Ухвала

від 18.04.2019 по справі 523/8576/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

18.04.2019 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м.Одеси від 20 березня 2019 року, якою був наданий дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Оскарженою ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 20 березня 2019 року задоволено клопотання слідчого Суворовського ВП м. Одеси ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №4 про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018160490002798 від 14.06.2018 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.

Не погоджуючись з прийнятим слідчим суддею рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 10.04.2019 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені слідчим суддею порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу слідчого судді.

До апеляційної скарги адвокатом ОСОБА_3 також було додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, в якому апелянт посилається на поважність причин пропуску цього строку.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прихожу до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає апеляційному розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує правового регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.

Так, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 1 КПК України,порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, задля чіткого та імперативного визначення процедур та запобігання свавільного використання владними органами своїх повноважень та забезпечення умов справедливого судочинства.

Права та свободи людини і громадянина, у відповідності до ст. 55 Конституції України, захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Разом з цим, специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу процедуру оскарження дій (бездіяльності) і рішень осіб, які її здійснюють, водночас право на оскарження у кримінальному процесі забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків подання (у деяких випадках і розгляду) скарг на дії (бездіяльність) і рішення суду, слідчого судді, прокурора, слідчого.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно доКонституції Українита в порядку, встановленому законами України.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

В рішенні від 11.03.2011 року у справі №2-рп/2011 Конституційний Суд України (пп. 3.3 п. 3 мотивувальної частини) зазначив, що «Верховна Рада України в законах України визначає судочинство та судоустрій і підсудність справ як їх елемент, а також може встановлювати випадки, в яких не допускається апеляційне, касаційне оскарження рішення суду (п. 14 ч. 1 ст. 92, п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України)».

Відповідно до вищезазначеного, Конституційний суд України зробив висновок про те, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.

Суддя-доповідач враховує, що саме за допомогою чіткого визначення в Кримінальному процесуальному законі України порядку і переліку тих ухвал суду першої інстанції, які підлягають апеляційному оскарженню, знаходить свою реалізацію конституційний припис закріплений в п. 8 ч. 1ст. 129 Конституції України- забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.

Тобто, з дослівного змісту зазначеної норми Основного Закону можна зробити висновок, що Законом встановлена можливість апеляційного оскарження всіх рішень суду першої інстанції, але тих, які ухвалені за результатами судового розгляду справи (судового провадження). Разом з цим, на теперішній час офіційного тлумачення, в тому числі Рішенням Конституційного суду України, терміну «забезпечення права на апеляційний перегляд справи», в контексті положень п. 8 ч. 1ст. 129 Конституції України(в редакції Закону№1401-VIII від 02.06.2016), не існує.

Таким чином, із системного аналізу наведених норм Конституції України, кримінального процесуального закону та правових висновків Конституційного суду України можна зробити висновок, щоконституційний принцип забезпечення апеляційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження, що регламентовано положеннями ст. 55 Конституції України та ст. 24 КПК України.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження за апеляційною скаргою, суддя-доповідач враховує рішення Верховного суду України від 03 березня 2016 року по справі №5-347кс15, в якому було зроблено висновок щодо застосування положень ст. 24 КПК України.

В пункті п`ятому зазначеного рішення Верховний суд України зробив висновок, що відповідно до положень статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Главою 26 КПК України і передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.

Стаття 309 КПК України наводить вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Зокрема п. 12 ч. 1 ст. 309 КПК України передбачає, щопід час досудового розслідування може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала слідчого судді про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування.

Натомість, ч. 3 ст. 309 КПК України передбачено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Таким чином, саме за допомогою чіткого визначення в Кримінальному процесуальному законі України порядку і переліку тих ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, знаходить свою реалізацію конституційний припис закріплений в п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, щодо забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, за виключенням випадків, встановлених законом.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 оскаржує ухвалу слідчого судді, якою було задоволено клопотання про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018160490002798 від 14.06.2018 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, яка у відповідності до вимог ст. 309 КПК України, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Відповідно до вимог ч. 4 та 5 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, якщо вона подана на судове рішення, яке не підлягає судовому оскарженню в апеляційному порядку та повертає апеляційну скаргу.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що вказана ухвала слідчого судді не може бути предметом апеляційного оскарження, а тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити та повернути скаргу особі, яка її подала.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 309, 399, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 20 березня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого Суворовського ВП м. Одеси ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №4 про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018160490002798 від 14.06.2018 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.

Апеляційну скаргу повернути апелянту - адвокату ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.

Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_1

З оригіналом згідно суддя: ОСОБА_1