Ухвала

від 19.04.2019 по справі 822/1825/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 квітня 2019 року

Київ

справа №822/1825/14

адміністративне провадження №К/9901/10118/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2019 у справі №822/1825/14 за позовом Приватного підприємства "СП-Арта" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

11.04.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного сду від 13.12.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2019.

У травні 2014 позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суду з позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Ізяславського відділення про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000162203 від 17.01.2014.

10.06.2014 постановою Хмельницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014, у задоволенні позову відмовлено.

У березні 2015 року Підприємство звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Постановою Верховного Суду від 07.08.2018 касаційну скаргу позивача задоволено частково, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.06.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000162203 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 44 756 грн. та справу № 822/1825/14 в цій частині направлено на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Після повторного розгляду справи, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2019, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення - рішення №0000162203 від 17.01.2014, в частині застосування до Приватного підприємства "СП-Арта" штрафних (фінансових) санкцій на суму 22378,00 грн, в решті позовних вимог відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватне підприємство СП-Арта" є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 36871065, перебуває на податковому обліку податкового органу з 04.03.2010.

Податковим органом у грудні 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "СП-Арта", код ЄДРПОУ 36871065, з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2013 по 31.08.2013, результати якої викладені в акті перевірки від 23.12.2013 № 257/2203/36871065.

17.01.2014 у відповідності до п.54.3 ст.54 та п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та на підставі акту перевірки, керівником податкового органу прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000162203, яким збільшено грошове зобов'язання у сумі 89 509,00 грн. та на підставі п.123.1 ст.123 ПК України застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 44 756,00 грн.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняте контролюючим органом оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000162203 від 17.01.2014 є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахування штрафу у сумі 22 378, 00 грн.

Головне управління ДФС у Хмельницькій не погодившись з судовим рішенням, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2019 у справі №822/1825/14, в якій просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №822/1825/14 є вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000162203 від 17.01.2014 в

частині нарахування штрафу у сумі 22 378,00 грн.

Отже, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2019 у справі №822/1825/14 - не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2019 у справі №822/1825/14.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова