Постанова

від 25.09.2019 по справі 910/14300/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2019 р. Справа№ 910/14300/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Майданевича А.Г.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 25.09.2019

розглянув апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Перша

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2019

у справі №911/14300/18 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Гранд

до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Перша

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Вінлада

про стягнення 388 813,43 грн

1. Зміст позовних вимог та заперечень

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю Імперія Гранд звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Перша про стягнення 375 029,80 грн страхового відшкодування, 7 125,57 грн інфляційних втрат, 6 658,06 грн 3% річних.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов договору добровільного страхування відповідальності перевізника безпідставно відмовлено у виплаті страхового відшкодування. Позивач зазначив, що внаслідок пожежі, яка сталася під час здійснення ним перевезення, вантаж, що належав третій особі, частково було пошкоджено. ТОВ Вінлада було пред`явлено претензію до позивача з вимогою відшкодувати заподіяні збитки, яку позивач передав на розгляд відповідачу для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування. Однак, відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнути з відповідача 388 813,43 грн, а також понесені ним по справі судові витрати.

1.3. Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи тим, що пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, а тому позивач як перевізник звільняється від відповідальності за пошкодження вантажу. Також відповідач зазначив, що у відповідності до умов договору перевезення, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Імперія Гранд та Товариством з обмеженою відповідальністю Вінлада , пожежа, внаслідок якої було пошкоджено вантаж, що перевозився, без жодних застережень була визначена сторонами як одна з обставин форс-мажору, що також тягне за собою звільнення позивача від відповідальності за договором перевезення.

З огляду на зазначене, відповідач стверджував, що пожежа за даних обставин не може бути визнана страховим випадком, а тому відповідачем було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судами

2.1. 24.02.2017 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Перша (далі - страховик, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Імперія Гранд (далі - страхувальник, позивач) на підставі заяви про страхування відповідальності перевізника від 24.02.2017 укладено договір добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортом №12-01.25.17.00047, предметом якого є майнові інтереси, пов`язані з виникненням обов`язку страхувальника відшкодувати шкоду, що виникла по застрахованих ризиках, внаслідок події, визнаної страховим випадком.

2.2. Відповідно до умов договору застраховано відповідальність перевізника CMR; умови страхування: стандартні, додаткові умови страхування І, ІІ, ІІІ; франшиза 500 доларів США, спеціальна франшиза 1125 доларів США; територія дії договору: країни члени системи Зелена карта та країни - члени СНД. Строк дії договору: з 27.02.2017 по 26.02.2018.

2.2. Згідно з п. 1.3 Стандартних умов страхування, що є невід`ємною частиною договору страхування, страховими ризиками відповідно до положень Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів 1956 зі змінами та доповненнями при міжнародних перевезеннях визнаються відповідальність за вантаж - відповідальність за збитки заподіяні власнику вантажу у результаті повної, часткової втрати, псування, пошкодження або нестачі вантажу під час перевезення.

2.3. Відповідно до п. 2.1.6 умов страхування не визнаються страховими випадками події, що стались внаслідок експлуатації технічно несправних транспортних засобів, спеціального обладнання або транспортних засобів, які не відповідають вимогам щодо перевезення певних видів вантажів.

2.4. Відповідно до п. 2.7.10 умов страхування відповідальність страховика за вантаж (А) не наступає, якщо пошкодження та або втрата вантажу відбулась внаслідок самозаймання вантажу (самозаймання - це мимовільне горіння внаслідок поступового накопичення тепла при протіканні ізотермічних реакцій в матеріалах).

2.5. У відповідності до положень п.п. 6.3.1, 6.3.3, 6.4.1, 6.4.2, 6.4.4, 6.4.5, 6.8 умов страхування для встановлення обставин та причин події надаються письмові пояснення водія, у випадку пожежі - довідка та протокол компетентних органів, що підтверджують факт та визначають причину пожежі. Для визначення вартості вантажу до уваги приймаються комерційні документи на вантаж, індикативні ціни митних органів, прайси виробників товари, біржові котирування, комерційні пропозиції у відкритих джерелах інформації. Для визначення обсягів пошкодженого вантажу до уваги приймаються рекламаційні акти (висновки експертів, інші документи), в тій частині таких документів, що відображає відомості зазначені у п. 5.3 стандартних умов; надаються документи, що свідчать про вартість придатних до використання залишків вантажу, вартість після переоцінки товару, вартість реалізації товару, вартість здавання товару у металобрухт, утиль; надаються документи, що свідчать про подальшу долю зіпсованого або пошкодженого вантажу, зокрема акти про списання, акти про знищення; акти про уцінення товару, зниження категорії; акти розбирання, комерційні пропозиції щодо купівлі-продажу уціненого товару. Сторони зобов`язуються кожна окремо та разом, вчиняти активні дії щодо отримання необхідних документів.

2.6. Відповідно до п. 8.6 умов страхування, підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування є: подія не є страховим випадком відповідно до вимог розділу 1 та 2 стандартних умов; подія настала поза межами періоду відповідальності страховика або місце події не має страхового покриття; страхувальник не виконав своїх обов`язків відповідно до п. 4.3 договору та розділу 5 стандартних умов, чим унеможливив визначення обставин події, умов перевезення вантажу, визначення розміру збитків та встановлення винних осіб (якщо вони могли бути встановлені); не надання документів, згідно з розділом 6 стандартних умов; за наявності нездоланних суперечностей між поданими документами; не надання обґрунтованої претензії (позову) протягом 90 календарних днів з моменту настання події; страхувальник отримав відшкодування збитків від третіх осіб у повному обсязі; надання неправдивої інформації про предмет договору або про факт/обставини настання події.

2.7. Згідно додаткових умов страхування І, у разі, якщо в основній частині договору прийняте розширення переліку страхових випадків з додатковими умовами страхування І, п. 1.1 договору приймається у наступній редакції: перелік страхових випадків та ризиків: з урахуванням обмежень розділу 2 договору наступні події з транспортними засобами, встановленими у додатку 1, є страховими випадками: пожежа .

2.8. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.10.2018 у справі №927/507/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вінлада до Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Гранд , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Перша про стягнення 493 927,72 грн встановлено, що 22.06.2016 між Виробничим підприємством Начало (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вінлада (покупець) укладено контракт на поставку продукції №130-16.

2.9. Пунктами 1.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 контракту №130-16 від 22.06.2016 сторони погодили, що постачальник зобов`язується виготовити та поставити покупцю продукцію по заявці покупця, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити за неї визначену контрактом суму. Продукцією по контракту є запасні частини до легкових автомобілів. На кожну окрему поставку оформлюється специфікація-додаток, в якому визначається кількість, асортимент, ціна за одинцю продукції і загальна сума. Поставка продукції здійснюється партіями автомобільним транспортом на умовах FCA місто Набережні Челни. Кількість товару, маси, місць визначається накладною. Пакування продукції повинно забезпечувати повне збереження вантажу, збереження його від ушкоджень з урахуванням перевезень та атмосферних явищ. З моменту передачі продукції перевізнику ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить від постачальника до покупця.

2.10. Відповідно до додатку №12 від 29.08.2017 до контракту №130-16 від 22.06.2016 товаром є автозапчастини вагою 16 242 кг на загальну суму 2 581 951,50 російських рублів. Вказана сума перерахована Товариством з обмеженою відповідальністю Вінлада продавцю платіжним дорученням №88 від 20.09.2017.

2.11. 01.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вінлада (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Імперія гранд (експедитор) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування, який визначає порядок взаємовідносин, виникаючих між сторонами при організації, здійсненні і розрахунках за транспортно-експедиційні послуги, що надаються експедитором замовнику, пов`язані з перевезенням вантажів в міжнародному та внутрішньому автомобільному сполученні (п.1.1 договору).

2.12. Згідно з п. 4.2.4 договору сторони погодили, що до обов`язків експедитора належить забезпечення перевірки відповідності кріплення та укладки вантажу на рухомому складі вимогам безпеки руху та забезпечення збереження рухомого складу та вантажу. У випадку порушення довести до відома замовника, вказати вантажовідправнику на неправильну укладку та кріплення вантажу, а також зробити відповідні записи в товарно-транспортній накладній (CMR, ТТН), якщо вантажовідправник не виконав вимоги водія по зміні укладки та розміщення вантажу.

2.13. Відповідно до п.п. 8.1, 8.3 договору, що містяться в розділі 8 Форс-мажор , сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань по договору, якщо воно явилось наслідком обставин непереборної сили а саме: пожежі, повені, землетрусу, страйку, війни, неправомірних дій третіх осіб, змін в законодавстві і якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання даного договору. Строки виконання зобов`язань по даному договору переносяться співставно часу, протягом якого діяли такі обставини і їх наслідки. Інформація о настанні форс-мажорних обставин повинна бути підтверджена ТПП тієї країни, де настали такі обставини.

2.14. Також, Господарським судом Чернігівської області у справі №927/507/18 встановлено, що 21.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вінлада та Товариством з обмеженою відповідальністю Імперія гранд складено договір-заявку на надання транспортно-експедиційних послуг, за якою, за маршрутом перевезення м. Н.Челни - м. Вінниця, характеристика вантажу 19 тон, 120 м. кб. автозапчастин; транспортний засіб НОМЕР_2/ НОМЕР_1 , сума фрахту, умови оплати 20 000 грн, та серед іншого визначено відповідальність та обов`язкові умови здійснення такого перевезення. Графа відповідальність вказаної заявки містить положення про те, що водій несе відповідальність за збереження вантажу і документів, в той же час як п. 2 графи обов`язкові умови передбачає, що категорично не допускається розвантаження за адресою, не вказаною в ТТН і в договорі заявці. Перевізник несе повну матеріальну відповідальність у випадку пропажі або псування вантажу.

2.15. На виконання умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування №01/02 від 01.02.2015, договору-заявки від 21.08.2017, у відповідності до рахунку-фактури №513 від 29.08.2017 та міжнародної товарно-транспортної накладної №0001241 від 29.08.2017 ТОВ Імперія гранд під завантаження подано транспортний засіб МАN Т-32 НОМЕР_2/НОМЕР_1.

2.16. 30.08.2017 відбулась пожежа у автомобілі МАН Т-32 д/з НОМЕР_2 за адресою Московська область, Орєхово-Зуєвський район, м. Лікіно-Дулєво, вул. Калініна, б.1, про що 01.09.2017 відділом наглядової діяльності по Орєхово-Зуєвському району Головного управління міністерства Російської Федерації у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих по Московській області видано довідку №190-2-10-26-18.

2.17. 08.09.2017р. за місцем пожежі в Орєхово-Зуївському районі місцевим органом МНС складена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи по факту пожежі.

2.18. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.10.2018 у справі №927/507/18 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Гранд на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вінлада 493 927,72 грн вартості пошкодженого вантажу, мита та послуг з митного оформлення вантажу; 16 800,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги та 7 408,91 судового збору.

2.19. Господарським судом Чернігівської області від 24.10.2018 у справі №927/507/18 встановлено, що вартість пошкоджених деталей у кількості 880 штук становить 492 427,72 грн і підтверджується комерційним актом №1 від 07.09.2017.

2.20. Місцевим господарським судом встановлено, що 26.01.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортом, в якій просив виплатити йому страхове відшкодування на загальну суму 492 427,72 грн, по події 30.08.2017.

2.21. Відповідач у відповіді на заяву зазначив, що з наявної в матеріалах страхової справи копії постанови відділу НД по Орєхово-Зуєвському району УНД та ПР ГУ МС РФ МО від 08.09.2017 Про відмову в порушенні кримінальної справи в вбачається, що на підставі пояснень очевидців пожежі, рапорту в.о. дізнавача, який проводив перевірку за фактом пожежі та протоколу огляду місця пригоди можна зробити висновок, що в діях будь-яких осіб не вбачається необережне поводження з вогнем або іншим джерелом підвищеної небезпеки. Також з наявних в матеріалах страхової справи фотографій напівпричепу, за допомогою якого здійснювалось згадане перевезення вбачається, що після завантаження до нього вантажу його було опломбовано, що свідчить про те, що водій під час здійснення перевезення не мав доступу до цього вантажу і не міг контролювати його стан. Страховик вказав, що існують підстави згідно чинного міжнародного законодавства та умов договору перевезення щодо звільнення перевізника від відповідальності за втрату вантажу. З огляду на вказане страховик посилається на п.п. 2.1.1 п. 2.1 стандартних умов договору страхування, відповідно до яких не визнаються страховим випадком події, що стались, зокрема через обставини, які згідно з вимогами українського та міжнародного законодавства звільняють перевізника від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, несвоєчасну доставку вантажу У відповідності до п. 8.8. стандартних умов договору страхування однією з підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування є ситуація коли подія не є страховим випадком відповідно до вимог розділів 1, 2 стандартних умов договору страхування. З огляду на вказане відповідач відмовився визнати подію, що сталась 30.08.2017 страховим випадком і виплатити страхове відшкодування.

3. Короткий зміст рішення місцевого суду

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 у справі №910/14300/18 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Перша на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Гранд матеріальну шкоду (страхове відшкодування) у розмірі 358 479,80 грн, 3% річних у розмірі 6 364,24 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 285,41 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 18 987,48 грн та судовий збір у розмірі 5 536,94 грн. В частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Перша на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Гранд матеріальної шкоди (страхового відшкодування) у розмірі 16 550,00 грн, 3% річних у розмірі 293,82 грн, втрат від інфляції у розмірі 2840,16 грн - відмовлено.

3.2. Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд вказав, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що пожежа сталася внаслідок дій або недогляду ТОВ Вінлада , чи викликана діями або недоглядом з боку перевізника, а також не надано суду доказів, які б підтверджували, що пожежа, що сталась, не носить локального характеру, та відноситься форс-мажорних обставин. Відтак, суд дійшов висновку про те, що оскільки пожежа відповідно до умов добровільного страхування відноситься до страхових випадків, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості пошкодженого вантажу, мита та послуг з митного оформлення вантажу є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що при визначенні розміру страхового відшкодування позивачем не було враховано, що оскільки ним перевозились запасні частини до автомобілів, то застосуванню підлягала спеціальна франшиза у розмірі 1 125 доларів США (26.48 * 1125=82 071,17 грн), як це передбачено договором страхування. А тому при розрахунку суми страхового відшкодування суд враховував визначену сторонами суму пошкоджених деталей у розмірі 492 427,72 грн, суму визначених замовником залишків та суму спеціальної франшизи. Згідно розрахунку суду сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача, становить 358 479,80 грн.

Також, місцевим господарським судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, за результатом якого суд визнав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат частково, у розмірі 6 364,24 грн та 4 285,41 грн відповідно.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

4.1. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

4.2. Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що місцевим господарським судом було неправильно застосовано норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Апелянт посилається на п. 2.7.10 договору добровільного страхування, відповідно до якого пошкодження та/або втрата вантажу не відшкодовується, якщо таке пошкодження або втрата відбулася внаслідок самозаймання вантажу та стверджує, що зазначене положення є підставою для звільнення відповідача від відповідальності перед позивачем. На думку відповідача, документи, які були надані позивачем відповідачу для отримання страхової виплати, свідчать про те, що пожежа сталася внаслідок самозаймання. Скаржник зазначає, що на підставі того, що жодних винуватців пожежі не було встановлено, жодних порушень правил дорожнього руху з боку перевізника не було встановлено, відповідачем було застосовано вказаний вище п. 2.7.10 як підставу для звільнення відповідача від відповідальності перед позивачем.

4.3. Скаржник також зазначає, що в межах даної справи досліджувалися надані позивачем документи, які були складені уповноваженими особами на території Російської Федерації, однак жоден з цих документів не проходив процедуру легалізації. На думку апелянта, вказані документи не повинні були прийматися судом до уваги, оскільки вони у розумінні ст. 91 Господарського процесуального кодексу України не є доказами.

Крім того, відповідач стверджує, що суд першої інстанції неправомірно не взяв до уваги те, що досліджені докази є суперечливими. Так, скаржник вказує на те, що відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи причиною загоряння став промаслений папір, хоча згідно з листом ТОВ ВО Начало при упакуванні вантажу промаслений папір не використовувався.

5. Доводи учасників справи щодо апеляційної скарги

5.1. Від Товариства з обмеженою відповідальністю Вінлада надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа вважає апеляційну скаргу безпідставною, оскільки факт пожежі, пошкодження вантажу, а також розмір збитків, які підлягають відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю Вінлада встановлено рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі №927/507/18.

Третя особа зазначає, що відповідач, який стверджує про те, що документи, складені на території Російської Федерації, без їх легалізації не можуть визнаватися доказами на території України, сам посилається на ці докази. Так, відповідач заявляє про те, що постанова про відмова у порушенні кримінальної справи, а також пояснення водія, є доказом того, що пожежа сталася внаслідок самозаймання.

5.2. Від позивача відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом

6.1. 06.05.2019 відповідач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 у справі №910/14300/18.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2019 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Перша залишено без руху на підставі ст. 260 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі. Встановлено відповідачу строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги.

6.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 у складі колегії суддів: головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Перша на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 у справі №910/14300/18, справу призначено до розгляду.

6.4. 05.07.2019 від позивача та відповідача надійшла заява про затвердження мирової угоди.

6.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 по справі оголошено перерву на підставі ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

6.6. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду у зв`язку з перебуванням суддів Пономаренка Є.Ю. та Руденко М.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/14300/18 колегію суддів у складі: головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

6.7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2019 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Перша на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 у справі №910/14300/18 до провадження вказаною колегією суддів.

6.8. 01.08.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю Вінлада надійшли заперечення проти затвердження мирової угоди між позивачем та відповідачем, з огляду на те, що вказана мирова угода порушує права третьої особи.

Також третьою особою було подано клопотання про витребування від відповідача оригіналу страхового акту, на підставі якого була розрахована сума страхового відшкодування та здійснена його виплата відповідачем позивачу. В задоволенні вказаного клопотання судом апеляційної інстанції відмовлено з підстав його необґрунтованості, а також з огляду на те, що судовою колегією прийнято рішення про відмову у затвердженні мирової угоди між позивачем та відповідачем.

6.9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 відмовлено у затвердженні мирової угоди.

6.10. Представники позивача та третьої особи у судове засідання 25.09.2019 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

6.11. Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники позивача та третьої особи, що не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Участь представників учасників справи у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

6.12. Представник відповідача у судовому засіданні 25.09.2019 надав суду пояснення по справі, в яких підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

7. Джерела права й акти їх застосування

7.1. Цивільний кодекс України

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 927 Цивільного кодексу України страхування вантажів, пасажирів і багажу проводиться відповідно до закону.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов`язаний: 1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; 2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; 3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст. 991 Цивільного кодексу України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

7.2. Закон України Про страхування

Згідно зі ст. 6 Закону України Про страхування добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про страхування страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно зі ст.16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України Про страхування здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

7.3. Господарський процесуальний кодекс України

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 8 статті 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

8. Позиція апеляційного суду

8.1. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

8.2. Посилання скаржника на п. 2.7.10 договору добровільного страхування, відповідно до якого пошкодження та/або втрата вантажу не відшкодовується, якщо таке пошкодження або втрата відбулася внаслідок самозаймання вантажу, судовою колегією відхиляються з наступних підстав.

Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами справи не підтверджується, що пожежа, яка мала місце 30.08.2017 у автомобілі МАН Т-32 д/з НОМЕР_2 , сталася внаслідок самозаймання. Твердження відповідача про те, що факт самозаймання підтверджується, зокрема, постановою про відмову у порушенні кримінальної справи, апеляційним господарським судом відхиляються, оскільки дана постанова є доказом лише відсутності злочину, та не може встановлювати причину пожежі. Той факт, що жодних винуватців пожежі не було встановлено, жодних порушень правил дорожнього руху з боку перевізника не було встановлено, також не може бути належним доказом на підтвердження самозаймання вантажу в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.10.2018 у справі №927/507/18, яке набрало законної сили, встановлено факт пожежі, а також підстави настання відповідальності для Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Гранд як перевізника у зв`язку з настанням пожежі в автомобільному транспорті перевізника.

Судова колегія зазначає, що умови договору добровільного страхування відповідальності перевізника зобов`язують страховика виплатити суму страхового відшкодування на підставі пакету документів, наданого страхувальником, в тому числі у випадку пожежі в транспортному засобі перевізника, і лише у випадку, якщо буде доведено, що пожежа сталася внаслідок самозаймання, страхувальник звільняється від обов`язку здійснити страхову виплату. Колегія суду наголошує, що матеріали справи не містять доказів того, що пожежа сталася внаслідок самозаймання вантажу. Також апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що, як встановлено судом першої інстанції, страховик не висунув будь-яких зауважень щодо неналежності чи недостатності пакету документів, наданих йому позивачем.

При цьому, як вірно вказав суд першої інстанції, сторони в договорі добровільного страхування визначили розширений перелік ризиків, у зв`язку з чим позивач в тому числі застрахував ризик - пожежа , без будь-яких застережень та обмежень.

8.3. Стосовно доводів скаржника про суперечливість доказів, а саме постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, відповідно до якої причиною загоряння став промаслений папір, та листа ТОВ ВО Начало , згідно з яким при упакуванні вантажу промаслений папір не використовувався, судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом при дослідженні вказаних доказів було встановлено лише факт пожежі, яка мала місце 30.08.2017, та не встановлювалися обставини, що її спричинили. Колегія суддів зауважує, що вказані докази не можуть підтверджувати причину пожежі, а тому не можуть бути суперечливими в цій частині.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанці про те, що інформація, наведена у постанові про відмову у відкритті кримінальної справи, ґрунтується на припущеннях водія, начальника караула та дізнавача. Як слідує з тексту самої постанови, жодних дій по дослідженню фургону, автомобіля з метою встановлення причин пожежі не проводилось. Службові особи, які знаходились на місці пожежі, дійши викладених у постанові висновків на підставі слів водія про знаходження на запчастинах промасленої упаковки.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції відхиляються доводи апеляційної скарги щодо суперечливості вказаних вище доказів.

8.4. Апеляційним господарським судом відхиляються також доводи скаржника про те, що в межах даної справи досліджувалися надані позивачем документи, які були складені уповноваженими особами на території Російської Федерації, які, з огляду на відсутність їх апостилізації, не повинні були прийматися судом до уваги, оскільки вони не є доказами у розумінні ст. 91 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що докази, на які вказує відповідач, вже досліджувалися Господарським судом Чернігівської області у справі №927/507/18, а тому суд першої інстанції, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, правомірно визнав встановленими обставини, що підтверджуються цими доказами.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що відповідач, заявляючи про те, що постанова про відмову у відкритті кримінального провадження, складена на території Російської Федерації, не може бути визнана доказом у справі, посилається на неї як на підтвердження своєї правової позиції, в тому числі в апеляційній скарзі.

8.5. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що за даних правовідносин відповідно до умов договору добровільного страхування застосуванню підлягає спеціальна франшиза у розмірі 1125 доларів США, а не франшиза у розмірі 500 доларів США, як помилково зазначив позивач у позовній заяві. Відтак, при розрахунку суми страхового відшкодування суд першої інстанції правомірно враховував визначену сторонами суму пошкоджених деталей у розмірі 492 427,72 грн, а також суму визначених замовником залишків та суму спеціальної франшизи у розмірі 82 071,17 грн (1125 доларів США). Отже, сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача, становить 358 479,80 грн.

Також, судова колегія вважає вірним перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, здійснений судом першої інстанції, та погоджується з висновком суду про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6 364,24 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 285,41 грн.

9. Висновки апеляційного суду

9.1. З урахуванням викладеного, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що судом першої інстанцій правомірно задоволено позовні вимоги частково, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача.

Судова колегія зазначає, що відповідачем не подано належних та переконливих доказів на підтвердження того, що пожежа, яка сталася 30.08.2017, не є страховим випадком.

9.2. Оскільки доводи апеляційної скарги щодо неповноти встановлення судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, під час вирішення справи в суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення місцевого суду згідно з ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Перша на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 у справі №910/14300/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 у справі №910/14300/18 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Перша .

4. Матеріали справи №910/14300/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 12.11.2019

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді А.Г. Майданевич

Б.О. Ткаченко