маріупольгаз» в листопаді 2016р. в розрізі кінцевих споживачів;

- у грудні 2016р. в обсязі 17,719 тис.куб.м. несанкціонований відбір особливим загоном спеціального призначення полком Азов, що підтверджується звітом ПАТ Маріупольгаз про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за грудень 2016р.;

- у січні 2017р. в обсязі 20,944 тис.куб.м. несанкціонований відбір особливим загоном спеціального призначення полком Азов, що підтверджується звітом про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ Маріупольгаз, між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за січень 2017р.;

- у лютому 2017р. в обсязі 139,748 тис.куб.м., з яких 18,185 тис.куб.м. - несанкціонований відбір особливим загоном спеціального призначення полком Азов, 6,092 тис.куб.м. - втрати під час транспортування газу внаслідок аварій на газопроводах та їх пошкоджень під час АТО, 115,471 тис.куб.м. - несанкціонований відбір ОКП "Донецьктеплокомуненерго", що підтверджується звітом про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ Маріупольгаз, між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за лютий 2017р. та реєстром обсягів природного газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» з мереж ПАТ «Маріупольгаз» в лютому 2017р.;

- у березні 2017р. в обсязі 39,805 тис.куб.м. несанкціонований відбір особливим загоном спеціального призначення полком Азов, що підтверджується звітом про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ Маріупольгаз, між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за березень 2017р.

На підтвердження викладених обсягів небалансів позивач надав відповідні довідки «Інформація про надходження на точках входу, та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених Оператором газорозподільних мереж, з зазначенням обсягів небалансу» за грудень 2015р.-березень 2017р.

У відповіді на відзив (т.4 а.с.83) позивач свідчить, що між позивачем та відповідачем не існує будь-якої підстави, передбаченої законом, адміністративним актом, правочином або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України, тощо, у зв`язку з чим набуття відповідачем 28159,647 тис.куб.м. природного газу є саме безпідставно набутим майном.

При цьому, обсяг природного газу за травень 2016р. у розмірі 4,534 тис.куб.м. не досліджується судом, оскільки такий обсяг газу не включено позивачем до заявленого обсягу природного газу в розмірі 28 159,647 тис.куб.м., а отже, не є предметом спору у даних спірних правовідносинах.

Крім того, при складанні вказаних обсягів природного газу (т.1, а.с.19) позивачем допущено помилку в обсязі газу за червень 2016р., замість 4,975 тис.куб.м. додано 4 975 тис.куб.м. Таким чином, загальний обсяг природного газу складає 23189,622 тис.куб.м.

Одночасно матеріали справи містять договори на розподіл природного газу: №431 від 31.12.2015, №431 від 07.12.2016, №431 від 30.12.2016, укладені між ПАТ «Маріупольгаз» (Оператор ГРМ) та ККП «Маріупольтепломережа» (Замовник); та типові договори розподілу природного газу: №2090 від 30.12.2015, укладений між ПАТ «Маріупольгаз» (Оператор ГРМ) та ОКП "Донецьктеплокомуненерго" (Споживач); №67 від 30.12.2015, укладений між ПАТ «Маріупольгаз» (Оператор ГРМ) та РФ «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (Споживач); №1357 від 30.12.2015, укладений між ПАТ «Маріупольгаз» (Оператор ГРМ) та ОСББ «Колос-Талаківка» (Споживач); №2140 від 29.06.2017, укладений між ПАТ «Маріупольгаз» (Оператор ГРМ) та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (Споживач).

Відповідно до п.1.1 договорів на розподіл природного газу, за договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Замовнику послугу з розподілу природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об`єктів Замовника (пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін. Пункти призначення з переліком комерційних вузлів обліку природного газу (комерційні вузли обліку) та газоспоживаючого обладнання визначаються сторонами в додатку 1 до договору.

Договірні (планові) обсяги розподілу природного газу Замовника ГРМ на розрахунковий період визначаються в додатку 3 до договору (п.3.1 договорів на розподіл природного газу).

Підставами для розподілу природного газу ГРМ є підтверджені в установленому порядку оператором газотранспортної системи України (ПАТ «УКРТРАНСГАЗ») місячні обсяги постачання природного газу, виділені для Замовника (підтверджені обсяги) (п.3.2.1 договорів на розподіл природного газу).

Згідно п.3.3, п.3.4 договорів на розподіл природного газу, Оператор ГРМ розподіляє природний газ у загальному потоці від пунктів приймання-передачі газу в ГРМ до пунктів призначення в місячних обсягах, підтверджених ПАТ «УКРТРАНСГАЗ». Місячний обсяг розподілу природного газу ГРМ до пунктів призначення не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу.

За змістом п.2.1 типових договорів розподілу природного газу, за договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Замовнику послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється Споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб Споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим договором. Наявність підтвердженого обсягу природного газу Споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законом порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача його постачальником. За відсутності у Споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи (п.3.1 типових договорів розподілу природного газу).

Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об`єм споживання природного газу Споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу (п.3.3 типових договорів розподілу природного газу).

Оператор ГРМ зобов`язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для можливості її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником Споживача. Споживач (крім побутового) зобов`язується довести інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику. Визначені за умовами цього Договору об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між Споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ (п.5.6 типових договорів розподілу природного газу).

Договір на розподіл природного газу №431 від 31.12.2015 укладено між ПАТ «Маріупольгаз» та ККП «Маріупольтепломережа» на період з 01.01.2016 до 30.11.2016, договір на розподіл природного газу №431 від 07.12.2016р. з 01.12.2016 до 31.12.2016, договір на розподіл природного газу №431 від 30.12.2016 з 01.01.2017 до 31.03.2017.

Типовий договір розподілу природного газу №2090 від 30.12.2015р. укладено між ПАТ «Маріупольгаз» та ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на період з 01.01.2016 до 31.12.2017.

Типовий договір розподілу природного газу №67 від 30.12.2015 укладено між ПАТ «Маріупольгаз» та РФ «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» на період з 01.01.2016 до 31.12.2017.

Типовий договір розподілу природного газу №1357 від 30.12.2015 укладено між ПАТ «Маріупольгаз» та ОСББ «Колос-Талаківка» а період з 01.01.2016 до 31.12.2017.

Типовий договір розподілу природного газу №2140 від 29.06.2017 укладено між ПАТ «Маріупольгаз» та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України на період з 01.05.2017 до 31.12.2017.

27.11.2015 набрали чинності Кодекс газотранспортної системи (Кодекс ГТС), затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015, та Кодекс газорозподільних систем (Кодекс ГРМ), затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015. В подальшому до Кодексів вносились відповідні зміни.

Згідно п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ (у редакції, чинній на час дії спірних правовідносин) оператор газорозподільної системи (Оператор ГРМ) суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління;

договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи;

постачальник природного газу (постачальник) суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу;

споживач природного газу (споживач) фізична особа, фізична особа підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу;

побутовий споживач споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність;

несанкціонований споживач фізична, юридична особа або фізична особа - підприємець, яка без укладання договору розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи або на об`єкті, який не підключений до ГРМ в установленому порядку, здійснює несанкціонований відбір природного газу;

несанкціонований відбір природного газу відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.

Відповідно до п.1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: наявність несанкціонованого газопроводу; несанкціоноване відновлення газоспоживання; несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Відповідно до п.5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС (у редакції, чинній на час дії спірних правовідносин) небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації;

несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу;

алокація - підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об`єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу ХІІ цього Кодексу;

балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;

комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації;

фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.

У разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи (п.10 глави 3 Розділу XII Кодексу ГТС у редакції, чинній на час дії спірних правовідносин).

Замовник послуг транспортування зобов`язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій. Замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій (п.1, п.2 розділу XIIІ Кодексу ГТС).

Згідно з п. п. 1-3 глави 1 Розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов`язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

Відповідно до п.7 глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок, зокрема, таких заходів: при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.

Матеріали справи містять односторонні акти надання послуг балансування обсягів природного газу, складені позивачем, від 31.12.2015, від 31.01.2016, від 29.02.2016, від 31.03.2016, від 30.04.2016, від 31.05.2016, від 30.06.2016, від 31.07.2016, від 31.08.2016, від 30.09.2016, від 31.10.2016, від 30.11.2016, від 28.12.2016, від 31.12.2016, від 29.05.2017, з посиланням на договір №1512000710 від 17.12.2015, які містять посилання на договір №1512000710 від 17.12.2015.

Згідно приписів ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

На розгляді у господарського суду Донецької області знаходилась справа №905/2017/16 за позовом ПАТ Укртрансгаз до ПАТ по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз про стягнення 15561027,64 грн. заборгованості за надані ПАТ Укртрансгаз в грудні 2015р. квітні 2016р. послуги з балансування обсягів природного газу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.09.2016 у справі №905/2017/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016, відмовлено Публічному акціонерному товариству Укртрансгаз у задоволенні позову.

При цьому, вказаним судовим актом встановлено, що доказів укладення договору №1512000710 від 17.12.2015 між сторонами суду не надано; ПАТ Маріупольгаз здійснює закупівлю природного газу тільки для своїх виробничо технологічних витрат та нормованих втрат, що підтверджується договором поставки природного газу №6 від 03.01.2014, який укладений з ТОВ Маргаз, а отже замовляє у ПАТ Укртрансгаз послугу транспортування виключно природного газу, який призначений для виробничо технологічних витрат та нормованих втрат ПАТ Маріупольгаз.

Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач має право зокрема на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Відповідно до розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, підставою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; постачальник зобов`язаний забезпечувати постачання природного газу на умовах та в обсягах, визначених договором на постачання природного газу, за умови дотримання споживачем дисципліни відбору природного газу та розрахунків за нього; споживач має право на отримання природного газу в обсягах, визначених договором постачання природного газу, за умови дотримання його умов.

Пунктами 3, 4 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, встановлено, що по об`єктах споживачів, що не є побутовими, споживання підтвердженого обсягу природного газу протягом місяця здійснюється рівномірно, виходячи з добової норми, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При цьому місячний обсяг їх споживання не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення добової норми (узгодженого графіка) та/або підтвердженого обсягу природного газу має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні санкції та заходи з боку Оператора ГРМ (його постачальника), передбачені умовами договору, у тому числі примусове обмеження (припинення) подачі газу в установленому законодавством порядку. Споживач та його постачальник мають право на коригування підтверджених обсягів природного газу в установленому законодавством порядку, у тому числі впродовж поточного розрахункового місяця. Якщо за підсумками місяця фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу за споживачем (побутовими споживачами), буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об`єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС. У разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об`єм/обсяг споживання природного газу по об`єкту споживача буде перевищувати об`єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений на небаланс Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ його вартість (об`єм/обсяг), що розраховується за формулою.

Постачальником природного газу для ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» та ОКП «Донецьктеплокомуненерго» (споживачі) є АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, що підтверджується укладеними між ними договорами постачання природного газу №4123/16-ТЕ-6 від 21.12.2015, №4124/16-БО-6 від 15.12.2015, №4769/1617-ТЕ-6/8 від 26.09.2016, №4835/1617-БО-6/8 від 27.10.2016, №4731/1617-ТЕ-6 від 30.09.2016, №4732/1617-РО-6 від 30.09.2016.

За змістом п.2.1 договору №4123/16-ТЕ-6 від 21.12.2015 (у редакції додаткової угоди №4 від 30.04.2016) АТ НАК Нафтогаз України передає ККП ММР «Маріупольтепломережа», зокрема, у травні 2016р. газ обсягом 2876,3 тис.куб.м.

За змістом п.2.1 договору №4731/1617-ТЕ-6 від 30.09.2016 АТ НАК Нафтогаз України передає ККП ММР «Маріупольтепломережа», зокрема, у жовтні 2016р. газ обсягом 10106,0 тис.куб.м., у листопаді 2016р. 20026,4 тис.куб.м.

За змістом п.2.1 договору №4732/1617-РО-6 від 30.09.2016 АТ НАК Нафтогаз України передає ККП ММР «Маріупольтепломережа», зокрема, у жовтні 2016р. газ обсягом 6,4 тис.куб.м., у листопаді 2016р. 11,9 тис.куб.м.

За змістом п.2.1 договору №4769/1617-ТЕ-6/8 від 26.09.2016 АТ НАК Нафтогаз України передає ОКП «Донецьктеплокомуненерго», зокрема, у жовтні 2016р. газ обсягом 10 тис.куб.м., у листопаді 2016р. 22 тис.куб.м., у лютому 2017р. 29 тис.куб.м.

За змістом п.2.1 договору №4835/1617-БО-6/8 від 27.10.2016 АТ НАК Нафтогаз України передає ОКП «Донецьктеплокомуненерго», зокрема, у жовтні 2016р. газ обсягом 30 тис.куб.м., у листопаді 2016р. 85 тис.куб.м., у лютому 2017р. 111 тис.куб.м.

Листами №26-4110/1.2-16 від 15.06.2016, №26-8317/1.2-16 від 21.11.2016, №26-8340/1.2-16 від 22.11.2016, №26-8941/1.2-16 від 14.12.2016, №26-8992/1.2-16 від 15.12.2016, №26-2726/1.2-17 від 16.03.2017 АТ НАК Нафтогаз України повідомило ККП ММР «Маріупольтепломережа» та ОКП «Донецьктеплокомуненерго», що останніми не дотримано умов, зазначених у Положенні "Про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)", номінації обсягів газу на травень 2016р., жовтень 2016р., листопад 2016р., лютий 2017р. не підтверджувались, Компанія не має підстав для документального оформлення обсягів природного газу, використаних у травні 2016р., жовтні 2016р., листопаді 2016р., лютому 2017р.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про теплопостачання» до повноважень Кабінету Міністрів України належать розробка та реалізація державної політики у сфері теплопостачання, вирішення інших питань у сфері теплопостачання відповідно до законів України.

Положенням "Про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 (чинне на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення), покладено на НАК "Нафтогаз України" обов`язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та в порядку, що визначені пунктами 15-17 цього Положення. Постачання природного газу НАК "Нафтогаз України" виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та з дотриманням принципу недискримінації (пункт 17 Положення).

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України №1064-р від 07.10.2015 «Деякі питання опалювального сезону 2015/16 року» з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального сезону 2015/16 року: Публічному акціонерному товариству Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та постачальникам природного газу забезпечити безперебійне постачання природного газу теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям для початку та проходження опалювального сезону.

Також, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017" для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) було доручено видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 №357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії" та з дотриманням принципу недискримінації.

Отже, АТ "НАК "Нафтогаз України" на підставі спеціальних підзаконних нормативних актів, якими є Положення та розпорядження Кабінету Міністрів України №1064-р від 07.10.2015, від 05.10.2016 №742-р, було зобов`язане видати номінації ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» та ОКП «Донецьктеплокомуненерго», відповідно до договорів, які укладені між ними та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, і це є обов`язком АТ "НАК "Нафтогаз України", а не правом.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 16 постанови Верховного Суду у справі № 904/5621/17 від 22.06.18, у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 911/656/17 та від 14 травня 2018 року у справі № 926/680/17.

Враховуючи викладене, відсутній несанкціонований відбір природного газу з ГТС, Оператором якої є позивач, споживачами - ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» та ОКП «Донецьктеплокомуненерго» у травні 2016р., жовтні 2016р., листопаді 2016р., лютому 2017р. та, як наслідок, віднесення на Оператора ГРМ - відповідача у справі негативного небалансу у вказаному позивачем обсязі є неправомірним.

Одночасно за змістом п.1.1 договору постачання природного газу №4486/16-ТЕ-6 від 25.02.2016, укладеного між ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Постачальник) та ОСББ «Колос-Талаківка» (Споживач), Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах договору.

Постачальник передає Споживачу з 01.02.2016 по 31.03.2016 (включно) газ обсягом до 2,300 тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.): лютий 1,300, березень 1,000 (п.2.1 договору постачання природного газу).

Обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця поставки в установленому порядку. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +/-5% від підтвердженого Постачальником планового обсягу газу без узгодження сторін (п.2.1.2, п.2.1.3 договору постачання природного газу).

Згідно п.3.1 договору постачання природного газу Постачальник передає Споживачу газ на газорозподільних станціях (ГРС) ПАТ «Укртрансгаз» або у точці балансового розмежування (для об`єктів, які безпосередньо приєднані до магістральних трубопроводів ПАТ «Укртрансгаз»). Право власності на газ переходить від Постачальника до Споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу (п.3.4 договору постачання природного газу).

За умов п.3.5 договору постачання природного газу у випадку ненадання або несвоєчасного надання Споживачем акту приймання-передачі природного газу обсяги використання встановлюються відповідно до даних оператора ГРМ/ГТС.

За твердженнями третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, споживач акти приймання-передачі природного газу за лютий 2016р. на його адресу не надіслав, таким чином, АТ "НАК "Нафтогаз України" не постачало вказаному споживачу природний газ у лютому 2016р.

Відповідно до реєстру обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» з мереж ПАТ «Маріупольгаз» в лютому 2016р. в розрізі кінцевих споживачів, обсяг газу згідно алокації ОСББ «Колос-Талаківка» становить 5,665 тис.куб.м.

При цьому, враховуючи погоджений обсяг природного газу у п.2.1 договору №4486/16-ТЕ-6 від 25.02.2016 на лютий 2016р. положення п.3.5 вказаного договору, твердження третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, відхиляються судом.

Як зазначалось вище, між ПАТ «Маріупольгаз» (Оператор ГРМ) та РФ «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (Споживач) укладено типовий договір розподілу природного газу №67 від 30.12.2015, відповідно до п.2.4 у редакції додаткової угоди №1 до договору сторони погодили, що Оператор ГРМ надає послуги з розподілу природного газу ГРМ Споживачеві, зокрема, за січень 2016р. в обсязі 210,805 тис.куб.м.

Матеріали справи містять акт наданих послуг з розподілу природного газу ГРМ №б/н від 31.01.2016 в обсязі 210,805 тис.куб.м.

Вказаний акт підписаний та скріплений печатками з обох сторін.

За змістом листа ТОВ «Скела Терциум» №047/1 від 02.02.2016 на адресу ПАТ «Маріупольгаз» повідомлено, що ТОВ «Скела Терциум» гарантувало фактичне закриття обсягів природного газу для РФ «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» у січні 2016р. та безперебійне постачання природного газу у тих обсягах, які будуть необхідні підприємству на будь-якому етапі нашої співпраці.

Одночасно листом №039/1 від 11.02.2016 ТОВ «Скела Терциум» повідомило директора ЦДД, що обсяги природного газу, які були використані згідно приладів обліку підрозділами ДП «Донецька залізниця» в січні 2016р. по договорах з ТОВ «Скела Терциум» складають 203,595 тис.куб.м.

При цьому, договору на постачання природного газу, укладеного ТОВ «Скела Терциум» з ДП «Донецька залізниця», та акту прийняття-передачі природного газу у січні 2016р. до такого договору матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, доказів споживання ДП «Донецька залізниця» природного газу в обсязі 203,595 тис.куб.м. матеріали справи не містять.

Таким чином, віднесення на ПАТ «Маріупольгаз» негативного небалансу в обсязі 7,210 тис.куб.м. є неправомірним.

Стосовно обсягу природного газу, який складається із об`ємів втрат, що виникли через невідповідність норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, суд зазначає наступне.

У першій половині 2015р. ПАТ «Маріупольгаз», як Оператор ГРМ, при визначенні обсягів природного газу по споживачам, у яких відсутні газові лічильники застосовував Норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №619 від 08.06.1996 в редакції постанови Кабінету Міністрів України №409 від 06.08.2014 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».

06.05.2015 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №237 від 29.04.2015 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», якою внесено зміни до постанови КМУ №619 від 08.06.1996 та зменшено майже в два рази норми споживання природного газу населенням по відношенню до норм споживання, що були визначені постановою КМУ №619 від 08.06.1996.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.09.2015 по справі №826/16447/15, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» від 29 квітня 2015 року № 237.

Спожиті населенням обсяги природного газу за період грудень 2015р.-січень 2016р. віднесені відповідачем до неоформлених об`ємів втрат, які виникли у зв`язку з невідповідністю норм споживання природного газу для населення.

Постановою Кабінету Міністрів України №204 від 23.03.2016 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 409 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» постанову Кабінету Міністрів України №237 від 29.04.2015 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» визнано такою, що втратила чинність.

Одночасно п.2 постанови Кабінету Міністрів України №203 від 23.03.2016 (у редакції від 23.03.2016) установлено, що перерахунок вартості природного газу, спожитого населенням у період застосування норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. №237 Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, здійснюється в порядку, затвердженому Міністерством енергетики та вугільної промисловості.

Проте, відповідний порядок Міністерством енергетики та вугільної промисловості затверджений не був.

27.04.2016 постановою Кабінету Міністрів України №316 змінено п.2 постанови №203, та викладено у такій редакції: «Установити, що застосування норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених пунктом 1 цієї постанови, здійснюється з 1 лютого 2016 року».

Таким чином, питання щодо механізму перерахунку об`ємів природного газу та покриття вартості спожитих населенням об`ємів природного газу, які не були оформлені в період дії постанови КМУ №237 від 29.04.2015, на законодавчому рівні залишилось неврегульованим.

Щодо несанкціонованого відбору природного газу військовими формуваннями (полком Азов) та втрат під час транспортування газу внаслідок аварій на газопроводах та їх пошкоджень під час АТО, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначений період проведення антитерористичної операції час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно ст.1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275 р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України, на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м.Маріуполь, де проводить свою господарську діяльність відповідач.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 є загальновідомим фактом.

ПАТ «Маріупольгаз» у грудні 2015р., жовтні 2016р., листопаді 2016р., лютому 2017р. здійснювало діяльність з розподілу природного газу на території проведення антитерористичної операції, при обстрілах вказаної території, влучанням снарядів військової техніки були пошкоджені газопроводи, що призвело до втрат природного газу.

Крім того, за твердженнями відповідача, з 2014 року на об`єктах, що розташовані в с.Урзуф по вул.Набережній, 64-А, 60-Б, 70-А, 91, 92 розташовувалося воєнізоване формування полку «Азов», яке здійснювало несанкціонований відбір природного газу.

Листом ПАТ «Маріупольгаз» №08-2284 від 12.11.2015 повідомлено НАК Нафтогаз України, що обсяг природного газу, який зазначено у звітності ПАТ «Маріупольгаз» як нерозподілений виник у зв`язку з тим, що на території с.Урзуф Першотравневого району в приміщеннях, що належать ТОВ «Рятувальник», розташовано полк «Азов», на даний час договорів на постачання природного газу не укладено, прийняти заходи по відключенню даних будівель від газопостачання не представляється можливим.

Листами ПАТ «Маріупольгаз» №08-149 від 25.01.2016, №08-255 від 10.02.2016, №03-167 від 26.01.2017 на адреси керівника штаба територіальної оборони сектору «М», голови Донецької обласної державної адміністрації, першого заступника Міністра внутрішніх справ України, заступника командувача Національної гвардії України по роботі з особовим складом повідомлено, що станом на 01.01.2016 несанкціоноване споживання природного газу полком «Азов» склало близько 121 тис.куб.м. на суму більш ніж 930 тис.грн., просив сприяти у вирішенні питання щодо укладання договору на постачання природного газу полком «Азов» та проведення оплати за використаний полком «Азов» природний газ або припинення газоспоживання, вказано, що ПАТ «Маріупольгаз» не має доступу до вказаних об`єктів, так як територія охороняється озброєними людьми.

Листом ПАТ «Маріупольгаз» №08-381 від 26.02.2016 на адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг просив повідомити щодо подальших дій ПАТ «Маріупольгаз» та щодо вирішення питання по оплаті обсягів газу спожитого озброєним формуванням можливості врахування в тарифі на розподіл природного газу ПАТ «Маріупольгаз» (компенсацію коштів на їх оплату або іншим шляхом).

02.09.2016 ПАТ «Маріупольгаз» направлено т.в.о. заступника командира частини з тилу Національної гвардії України Федосову О.Ю. повідомлення №190 про припинення газопостачання за об`єктами, що розташовані за адресами: с.Урзуф, вул.Набережна, 64-А, 60-Б, 70-А, 92.

Листом ПАТ «Маріупольгаз» №08-1975 від 15.09.2016 т.в.о. заступника командира частини з тилу Національної гвардії України Федосова О.Ю. повідомлено, що по прибуттю на місце розташування вищевказаних об`єктів представники ПАТ «Маріупольгаз» не були допущені для виконання робіт по відключенню від газопостачання, про що складено відповідні акти.

Як зазначалось вище, 29.06.2017 між ПАТ «Маріупольгаз» та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України укладено типовий договір розподілу природного газу №2140, якийрозповсюджує свою дію на правовідносини, що склались між сторонами з 01.05.2017.

Відповідно до ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Згідно зі ст.509 Цивільного Кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зі статті 173 Господарського кодексу України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення Глави 83 Цивільного кодексу України регулюють два види позадоговірних зобов`язань:

1) зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного набуття майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого);

2) зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого).

Зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути з її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ліцензії НКРЕКП серії АЕ № 295547 від 15.04.2015, що міститься в матеріалах справи, ПАТ Маріупольгаз проваджує діяльність з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ. Строк дії ліцензії з 22.03.2015 по 21.03.2020.

У п.2 ст.16 Закону України Про засади функціонування ринку природного газу, чинній на момент видачі ліцензії, встановлено, що газорозподільне підприємство не може провадити діяльність з видобування, постачання, зберігання і транспортування природного газу.

У до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ринок природного газу також встановлено, що з 1 жовтня 2015 року до 1 січня 2016 року до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність із розподілу природного газу, застосовується такий режим: суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність із розподілу природного газу, забороняється провадити діяльність з видобутку, постачання, зберігання і транспортування природного газу.

Відповідно до роз`яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 11143/15.2/7-18 від 27.11.2018, яке отримано в межах справи господарського суду Житомирської області №906/408/18, Оператор ГРМ є оператором суміжної системи, тому з врахуванням специфіки переміщення природного газу газорозподільною системою, що пов`язана з умовною нормативною герметичністю газопроводів, тощо, Оператор ГРМ укладає договір на закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та ВТВ природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності.

У взаємовідносинах з Оператором ГТС Оператор ГРМ розглядається як оператор суміжної системи, який закуповує природний газ для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та ВТВ природного газу в газорозподільній системі на підставі договору купівлі-продажу. Водночас в розумінні статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" Оператор ГРМ під час використання природного газу на ВТВ не є споживачем, а отже норми щодо здійснення несанкціонованого відбору природного газу споживачем не можуть застосовуватись до нього.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не набуто у власність та не збережено природний газ в обсязі 28159,647 тис.куб.м.

Таким чином, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність умов, що є правовою підставою для застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України, за таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 344996225,64грн., що є вартістю безпідставно набутого майна природного газу в обсязі 28159,647тис.куб.метрів.

Крім того, позивачем не доведено також наявність у відповідача, витребуваного позивачем газу в натурі станом на дату розгляду справи судом, враховуючи, що, згідно з ч.1 ст.1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі і саме такий спосіб захисту у позовній заяві просить застосувати позивач.

Відповідно до ч.1 ст.1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Однак, належних доказів наявності передбачених законом підстав для застосування даних норм до спірних відносин суду не надано.

Отже, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно, а саме природний газ в обсязі 28159,647тис.куб.метрів, та стягнення з відповідача 344996225,64грн. доходів, які були отримані відповідачем або які він міг отримати від майна, що є власністю позивача.

Всі інші доводи та заперечення сторін не приймаються судом до уваги, оскільки не спростовують вищевикладених висновків.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог Акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ, м.Київ, до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз, м.Маріуполь про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно, а саме природний газ в обсязі 28159,647тис.куб.метрів; стягнення 344996225,64грн., що є вартістю безпідставно набутого майна природного газу в обсязі 28159,647тис.куб.метрів; стягнення 344996225,64грн. доходів, які були отримані відповідачем або які він міг отримати від майна, що є власністю позивача, відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.п.8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач: Акціонерне товариство УКРТРАНСГАЗ (01021, м.Київ, Кловський узвіз, буд.9/1, ЄДРПОУ 30019801).

Відповідач: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Миколаївська, б.16, ЄДРПОУ 03361135).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720).

Третя особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" (87534, Донецька обл., місто Маріуполь, ВУЛИЦЯ ГРИЗОДУБОВОЇ, будинок 1, код ЄДРПОУ 33760279).

Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" (84307, Донецька обл., місто Краматорськ, ПРОВУЛОК ЗЕМЛЯНИЙ, будинок 2, код ЄДРПОУ 03337119).

Третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Колос-Талаківка" (87594, Донецька обл., місто Маріуполь, ВУЛИЦЯ 40 РОКІВ ЖОВТНЯ, будинок 164, код ЄДРПОУ 37885367).

Третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька обл., місто Лиман, ВУЛИЦЯ ПРИВОКЗАЛЬНА , будинок 22, код ЄДРПОУ ВП: 40150216).

Третя особа 5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (87525, Донецька обл., місто Маріуполь, ПРОСПЕКТ НАХІМОВА, будинок 186, код ЄДРПОУ 23313948).

У судовому засіданні 11.04.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 19.04.2019.

Суддя Г.Є. Курило