Рішення

від 22.04.2019 по справі 910/14300/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.04.2019Справа № 910/14300/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Гранд"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінлада"

про стягнення 388813,43 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники сторін

Від позивача: Шаповалов М.С.

Від відповідача: Гребенник М.О.

від третьої особи: не з"явились

В судовому засіданні 22.04.2019 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду м. Києва звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія Гранд" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" про стягнення 388813,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договору страхування відповідач не виплачує страхове відшкодування, в зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 388813,43 грн

Ухвалою суду від 02.11.2018 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

21.11.2018 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 02.11.2018 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.12.2018 та залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Вінлада".

17.12.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вказуючи, що подія не може бути визнана страховим випадком, оскільки, подія є форс-мажором і позивач звільняється від відповідальності за пошкоджений вантаж.

Ухвалою суду від 17.12.2018 відкладено підготовче засідання на 24.01.2019.

11.01.2019 через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких позивач спростовує доводи відповідача про звільнення перевізника від відповідальності з посиланням на прийняте судом рішення.

Підготовче засідання 24.01.2019 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 29.01.2019 призначено підготовче засідання на 18.02.2019.

18.02.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що позивачем було враховано безпідставно вартість митного оформлення та не враховано, що має застосовуватись спеціальна франшиза.

18.02.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.02.2019.

25.02.2019 в підготовчому засіданні відповідачем подано додаткові пояснення, в яких підтверджено обставини щодо укладення договору страхування та вказано. Згідно пояснень відповідача договором передбачено, що застраховано ризик позивача у разі пожежі, яка виникли внаслідок несправності транспортного засобу, в зв'язку з чим позивач мав подати докази несправності та довідок компетентних органів, з яких би вбачався причинно-наслідковий зв'язок між пожежею та несправністю транспортного засобу. Крім того, відповідач зазначає, що постановою про відмову в порушенні кримінальної справи підтверджено самозаймання автозапчастин, що не є страховим випадком і виключає відповідальність страховика. Крім того, відповідач вказує, що подані до матеріалів справи докази не підтверджують його обов'язок сплатити страхове відшкодування. Також відповідач зазначає, що товар був ввезений на територію України, що підтверджує його завезення не пошкодженим. До матеріалів справи долучено докази ввезення товару на територію України та його розмитнення.

25.02.2019 в підготовчому засіданні представником відповідача подано клопотання про долучення письмових доказів з додатками та додаткові пояснення, які протокольною ухвалою долучено до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою 25.02.2019 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про дослідження електронного доказу.

Ухвалою суду від 25.02.2019 закрито підготовче провадження у даній справі, призначено справу до розгляду по суті на 04.04.2019.

В судовому засіданні 04.04.2019 оголошено перерву до 22.04.2019.

Через канцелярію суду 08.04.2019 від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він додатково зазначає що документи подані позивачем не були належним чином легалізовані, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами.

В судовому засіданні 22.04.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позову, з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача позовні вимоги підтримував, представник відповідача проти позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2017 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія Гранд" на підставі заяви про страхування відповідальності перевізника від 24.02.2017, укладено договір №12-01.25.17.00047 добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортом, який відповідно до преамбули договору укладено відповідно до Закону України Про страхування , чинних Особливих умов добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортом та Правил добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту. Предметом договору є майнові інтереси, пов'язані з виникнення обов'язку страхувальника відшкодувати шкоду, що виникла по застрахованих ризиках, внаслідок події, визнаної страховим випадком. Визнання події страховим випадком здійснюється з врахуванням умов договору. Застраховано відповідальність перевізника CMR; умови страхування: стандартні, додаткові умови страхування І, ІІ, ІІІ; франшиза 500 доларів США, спеціальна франшиза 1125 доларів США; територія дії договору: країни члени системи "Зелена карта" та країни - члени СНД. Строк дії договору: з 27.02.2017 по 26.02.2018.

Згідно п. 1.3 договору страхування страховими ризиками відповідно до Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів 1956 зі змінами та доповненнями при міжнародних перевезеннях визнаються відповідальність за вантаж - відповідальність за збитки заподіяні власнику вантажу у результаті повної, часткової втрати, псування, пошкодження або нестачі вантажу під час перевезення.

Згідно додаткових умов страхування І, у разі, якщо в основній частині договору прийняте розширення переліку страхових випадків з додатковими умовами страхування І, п. 1.1 договору приймається у наступній редакції: перелік страхових випадків та ризиків: з урахуванням обмежень розділу 2 договору наступні події з транспортними засобами, встановленими у додатку 1, є страховими випадками: пожежа.

Згідно п. 2.1.6 договору страхування не визнаються страховими випадками події, що стались внаслідок експлуатації технічно несправних транспортних засобів, спеціального обладнання або транспортних засобів, які не відповідають вимогам щодо перевезення певних видів вантажів.

Відповідно до п. 2.7.10 договору страхування, відповідальність страховика за вантаж (А) не наступає, якщо пошкодження та або втрата вантажу відбулась внаслідок самозаймання вантажу (самозаймання - це мимовільне горіння внаслідок поступового накопичення тепла при протіканні ізотермічних реакцій в матеріалах).

Для встановлення обставин та причин події письмові пояснення водія,у випадку пожежі довідка та протокол компетентних органів, що підтверджують факт та визначають причину пожежі. Для визначення вартості вантажу до уваги приймаються комерційні документи на вантаж, індикативні ціни митних органів, прайси виробників товари, біржові котирування, комерційні пропозиції у відкритих джерелах інформації. Для визначення обсягів пошкодженого вантажу до уваги приймаються рекламаційні акти (висновки експертів, інші документи), в тій частині таких документів, що відображає відомості зазначені у п. 5.3 стандартних умов; надаються документи, що свідчать про вартість придатних до використання залишків вантажу, вартість після переоцінки товару, вартість реалізації товару, вартість здавання товару у металобрухт, утиль; надаються документи, що свідчать про подальшу долю зіпсованого або пошкодженого вантажу, зокрема акти про списання, акти про знищення; акти про уцінення товару, зниження категорії; акти розбирання, комерційні пропозиції щодо купівлі-продажу уціненого товару. Сторони зобов'язуються кожна окремо та разом, вчиняти активні дії щодо отримання необхідних документів. (п. 6.3.1, 6.3.3, 6.4.1, 6.4.2, 6.4.4, 6.4.5, 6.8 договору страхування).

Згідно п. 8.1, 8.2, 8.5 договору страхування рішення про визнання події страховим випадком та виплату страхового відшкодування приймається страховиком на підставі письмової заяви страхувальника та документів, що передбачені розділом 6 стандартних умов. Розгляд заяви н виплати відбувається протягом 10 робочих днів з дня її подання. Протягом цього періоду страховик зобов'язаний прийняти рішення про задоволення або відхилення заяви страхувальника, яке доводиться до страхувальника письмово, а саме: визнати подію страховим випадком та визначити розмір страхового відшкодування; відмовити у виплаті страхового відшкодування та надати обгрунтовані підстави; відхилити подану заяву та визначити перелік недоліків у документах та перелік документів, необхідних для прийняття рішення про визнання поді страховим випадком та визначення розміру стравного відшкодування. Виплата страхового відшкодування проводиться протягом 10 робочих днів після ухвалення рішення про виплату.

Підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування є: подія не є страховим випадком відповідно до вимог розділу 1 та 2 стандартних умов; подія настала поза межами періоду відповідальності страховика або місце події не має страхового покриття; страхувальник не виконав своїх обов'язків відповідно до п. 4.3договору та розділу 5 стандартних умов, чим унеможливив визначення обставин події, умов перевезення вантажу, визначення розміру збитків та встановлення винних осіб (якщо вони могли бути встановлені); не надання документів, згідно з розділом 6 стандартних умов; за наявності нездоланних суперечностей між поданими документами; не надання обгрунтованої претензії (позову) протягом 90 календарних днів з моменту настання події; страхувальник отримав відшкодування збитків від третіх осіб у повному обсязі; надання неправдивої інформації про предмет договору або про факт/обставини настання події (п. 8.6 договору страхування).

Згідно п. 12.2 договору страхування сторони домовились щодо тлумачення термінів умов договору: спеціальні франшизи - застосовуються до товарів підвищеного попиту, складних у перевезенні, для небезпечних, підакцизних, рефрижераторних вантажів, насінневих матеріалів, засобів захисту рослин, електронних приладів, виробів з порцеляни, кераміки та скла, автомобілів, запчастин о автомобілів, медичних препаратів та медичного обладнання, алкогольних виробів, тютюну та тютюнових виробів, вантажів, що перевозяться без упакування та/або на відкритих платформах/кузовах без тенту, а також для випадків крадіжки.

До матеріалів справи долучено підтвердження того, що транспортний засіб MAN Т32 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, LATRE ОР3АТ державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.10.2018, яке набрало законної сили, у справі № 927/507/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінлада" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Гранд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" про стягнення 493927,72 грн встановлено, що 22.06.2016 між Виробничим підприємством Начало (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вінлада (покупець) укладено контракт на поставку продукції №130-16.

Пунктами 1.1., 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 контракту №130-16 від 22.06.2016 сторони погодили, що постачальник зобов'язується виготовити та поставити покупцю продукцію по заявці покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за неї визначену контрактом суму. Продукцією по контракту є запасні частини до легкових автомобілів. На кожну окрему поставку оформлюється специфікація-додаток, в якому визначається кількість, асортимент, ціна за одинцю продукції і загальна сума. Поставка продукції здійснюється партіями автомобільним транспортом на умовах FCA місто Набережні Челни. Кількість товару, маси, місць визначається накладною. Пакування продукції повинно забезпечувати повне збереження вантажу, збереження його від ушкоджень з урахуванням перевезень та атмосферних явищ. З моменту передачі продукції перевізнику ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить від постачальника до покупця.

Відповідно до додатку №12 від 29.08.2017 до контракту №130-16 від 22.06.2016 (Специфікація продукції, що поставляється для ТОВ Вінлада ) товаром є автозапчастини вагою 16242кг на загальну суму 2581951,50 російських рублів. Вказана сума перерахована позивачем продавцю платіжним дорученням № 88 від 20.09.2017.

01.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вінлада (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Імперія гранд (експедитор) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування який визначає порядок взаємовідносин, виникаючих між сторонами при організації, здійсненні і розрахунках за транспортно-експедиційні послуги, що надаються експедитором замовнику, пов'язані з перевезенням вантажів в міжнародному та внутрішньому автомобільному сполученні (п.1.1. договору)

Пунктом 2.1. вказаного договору сторони погодили, що транспортно-експедиційні послуги надаються у відповідності до умов даного договору, Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, митної Конвенції про міжнародне перевезення вантажів з застосуванням книжки МДП , Європейської угоди про режим праці і відпочинку водіїв, а також законодавчими та іншими нормативними актами України. Сторони також будуть дотримуватись положень конвенції про перевезення небезпечних вантажів та Європейської угоди про перевезення швидкопсующихся вантажів.

На кожні окремі транспортно-експедиційні послуги оформлюється Заявка, яка містить опис умов і особливостей конкретного перевезення, яка являється невід'ємною частиною даного договору. Подача та підтвердження Заявки здійснюється шляхом факсимільного зв'язку, що має юридичну силу оригіналу (п. 2.2., 3.2. договору).

Сторони погодили, що до обов'язків експедитора належить забезпечення перевірки відповідності кріплення та укладки вантажу на рухомому складі вимогам безпеки руху та забезпечення збереження рухомого складу та вантажу. У випадку порушення довести до відома замовника, вказати вантажовідправнику на неправильну укладку та кріплення вантажу, а також зробити відповідні записи в товарно-транспортній накладній (CMR, ТТН), якщо вантажовідправник не виконав вимоги водія по зміні укладки та розміщення вантажу (п. 4.2.4. договору)

Відповідно до п. 6.1. договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань та умов виконання Заявки на транспортно-експедиційні послуги сторони несуть відповідальність у відповідності до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, митної Конвенції МДП, діючим законодавством України та положеннями даного договору.

Згідно з п. 6.10 договору експедитор несе відповідальність за часткову або повну порчу або втрату вантажу під час перевезення.

В той же час, п. 8.1., 8.3. договору, що містяться в розділі 8 Форс-мажор сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань по договору, якщо воно явилось наслідком обставин непереборної сили а саме: пожежі, повені, землетрусу, страйку, війни, неправомірних дій третіх осіб, змін в законодавстві і якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання даного договору. Строки виконання зобов'язань по даному договору переносяться співставно часу, протягом якого діяли такі обставини і їх наслідки. Інформація о настанні форс-мажорних обставин повинна бути підтверджена ТПП тієї країни, де настали такі обставини.

21.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вінлада та Товариством з обмеженою відповідальністю Імперія гранд складено договір-заявку на надання транспортно-експедиційних послуг, за якою, за маршрутом перевезення м.Н.Челни-м. Вінниця, характеристика вантажу 19 тон, 120м.кб. автозапчастин; транспортний засіб НОМЕР_1, сума фрахту, умови оплати 20000 грн, та серед іншого визначено відповідальність та обов'язкові умови здійснення такого перевезення. Графа відповідальність вказаної заявки містить положення про те, що водій несе відповідальність за збереження вантажу і документів, в той же час як п.2 графи обов'язкові умови: передбачає, що категорично не допускається розвантаження за адресою, не вказаною в ТТН і в договорі заявці. Перевізник несе повну матеріальну відповідальність у випадку пропажі або псування вантажу.

На виконання умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування №01/02 від 01.02.2015, договору-заявки від 21.08.2017, у відповідності до рахунку-фактури № 513 від 29.08.2017 та міжнародної товарно-транспортної накладної№0001241 від 29.08.2017 ТОВ Імперія гранд під завантаження подано транспортний засіб МАN Т-32 НОМЕР_1

При здійсненні завантаження зауважень, передбачених п. 4.2.4. договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.02.2015, щодо укладки та розміщення вантажу експедитором не заявлено, відповідні відмітки в товарно-транспортній накладній відсутні, доказів повідомлення замовника про такі порушення суду не надано, отже суд доходить висновку, що вантаж прийнято до перевезення експедитором як такий, що відповідає вимогам безпеки руху та забезпечення збереження рухомого складу та вантажу.

30.08.2017 відбулась пожежа у автомобілі МАН Т-32 д/з НОМЕР_1 за адресою Московська область, Орєхово-Зуєвський район, м. Лікіно-Дулєво, вул. Калініна, б.1, про що 01.09.2017 Відділом наглядової діяльності по Орєхово-Зуєвському району Головного управління міністерства Російської Федерації у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих по Московській області видано довідку №190-2-10-26-18.

Крім того, 08.09.2017р. за місцем пожежі в Орєхово-Зуївському районі місцевим органом МНС складена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи по факту пожежі. При цьому старший дізнавач, який складав постанову, зазначив, що зі слів водія загоряння відбулося всередині фургону під час руху, фургон був зачинений, електропроводка у фургоні відсутня. Автозапчастини у фургоні були загорнуті у промаслений папір. Автомобіль технічно справний, техогляд проходив у 2017 році. Зі слів начальника караула, останній спостерігав відкрите горіння всередині фургону по всій його площі, зі слів водія загорілася промаслена упаковка. Згідно рапорту дізнавача причиною пожежі могла стати іскра механічного або електростатичного походження від тертя промасленого паперу. На підставі наведених пояснень старший дізнавач зробив висновок про відсутність в діях будь-яких осіб необережних дій з вогнем.

Всупереч наведеним нормам, та п.8.3. договору на транспортно-експедиційне обслуговування №01/02 від 01.02.2015 відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що пожежа сталась внаслідок дій або недогляду ТОВ "Вінлада", внаслідок інструкцій ТОВ "Вінлада", не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, а також не надано суду доказів (довідки торгово промислової палати, тощо), які б підтверджували, що пожежа, що сталась не носить локального характеру, а відноситься форс мажорних обставин.

Інформація , наведена у постанові про відмову у відкритті кримінальної справи , ґрунтується на припущеннях водія, начальника караула та дізнавача. Як слідує з тексту самої постанови, жодних дій по дослідженню фургону, автомобіля з метою встановлення причин пожежі не проводилось. Службові особи, які знаходились на місці пожежі, прийшли до викладених у постанові висновків на підставі слів водія про знаходження на запчастинах промасленої упаковки.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист постачальника запчастин ТОВ ВО Начало № 04/01 501 від 21.06.18., відповідно до якого для упаковки запчастин використовується виключно картон та картонні коробки, промаслені папір не використовуються. До листа додані сертифікати відповідності використовуваного картону та картонних ящиків.

Оскільки відповідач не довів відсутність своєї вини шляхом посилання на обставини: по-перше, яким не міг запобігти та по-друге, усунення яких від нього не залежало, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 493927,72 грн вартості пошкодженого вантажу, мита та послуг з митного оформлення вантажу є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

При встановленні розміру збитків суд враховує вартість знищеного вантажу на момент його декларування з урахуванням курсу валют на цю дату, нарахування 5% мита та 20% ПДВ на суму вартості пошкодженого вантажу, та вартість оформлення вантажу у розмірі 1500 грн., оскільки остання в даному випадку не залежить від кількості вантажу, який перетинає митний кордон.

Вказані дані підтверджуються наданими позивачем доказами , зокрема, контрактом, специфікацією до контракту, вантажно-митною декларацією, актом здачі-прийняття робіт та платіжним дорученням щодо вартості робіт митного брокера

Суд не враховує залишкову вартість пошкоджених деталей (вартість металобрухту), оскільки як зазначено вище ст.23 Конвенції компенсація має розраховуватись на підставі вартості вантажу.

Крім того, пошкоджені пожежею запасні частини забороняється використовувати для ремонту автомобіля в силу п.1.8 ДСТУ 2324-93 Автомобілі легкові Кузови. Приймання для ремонту і видача після ремонту .

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.10.2018, яке набрало законної сили, у справі № 927/507/18 Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ІМПЕРІЯ ГРАНД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІНЛАДА 493927,72 грн. вартості пошкодженого вантажу, мита та послуг з митного оформлення вантажу; 16800,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги та 7408,91 судового збору.

26.01.2018 (вхідний штамп страховика від 02.02.2018 № 4851) ТОВ "Імперія Гранд" звернулось до ПрАТ "СК "Перша" з заявою про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортом, в якій просив виплатити йому страхове відшкодування на загальну суму 492427,72 грн, по події 30.08.2017, в якій зазначено, що останні документи по даному випадку були подані 29.11.2017.

Страхувальник надав відповідь від 06.03.2018 № 364/с, в якій зазначив, що з наявної в матеріалах страхової справи копії постанови відділу НД по Орєхово-Зуєвському району УНД та ПР ГУ МС РФ МО від 08.09.2017 "Про відмову в порушенні кримінальної справи" в вбачається наступне: "на підставі пояснень очевидців пожежі, рапорту в.о. дізнавача, який проводив перевірку за фактом пожежі та протоколу огляду місця пригоди можна зробити висновок, що в діях будь-яких осіб не вбачається необережне поводження з вогнем або іншим джерелом підвищеної небезпеки. Також з наявних в матеріалах страхової справи фотографій напівпричепу, за допомогою якого здійснювалось згадане перевезення вбачається, що після завантаження до нього вантажу його було опломбовано, що свідчить про те, що водій під час здійснення перевезення не мав доступу до цього вантажу і не міг контролювати його стан. Страхувальник вказує, що існують підстави згідно чинного міжнародного законодавства та умов договору перевезення щодо звільнення перевізника від відповідальності за втрату вантажу. З огляду на вказане страхувальник посилається на п.п. 2.1.1 п. 2.1 стандартних умов договору страхування, відповідно до яких не визнаються страховим випадком події, що стались, зокрема через обставини, які згідно з вимогами українського та міжнародного законодавства звільняють перевізника від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, несвоєчасну доставку вантажу У відповідності до п. 8.8. стандартних умов договору страхування однією з підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування є ситуація коли подія не є страховим випадком відповідно до вимог розділів 1, 2 стандартних умов договору страхування. З огляду на вказане страховик відмовився визнати подію, що сталась 30.08.2017 страховим випадком і виплатити страхове відшкодування.

Отже відмову у виплаті страхового відшкодування відповідач обгрунтував тим, що перевізник не повинен нести відповідальність за пошкодження вантажу, а тому подія не є страховим випадком. Будь-яких інших підстав для відмови у визнанні страховим випадком пожежі страховим випадком страхувальник не зазначив. Тобто будь-які застереження про ненадання страхувальником документів, необхідних для визнання події страховим випадком чи не надання доказів для визначення розміру страхового відшкодування страховик не вказав. Крім того, визнав у якості доказу відсутності вини перевізника постанову відділу НД по Орєхово-Зуєвському району УНД та ПР ГУ МС РФ МО від 08.09.2017 "Про відмову в порушенні кримінальної справи"

Проте, як вбачається з Рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.10.2018, яке набрало законної сили, у справі № 927/507/18 відмова страховика була передчасною, оскільки, перевізника визнано таким, що має відшкодувати замовнику вартість пошкодженого вантажу. Рішенням встановлено відсутність підстав для звільнення перевізника від відповідальності.

З огляду на обставини встановлені Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.10.2018, яке набрало законної сили, у справі № 927/507/18 та надані до матеріалів справи докази суд дійшов висновку, що пошкодження вантажу сталось внаслідок пожежі, яка згідно умов договору страхування відноситься до переліку страхових випадків та ризиків, які були застраховані. Відповідач не надав доказів того, що пожежа сталась внаслідок самозаймання товару, який перевозився, і що могло б бути підставою для не настання відповідальності страховика. Страхувальник надав страховику наявні у нього докази, необхідні для визнання події страховим випадком і страховик не висунув будь-яких зауважень щодо їх неналежності чи недостатності (належних та допустимих доказів зворотного суду не надано).

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу . Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України , є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 927 ЦК України страхування вантажів, пасажирів і багажу проводиться відповідно до закону.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст.16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 988, 990 ЦК України страховик зобов'язаний: 1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; 2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; 3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Отже відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що він обгрунтовано відмовив позивачу визнати подію 30.08.2017 страховим випадком та виплатити страхове відшкодування. Матеріалами справи підтверджено обгрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування.

Згідно ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.10.2018, яке набрало законної сили, у справі № 927/507/18 встановлено, що вартість пошкоджених деталей у кількості 880 штук становить 492427,72 грн і підтверджується комерційним актом № 1 від 07.09.2017 (підписаний в тому числі представником відповідача).

Позивач розрахував суму страхового відшкодування з урахуванням вартості пошкоджених деталей 492427,72 грн за вирахуванням залишкової вартості пошкодженого товару у розмірі 22086,75 грн та франшизи 13240,00 грн (500 доларів США).

Відповідач заперечує проти розміру залишків та вважає акт визначення залишкової вартості пошкодженого товару, складений ТОВ "Вінлада" неналежним доказом.

Суд звертає увагу, що договором страхування не передбачено, що акти, складені замовником перевезення не можуть бути належним доказом вартості залишків пошкодженого товару (в. п. 6.4.4 договору зазначено про надання документів, в підтвердження вартості). Відповідач також не був позбавлений можливості здійснити самостійну оцінку. Крім того, Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.10.2018, яке набрало законної сили, у справі № 927/507/18 вартість товару була взята у повному обсязі для стягнення збитків з перевізника та не взято взагалі до уваги вартість залишків, оскільки, вони не можуть бути використані в зв'язку з законодавчою забороною. Однак, оскільки, позивач зменшив суму страхового відшкодування на розмір залишків, що відповідає умовам договору, суд зазначає, що до матеріалів справи не було надано належних та допустимих доказів того, що визначена ТОВ "Вінлада" сума є необгрунтованою.

Проте,суд зазначає, що при визначенні страхового відшкодування позивачем не було враховано, що оскільки, ним перевозились запасні частини до автомобілів, то застосуванню підлягає спеціальна франшиза у розмірі 1125 доларів США (26.48 * 1125=82071,17 грн), як це передбачено договором страхування.

А тому при розрахунку суми страхового відшкодування, суд враховує визначену сторонами суму пошкоджених деталей у розмірі 492427,72 грн та суму визначених замовником залишків у розмірі 22086,75 грн а суму спеціальної франшизи у розмірі 82071,17 грн (1125 доларів США). Згідно розрахунку суду сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача становить 358479,80 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 6658,06 грн та врт від інфляції у розмірі 7125,57 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Сторонами у договорі страхування було обумовлено строк здійснення страхової виплати. Оскільки, позивач звернувся з заявою про здійснення страхової виплати 02.02.2018, то згідно п. 8.2 договору страхування, страховик мав прийняти рішення про визнання події страховим випадком протягом 10 робочих днів, тобто у строк до 16.02.2018 включно та протягом 10 робочих днів до 02.03.2018 виплатити страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на обумовлені договором строки виплати страхового відшкодування, відповідач прострочив виконання грошових зобов'язань за договором, а тому вимоги про стягнення 3% річних та втрат від інфляції є обгрунтованими.

Позивач надав розрахунок 3% річних за період з 07.03.2018 протягом 216 днів та втрат від інфляції за період з березня 2018 по серпень 2018.

Суд здійснив перерахунок з урахуванням визначених позивачем періодів та визначеної судом суми боргу та вважає обгрунтованими вимоги позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 6364,24 грн та втрати від інфляції у розмірі 4285,41 грн.

Щодо заперечень відповідача з приводу того, що договором обумовлено застрахований ризик лише у разі пожежі в зв'язку з несправністю транспортного засобу, і необхідністю доведення причинно-наслідкового зв'язку між пожежею та несправністю транспортного засобу, суд зазначає, що вказана умова визначена лише в стандартних умовах страхування, натомість сторони в договорі добровільного страхування визначили розширений перелік ризиків. В зв'язку з чим, позивач в тому числі застрахував ризик - "пожежа" без будь-яких застережень та обмежень.

Щодо заперечень про самозаймання вантажу, то суд не вбачає належних та допустимих доказів того, що вантаж загорівся в зв'язку з його самозайманням, оскільки, довідкою виробника товару (встановлено в рамках справи № 927/507/18) встановлено, що при пакуванні товару не використовувався промаслений папір, що могло бути підставою для самозаймання товару.

Щодо решти заперечень відповідача, суд зазначає, що при відмові у визнанні випалку страховим відповідач не посилався на недостатність доказів в підтвердження обставин пожежі та розміру збитків. Крім того, договором добровільного страхування передбачено, що обидві його сторони зобов'язані вживати заходів для отримання документів, необхідних для встановлення обставин події, натомість відповідач не надав доказів того, в строки, передбачені для розгляду заяви страхувальника він вживав дії по з'ясуванню обставин події, яку позивач просив визнати страховим випадком.

Суд вбачає, що позивачем надано належні та допустимі докази того, що товар був пошкоджений внаслідок пожежі, і відповідний ризик був застрахований згідно договору добровільного страхування. Крім того, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження обставин які виключають відповідальність страховика та спростовують його обов'язок по виплаті страхового відшкодування.

Докази перетину кордону товаром та його митне оформлення на території України не доводять тих обставин, що збитки не були надані замовнику перевезення і не спростовують обов'язковість виконання рішення суду по виплаті позивачем розміру заподіяних збитків внаслідок пожежі третій особі.

Щодо листування сторін у справі з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, яке долучено до матеріалів справи, суд вбачає, що воно не впливає на предмет доказування у даній справі.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен з доводів сторін.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 20000,00 грн позивачем долучено до матеріалів справи копію договору № б/н про надання юридичних послуг (професійної правничої допомоги) від 10.08.2018, укладений позивачем з адвокатом ОСОБА_1.

На підтвердження обставин щодо надання правової допомоги до матеріалів справи долучено акт виконаних робіт за договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 16.10.2018, відповідно до якого надано послуги: ознайомлення з матеріалами справи підготовлено договір - 2 години, підготовлено позовну заяву - 10 годин, надано замовнику на його вимогу юридичні консультації - 10 годин, участь в судовому засіданні планується 10 годин, отримання в канцелярії суду та виконавчих документів планується 1 година на загальну суму 20000,00 грн. До матеріалів справи долучено квитанцію до прибуткового касового ордеру № 15/18 від 10.08.2018 на суму 20000,00 грн

Позивачем долучено до позову Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія № 657 від 31.08.2012, яке видане на ім'я ОСОБА_1 та ордер на надання правової допомоги серії ЧН № 036344 від 13.08.2018.

Відповідно до ч. 5 , 6 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірним із ціною позову та з вказаними обставинами, а тому підлягають частковому стягненню з відповідача в розмірі 18987,48 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (03150, м. Київ, вул.. Фізкультури, 30; ідентифікаційний код 31681672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Гранд" (15503, с. Павлівка, вул. Радянська, 5, Чернігівський район, Чернігівська область; ідентифікаційний код 38656679) матеріальну шкоду (страхове відшкодування) у розмірі 358479 (триста п'ятдесят вісім тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн 80 коп, 3% річних у розмірі 6364 (шість тисяч триста шістдесят чотири) грн 24 коп, втрати від інфляції у розмірі 4285 (чотири тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн 41 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 18987 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн 48 коп та судовий збір у розмірі 5536 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять шість) грн 94 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (03150, м. Київ, вул.. Фізкультури, 30; ідентифікаційний код 31681672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Гранд" (15503, с. Павлівка, вул. Радянська, 5, Чернігівський район, Чернігівська область; ідентифікаційний код 38656679) матеріальної шкоди (страхове відшкодування) у розмірі 16550,00 грн, 3% річних у розмірі 293,82 грн, втрат від інфляції у розмірі 2840,16 грн - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 22.04.2019

Суддя І.В.Усатенко