Ухвала

від 19.04.2019 по справі 2а-3974/10/0770

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 квітня 2019 року

Київ

справа №2а-3974/10/0770

адміністративне провадження №К/9901/5922/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року (головуючий суддя - Довгополов О.М., судді - Гудим Л.Я., Святецький В.В.) у справі № 2а-3974/10/0770 за позовом Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Нива , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року Хустська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - Хустська ОДПІ) звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Нива (далі - Товариство), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про стягнення заборгованості в сумі 9973,05 грн.

Позов обґрунтовано тим, що Товариство не сплатило пеню в розмірі 9973,05 грн, нараховану на несвоєчасно погашену заборгованість за фінансовими допомогами, наданими йому за рахунок коштів Державного бюджету України відділенням Державного казначейства у Хустському районі. Фінансова допомога, отримана Товариством на підставі постанов Кабінету Міністрів України щодо виділення цільовим призначенням сільськогосподарським та агротехсервісним підприємствам фінансової допомоги на умовах повернення. Фінансування цих витрат за рахунок відповідних джерел фінансування здійснювалось через орган Державного казначейства на підставі укладених з ними угод.

Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 21 червня 2011 року позов задовольнив: стягнув із Товариства на користь держави заборгованість по пені по на-даних фінансових допомогах за рахунок його активів у розмірі 9973,05 гривень.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 березня 2015 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року скасував та закрив провадження у справі, оскільки даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції, Хустська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила її скасувати, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року залишити в силі. При цьому скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що справу належить розглядати за правилами господарського судочинства.

Відтак, позивачем оскаржується ухвала суду апеляційної інстанції з підстав порушення судом правил предметної юрисдикції.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 травня 2015 року відкрив касаційне провадження.

18 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України)., передано до Верховного Суду.

Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Рішення суду апеляційної інстанції оскаржується з підстав порушення правил предметної юрисдикції, оскільки за твердженням позивача, наведеним в касаційній скарзі, справа за позовом податкового органу про стягнення заборгованості із суб'єкта господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, враховуючи те, що учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 345, 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В:

Справу № 2а-3974/10/0770 за позовом Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Нива , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про стягнення заборгованості, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова