Постанова

від 16.04.2019 по справі 910/2877/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/2877/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача - публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) - Юрків Р.В. (посвідчення від 12.09.2018 №21/1630),

відповідача - 1 - Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України (далі - Відділ ПВР) - не з'яв.,

відповідача - 2 - державного підприємства "Сетам" (далі - Підприємство) - не з'яв.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Універ" (далі - Завод) - не з'яв.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Група" (далі - Товариство) - Короєд С.О. - адвокат (посвідчення від 02.07.2018 НОМЕР_1),

розглянув касаційну скаргу Банку

на рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2018 (суддя Князьков В.В.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 (головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді Руденко М.А. і Пономаренко Є.Ю.)

зі справи №910/2877/18

за позовом Банку

до: Відділу ПВР;

Підприємства

про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним акта про проведення торгів та зобов'язання вчинити дії,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Завод,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про:

- визнання недійсними результатів електронних торгів (далі - ЕТ), оформлених протоколом проведення ЕТ від 29.01.2018 №313925 (далі - Протокол ПЕТ) з реалізації рухомого майна - виробничого та автотранспортного обладнання, офісної техніки, меблів у кількості 92 найменувань, що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Виноградівський район, с. Фанчиково (далі - Майно) та належали Заводу;

- визнання недійсним акта державного виконавця про проведення ЕТ від 13.02.2018 №54465669/20.1/19, затвердженого 13.02.2018 заступником директора Департаменту - начальником Відділу ПВР (далі - Акт ДВ);

- зобов'язання Відділу ПВР повторно призначити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №54465669 для визначення вартості описаного та арештованого Майна відповідно до постанови про опис та арешт рухомого майна від 27.10.2017 (далі - Постанова від 27.10.2017) з метою його подальшої реалізації з ЕТ.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказані ЕТ були проведені з порушенням встановленого порядку реалізації та оцінки арештованого майна боржника, оскільки відчуження Майна відбулося за заниженою ціною, що призвело до порушення прав Банку. Зокрема, як вказує Банк, предметом спірних ЕТ був лот, який складався з 92 об'єктів рухомого майна (пункт 1 цієї постанови), однак початкову ціну було визначено на підставі звіту, в якому було оцінено 91 об'єкт рухомого майна, а саме не включено до оцінки 1 одиницю обладнання - пастеризатор горизонтальний в комплекті 4042, вартістю 742 837 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 06.06.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2019, у позові відмовлено.

4. Рішення та постанову мотивовано необґрунтованістю позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Банк, зазначаючи про неповне з'ясування господарськими судами обставин справи, невідповідність висновків судів обставинам справи, порушення господарськими судами норм процесуального права та неправильне застосування ними норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій з даної справи і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Банку задовольнити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Судами не застосовано положення чинного законодавства, яким врегульовано питання реалізації майна шляхом проведення ЕТ, у тому числі статей 57, 61 Закону України "Про виконавче провадження", пунктів 2, 4 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 (далі - Порядок).

7. Безпідставними і такими, що не відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №910/856/17, є висновок місцевого господарського суду про те, що позов у даній справі пред'явлено до неналежного складу відповідачів.

8. Хибним і невідповідним статті 215 Цивільного кодексу України є висновок суду першої інстанції про обов'язок Банку довести суду, що він (Банк) є заінтересованою особою у розумінні частини третьої зазначеної статті.

9. Судами не враховано, що позивач має конкретний інтерес в оспорюваному правочині, який віднесений до особливих видів договорів купівлі-продажу за результатами ЕТ; зокрема, 1 одиниця Майна, яку не було оцінено, фактично реалізована безкоштовно.

10. В ухваленні оскаржуваних судових рішень судами було неправильно та неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

11. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. 13.12.2016 на виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 29.11.2016 у справі №907/431/16 видано наказ про стягнення із Заводу на користь Банку заборгованості за договором кредитної лінії в сумі 7 603 888,03 долара США і 32 052 138,36 грн., а також судовий збір у сумі 206 700 грн.

13. 09.08.2017 головним державним виконавцем Відділу ПВР Тертичною В.В. відкрито виконавче провадження №54465669 з виконання згаданого наказу.

14. Згідно з Постановою від 27.10.2017 здійснено опис та арешт Майна боржника.

15. Постановою державного виконавця від 31.10.2017 призначено суб'єкта оціночної діяльності - товариство з обмеженою відповідальністю "Київський інститут оціночної діяльності" (далі - Інститут).

16. 09.11.2017 державним виконавцем направлено стягувачу й боржнику копії висновків про вартість Майна; цього листа отримано позивачем 14.11.2017.

17. Інститутом ринкову вартість об'єкта оцінки було визначено в розмірі 4 753 411 грн.

18. 10.11.2017 державним виконавцем подано до Підприємства заявку на реалізацію арештованого Майна, що належить Заводу.

19. Згідно з протоколом №307567 проведення ЕТ від 27.12.2017 призначені торги по лоту №251165 за стартовою ціною 4 753 411 грн. не відбулися.

20. Згідно з Протоколом ПЕТ повторні торги по лоту №258427 за стартовою ціною 3 565 058,25 грн. відбулися, ціна продажу - 3 565 058,25 грн.

21. За змістом Акта ДВ переможцем ЕТ визнано Товариство.

22. Спір зі справи виник у зв'язку з незгодою позивача (Банку) з результатами ЕТ у зв'язку з відчуженням майна боржника (на думку позивача) за заниженою ціною; зокрема, він зазначає, що до звіту про оцінку майна не був включений один реалізований об'єкт виробничого призначення.

23. Звертаючись з позовом про визнання недійсними ЕТ, Банк пред'явив його лише до однієї сторони правочину - Відділу ПВР та до організатора ЕТ - Підприємства; переможець конкурсу - Товариство залучене до участі у справі як третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У суді першої інстанції (згідно з протоколом судового засідання від 16.05.2018) представник позивача (Банку) зазначив про відсутність необхідності у залученні до участі у справі співвідповідача - Товариства як переможця ЕТ.

24. Посилання Банку на порушення державним виконавцем порядку вчинення виконавчих дій є необґрунтованим, оскільки за матеріалами справи підтверджується повідомлення державним виконавцем учасників виконавчого провадження про призначення суб'єкта оціночної діяльності та про результати проведеної оцінки.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що Банк звертався до суду зі скаргою на дії державного виконавця та оскаржував результати оцінки Майна.

Позовна вимога Банку про зобов'язання Відділу ПВР повторно призначити суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості Майна не відповідає визначеним законом способам захисту прав і законних інтересів, оскільки відповідні вимоги мали пред'являтися у порядку оскарження дій державного виконавця; ця вимога є також необґрунтованою як похідна від вимог про визнання результатів ЕТ недійсними.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

25. Цивільний кодекс України:

частина перша статті 203:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

частина перша статті 215:

- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

стаття 650:

- особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства;

стаття 655:

- за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;

стаття 656:

- предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша);

- до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (частина друга);

- особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (частина п'ята);

частина перша статті 658:

- право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

26. Порядок (у редакції, чинній на момент проведення ЕТ):

- організатор електронних торгів за фіксованою ціною (далі - Організатор) - це державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком (пункт 1 розділу І);

- система реалізації майна (далі - Система) - це інформаційна електронна система, що забезпечує здійснення в електронній формі процесів прийняття та розміщення інформації про лоти, подання й обробки заявок на участь в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною), проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) з реалізації арештованого виконавцями майна, обробки інформації про електронні торги (торги за фіксованою ціною; пункт 1 розділу І);

- Організатор забезпечує постійний доступ учасникам, приватним виконавцям, відділам державної виконавчої служби до їх особистих кабінетів, а спостерігачам - до Веб-сайту з метою отримання відомостей про хід електронних торгів. У разі якщо після передачі майна на реалізацію виконавче провадження передано на виконання до іншого відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), доступ до інформації про реалізацію майна та взаємодія з Організатором щодо реалізації цього майна здійснюються через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), якому передано виконавче провадження. Організатор забезпечує доступ Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до розділу Веб-сайту, у якому розміщуються інформаційні повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) та результати їх проведення, інша інформація про електронні торги (торги за фіксованою ціною), щодо яких органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями подано заявки на реалізацію майна (пункт 3 розділу І);

- після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем (пункт 4 розділу Х);

- в акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (пункт 5 розділу Х).

27. Господарський процесуальний кодекс України:

частина перша статті 47:

- позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів; кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно;

частина перша статті 48:

- суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

28. Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто зазначений акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а, отже, є правочином.

29. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, виступають державна виконавча служба і організатор електронних торгів. Покупцем, відповідно, є переможець цих торгів.

Зазначені служба, організатор і покупець є сторонами договору купівлі-продажу.

30. Абзацом другим частини першої статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Отже, у разі прийняття судового рішення про визнання недійсними ЕТ за позовом будь-якої заінтересованої особи, хоча б і не учасника ЕТ (стягувача, як у даному випадку), у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами ЕТ, відповідно, виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

31. Однак позивач у даній справі (Банк), пред'явив позов лише до органу державної виконавчої служби та організатора ЕТ - Підприємства, тоді як переможець ЕТ - Товариство залучено до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

У зв'язку з цим позивачем не враховано, що у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення ЕТ, як відповідачі мають залучатися усі сторони оспорюваного правочину - орган державної виконавчої служби, організатор торгів і переможець торгів.

32. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 911/845/17 та від 14.03.2018 у справі № 910/1454/17. У згаданих постановах касаційний суд дійшов висновку про те, що відчуження майна на спірних ЕТ як угода купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально - правовий спір, та ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі, окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.

33. У цій справі як відповідачів залучено продавців, тобто лише одну сторону правочину (договору купівлі-продажу, оформленого за результатами торгів), та не залучено як відповідача покупця Майна (Товариство).

Касаційний господарський суд при цьому бере до уваги, що:

33.1. Така ситуація склалася внаслідок неправильних дій позивача (Банку), який не лише не пред'явив позову до Товариства як покупця Майна, а й зазначив (в особі свого представника) в суді першої інстанції про відсутність, на думку Банку, необхідності у такому залученні.

33 . 2. Що ж до залучення Товариства до участі у справі як третьої особи, то це ніяк не впливає на зазначену ситуацію, оскільки з третьої особи, на відміну від відповідача, неможливо стягнути будь-які суми або зобов'язати (спонукати) її до вчинення певних дій, - наприклад, як у даному разі, повернення придбаного на ЕТ Майна.

33.3. Поряд з тим за змістом частини першої статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції не має права залучити будь-яку особу як співвідповідача до участі у справі без відповідного клопотання позивача, за власною ініціативою суду.

33.4. За приписами частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України саме сторона у справі несе ризик настання наслідків, пов'язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій. У даному разі ризик таких наслідків, що полягали у відмові в задоволенні позовних вимог, покладався на Банк через непред'явлення ним позову до покупця Майна.

Отже, попередні судові інстанції правомірно відмовили Банку в задоволенні позову в частині визнання недійсними ЕТ та Акта ДВ.

34. У зв'язку з цим з касаційної скарги та інших матеріалів справи неможливо зрозуміти, яким чином Банк уявляв собі повторне призначення суб'єкта оціночної діяльності та подальшу (тобто теж повторну) реалізацію Майна з ЕТ, оскільки вчинення відповідних дій в принципі нездійсненне без повернення усіх учасників цих торгів у попередній (до проведення первісної оцінки Майна) стан, що неможливо без участі покупця Майна - Товариства, а така участь, у свою чергу, неможлива без залучення його як одного з відповідачів (співвідповідача) у справі (див. також підпункт 33.2 пункту 33 цієї постанови).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. З урахуванням наведеного та за відсутності визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень суд касаційної інстанції вважає за необхідне касаційну скаргу Банку залишити без задоволення, а відповідні судові рішення - без змін з мотивів, наведених у цій постанові.

Судові витрати

36. Понесені позивачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 у справі № 910/2877/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов